Постанова КГС ВС № 447/2108/19

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 року м. Київ cправа № 447/2108/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я., розглянувши заяви Приватного підприємства "Фірма Сомгіз" і фізичної особи-підприємця Даниловича Андрія Петровича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат при розгляді касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2026, рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2025 і додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен" до Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області, фізичної особи-підприємця Даниловича Андрія Петровича, Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, фізична особа-підприємець Данилович Уляна В`ячеславівна, про скасування рішення, визнання недійсним та скасування результату земельного аукціону, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, В С Т А Н О В И В:

1. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2026 у справі № 447/2108/19 касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен" (далі - ТОВ "Клен") на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 і рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2025 у справі № 447/2108/19 закрито; касаційну скаргу ТОВ "Клен" на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2026 у цій справі залишено без задоволення, а додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2026 у справі № 447/2108/19 - без змін.

2. Від Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз" (далі - ПП "Фірма "Сомгіз") 23.04.2026 надійшла заява про відшкодування витрат за надану правничу допомогу у суді касаційної інстанції у сумі 15 000,00 грн.

3. У відзиві на касаційну скаргу фізична особа-підприємець Данилович Андрій Петрович (далі - ФОП Данилович А. П.) повідомив суд, що очікує понести витрати на правову допомогу у зв`язку із розглядом справи в касаційній інстанції у розмірі 20 000,00 грн, та зазначив, що докази понесення таких витрат будуть надані в суд касаційної інстанції у встановлений законом строк.

4. Від ФОП Даниловича А. П. 01.05.2026 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі в суді касаційної інстанції у сумі 26 400,00 грн.

5. Від ТОВ "Клен" надійшли заперечення на вказані заяви відповідачів про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

6. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2026 прийнято до розгляду заяви ПП "Фірма "Сомгіз" і ФОП Даниловича А. П. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7. Дослідивши вказані заяви відповідачів про ухвалення додаткового рішення, Верховний Суд зазначає таке.

8. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

9. За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

10. Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

11. У частині 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

12. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

13. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

14. Згідно з положеннями частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

15. Разом із тим, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

16. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

17. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

18. Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Водночас обов`язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення їх розміру.

19. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

20. Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

21. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

22. За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 вказаного Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

23. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

24. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

25. Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).

26. Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вказаним критеріям.

27. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 180 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22).

28. У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

29. Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

30. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

31. Як свідчать матеріали справи, заявники - ПП "Фірма "Сомгіз" і ФОП Данилович А. П. дотрималися вимог щодо строків звернення із заявами про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, а також подання відповідних доказів, у тому числі на виконання частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

32. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження у цій справі заявник - ПП "Фірма "Сомгіз" надало договір про надання правової допомоги від 18.06.2020 № 14/20, додатковий договір від 03.05.2024 № 01/24 до вказаного договору, акт про надану правничу допомогу від 22.04.2026 № 06/26, платіжну інструкцію від 22.04.2026, ордер на надання правничої допомоги, що підтверджує повноваження адвокатки Бойко В. В. на представництво інтересів ПП "Фірма "Сомгіз" у Верховному Суді.

33. За змістом пункту 1 додаткового договору від 03.05.2024 № 01/24 до договору про надання правової допомоги від 18.06.2020 № 14/20 клієнт (ПП "Фірма "Сомгіз") надає, а виконавець (Адвокатське бюро "Вікторії Бойко") приймає замовлення на надання правничої допомоги клієнту у справі № 447/2108/19. Відповідно до пункту 2 цього ж додаткового договору розмір гонорару виконавця за надання правничої допомоги у справі № 447/2108/19 встановлюється цим додатковим договором і пункт 2.2 договору про надання правової допомоги від 18.06.2020 № 14/20 не застосовується. У додатковому договорі від 03.05.2024 (пункт 5) сторони також погодили, що розмір гонорару виконавця за надання правничої допомоги клієнту у суді касаційної інстанції у справі № 447/2108/19 становить 15 000,00 грн

34. Згідно з актом про надану правничу допомогу від 22.04.2026 № 06/26 виконавець відповідно до договору про надання правової допомоги від 18.06.2020 № 14/20 і додаткового договору від 03.05.2024 № 01/24 до вказаного договору надав, а клієнт прийняв у квітні 2026 року послуги з надання правничої допомоги у суді касаційної інстанції у справі № 447/2108/19 на загальну суму 15 000,00 грн; клієнт не має претензій щодо якості, обсягу та строку наданих виконавцем послуг.

35. Як свідчить платіжна інструкція від 22.04.2026, ПП "Фірма "Сомгіз" перерахувало Адвокатському бюро "Вікторії Бойко" 15 000,00 грн як оплату за надання правничої допомоги у суді касаційної інстанції у справі № 447/2108/19, акт від 22.04.2026 № 06/26.

36. У судовому засіданні 28.04.2026 у суді касаційної інстанції представництво інтересів ПП "Фірма "Сомгіз" здійснювала адвокатка Бойко В. В.

37. У свою чергу, ФОП Данилович А. П. на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження у цій справі надав ордер на надання правничої допомоги, що підтверджує повноваження адвокатки Талалаєвої О. Ю. на представництво інтересів Даниловича А. П. у Верховному Суді, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Талалаєвою О. Ю. від 01.12.2010 № 1809, договір про надання правової допомоги від 03.12.2021, рахунок на оплату від 29.04.2026 на суму 26 400,00 грн, акт прийому-передачі наданих послуг до договору від 03.12.2021 про надання правової допомоги та додатку від 25.03.2026 № 6 до договору про надання правової допомоги, додаток № 3 від 05.05.2025 до договору про надання правової допомоги від 03.12.2021, додаток № 6 від 25.03.2026 до договору про надання правової допомоги від 03.12.2021.

38. Згідно з додатком № 3 від 05.05.2025 до договору про надання правової допомоги від 03.12.2021, укладеним між Адвокатським об`єднанням "Юхименко і партнери" (далі - адвокатське об`єднання) та Даниловичем А. П., було змінено строк дії договору, зокрема, продовжено його дію до 31.12.2026.

39. За змістом пункту 1 додатку № 6 від 25.03.2026 до договору про надання правової допомоги від 03.12.2021 сторони домовились, що адвокатське об`єднання надає клієнту (Даниловичу А. П.) правову (правничу) допомогу на умовах і в порядку, що визначені договором, пов`язану із розглядом в Касаційному господарському суді справи № 447/2108/19 за касаційною скаргою ТОВ "Клен" на рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2025 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 та додаткове рішення у справі № 447/2108/19 за позовом ТОВ "Клен" до Тростянецької сільської ради, ФОП А. П., ПП "Фірма "Сомгіз", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, - ГУ Держгеокадастру у Львівській області, Данилович У. В. , про скасування рішення, визнання недійсним та скасування результату земельного аукціону, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Оплата клієнтом правової допомоги, наданої адвокатським об`єднанням за послуги, передбачені в пункті 1 цього додатку до договору про надання правової допомоги від 03.12.2021, здійснюються у виді гонорару, який розраховується на основі погодинної оплати згідно з тарифікацією часту, що витрачений адвокатами адвокатського об`єднання для надання клієнту правової допомоги, передбаченої цим договором з розрахунку 2400,00 грн за 1 (одну) годину роботи адвоката (пункт 2 додатку № 6 від 25.03.2026 до договору про надання правової допомоги від 03.12.2021). Відповідно до пункту 3 додатку № 6 від 25.03.2026 до договору про надання правової допомоги від 03.12.2021 цей додаток набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2026 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. 40. 29.04.2026 адвокатське об`єднання та Данилович А. П. підписали акт прийому-передачі наданих послуг до договору від 03.12.2021 про надання правової допомоги та додатку № 6 від 25.03.2026 до договору про надання правової допомоги, згідно з яким адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв послуги: ознайомлення із касаційною скаргою ТОВ "Клен" на рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2025 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 у справі № 447/2108/19 - 2 години; ознайомлення із постановами Верховного Суду, на які є посилання в касаційній скарзі ТОВ "Клен" (8 постанов) - 2 години; підготовка відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Клен" на рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2025 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 у справі № 447/2108/19 - 3 години; ознайомлення та підготовка відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Клен" на додаткове рішення Західного апеляційного господарського суду - 2 години; підготовка клопотання про участь у судовому засіданні Касаційного господарського суду в режимі відеоконференцзв`язку - 30 хв; участь 28.04.2026 у судовому засіданні Касаційного господарського суду у справі № 447/2108/19 - 1,5 години. Замовник підтверджує, що послуги надавалися виконавцем в терміни, погоджені сторонами. Претензій та зауважень клієнт не має. Сторони погодились, що кількість годин, витрачених адвокатами адвокатського об`єднання для надання клієнту правової допомоги - 11 годин; вартість наданих послуг - 26 400,00 грн. Всього до сплати - 26 400,00 грн. Клієнт зобов`язаний провести виплату гонорару (його частини) не пізніше 15 банківських днів із дати підписання сторонами акта, який засвідчує факт надання правової допомоги, чи з дати отримання від адвокатського об`єднання рахунку на здійснення авансового платежу в випадку його акцептування клієнтом.

41. У судовому засіданні 28.04.2026 у суді касаційної інстанції представництво інтересів ФОП Даниловича А. П. здійснювала адвокатка Талалаєва О. Ю.

42. Від ТОВ "Клен" надійшли заперечення на заяви ПП "Фірма "Сомгіз" і ФОП Даниловича А. П. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

43. Відповідно до частин 1- 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах рівності та змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

44. У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом (пункти 7.13, 7.14 постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).

45. Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

46. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

47. Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

48. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

49. Дослідивши заяви ПП "Фірма "Сомгіз" і ФОП Даниловича А. П. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи та надані на їх підтвердження докази, а також заперечення позивача щодо їх стягнення, з урахуванням положень наведених норм, сталої судової практики суду касаційної інстанції у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, керуючись, у тому числі такими критеріями як обґрунтованість, розумність розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, принципів рівності та змагальності, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення заяви ПП "Фірма "Сомгіз" у сумі 15 000,00 грн та наявність підстав для часткового задоволення заяви ФОП Даниловича А. П., а саме у сумі 15 000,00 грн. Щодо решти суми заявлених ФОП Даниловичем А. П. витрат, то вони не відповідають критеріям, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, а саме критерію розумності та реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності). Отже, наявні підстави для стягнення з ТОВ "Клен" на користь ПП "Фірма "Сомгіз" витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, у сумі 15 000,00 грн та на користь ФОП Даниловича А. П. 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції. В іншій частині заяви ФОП Даниловича А. П. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

50. Доводи позивача в частині поданих заперечень зводяться до необхідності повної відмови у відшкодуванні відповідачам витрат на професійну правничу допомогу, однак обставини відшкодування таких витрат є предметом оцінки суду у кожному конкретному випадку за результатом дослідження відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінки обставин критерію реальності адвокатських витрат, обґрунтованості, розумної необхідності тощо.

51. Як уже зазначалося, у наведеному випадку, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу відповідних витрат, урахувавши критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та засади господарського судочинства, Верховний Суд дійшов висновку про те, що наявні підстави для задоволення заяви ПП "Фірма "Сомгіз" про стягнення адвокатських витрат у сумі 15 000,00 грн та часткового задоволення заяви ФОП Даниловичем А. П., а саме у сумі 15 000,00 грн, та, відповідно, стягнення з позивача на користь вказаних відповідачів таких витрат у зазначених сумах та відмову ФОП Даниловичу А. П. у решті витрат на професійну правничу допомогу. Керуючись статтями 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд ПОСТАНОВИВ: Заяву Приватного підприємства "Фірма Сомгіз" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен" на користь Приватного підприємства "Фірма Сомгіз" 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції. Заяву фізичної особи-підприємця Даниловича Андрія Петровича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен" на користь фізичної особи-підприємця Даниловича Андрія Петровича 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції. В іншій частині вказану заяву залишити без задоволення. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Львівської області. Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Т. Б. Дроботова Судді Н. О. Багай Ю. Я. Чумак