Ухвала КАС ВС № 160/28987/24

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 21 травня 2026 року м. Київ справа №160/28987/24 адміністративне провадження №К/990/21682/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №160/28987/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру»; - зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789, виходячи із розміру 90 відсотків від заробітної плати на відповідній посаді, та без обмеження пенсії максимальним розміром. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області оскаржило його в апеляційному порядку. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. На адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку 13.05.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 та залишити в силі рішення суду першої інстанції. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що останню подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання, з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частинами 2 та 3 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Третій апеляційний адміністративний суд в порядку письмового провадження ухвалив оскаржувану постанову 03.04.2026, а отже, передбачений процесуальним законом тридцятиденний строк закінчився 03.05.2026. Водночас, касаційна скарга направлена до Верховного Суду 11.05.2026 (даних трекінгу АТ «Укрпошта» R910100095195), тобто із пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку, яке обґрунтовує тим, що копію постанови суду апеляційної інстанції у поточній справі він не отримував, однак про її зміст дізнався із Єдиного державного реєстру судових рішень. Стверджує, що оскільки загальний доступ до оскаржуваної постанови було надано лише 15.04.2026, в силу приписів частини другої статті 329 КАС України має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, адже касаційна скарга подається протягом тридцяти днів, коли про існування оскаржуваної постанови стало відомо із Єдиного державного реєстру судових рішень. Перевіряючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, колегією суддів з`ясовано наступне. Оцінюючи поважність наведених причин пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Слід зауважити, що відповідно до частини 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. З наведеного вбачається встановлений законодавцем обов`язок суду у дводенний строк направити учасникам справи копії судового рішення. Водночас, зі змісту заявленого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 не вбачається можливим з`ясувати факт направлення/ненаправлення судом апеляційної інстанції позивачу копії оскаржуваної постанови у встановлений процесуальним законом строк, а отже, неможливо встановити факт первинного отримання/неотримання такої копії скаржником. Суд звертає увагу, що до касаційної скарги не додано доказів невиконання судом апеляційної інстанції свого обов`язку щодо направлення учаснику справи копії постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.042026. Разом з цим, ОСОБА_1 , наголошуючи на пропуску ним процесуального строку з поважних причин, не зазначає дату отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції; способу отримання оскаржуваної постанови; найменування доказів, що знаходяться в матеріалах справи та підтверджують отримання ним цього судового рішення. Як наслідок, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки такі є непідтверджені належними доказами. У відповідності до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, а особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 із зазначенням підстав пропуску строку на касаційне оскарження та долученням належних доказів, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом. У цьому випадку належними доказами можуть бути, наприклад: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного рішення, оригінал поштового конверта, в якому оскаржувану постанову було направлено рекомендованим листом на адресу скаржника або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення/ненаправлення копії оскаржуваного судового рішення на адресу останнього Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Приписами статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, а особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати клооптання про поновлення строку касаційного оскарження та докази на підтвердження поважності підстав пропуску цього строку (довідка суду про направлення/ненаправлення у визначений законом строк судового рішення скаржнику; копії матеріалів справи, які свідчать про направлення/ненаправлення у визначений законом строк судового рішення скаржнику тощо) або вказати інші причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів. Керуючись статтями 169, 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №160/28987/24. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №160/28987/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач В.М. Шарапа Судді Я.О. Берназюк С.М. Чиркін