Постанова КАС ВС № 640/17475/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 року м. Київ справа № 640/17475/22 адміністративне провадження № К/990/17798/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Мацедонської В.Е., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року (суддя Дудін С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року (колегія у складі суддів Собківа Я.М., Сорочка Є.О., Чаку Є.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївський експертно-технічний центр» до Антимонопольного комітету України, третя особа: Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування Приватне акціонерне товариство «Миколаївський експертно-технічний центр» (далі - ПрАТ «Миколаївський експертно-технічний центр») звернулось до суду з позовом, у якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі також - Колегія) від 06 вересня 2022 року №5717-р/пк-пз; - зобов`язати Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель повторно розглянути скаргу позивача від 16 серпня 2022 року та прийняти нове рішення з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні. Доводи позивача зводилися до того, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно відмовив у задоволенні скарги на дії Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі - АТ «Миколаївобленерго») щодо скасування відкритих торгів на спірну закупівлю, оскільки ті підстави, з яких було відмінено тендер, були надуманими й ґрунтувалися на самому лише небажанні визначати переможцем позивача, а посилання на втрату потреби закупівлі спірних послуг були необґрунтованими та недостовірними, позаяк не мали в основі переконливих доказів. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій Київський окружний адміністративний суд рішенням від 16 червня 2023 року, яке залишив без змін Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 04 квітня 2024 року, позов задовольнив: - визнав протиправним та скасував рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 06 вересня 2022 року №5717-р/пк-пз; - зобов`язав Антимонопольний комітет України повторно розглянути скаргу Приватного акціонерного товариства «Миколаївський експертно-технічний центр» від 16 серпня 2022 року №UA-2022-06-17-000263-а.b2, з урахуванням висновків суду. Суд першої інстанції керувався тим, що кожне рішення тендерного комітету чи уповноваженої особи, якщо вона проводить тендер, у разі його відміни або визнання його таким, що не відбувся, має бути документально обґрунтоване та підтверджене відповідними документами, оскільки учасники в силу статті 18 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII) мають право його оскаржити. За обставинами справи, позивач повідомляв про порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі та просив зобов`язати замовника скасувати рішення про відміну закупівлі, однак відповідна Колегія оспорюваним рішенням відмовила у задоволенні цієї скарги. Суд зазначив, що Закон №922-VIII розрізняє поняття «відміна тендеру» (частина перша статті 32 Закону №922-VIII) та «визнання тендеру таким, що не відбувся» (частина п`ята статті 32 Закону №922-VIII). У цій справі замовник відмінив процедуру відкритих торгів на підставі частини першої статті 32 Закону №922-VIII у зв`язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг. Проаналізувавши обставини, якими було мотивовано відміну торгів (значне скорочення фінансування, неможливість проведення технічного обстеження вантажопідіймальних механізмів (далі - ВПМ) у філіях АТ «Миколаївобленерго» у зв`язку з окупацією, обстрілами та пошкодження ВПМ унаслідок бойових дій), суд першої інстанції дійшов висновку, що вони підпадали під визначення підстав, з якими частина п`ята статті 32 Закону №922-VIII пов`язує право замовника визнати тендер таким, що не відбувся. Водночас суд вважав, що у справі не доведено відсутність подальшої потреби в закупівлі як підставу відміни торгів, з огляду на ненадання доказів, які б указували на те, що така потреба відпала, не внесення замовником змін до річного плану закупівель на 2022 рік, ненадання як суду, так і відповідачеві під час розгляду скарги позивача, доказів щодо оприлюднення таких змін замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження відповідних змін до річного плану, як це передбачено частиною першою статті 4 Закону №922-VIII, а також ту обставину, що після відміни торгів, замовник оголосив аналогічну закупівлю і уклав за її результатами відповідний договір. Із цих міркувань суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових для визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення. Суд також зазначив, що оцінка обґрунтованості та доведеності підстав для відміни тендеру, передбачених частиною першою статті 32 Закону №922-VIII, належить до повноважень відповідача, тому вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу ПрАТ «Миколаївський експертно-технічний центр» 16.08.2022 №UA-2022-06-17-000263-а.b2, з урахуванням висновків суду, також підлягають задоволенню як похідні, що не призводить до втручання у дискреційні повноваження відповідача та відповідає меті поновлення порушеного права позивача. Суд апеляційної інстанції повністю погодився з висновками місцевого адміністративного суду. Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування У касаційній скарзі Антимонопольний комітет України просив скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Підставами касаційного оскарження заявник указав пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 у поєднанні з пунктами 1, 2 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Свої доводи у межах цих підстав касаційного оскарження скаржник мотивував тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду з питання застосування у подібних правовідносинах частини першої статті 4, пункту 1 частини першої статті 32 Закону №922-VIII. За позицією скаржника, пославшись на розміщення замовником 30 грудня 2022 року оголошення про проведення закупівлі за №UА-2022-12-30-004695-а як свідчення того, що насправді потреба в закупівлі у замовника не відпала, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що йшлося про закупівлю таких послуг на 2023 рік, тобто іншого річного плану, та з іншими обсягами. В цьому контексті суди неправильно застосували положення частини першої статті 4 Закону №922-VIII, за якою планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт, послуг; заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель; річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Щодо неправильного застосування частини першої статті 32 Закону №922-VIII, скаржник вказав, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином документи, надані замовником, та не встановили наявності у замовника на момент прийняття рішення про відміну процедури закупівлі потреби у закупівлі визначених послуг з технічного огляду ВПМ у кількості, що була визначена замовником на момент оголошення процедури закупівлі, та у зв`язку з обставинами, що відбулися, та не залежали від замовника. Посилання на пункти 1, 2 частини другої статті 353 КАС України обґрунтовано в касаційній скарзі тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібраних у справі доказів, зокрема, документів, які замовник надав на розгляд Колегії з метою підтвердження відсутності потреби у закупівлі та підтверджували обставини заподіяння замовникові збитків і пошкодження майна, а також тим, що справу було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, хоч вона підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Позиція інших учасників справи Позивач у відзиві на касаційну скаргу повністю погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які, на його думку, врахували всі обставини справи, дослідили їх належним чином, правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права та дотрималися вимог процесуального права. Відповідаючи на наведені в касаційній скарзі доводи, позивач зауважив, що суд першої інстанції, розглянувши справу за правилами спрощеного провадження, не допустив порушення частини четвертої статті 257 КАС України, якою визначено вичерпний перелік випадків, що унеможливлюють здійснення розгляду в такому порядку. Посилання скаржника на недослідження судами доказів, а саме перелічених у касаційній скарзі актів і довідок, наданих на підтвердження заподіяння замовникові збитків і пошкодження майна внаслідок ворожих обстрілів, також не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються змістом судових рішень. Поряд із цим, вказані докази про пошкодження та знищення обладнання, є документами, складеними самим замовником, тобто зацікавленою особою, деякі з них містять недоліки - не підписані посадовими особами (в тому числі електронно), водночас жодного документу сторонньої організації щодо підтвердження пошкоджень в заявлених обсягах відповідачем та третьою особою надано не було, зокрема, починаючи з вересня 2022 року до матеріалів справи не долучено: ані довідки Торгово-промислової плати, ані відповідних документів районного відділу поліції щодо фіксування відповідних фактів, ані документів щодо списання відповідних вантажопідіймальних механізмів уповноваженими організаціями. Матеріали не містять доказів подальшого оформлення збитків унаслідок обстрілів. Щодо доводів скаржника про недослідження судами річних планів закупівель замовника та помилковість їх посилань на здійснення аналогічної закупівлі, оскільки її було передбачено річним планом наступного року, позивач зауважив, що оголошення подібної закупівлі як раз свідчить про наявність потреби в ній і саме наявність плану закупівль на наступний період указує на те що фінансування не скорочувалось в цій частині. Позивач наголосив, що замовник тричі в 2022 році намагався здійснити спірну закупівлю, що доводить саме наявність, а не зникнення потреби в цій закупівлі станом на 2022 рік, незважаючи на окупацію частини Миколаївської області, обстріли та пошкодження ВПМ внаслідок бойових дій. Крім цього, з приводу посилань скаржника на пошкодження та знищення обладнання внаслідок обстрілів, то, на думку позивача, у такому разі потреба здійснення експертизи та техоглядів відповідних вантажопідіймальних механізмів не зникає, а зменшується обсяг послуг, які необхідно закупити. До того ж, метою проведення експертного огляду і випробувань, які мав замовити замовник, є виявлення несправностей та визначення можливості експлуатації обладнання і саме експертний висновок щодо неможливості здійснювати подальшу експлуатацію є підставою для складення акту списання вказаного обладнання. Акти ж, які надав замовник, були оформлені неналежним чином. Це лише підтверджує наявність, а не зникнення потреби в такій закупівлі. Позивач також вказав на хибність доводів скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах пункту 1 частини першої статті 32 Закону №922-VIII, зокрема, в частині відміни процедури закупівлі замовником та належного обґрунтування прийняття такого рішення, позаяк відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 вересня 2022 року в справі №640/23977/21. Із цих міркувань позивач просив залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін. Крім цього, відзив на касаційну скаргу подав представник третьої особи АТ «Миколаївобленерго», в якому висловив збіжну з наведеною скаржником позицію, повторивши, що потреба у закупівлі послуг «Експертного дослідження вантажопідіймальних механізмів, (технічне діагностування), частковий, повний, первинний та позачерговий технічний огляд вантажопідіймальних механізмів та технічний огляд великовантажних та інших технологічних транспортних засобів» відпала через об`єктивні обставини. На підставі наданих АТ «Миколаївобленерго» документів, Колегія встановила, що тендер було відмінено правомірно та ухвалила законне і обґрунтоване рішення, яким відмовила у задоволенні скарги позивача. Суди порпередніх інстанцій, розглядаючи спір, залишили поза увагою, що процедура закупівлі UA-2022-12-30-004695-a була проведена з метою закупівлі послуг на 2023 рік, а не 2022 рік. Крім цього, суди попередніх інстанцій зобов`язали Колегію повторно розглянути скаргу позивача від 16 серпня 2022 року та прийняти нове рішення з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні, однак не врахували, що статтею 18 Закону №922-VIII не передбачено повноважень у Антимонопольного комітету України на повторний розгляд скарг та прийняття рішень, за результатами їх розгляду. Окрім цього вказаний функціонал не передбачений електронною платформою закупівель. Рух касаційної скарги Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною Антимонопольного комітету України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року в цій справі. Витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу №640/17475/22. З огляду на тривале ненадходження матеріалів справи із суду першої інстанції, ухвалами Верховного Суду від 06 лютого, 11 квітня, 13 травня та 05 вересня 2025 року справа №640/17475/22 повторно витребовувалася з Київського окружного адміністративного суду. 08 травня 2026 року справа №640/17475/22 надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2026 року справу призначено до розгляду. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи Відповідно до інформації, розміщеної на веб-сайті Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-06-17-000263-a, АТ «Миколаївобленерго» було ініційовано проведення процедури відкритих торгів за процедурою закупівлі послуг «Експертне дослідження вантажопідіймальних механізмів, (технічне діагностування), частковий, повний, первинний та позачерговий технічний огляд вантажопідіймальних механізмів та технічний огляд великовантажних та інших технологічних транспортних засобів» (Класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:71630000-3: Послуги з технічного огляду та випробовувань) (далі по тексту - Процедура закупівлі UA-2022-06-17-000263-а), ідентифікатор UA-2022-06-17-000263-а. Свої пропозиції надали 2 учасники - ПрАТ «Миколаївський експертно-технічний центр» та ТОВ «Миколаїв Техексперт». Протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 12 липня 2022 року №76/22т тендерну пропозицію позивача було відхилено, а протоколом від 19 липня 2022 року №94/22т визначено переможцем процедури відкритих торгів ТОВ «Миколаїв Техексперт». Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 02 серпня 2022 року №5291-р/пк-пз за результатами розгляду скарги ПрАТ «Миколаївський експертно-технічний центр» зобов`язано АТ «Миколаївобленерго» скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача та рішення про визначення переможцем ТОВ «Миколаїв Техексперт» за процедурою закупівлі UA-2022-06-17-000263-а. На виконання рішення від 02 серпня 2022 року №5291-р/пк-пз АТ «Миколаївобленерго» 08 серпня 2022 року скасовано протоколи від 12 липня 2022 року №76/22т та від 19 липня 2022 року №94/22т. 11 серпня 2022 року складено протокол щодо рішення уповноваженою особою №122/22т, яким було відмінено процедуру відкритих торгів з предметом закупівлі «Експертне обстеження вантажопідіймальних механізмів, (технічне діагностування), частковий, повний, первинний та позачерговий технічний огляд вантажопідіймальних механізмів та технічний огляд великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів» - код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - «ДК 021:2015: 71630000-3 Послуги з технічного огляду та випробовувань», Ідентифікатор закупівлі: UA-2022-06-17-000263-a, з підстави, передбаченої частиною першою статті 32 Закону №922-VIII, а саме: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг (значне скорочення фінансування, неможливість проведення технічного обстеження ВПМ у філіях АТ «Миколаївобленерго» у зв`язку з окупацією, обстрілами та пошкодженням ВПМ в наслідок бойових дій). 16 серпня 2022 року позивач подав до Антимонопольного комітету України скаргу №UA-2022-06-17-000263-а.b2 на зазначене рішення замовника про відміну закупівлі UA-2022-06-17-000263-а. Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 06 вересня 2022 року №5717-р/пк-пз позивачу відмовлено у задоволенні його скарги з таких підстав: 1) щодо наявності дискримінаційних (на думку скаржника) умов документації (тендерна документація за процедурою закупівлі UA-2022-06-17-000263-а), зазначено, що відповідно до інформації, наданої замовником (АТ «Миколаївобленерго») щодо документації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, умови якої оскаржує скаржник (позивач) в цій частині, замовник установив кінцевим строком для подання тендерних пропозицій 04 липня 2022 року, а тому скарги щодо положень документації могли подаватись не пізніше, ніж за 4 дні до 04 липня 2022 року; з урахуванням закінчення строку для оскарження положень документації та керуючись частиною восьмою статті 18 Закону №922-VIII відповідач припинив розгляд скарги у цій частині; 2) щодо наявності ознак антиконкурентних дій та корупційної складової вказано, що зазначені питання не відносяться до компетенції органу оскарження, у зв`язку з чим зазначене питання не може бути предметом розгляду органу оскарження за скаргою; 3) щодо інших процедур закупівлі зазначено, що, оскільки реєстраційна картка зі скаргою створена 16 серпня 2022 року та містить посилання на процедуру закупівлі №UA-2022-06-17-000263-а, інші процедури закупівлі не можуть бути предметом розгляду органу оскарження під час розгляду зазначеної скарги; 4) щодо відміни процедури закупівлі, зазначено, що, враховуючи інформацію, оприлюднену замовником на веб-сайті Уповноваженого органу, протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 11 серпня 2022 року №122/22т про відміну процедури закупівлі, у тому числі, документи, надані замовником, скаржник не довів та документально не підтвердив відсутність підстав для відміни тендеру. Враховуючи інформацію, наведену в мотивувальній частині рішення, замовник правомірно відмінив тендер з підстав, наведених у протоколі щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 11 серпня 2022 року №122/22т, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Джерела права й акти їх застосування Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон №922-VIII. Відповідно до статті 5 Закону №922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Згідно із частиною першою статті 18 Закону №922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про Антимонопольний комітет України». Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України «Про Антимонопольний комітет України». Відповідно до абзаців 1, 5-7 частини шістнадцятої статті 18 Закону №922-VIII орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою. Для розгляду скарг орган оскарження має право запитувати і отримувати в електронному вигляді у замовників, учасників процедури закупівлі, контролюючих органів, Уповноваженого органу, інших осіб відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель. Порядок організації формування таких запитів та отримання інформації через електронну систему закупівель визначається Регламентом роботи Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Замовники, учасники процедури закупівлі, контролюючі органи, Уповноважений орган, інші особи протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту органу оскарження, але не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги, повинні подати до органу оскарження шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель. Інформація, документи та інші матеріали, які суб`єкт оскарження та/або замовник вважають необхідними долучити до розгляду скарги, повинні бути подані не пізніше ніж за три робочі дні до дати розгляду скарги Комісією з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель через електронну систему закупівель. Зазначена інформація, документи та матеріали подаються в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що вважається таким відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», шляхом заповнення електронних форм з окремими полями. За правилами частин вісімнадцятої-двадцять четвертої статті 18 Закону №922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення: 1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом); 2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються: 1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; 2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; 3) підстави та обґрунтування прийняття рішення; 4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. Рішення органу оскарження містить таку інформацію: 1) найменування органу оскарження; 2) короткий зміст скарги; 3) мотивувальну частину рішення; 4) резолютивну частину рішення; 5) строк оскарження рішення. Протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб`єкту оскарження та замовнику. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Право на оскарження не обмежує права суб`єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження. Згідно із частиною першою статті 4 Закону №922-VIII планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Відповідно до частини першої статті 32 Закону №922-VIII замовник відміняє тендер у разі: 1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг; 2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути. За частиною п`ятою статті 32 Закону №922-VIII замовник має право визнати тендер таким, що не відбувся, у разі: 1) якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили; 2) скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг. Частинами третьою та сьомою статті 32 Закону №922-VIII передбачено, що про відміну тендеру з підстав, визначених у частинах першій та другій цієї статті, має бути чітко зазначено в тендерній документації. У разі відміни тендеру замовником або визнання тендеру таким, що не відбувся, замовник протягом одного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття рішення. У разі відміни тендеру з підстав, визначених частиною другою цієї статті, електронною системою закупівель автоматично оприлюднюється інформація про відміну тендеру. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційне провадження у цій справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328 у поєднанні з пунктами 1, 2 частини другої статті 353 КАС України, з метою перевірки доводів скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду з питання застосування у подібних правовідносинах частини першої статті 4, пункту 1 частини першої статті 32 Закону №922-VIII, а також порушення судами норм процесуального права, які полягають у недослідженні зібраних у справі доказів та здійсненні розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а не за правилами загального позовного провадження. За обставинами, справи, яка переглядається, замовник АТ «Миколаївобленерго» опублікував оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі послуг «Експертне дослідження вантажопідіймальних механізмів, (технічне діагностування), частковий, повний, первинний та позачерговий технічний огляд вантажопідіймальних механізмів та технічний огляд великовантажних та інших технологічних транспортних засобів». Пропозиції подали 2 учасника: ПрАТ «Миколаївський експертно-технічний центр» (позивач) та ТОВ «Миколаїв Техексперт». За результатами цієї закупівлі замовник вирішив відхилити пропозицію позивача та визначив переможцем ТОВ «Миколаїв Техексперт». Позивач оскаржив це рішення до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яка за наслідками розгляду скарги зобов`язала АТ «Миколаївобленерго» скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача та рішення про визначення переможцем ТОВ «Миколаїв Техексперт» за процедурою закупівлі UA-2022-06-17-000263-а. На виконання цього рішення замовник 08 серпня 2022 року скасував протоколи про відхилення тендерної пропозиції позивача та визначення переможцем ТОВ «Миколаїв Техексперт». 11 серпня 2022 року замовник відмінив процедуру відкритих торгів з підстави, передбаченої частиною першою статті 32 Закону №922-VIII, а саме: відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг, обґрунтувавши це значним скороченням фінансування, неможливістю проведення технічного обстеження ВПМ у філіях АТ «Миколаївобленерго» у зв`язку з окупацією, обстрілами та пошкодженням ВПМ в наслідок бойових дій. Позивач оскаржив це рішення до Колегії, яка, за результатами розгляду скарги ухвалила оспорюване в цій справі рішення про відмову в її задоволенні. Спираючись на документи, надані замовником, Колегія дійшла висновку, що він правомірно відмінив тендер з наведених у протоколі підстав, натомість скаржник не довів та документально не підтвердив відсутність підстав для відміни тендеру. З огляду на предмет спору та зміст спірних правовідносин, ключовим питанням, на яке мав відповісти суд перевіряючи законність оспорюваного рішення відповідача, полягає в тому, чи були у замовника правові підстави для відміни тендеру відповідно до пункту 1 частини першої статті 32 Закону №922-VIII, а саме, у зв`язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг. Суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, визнав протиправним і скасував оскаржуване рішення відповідача, а також зобов`язав його повторно розглянути скаргу позивача, оскільки вважав, що дослідженими під час судового розгляду доказами не підтвердилося існування передбаченої пунктом 1 частини першої статті 32 Закону №922-VIII підстави для відміни торгів. Верховний Суд, переглядаючи рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, керується таким. За правилами пункту 1 частини першої статті 32 Закону №922-VIII замовник відміняє тендер у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг. У постанові від 29 серпня 2024 року у справі №910/13541/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду звертав увагу на те, що зміст пункту 1 частини першої статті 32 Закону №922-VIII не містить переліку документів, якими замовник зобов`язаний підтверджувати відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг, як і не містить обов`язку надавати докази учасникам тендеру наявності підстав для відміни торгів відповідно до пункту 1 частини першої статті 32 Закону №922-VII. Водночас у постанові від 01 вересня 2022 року в справі №640/23977/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виснував, що можливість замовника відмінити тендер у разі відсутності потреби подальшої закупівлі предмету закупівлі не може бути необґрунтовано дискреційною. Суд зокрема, зауважив, що з урахуванням забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону №922-VIII, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. Таким чином, кожне рішення тендерного комітету чи уповноваженої особи, якщо вона проводить тендер, у разі його відміни або визнання його таким, що не відбувся, має бути документально обґрунтоване та підтверджене відповідними документами, оскільки учасники в силу статті 18 Закону № 922-VIII мають право його оскаржити. Отже, наведені позиції Верховного Суду з питання застосування норми пункту 1 частини першої статті 32 Закону №922-VIII ґрунтуються на тому, що замовник на власний розсуд визначає наявність або відсутність потреби у закупівлі. Законом №922-VII не передбачено конкретного переліку документів, які мають підтверджувати ту обставину, що потреба у такій закупівлі перестала існувати, а також не містить правил, які б установлювали обов`язок замовника надавати учасникам тендеру докази наявності підстав для відміни торгів відповідно до пункту 1 частини першої статті 32 Закону №922-VII. Разом із цим, рішення замовника про відміну тендеру із цієї підстави повинно мати в основі документально підтверджене підґрунтя, не може бути свавільним, не повинно призводити до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників і суперечити закріпленим у статті 5 Закону принципам здійснення закупівель №922-VII. У межах спірних правовідносин замовник обґрунтував зникнення у нього потреби в закупівлі як визначену пунктом 1 частини першої статті 32 Закону №922-VIII підставу для відміни торгів, значним скороченням фінансування, неможливістю проведення технічного обстеження ВПМ у філіях АТ «Миколаївобленерго» у зв`язку з окупацією, обстрілами та пошкодженням ВПМ в наслідок бойових дій. В аспекті правової оцінки обґрунтованості посилання на пункт 1 частини першої статті 32 Закону №922-VIII, Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року в справі №640/23977/21 зазначив про потребу врахування положень статті 4 Закону №922-VIII, згідно з частиною першою якої планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг; заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель; річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього; закупівля здійснюється відповідно до річного плану. У справі, яка переглядається, суди встановили, що після розміщення оголошення про проведення процедури закупівлі від 17 червня 2022 року, а також станом на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 06 вересня 2022 року, замовник не вносив змін до річного плану. Крім цього, з огляду на зміст інформації, опублікованої на веб-порталі Уповноваженого органу щодо спірної закупівлі, судами встановлено, що АТ «Миколаївобленерго» тричі намагалося провести відкриті торги із зазначеного предмета закупівлі, незважаючи на окупацію частини Миколаївської області, обстріли та пошкодження ВПМ внаслідок бойових дій. Суди також установили, що пізніше, у межах того ж календарного року, а саме 30 грудня 2022 року, АТ «Миколаївобленерго» розмістило оголошення про проведення закупівлі UA-2022-12-30-004695-a «Експертне обстеження, частковий, первинний та позачерговий технічний огляд вантажопідіймальних механізмів, технічний огляд великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів та проміжна перевірка цистерн для перевезення небезпечних вантажів» (Класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:71630000-3: Послуги з технічного огляду та випробовувань), предмет якої є ідентичним скасованій закупівлі UA-2022-12-30-004695-a. Переможцем у цій закупівлі був визначений ТОВ «Миколаїв Техексперт», з яким було укладено відповідний договір за результатом торгів. Щодо обставин, покладених замовником в основу обґрунтування відсутності подальшої потреби в закупівлі, а саме, значного скорочення фінансування, неможливості проведення технічного обстеження ВПМ у філіях АТ «Миколаївобленерго» у зв`язку з окупацією, обстрілами та пошкодженням ВПМ унаслідок бойових дій, суди попередніх інстанцій зауважили, що вказане відповідає ознакам непереборної сили і за певних умов може підпадати під пункт 1 частини п`ятої статті 32 Закону №922-VIII, однак не охоплюється підставою відміни тендеру, передбаченою пунктом 1 частини першої статті 32 Закону №922-VIII, оскільки не доводить того, що перестала існувати саме потреба у закупівлі, передбачена річним планом. У цьому контексті позивач неодноразово висловлював міркування з приводу того, що у випадку, коли закупівля залишається актуальною, але в іншому (меншому) обсязі (як у цій ситуації), то твердження про повну відсутність такої потреби не відповідає дійсності. Зважаючи на сукупність цих обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виснували, що потреба у закупівлі послуг в АТ «Миколаївобленерго» не відпала, змін до річного плану на 2022 рік замовник відповідно до статті 4 Закону №922-VIII не вносив, мотиви, якими він обґрунтував відміну тендеру, не охоплюються підставою, передбаченою пунктом 1 частини першої статті 32 Закону №922-VIII, а отже передумов для застосування цієї правової норми у розглядуваному випадку доведено не було. Оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення та відхиляючи скаргу позивача, залишив це поза увагою, то оспорюване рішення суперечить вказаним положенням Закону №922-VIII та підлягає скасуванню як протиправне. Верховний Суд поділяє такі висновки судів попередніх інстанцій та не вбачає підстав вважати, що наведені правові норми вимагали інакшого застосування. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 4 Закону №922-VIII, мотивовані помилковістю врахування обставин розміщення замовником 30 грудня 2022 року оголошення про проведення закупівлі за №UА-2022-12-30-004695-а, позаяк вказана закупівля стосувалася 2023 року, тобто іншого річного плану. Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди послалися на вказану обставину у контексті послідовності дій і поведінки замовника, який відмінив тендер, вказавши дії непереборної сили як підставу минування потреби в закупівлі, а згодом, того ж року, тобто зі сплином незначного проміжку часу, оголосив аналогічну за своєю суттю закупівлю, не зважаючи на існування тих же обставин. Крім цього, міркування скаржника в цій частині жодним чином не спростовують тієї установленої судами обставини, що замовник, відмінивши тендер, не вносив змін у річний план закупівель. Також не заслуговують на увагу наведені у касаційній скарзі доводи щодо неправильного застсоування судами пункту 1 частини першої статті 32 Закону №922-VIII, які мотивовано недослідженням доказів, наданих замовником, та невстановленням наявності у замовника на момент прийняття рішення про відміну процедури закупівлі потреби у закупівлі визначених послуг з технічного огляду ВПМ у кількості, що була визначена замовником на момент оголошення процедури закупівлі, та у зв`язку з обставинами, що відбулися, та не залежали від замовника. У цій частині суд мотивував свою позицію тим, що не перевірятиме доказів, які стосуються обставин, що не охоплюються підставою відміни тендеру, передбаченою пунктом 1 частини першої статті 32 Закону №922-VIII. Отже, суд не взяв до уваги вказані докази не тому, що проігнорував їх, як вважає скаржник, а з тих мотивів, що вони фактично не охоплюються предметом доказування в справі. З урахуванням обсягу установлених у справі фактичних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частини першої статті 4 та пункту 1 частини першої статті 32 Закону №922-VIII у межах спірних правовідносин, а доводи про недослідження судами зібраних у справі доказів, не підтвердилися під час касаційного перегляду справи. Як свідчить зміст касаційної скарги, доводи скаржника в цій частині ґрунтуються не стільки на потребі надання висновку з питання застосування зазначених норм матеріального права, скільки на незгоді з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою доказам та обставинам справи, зводяться до необхідності інакше оцінити ці докази, тобто додатково їх перевірити і вирішити питання про перевагу одних доказів над іншими таким чином, щоб це узгоджувалося з позицією відповідача. Верховний Суд повторює, що не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України). Іншими словами, об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права. Оцінюючи доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке полягає в тому, що суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, а не за правилами загального позовного провадження, Суд констатує, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України). За відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження. Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження немає. Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги, які слугували підставою відкриття касаційного провадження не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень. Решта аргументів скаржника не охоплюються цими підставами [з яких було відкрито касаційне провадження у справі], тому відповідно до статті 341 КАС України Суд їх не перевірятиме. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги За правилами пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, зважаючи на положення статті 350 КАС України, Верховний Суд уважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Висновки щодо судових витрат З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року в справі №640/17475/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.Е. Мацедонська Судді Верховного Суду