Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/6896/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1075/26 Справа № 199/6896/25 Суддя у 1-й інстанції - Кошля А.О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючої - Городничої В.С., суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в м.Дніпрі справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 27 серпня 2025 року у складі судді Кошлі А.О. по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИЛА: У травні 2025 року ТОВ «Укр кредит фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 1-7), в обґрунтування якого посилалось на те, що 28 грудня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках яких реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1322-8013 продукту «CREDOS». Згідно з умовами кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 7 500,00 грн зі строком кредитування на 300 календарних днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка 2.50% в день; стандартна % ставка 2.50% в день. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору у розмірі 7 500,00 грн. Однак, відповідач порушила взяті на себе зобов`язання, а тому станом на 04.04.2025 року виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 63 750,00 грн, з яких: 7 500,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 56 250,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 26 250,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 37 500,00 гривень. На підставі вищевикладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором №1322-8013 від 28 грудня 2023 року у розмірі 37 500,00 грн, а також судовий збір. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 27 серпня 2025 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором №1322-8013 від 28.12.2023 року в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, судовий збір в сумі 1 937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) гривень 92 копійки. В іншій частині вимог відмовлено (а.с. 48-52). Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для її розгляду, а також на невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с. 56-63). Також, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду в частині відсотків та судового збору скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги про стягнення тіла кредиту у розмірі 7 500,00 грн та здійснити перерозподіл судових витрат (а.с. 79-80, 93-94). ТОВ «Укр Кредит Фінанс» скористалась своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення (а.с. 107-115). ОСОБА_1 не скористалась своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду в частині стягнення відсотків та розподілу судових витрат скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення, враховуючи наступне. 28.12.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1322-8013. Згідно з умовами даного кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 7 500,00 грн зі строком кредитування на 300 календарних днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка 2,50% в день; стандартна % ставка 2,50% в день. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит загальною сумою 7 500,00 грн відповідно до умов укладеного договору. Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 7 500,00 грн підтверджується договором про відкриття кредитної лінії №1322-8013 від 28.12.2023 року, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором C2681, довідкою про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту за договором №1322-8013 від 28.12.2023 року в розмірі 7 500,00 грн, листом АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LigPay на підставі договору №2580 від 15.03.2017 року та розрахунком заборгованості за вказаним договором, згідно якого станом на 04.04.2025 року виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 63 750,00 грн, з яких: 7 500,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 56 250,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Факт укладання та підписання кредитного договору №1322-8013 від 28.12.2023 року, перерахування кредитних коштів за ним у розмірі 7 500,00 грн та факт користування ними, відповідачем не заперечується, що підтверджується змістом її апеляційної скарги. Доводи її апеляційної скарги зводяться лише до незгоди з розміром нарахованих їй за кредитним договором відсотків. Оскільки, згідно змісту апеляційних скарг поданих на рішення суду їх доводи зводяться лише в частині незгоди з визначеним судом першої інстанції розміром заборгованості за нарахованими відсотками, тому в іншій частині рішення суду, колегією суддів не переглядається. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки договір між сторонами укладено 28.12.2023 року, тобто після набрання чинності відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тому положення Закону про обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються до даних правовідносин у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у розмірі не більшому, ніж 1%. Разом з тим, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 6 цього Кодексу передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах. Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору. Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Як було встановлено судом та не оскаржується сторонами, кредитний договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми. Кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором, а тому вважається укладеним. Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, невірно застосував Закон України «Про споживче кредитування», що призвело до ухвалення помилкового рішення. Так, 22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023 року. Указаним Законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема статтю 8 доповнено частиною п`ятою такого змісту «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %». Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» (Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, частина 17), тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%; протягом наступних 120 днів 1,5%. Також, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» частиною 2 розділу 2 Прикінцеві та перехідні положення встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за процентами в період з 28.12.2023 року по 21.04.2024 року нараховувалась за відсотковою ставкою 2,5%, що не суперечить вимогам вищезазначених норм законодавства та становить 21 750,00 грн. Разом з тим, за період з 22.04.2024 року по 22.10.2024 року нарахування за відсотковою ставкою 2,5% є таким, що суперечить пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», оскільки з 22.04.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,5%, а з 20.08.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%, а тому за вказаний період слід здійснити перерахунок нарахованих відсотків за користування кредитом з 22.04.2024 року по 19.08.2024 року (120 днів) * 112,50 грн (1,5% від 7 500,00 грн) = 13 500,00 грн; з 20.08.2024 року по 22.10.2024 року (64 дні) * 75,00 грн (1% від 7 500,00 грн) = 4 800,00 грн. Відтак загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача повинен становити 47 550,00 грн, що складається із 7 500,00 грн розмір заборгованості за тілом кредиту та 40 050,00 грн розмір заборгованості за відсотками. Разом з тим, суд розглядає справу в межах позовних вимог позивача. Так, згідно змісту позову кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 26 250,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 37 500,00 гривень, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором №1322-8013 від 28 грудня 2023 року у розмірі 37 500,00 грн, яка складається з: 7 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 30 000,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками. Висновки суду першої інстанції та доводи апеляційної інстанції про те, що оскільки договір між сторонами укладено 28.12.2023 року, тобто після набрання чинності відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тому положення Закону про обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються до даних правовідносин у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у розмірі не більшому, ніж 1% є такими, що суперечать пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» оскільки ч. 2 розділу 2 Прикінцеві та Перехідні положення не обмежує його дію на договори укладені після 24.12.2023 року. Посилання в апеляційній скарзі на лист НБУ від 19.02.2024 року щодо виконання окремих вимог Закону №3498-IX, а саме щодо максимального розміру денної процентної ставки, згідно з яким за договорами про споживчий кредит денна процентна ставка повинна розраховуватися саме на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених на дату укладання такого договору, колегія суддів до уваги не бере, оскільки він не є законодавчим актом, а містить лише рекомендаційний характер. На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, невірно застосував норми ЗУ «Про споживче кредитування», тому колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» слід задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині відсотків та розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за відсотками по кредитному договору №1322-8013 від 28 грудня 2023 року у розмірі 30 000,00 грн. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо несправедливості відсоткової ставки 1%, колегія суддів відхиляє як безпідставні оскільки такий розмір визначений ЗУ «Про споживче кредитування». Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 оскаржує рішення лише в частині відсотків колегія суддів відхиляє доводи її апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи первинних документів. Крім того, відповідачем не заперечується факт отримання кредитних коштів. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», пункт 32). Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи (пункти 1, 3 частини першої статті 376 ЦПК України). Крім того, пропорційно розміру задоволених вимог позову і апеляційної скарги підлягає розподіл судового збору сплаченого за подання позову та подання апеляційної скарги. Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. При подачі позовної заяви ТОВ «Бізнес позика» сплатило судовий збір у сумі 2 422,40 грн. Оскільки за результатами апеляційного перегляду рішення місцевого суду позовні вимоги позивача були задоволенні в повному обсязі та задоволено його апеляційну скаргу з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір за подання позову у сумі 2 422,40 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн. Крім того, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.10.2025 року ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 27 серпня 2025 року на строк не більше як до ухвалення рішення за результати апеляційного розгляду. Враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення з останньої на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 3 633,60 грн за подання нею апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 382-383 ЦПК України, колегія суддів, УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» задовольнити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 27 серпня 2025 року в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків та судових витрат скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за відсотками по кредитному договору №1322-8013 від 28 грудня 2023 року у розмірі 30 000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» судові витрати по справі, а саме: судовий збір за подання позову до суду у сумі 2 422,40 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено «21» травня 2026 року. Головуючий: В.С. Городнича Судді: М.Ю. Петешенкова М.О. Макаров