Постанова 4811 № 442/1659/25

Справа №442/1659/25 Головуючий у 1 інстанції:Коваль Р.Г. Провадження №22-ц/811/3502/25 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Левика Я.А., суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М. секретарі: Чиж Л.М., Черевко В.В., за участі в судовому засіданні представників позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника відповідача ПрАТ «СГ «ТАС» Пилипчака І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в складі судді Коваля Р.Г. від 19 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, - в с т а н о в и л а : рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 вересня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 3200 грн (три тисячі двісті гривень) відшкодування майнової шкоди. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 53 грн (п`ятдесят три гривні) судового збору. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , відмовлено. У задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», - відмовлено. Вказане рішення оскаржив ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 вересня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» задовольнити у повному обсязі. Вважає, що вказане рішення підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи; допущено порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу. Отже, належне і повне відшкодування, яке підлягає стягненню саме з страховика, відповідно до звіту про оцінку автомобіля №323/25 від 11.02.2025 року складає 88 947,08 грн. Згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-217535048 від 25.10.2023 вбачається, що сторонами встановлено страхову суму на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 160 000,00 грн. Розмір страхового відшкодування, а саме 27 137,37 грн. (з вирахуванням франшизи і раніше отриманого страхового відшкодування), який просить ОСОБА_1 додатково стягнути з страховика, не перевищує вищевказаного ліміту, тому саме страховик зобов`язаний відшкодувати зазначену суму потерпілому. Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо остаточності суми страхового відшкодування, зазначеної у заяві, що призвело до порушення права потерпілого ОСОБА_1 . Щодо відмови у задоволенні заявлених позовних вимог до ОСОБА_4 апелянт вказує, що вищезазначений висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, є помилковим, ухвалений із неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки відповідно до звіту про оцінку автомобіля №323/25 від 11.02.2025 різниця між вартістю відновлювального ремонту та вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 85 272,46 грн. та відповідно до Рахунку-фактури №ДМ00064461 від 03.04.2024 виданого ТОВ «Сервісний центр «Діамант» ОСОБА_1 поніс витрати на відновлюваний ремонт автомобіля марки Toyota Land Cruiser 150, н.з. НОМЕР_1 в сумі 160 199,97 грн. Вказані витрати також підтвердженні Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 по 20.11.2024 виданим ТОВ «Сервісний центр «Діамант», а також платіжними квитанціями АТ КБ «Приватбанк» за 22.04.2024, 23.04.2024, 26.04.2024. Відтак, сума реальних збитків, які він поніс у зв`язку із проведенням відновлюваного ремонту автомобіля становить 160 199,97 грн. Зазначає, що з метою дотримання засад розумності і добросовісної поведінки ОСОБА_1 просив в позовних вимогах стягнути з ОСОБА_4 різницю між розміром реальних збитків, які він поніс у зв`язку із проведенням відновлюваного ремонту його автомобіля та вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідно до звіту про оцінку автомобіля №323/25 від 11.02.2025, що становить 71252,89 грн. + 3200 грн. франшиза = 74 452,89 грн. В судове засідання окрім представників позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , Бехти М.І., представника відповідача ПрАТ «СГ «ТАС» Пилипчака І.М., решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та те, що інтереси позивача захищали представники. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача на підтримання апеляційної скарги, представника відповідача в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позову, відзивів на позов, додаткових письмових пояснень позивача апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав з таких підстав. Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 5, 10, 12, 13, 77-81, 89, 95, 141, 209-211, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 999, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 33, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та задовольняючи позов частково, виходив з того, що постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.05.2024 (справа №442/2956/24) ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП, а саме: ОСОБА_4 27.03.2024 о 16 год. 30 хв. на а/д 14-6 Київ - Чоп 581 км+110м, керуючи транспортним засобом Opel Zafira, н.з. НОМЕР_2 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом марки Toyota Land Cruiser 150, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , спричинивши механічні пошкодження транспортних засобів та матеріальні збитки. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки Opel Zafira, н.з. НОМЕР_2 застрахована у ПАТ «Страхова Група «ТАС», що підтверджується полісом №ЕР 217535048 від 25.10.2023. Страхова сума за шкоду, заподіяну майну, згідно з даним полісом становить 160 000 грн., а розмір франшизи складає 3200 грн. Судом було досліджено, що 09.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до у ПАТ «Страхова Група «ТАС» із заявою про страхове відшкодування. Зі змісту даної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить здійснити відшкодування шкоди заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу Toyota Land Cruiser 150 з номерним знаком НОМЕР_1 під час дорожньо-транспортної пригоди 27.03.2024 з вини ОСОБА_4 , водія транспортного засобу Opel Zafira з номерним знаком НОМЕР_3 . Крім того, в даній заяві ОСОБА_1 погодився з тим, що розмір страхового відшкодування складає 58609,71 грн. з вирахуванням франшизи 3200 грн. та він не наполягає на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Довідкою АТ КБ «Приватбанк» №ІМВНС6LTVNGAVUT7 від 23.10.2024 підтверджується, що 18.04.2024 на рахунок ОСОБА_1 зараховано 58609,71 грн від ПАТ «Страхова Група «ТАС». Вказана обставина не спростовується представником позивача, а також підтверджується доводами позовної заяви. Отже, ПАТ «Страхова Група «ТАС» та ОСОБА_1 дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджується заявою позивача про страхове відшкодування. Тобто, ОСОБА_1 скористався своїм правом звернення безпосередньо до страховика та отримав страхове відшкодування, а ПАТ «Страхова Група «ТАС» забезпечило реалізацію права позивача на отримання страхового відшкодування у розмірі погодженого зі страховою. Суд зазначив, що заява ОСОБА_1 про страхове відшкодування від 09.04.2024 підписана ним добровільно, не визнавалась судом недійсною, та її зміст не заперечується позивачем і його представником, а тому така в силу ч.1 ст.202 ЦК України є правочином, спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і має бути врахована судом. Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» є безпідставними, а тому не підлягають до задоволення. Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, доводи ж скарги таких висновків суду не спростовують. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, в якому просив: - стягнути з ПАТ «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування майнової шкоди завданої транспортному засобу у розмірі 27 137 грн. 37 коп.; - стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди у розмірі 74 452 грн. 89 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_4 27.03.2024 о 16:30 год. на а/д 14-06 Київ-Чоп 581 км. +110м., керуючи транспортним засобом марки Opel Zafira, н.з. НОМЕР_2 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом марки Toyota Land Cruiser 150, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , спричинивши механічні пошкодження транспортних засобів та матеріальні збитки. 10.05.2024 Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 21.05.2024. Внаслідок ДТП був пошкоджений транспортний засіб марки Toyota Land Cruiser 150, н.з. НОМЕР_1 . Відповідно до Рахунку фактури № ДМ00064461 від 03.04.2024 виданого ТзОВ «Сервісний центр «Діамант» ОСОБА_1 поніс витрати на відновлюваний ремонт автомобіля марки Toyota Land Cruiser 150, н.з. НОМЕР_1 в сумі 160 199,97 грн. Вказані витрати позивача також підтвердженні Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 по 20.11.2024 виданим ТзОВ «Сервісний центр «Діамант», а також платіжними квитанціями АТ КБ «Приватбанк» за 22.04.2024, 23.04.2024, 26.04.2024. Відтак, вказував, що сума реальних збитків, які він поніс у зв`язку із проведенням відновлюваного ремонту автомобіля становить 160 199,97 грн. Відповідно до звіту № 323/25 від 11.02.2025 про оцінку автомобіля Toyota Land Cruiser 150, н.з. НОМЕР_1 , складеного ТзОВ АК «Експерт- Сервіс», код ЄДРПОУ 34606158, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №23/2024 від 16.01.2024: вартість відновлюваного ремонту автомобіля Toyota Land Cruiser 150, н.з. НОМЕР_1 , з ПДВ на запчастини складає: 174 219,54 грн; - вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Toyota Land Cruiser 150, н.з. НОМЕР_1 , з ПДВ на запчастини складає 88 947,08 грн. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки Opel Zafira, н.з. НОМЕР_2 , відповідно до полісу № ЕР 217535048 від 25.10.2023 застрахована у ПАТ «Страхова Група «ТАС». Розмір франшизи складає 3200 грн. На підставі вказаного ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Страхова Група «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування шкоди, завданої транспортному засобу. 17.04.2024 ПАТ «Страхова Група «ТАС» повідомлено позивача, що страховою компанією прийнято рішення щодо виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування, з вирахуванням франшизи 3200 грн., у розмірі 58 609, 71 грн. Звертає увагу на те, що 18.04.2024 ПАТ «Страхова Група «ТАС» перерахувало на банківський рахунок позивача страхове відшкодування в розмірі 58 609, 71 грн. замість належних 85 747,08 грн. (88 947,08 грн. вартість відновлюваного ремонту із врахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, підтверджена звітом про оцінку № 323/25 від 11.02.2025 3200 грн. франшиза) Відтак, позивач вважав, що відшкодування шкоди, завданої транспортному засобу ОСОБА_1 , здійснено не в повному обсязі, а тому порушено права позивача на належну компенсацію, завданих йому під час ДТП збитків. Вказував, що вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості. Страхувальник в даному випадку може нести відповідальність лише в межах страхового ліміту та з урахуванням наведених вимог закону щодо урахування зносу, ПДВ тощо. Проте, ПАТ «Страхова Група «ТАС» була здійснена лише часткова виплата страхового відшкодування та є підстави вважати дії страховика незаконними та вимагати стягнення страхове відшкодування у розмірі 85 747,08 грн. - 58 609, 71 грн. = 27 137,37 грн. Крім того, з винного водія ОСОБА_4 на підставі ст.1194 ЦК України, на думку позивача, слід стягнути різницю між розміром відновлюваного ремонту та розміром відновлюваного ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що становить: 160 199,97 грн. 88 947,08 грн.= 71252,89 грн. + 3200 грн. франшиза = 74 452,89 грн. Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції, сторонами не оспорено та не спростовано, постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.05.2024 (справа №442/2956/24) ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП, а саме: ОСОБА_4 27.03.2024 о 16 год.30 хв. на а/д 14-6 Київ - Чоп 581 км+110м, керуючи транспортним засобом Opel Zafira, н.з. НОМЕР_2 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом марки Toyota Land Cruiser 150, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , спричинивши механічні пошкодження транспортних засобів та матеріальні збитки (а.с.14). Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки Opel Zafira, н.з. НОМЕР_2 застрахована у ПАТ «Страхова Група «ТАС», що підтверджується полісом №ЕР 217535048 від 25.10.2023. Страхова сума за шкоду, заподіяну майну, згідно з даним полісом становить 160 000 грн., а розмір франшизи складає 3200 грн. (а.с.16). Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Пунктом 2.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Вказана норма кореспондується зі ч.2 ст. 999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. У спорах пов`язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. За вимогами статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. У пункті 33.1.4 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,- МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35). Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу. Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов`язанні ним є страховик). Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Разом із тим, згідно з пунктом 36.2 статті 36 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. З матеріалів справи вбачається, що 09.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Страхова Група «ТАС» із заявою про страхове відшкодування. В даній заяві ОСОБА_1 погодився з тим, що розмір страхового відшкодування складає 58609,71 грн. з вирахуванням франшизи 3200 грн. та він не наполягає на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна (а.с.65-66). З довідки АТ КБ «Приватбанк» №ІМВНС6LTVNGAVUT7 від 23.10.2024 вбачається, що 18.04.2024 на рахунок ОСОБА_1 зараховано 58609,71 грн. від ПАТ «Страхова Група «ТАС» (а.с.27). Вказана обставина не спростовується і представником позивача, а також підтверджується доводами позовної заяви та апеляційної скарги. У постанові від 21.03.2018 у справі №569/13697/15-ц (провадження№61-5424св18) Верховний Суд, залишаючи без змін рішення апеляційного суду, звернув увагу, що позивач підписав заяву про виплату страхового відшкодування і погодився із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час страховиком відповідно до положень пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV. Однак суд першої інстанції, стягуючи зі страховика на користь позивача різницю між страховою виплатою та розміром шкоди, з огляду на наявність заяви про страхове відшкодування із погодженим сторонами розміром страхового відшкодування, дійшов необґрунтованого висновку про покладення на страховика обов`язку такої виплати. Така ж позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №333/2096/17 (провадження №61-20343св18), від 13.12.2023 у справі № 759/28079/21, та від 21.04.2025 у справі №127/2551/23. Тож суд, розглядаючи указану справу також, враховуючи указані висновки про застосування норм права констатує, що перерахування ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь позивача страхового відшкодування у розмірі, погодженому між ними, свідчить про виконання страховиком свого зобов`язання з виплати страхового відшкодування та про відмову потерпілого від одержання відшкодування в більшому розмірі (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 у справі №569/13697/15-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.06.2020 у справі №333/2096/17 та підтверджена ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.08.2023 у справі №759/28079/21.). Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №554/4741/19 (провадження №61-7013св20), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 у справі №520/1185/16-ц (провадження №61-28728сво18), постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (провадження №14-182цс21)). Крім того, для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин. Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17 (провадження №61-22315сво18) зазначав, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Колегія суддів звертає увагу, що доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду першої інстанції щодо остаточності узгодженої сторонами суми страхового відшкодування, визначеної у заяві позивача від 09.04.2024, що призвело до порушення права потерпілого ОСОБА_1 , не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки у підписаній позивачем заяві чітко зазначено суму страхового відшкодування, а також про відмову від проведення оцінки та експертизи пошкодженого майна, що стало підставою рішення про виплату вказаної суми страховиком. Після сплати узгодженої суми всі зобов`язання страховика щодо виплати страхового відшкодування за цим страховим випадком вважаються припиненими. Тож, заявлена в подальшому вимога до страхової компанії чи завдавача шкоди суперечить як попередній поведінці позивача, так і засадам розумності та диспозитивності, аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21.04.2025 у справі №127/2551/23. Відповідно, судом першої інстанції правильно встановлено, що заява ОСОБА_1 про страхове відшкодування від 09.04.2024 підписана ним добровільно, не визнавалась судом недійсною, та її зміст не заперечується позивачем і його представником, а тому така в силу ч.1 ст.202 ЦК України є правочином, спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і має бути врахована судом. Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, яка підлягала визначенню відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону №1961-IV, тобто розміром оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, а не визначеної за домовленістю між потерпілим та страховиком. Як зазначено Верховним Судом у постанові від 21.04.2025 у справі №127/2551/23, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що за наведеними складовими матеріального збитку у більшому розмірі (окрім фізичного зносу), майнову відповідальність міг би нести страховик (страхова компанія), якби зі страховиком не було узгоджено позивачем в порядку статті 36.2 Закону №1961-IV меншу суму страхового відшкодування. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зі страхувальника ОСОБА_4 підлягає стягненню розмір франшизи, яка становить 3200 грн., а у задоволенні інших позовних вимог слід відмовити. Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити. Рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 22 травня 2026 року. Головуючий: Я.А. Левик Судді: Н.П. Крайник М.М. Шандра