Постанова Львівський апеляційний суд № 449/1527/25

Справа № 449/1527/25 Головуючий у 1 інстанції: Савчак А.В. Провадження № 33/811/774/26 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Барабаша Володимира Гнатовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Барабаша Володимира Гнатовича на постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 20 квітня 2026 року, щодо ОСОБА_1 , встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 655,60 грн. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 29 серпня 2025 року о 21.10 год. в м. Перемишляни по вул. Топольна керував транспортним засобом «АУДІ» номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а «Правил дорожнього руху України» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою адвокат Барабаш В.Г., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова винесена всупереч встановленим обставинам справи, є упередженою. Наголошує, що дата судового засідання не було узгоджена із адвокатом, окрім того судом було допитано свідка сторони захисту, без присутності адвоката, що на його думку свідчить про упередженість суду. Повідомляє, що ОСОБА_1 функції водія не виконував, оскільки автомобіль був припаркований поруч з його магазином, а він у своєму магазині святкував народження внука. Наголошує, що ОСОБА_1 не керував автомобілем «АУДІ» номерний знак НОМЕР_1 , тому не мав жодного обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння, окрім того відеозапису, долучений до матеріалів справи, не є безперервним. Повідомляє, що поведінка ОСОБА_1 була зумовлена тим, що працівник поліції на його думку порушував закон, окрім того він не знав як себе поводити в даній ситуації. Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Аналіз представлених матеріалів свідчить про те, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №437989 від 29 серпня 2025 року (а.с. 5), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Audi A4» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд було проведено на місці зупинки транспортного засобу, результат 1,24 проміле; - роздруківкою приладу «Drager Alcotest 6820» від 29 серпня 2025 року (а.с. 4) з якої вбачається, що огляд на стан сп`яніння було проведено 29 серпня 2025 року о 21 год. 36 хв., результат 1,24 проміле, з результатом водій ознайомлений; - інформацією з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 7), з якого встановлено, що працівниками поліції було виявлено у водія ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), у зв`язку із чим проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомог приладу «Alkotest Drager 6820», результат 1,24 проміле; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 6), з якого встановлено, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), у зв`язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, від якого він відмовився; - копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №5603138 від 29 серпня 2025 року (а.с. 8), з якої вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 ПДР України; - рапортом лейтенанта поліції С. Костюка (а.с. 9), з якого встановлено, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб «Audi A4» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , під час опитування водію повідомлено причину зупинки транспортного засобу, виявлено в нього ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук, нечітка вимова) у зв`язку з чим запропоновано йому пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, результат 1, 24 проміле; - відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який було досліджено судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано, опитування водія ОСОБА_1 , під час якого йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Водій погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим йому надано герметично запаковану трубочку, результат 1,24 проміле, незгоди з результатом водій не висловив. Працівники поліції повідомили йому про складання адміністративних матеріалів, роз`яснено права та обов`язки, відсторонено його від керування, ознайомлено з протоколом. Твердження апелянта, що ОСОБА_1 функції водія не виконував, оскільки автомобіль був припаркований поруч з його магазином, а він у магазині святкував народження онука, апеляційний суд розцінює критично, оскільки апелянтом не доведено належними та допустимими даними, що він не виконував функції водія, після того як вжив алкоголь. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що з копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №5603138 від 29 серпня 2025 року (а.с.8 ) встановлено, що ОСОБА_1 виконував функції водія та порушив п. 2.1 ПДР України, 29 серпня 2025 року о 21 год. 10 хв. Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки такі спростовуються вимогами ст. 251 КУпАП. Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Згідно з пунктом 2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення За таких обставин, суд вважає, що доводи апелянта є неспроможними та такими, що не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , оскільки на відео в повному обсязі зафіксовано процес спілкування поліцейських при виконанні ними службових обов`язків із водієм, з фіксацією обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №437989 від 29 серпня 2025 року (а.с. 5), а саме опитування водія та результат огляду на стан алкогольного сп`яніння. Аргументи апелянта, що поведінка ОСОБА_1 була зумовлена тим, що працівник поліції на його думку порушував закон, окрім того він не знав як себе поводити в даній ситуації, апеляційний суд відхиляє. Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису події, жодного упередженого ставлення у працівників поліції до ОСОБА_1 не було, всі дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735.. Покликання апелянта на те, що судом першої інстанції не було погоджено дати та часу судового засідання з адвокатом, апеляційний суд розцінює критично, оскільки сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Барабаша В.Г. є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 20 квітня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Барабаша Володимира Гнатовича - без задоволення. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.