Постанова 4816 № 587/3350/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2026 року м.Суми Справа №587/3350/25 Номер провадження 22-ц/816/1782/26 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Петен Я. Л. , Замченко А. О. за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Сумського районного суду Сумської області від 12 грудня 2025 року, ухваленого в м. Суми в складі судді Гончаренко Л.М., в с т а н о в и в : 14 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (АТКБ «ПриватБанк») про стягнення 29496,25 грн та зобов`язання відновити залишок кредитних коштів на рахунку № НОМЕР_1 до стану, який був перед проведенням несанкціонованих операції 22 лютого 2025 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що заявниця в банку має відкриті рахунки, оформлено декілька карток: - № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) з кредитним лімітом 0,00 грн. Станом на 22 лютого 2025 року баланс становив 25684,99 грн, станом на 24 лютого 2025 року - 57,49 грн, а після блокування 22 лютого 2025 року була видана нова карта № НОМЕР_4 ; - електронна карта № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) з кредитним лімітом 0,00 грн. Станом на 22 лютого 2025 року баланс становив 3882,08 грн, а станом на 24 лютого 2025 року - 12,83 грн; - № НОМЕР_7 ( НОМЕР_1 ), кредитний ліміт 20000 грн, після блокування була видана нова карта № НОМЕР_8 , станом на 22 лютого 2025 року баланс становив 0,31 грн, а станом на 24 лютого 2025 року - 7991,04. Заявниця користувалася та користується застосунком «Приват24» із зареєстрованим фінансовим номером телефону. 22 лютого 2025 року о 19 год. 38 хв. на фінансовий номер позивачки було здійснено дзвінок з номера телефону НОМЕР_9 і голосом роботу/чат-ботом попрохали підтвердити платіж з карток для виплат, а за хвилину надійшло повідомлення про підтвердження платежів на 25500 грн та 3850 грн. О 19 год. 40 хв. у застосунку «Приват24» заявниця виявила списання коштів на вказані суми, а через хвилину відбувся телефонний дзвінок з аналогічним проханням про підтвердження платежу з кредитної картки «Універсальна». О 20 год. 12 хв. позивачка зателефонувала в банк і картки було заблоковано, а згодом банк видав нові картки. 24 лютого 2025 року заявниця звернулась до правоохоронних органів із заявою про кримінальне правопорушення і 25 лютого 2025 року були внесені відповідні відомості про вчинене шахрайство. Вказує, що не розголошувала третім особам інформацію про номери карткових рахунків, пін-коди та іншу конфіденційну інформацію. Картки не губилися, доступу до них треті особи не мали. Позивачка зверталась до банку із заявою про службове розслідування за фактом крадіжки коштів шляхом їх зняття з карткових рахунків та розголошення персональних даних, а також просила повернути їй списані кошти, зупинити нарахування відсотків та скасувати заборгованість за використаним кредитним лімітом з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій, що утворились внаслідок несанкціонованих операцій. Проте, банк відмовив у поверненні коштів, а тому заявниця просить захистити її права у обраний спосіб. Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 12 грудня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з АТКБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 29496,25 грн і зобов`язано банк відновити залишок кредитних коштів на рахунку № НОМЕР_1 до стану, який був перед проведенням несанкціонованих операцій 22 лютого 2025 року. Стягнуто з АТКБ «ПриватБанк» на користь держави 1211,20 грн. судового збору. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що в період проведення оспорюваних операцій зі списання коштів фінансовий номер позивачки діяв, тобто заміна сім-картки не відбувалась, мобільний номер телефону не втрачено, позивачка з використанням логіну і паролю через мобільний застосунок «Приват24» та за допомогою мобільного пристрою, який нею постійно використовується для входу у мобільний застосунок, підтвердила операції зі списання коштів. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» повідомлений про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явився. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без сторони, оскільки явка до апеляційного суду є необов`язковою, його позиція є чіткою і зрозумілою. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 , та її представника адвоката Приходько Д.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає задоволенню. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є клієнтом АТКБ «ПриватБанк» (а.с. 17-40) та нею в різний період часу з 2015 до 2025 року були відкриті рахунки та оформлені картки: 1) пластикова карта НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) - кредитний ліміт 0,00 грн, станом на 22 лютого 2025 року баланс становив 25684,99 грн, а станом на 24 лютого 2025 року 57,49 грн (а.с. 42); 2) електронна карта № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) - кредитний ліміт 0,00 грн, станом на 22 лютого 2025 року баланс становив 3882,08 грн, а станом на 24 лютого 2025 року - 12,83 грн (а.с. 41); 3) кредитна карта № НОМЕР_7 ( НОМЕР_1 ) - кредитний ліміт 20000 грн, станом на 22 лютого 2025 баланс становив 0,31 грн, а станом на 24 лютого 2025 року -7991,04 грн (а.с. 43). 22 лютого 2025 року о 19 год. 40 хв. з картки № НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ) здійснено платіж з переказу коштів на суму 25627,50 грн на картку отримувача № НОМЕР_10 , банк отримувача (емітент) JOINT STOCK COMPANY FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK. 22 лютого 2025 року о 19 год. 43 хв. з картки № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) здійснено платіж з переказу коштів на суму 3869,25 грн на картку отримувача № НОМЕР_10 , банк отримувача (емітент) JOINT STOCK COMPANY FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK. 22 лютого 2025 року о 19 год. 43 хв. з картки № НОМЕР_8 ( НОМЕР_1 ) здійснено платіж з переказу коштів на суму 7991,35 грн на картку отримувача № НОМЕР_10 (а.с. 110, 111). 24 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про кримінальне правопорушення. 25 лютого 2025 року до ЄРДР були внесені відомості про повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки), кримінальне провадження № 12025200600000179 (а.с. 8). 18 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до АТКБ «ПриватБанк» із заявою про здійснення службового розслідування за фактом крадіжки шляхом зняття коштів з карткових рахунків та розголошення персональних даних клієнта, у якому також просила повернути списані з рахунків НОМЕР_6 та НОМЕР_1 кошти на суму 37496 грн, зупинити нарахування відсотків за картковим рахунком НОМЕР_1 та скасувати заборгованість за використаним кредитним лімітом з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій, що утворились внаслідок несанкціонованих операцій 22 лютого 2025 року (а.с. 11). Листом від 03 квітня 2025 року банк повідомив позивачку, що вхід в «Приват24» був здійснений з авторизацією заявниці, тобто клієнтом банку введені ім`я користувача і пароль, створено необхідний платіж, введено тільки їй відомий ключ доступу і після цього до банку надійшло платіжне доручення, відповідно до якого здійснено переказ коштів. Вказані дії можна здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону та іншої особистої інформації, а тому банк відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1 (а.с. 9-10). Також в суді першої інстанції відповідач підтвердив, що 22 лютого 2025 року о 20 год. 15 хв. зафіксоване звернення клієнта ОСОБА_1 до банку за номером 3700 з повідомленням про списання грошових коштів на її рахунках. Банківські картки ОСОБА_1 були заблоковані та в подальшому за ініціативою позивачки перевипущені на нові: № 5168****5826 ( НОМЕР_3 ), № НОМЕР_11 ( НОМЕР_6 ) та № НОМЕР_7 ( НОМЕР_1 ) (а.с. 106-108). Представник банку також зазначив, що перевіркою були встановлені наступні входи до «Приват24» 22 лютого 2025 року під авторизацією ОСОБА_1 , тобто з використанням логіну, паролю і фінансового номеру НОМЕР_12 , які не змінювались: - 169.150.196.152 о 15 год. 53 хв. 43 с. з використанням «TABLET NE2211|ONEPLUS»; - 84.83.22.21 о 19 год. 38 хв. 30 с. з використанням «TABLET NE2211|ONEPLUS»; - 194.28.146.58 о 19 год. 40 хв 43 с. з використанням «PHONE REDMI 8|XIAOMI»; - 194.28.146.58 о 19 год. 42 хв. 59 с. з використанням «PHONE REDMI 8|XIAOMI»; - 84.83.22.21 о 19 год. 45 хв. 02 с. з використанням «TABLET NE2211|ONEPLUS»; - 194.28.146.58 о 20 год. 04 хв. 20 с. з використанням «PHONE REDMI 8|XIAOMI». Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у період часу з 19 год. 40 хв. до 19 год. 43 хв. 22 лютого 2025 року ОСОБА_1 здійснила авторизований вхід у систему дистанційного обслуговування «Приват24» з типового пристрою «REDMI 8|XIAOMI», який зазвичай використовується нею під час здійснення платіжних операцій на карткових рахунках. Разом з тим, суд звернув увагу на те, що вхід до «Приват24» під авторизацією ОСОБА_1 здійснювався також і з пристрою «NE2211|ONEPLUS», проте доказів на підтвердження того, що цей пристрій перебував у користуванні позивачки відповідач суду не надав. Відтак, суд не встановив обставин, якими б підтверджувалось, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, і за відсутності доказів на спростування таких висновків суд вважав, що використання кредитних коштів третіми особами (особою) шляхом їх перерахування з належного позивачці банківського рахунку відбулось не з її вини, тобто дійшов висновку про задоволення позову. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка. Пунктом 5 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення № 705), визначено, що користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (п. 9 розділу VI Положення № 705). Отже, на позивачку покладений обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. ОСОБА_1 не спростовано, що в період проведення оспорюваних операцій зі списання коштів її фінансовий номер не блокувався і діяв, сім-картка з фінансовим номером не замінювалась, дію не припиняла. Крім того, суд першої інстанції встановив та сторонами не заперечується факт авторизації позивачки для входу в її аккаунт через мобільний застосунок «Приват24» з використанням логіну і паролю, а також фінансового номера заявниці, тобто вчинення позивачкою послідовних дій для підтвердження запитів на перерахування спірних коштів на користь третіх осіб, після чого банк здійснив списання коштів з рахунків позивачки. Отже, з відома позивачки за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача відбувся вхід у «Приват24» з наступним підтвердженням операцій по перерахуванню коштів з обох карток на користь третіх осіб, тобто ОСОБА_1 своїми діями сприяла втраті коштів, а тому банк не несе відповідальність за спірні операції і не має обов`язку повертати перераховані кошти. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 712/4463/16-ц (провадження № 61-22267св18), від 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18), від 17 червня 2020 року у справі № 201/15185/16-ц (провадження № 61-41264св18). Вказаним вище обставинам та висновкам суду касаційної інстанції суд першої інстанції належної оцінки не надав, дійшовши до помилкових висновків про задоволення позову. Виходячи з викладеного, на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. На підставі ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат підлягає зміні. Оскільки за наслідками апеляційного перегляду судового рішення позов залишається без задоволення, ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання позову, тому за рахунок держави відповідачу слід компенсувати 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Враховуючи те, що ця справа є справою незначної складності, а ціна позову не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому на підставі п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Рішення Сумського районного суду Сумської області від 12 грудня 2025 року скасувати. Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення 29496 грн 25 коп. і зобов`язання відновити залишок кредитних коштів на рахунку № НОМЕР_1 до стану, який був перед проведенням несанкціонованих операцій 22 лютого 2025 року. Компенсувати Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) 3633 грн 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - В. І. Криворотенко Судді: Я. Л. Петен А. О. Замченко