Постанова Дніпровський апеляційний суд № 208/14444/24
від 21.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/611/26 Справа № 208/14444/24 Суддя у 1-й інстанції - Похваліта С. М. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №208/14444/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 26 червня 2025 року, ухвалене у складі судді Похвалітої С.М.,- ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі, який було розірвано. Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що після розірвання шлюбу діти проживають разом з позивачем. Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 січня 2017 року у справі №235/6897/16-ц з відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісячно, до досягнення дітей повноліття. Відповідач має можливість матеріально утримувати доньку, оскільки він є працевлаштованим і до досягнення дитиною повноліття сплачував аліменти. Відповідач також отримує пільгову шахтарську пенсію у максимальному розмірі, він має матеріальну можливість утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання. Донька ОСОБА_6 продовжує навчання, є студенткою денної форми навчання Варшавського технологічного університету, факультет електроніки та інформаційних технологій, семестр 2, запланований термін закінчення навчання: 28 лютого 2027 року. Милослава проживає в гуртожитку «Babilon» Варшавської політехніки. Донька не має самостійного заробітку, оскільки навчається на денній формі навчання. На утримання доньки є постійні витрати на сплату місця у гуртожитку, на харчування, одяг, канцелярське приладдя та інше. У зв`язку з чим просила стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) від дня пред`явлення позову до суду та до досягнення донькою 23-річного віку. Рішенням Заводського районного суду міста Кам`янського від 26 червня 2025 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання, відмовлено. Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що висновки викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовані норми матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до долучених витягів про місце проживання, її та дочки місце проживання зареєстроване за однією адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з денною формою навчанням, дочка ОСОБА_6 тимчасово проживає в гуртожитку ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . Позивач вказує, що у зв`язку з бойовими діями, вона тимчасово проживає, як внутрішньо переміщена особа (ВПО), в найманій квартирі за адресою: АДРЕСА_4 . Під час канікул дочка приїздить в Україну до неї і в цей час проживає разом з нею в найманій квартирі за вказаною адресою. Проживання дочки в гуртожитку «Babilon» ОСОБА_9 носить тимчасовий характер і пов`язане з її вступом на денну форму навчання до навчального закладу. Висновки суду першої інстанції про те, що її та дочки ОСОБА_6 постійне місце проживання є різними, не відповідають обставинам справи та долученим доказам (витягам про зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ). Зазначає, що дочка перебуває виключно на її утриманні, вона постійно здійснюю грошові перекази зі своєї картки на її картку, що підтверджується долученими виписками з банку. За ці кошти дочка сплачує за проживання в гуртожитку, за придбання продуктів харчування, одягу, оплачує проїзд та інші витрати на своє проживання, що підтверджується доказами цих витрат (довідкою з гуртожитку, квитками, виписками з банку). Відповідач не приймає участі в утриманні доньки, проте має таку можливість. Відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що він добровільного надає кошти на утримання дочки. Дочка ОСОБА_4 , залучена до справи як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю в якій зазначила, що проти задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на її утримання не заперечує. У зв`язку з чим просила рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 26 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_2 , скориставшись своїм правом, подав відзив, в якому вважає апеляційну скаргу безпідставною та невмотивованою. Аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди відповідача з ухваленим у справі судовим рішенням. Зазначає, що позивач не надала доказів, що вона утримує повнолітню доньку, яка продовжує навчання та проживає в іншій державі, не надала розрахунок витрат та не обґрунтувала розмір аліментів. Також не зазначено на користь якої саме особи має проводити стягнення: якщо позивачки, то з яких саме підстав враховуючи те, що позивач з донькою мешкають окремо. Звертає увагу, що тривале проживання позивача та доньки окремо, в різних країнах, за відсутності відповідних доказів, унеможливлює констатувати факт утримання доньки ОСОБА_6 її матір`ю. Позивач в апеляційній скарзі не спростовує тієї обставини, що фактично вона з донькою ОСОБА_6 мешкають окремо тривалий період, через те, що донька навчається саме на денній формі навчання. Суд обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність позивачем факту проживання разом з повнолітньою донькою ОСОБА_4 . Позивачем не наведено доводів, які б дозволяли зробити висновок про наявність виняткових обставин, що пояснювали б навчання за денною формою повнолітньої ОСОБА_4 у м.Варшава з одночасним проживанням із матір`ю у м.Дніпро (наприклад, дистанційне навчання, його період тощо). Вважає, позивач не довела наявність підстав для стягнення, саме на її користь аліментів з відповідача на утримання повнолітньої доньки у зв`язку з навчанням останньої. Звертає увагу на те, що повнолітня ОСОБА_4 , за наявності підстав, не позбавлена можливості на захист своїх прав та законний інтересів звернутись до будь-кого із батьків з позовом про стягнення аліментів на своє утримання, у зв`язку із навчанням, але не більше ніж до досягнення 23-х років. Слід також врахувати, що відповідач офіційно не працевлаштований, не мав доходу в 2025 році взагалі, є пенсіонером, має тривалий трудовий стаж на роботах з шкідливими умовами праці (шахтар), постійно потребує медичної допомоги через проблеми із сердцево-сосудистою системою, має особисті проблеми зі станом здоров`я, внаслідок яких повинен безстроково приймати ліки. Звернення до лікарів, придбання ліків потребує значних витрат. Звертає увагу на стан здоров`я та направлення його в листопаді 2025 року на МСЕК для обстеження з метою встановлення інвалідності, що підтверджується медичними документами, які додаються. Відповідач має цілу низку тяжких захворювань, таких як: вроджена вада сердця; стенокардія сердця; післяінфарктний кардіосклероз; гіпертонічна хвороба 3 ст, легенева гіпертензія. Окрім ОСОБА_4 , відповідач має на утриманні малолітню доньку, на користь якої згідно судового наказу Димитрівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2020 року у справі №226/2861/20 сплачує аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 24 листопада 2020 року і до досягнення ним повноліття. Також ОСОБА_2 виплачує аліменти згідно рішення Красногвардійського районного суду від 16 січня 2024 року у цивільній справі №235/1081/22, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання повнолітньої дитини, на час її навчання у Варшавському політехнічному університеті у розмірі 1/10 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи стягнення з 20 лютого 2022 року і до досягнення ОСОБА_5 , 23- річного віку або закінчення навчання (в залежності від того, яка подія настане раніше). Таким чином, 35% від доходів відповідача на даний час вже йде на оплату аліментів згідно рішення суду, додаткове стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання буде перевищувати законодавчо встановлений максимум відрахувань. Тобто, у відповідача відсутня можливість надавати таку допомогу. Стягнення з відповідача аліментів у розмірі ще 1/4 від доходу, збільшить відсоток доходів відповідача, що спрямовуються на виплату аліментів до 60%, і лише 40% доходу залишатиметься на утримання його похилої матері, а забезпечення побутових потреб відповідача, чого є вкрай недостатньо. Обставини утримання відповідачем малолітньої доньки та матері пенсіонерки, зокрема були встановлені рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 січня 2024 року у цивільній справі №235/1081/22, а також документами, що долучались до справи в суді першої інстанції. При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_6 , яка продовжує навчання і не має змоги працювати, слід врахувати, що відповідач надав суду докази, які свідчать про те, що за станом здоров`я та станом доходів він не може заробляти достатньо коштів, щоб сплачувати аліменти на утримання своєї повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Разом із тим, позивач не надала суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про потребу доньки і водночас спроможність відповідача сплачувати аліменти у заявленому нею розмірі. Позивач не надала доказів, що вона утримує повнолітню доньку, який продовжує навчання та проживає в іншій державі, не надала розрахунок витрат та не обґрунтувала розмір аліментів,. Зазначає, що ОСОБА_1 є власником нерухомості: будинок/квартира: АДРЕСА_5 ; земельна ділянка: 1411300000:01:013:0587; будинок/квартира: АДРЕСА_6 . Також позивач має у власності транспортний засіб: Suzuki Splas, легковий, 2013 року випуску. Донька ОСОБА_4 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Нерухомого майна відповідач у власності не має. У зв`язку з чим просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 26 червня 2025 року - залишити без змін. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне. Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону. Судом встановлено, що батьком повнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 . На підставі виконавчого листа від 04 січня 2017 року, виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області у справі №235/6897/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_10 на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого законодавством України для кожної дитини відповідного віку, починаючи з моменту подання позову з 07 листопада 2026 року до досягнення дітей повноліття. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка досягла вісімнадцятирічного віку (повноліття), що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 виданим 14 жовтня 2022 року. Згідно довідки Варшавського Політехнічного університет від 19 березня 2025 року, повнолітня донька сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зарахована на стаціонарну (денну) форму навчання, за спеціальністю телекомунікація, безкоштовно і продовжує навчання у четвертому семестрі. Навчання на стаціонарній (денній) формі навчання розпочалося 01 жовтня 2023 року, закінчення навчання - 28 лютого 2027 року (а.с.59). Згідно довідки Варшавського Політехнічного університет від 19 березня 2025 року, повнолітня донька сторін ОСОБА_4 , дійсно проживає у студентському гуртожитку «Вавилон» Варшавського політехнічного університету, в кімнаті 520Б з 25 вересня 2024 року на підставі направлення на період з 01 жовтня 2024 року по 30 червня 2025 року. Плата за кожен місяць становить 510 злотих (а.с.50). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем є недоведеним факт її проживання разом з повнолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому відсутні підстави для стягнення, саме на її користь аліментів з відповідача на утримання повнолітньої доньки у зв`язку з навчанням останньої. Також суд зазначив, що повнолітня ОСОБА_4 за наявності підстав, не позбавлена можливості на захист своїх прав та законних інтересів звернутись до будь-кого із батьків з позовом про стягнення аліментів на своє утримання, у зв`язку із навчанням, але не більше ніж до досягнення 23-х років. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст.198 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку допомогу надавати. Відповідно до ч.1 ст.198 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, визначених у ст.183 цього Кодексу. Частиною першою та другою ст.199 Сімейного кодексу України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Відповідно ч.3 ст.199 ЦПК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Так, згідно ч.1 ст.200 СК України, при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, суд враховує обставини, зазначені у ст.182 СК України, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ч.2 ст.200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Забезпечення ж його утримання на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на батьків (ст.180 СК України). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. За змістом ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Аналіз статей 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріального допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу, а також з врахуванням можливостей самої повнолітньої дочки (сина) нести таке утримання. При визначенні розміру матеріальної допомоги суд обов`язково враховує: актуальну і дійсну потребу дитину у наданні їй матеріальної допомоги, вартість навчання, вартість підручників і проїзду до навчального закладу, вартість проживання у гуртожитку або орендованій квартирі за місцем знаходження навчального закладу (постанова ВС від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18). Згідно довідки Варшавського Політехнічного університет від 19 березня 2025 року, повнолітня донька сторін - ОСОБА_4 , дійсно проживає у студентському гуртожитку «Вавилон» Варшавського політехнічного університету, в кімнаті 520Б з 25 вересня 2024 року на підставі направлення на період з 01 жовтня 2024 року по 30 червня 2025 року. Плата за кожен місяць становить 510 злотих (а.с.50). На підтвердження витрат на приїзд дитини з навчання додому позивачем надано копії квитків та посадкових документів (а.с.68, 69). Звернувшись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) від дня пред`явлення позову до суду та до досягнення донькою 23-річного віку. Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Колегія суддів наголошує, що недоведення факту спільного проживання матері з повнолітньою донькою, яка продовжує навчання, не є абсолютною підставою для відмови у стягненні аліментів, якщо факт перебування доньки на утриманні позивачки підтверджено іншими доказами. Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером. Повнолітня дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студенткою Варшавського технологічного університету, денної форми навчання, термін закінчення навчання 28 лютого 2027 року, не має самостійного заробітку, оскільки навчається на денній формі навчання, у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги. Позивачем зазначено, що дочка перебуває виключно на її утриманні, вона постійно здійснюю грошові перекази зі своїх карток НОМЕР_2 , НОМЕР_3 на її картку НОМЕР_4 , що підтверджується довідками та виписками з банку (а.с.134-152). За ці кошти дочка сплачує за проживання в гуртожитку, за придбання продуктів харчування, одягу, оплачує проїзд та інші витрати на своє проживання, що підтверджується доказами цих витрат (довідкою з гуртожитку, квитками, виписками з банку). Розмір витрат за проживання в гуртожитку щомісячно складає 510 злотих, що по курсу Приватбанку на день платежу (19.03.2025) складає 5573,57 грн. Розмір витрат на придбання проїзного білету по місту Варшава на 3 місяці складає 140 злотих, що по курсу Приватбанку на день платежу (03.03.2025) складає 1473,68 грн. Всього середньомісячні витрати на утримання дочки складають 17 407 грн., що підтверджується виписками з рахунку НОМЕР_5 (картка № НОМЕР_6 ) за січень березень 2025 року. Відповідач не приймає участі в утриманні доньки, добровільного не надає кошти на утримання дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З наданих суду доказів вбачається, відповідач офіційно не працевлаштований, є пенсіонером, має тривалий трудовий стаж на роботах з шкідливими умовами праці (шахтар), постійно потребує медичної допомоги через проблеми із сердцево-сосудистою системою, має особисті проблеми зі станом здоров`я, внаслідок яких повинен безстроково приймати ліки. Відповідач має низку тяжких захворювань, таких як: вроджена вада сердця; стенокардія сердця; післяінфарктний кардіосклероз; гіпертонічна хвороба 3 ст, легенева гіпертензія. Окрім ОСОБА_4 , відповідач має на утриманні малолітню доньку, на користь якої згідно судового наказу Димитрівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2020 року у справі №226/2861/20 сплачує аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 24 листопада 2020 року і до досягнення ним повноліття. Також ОСОБА_2 виплачує аліменти згідно рішення Красногвардійського районного суду від 16 січня 2024 року у цивільній справі №235/1081/22, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання повнолітньої дитини, на час її навчання у Варшавському політехнічному університеті у розмірі 1/10 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи стягнення з 20 лютого 2022 року і до досягнення ОСОБА_5 , 23- річного віку або закінчення навчання (в залежності від того, яка подія настане раніше). Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, встановлених судом фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/10 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11 липня 2024 року і до досягнення повнолітньою донькою двадцяти трьох років або до завершення навчання (в залежності від того, яка подія настане першою), що на думку колегії суддів, встановить баланс між обов`язком відповідача по сплаті аліментів та права повнолітньої дитини на отримання матеріальної допомоги на період навчання. Колегія суддів зазначає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (стаття 192 СК України). Відповідно пунктів 3 та 4 частина 1 статі 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 1816,80 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково. Рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 26 червня 2025 року у цивільній справі №208/14444/24 - скасувати. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час її навчання у Варшавському політехнічному університеті у розмірі 1/10 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи стягнення з 03 грудня 2024 року і до досягнення ОСОБА_4 23-річного віку або закінчення навчання (в залежності від того, яка подія настане раніше). У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Допусти негайне виконання судового рішення у межах суми аліментів за один місяць. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь держави судовий збір у розмірі 3028 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 21 травня 2026 року. Судді: