Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1165/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/1165/25 пров. № А/857/8113/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Запотічний І.І., суддя Шинкар Т.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 року (головуючий суддя Біньковська Н.В., м.Івано-Франківськ) у справі №300/1165/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: 21.02.2025 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.03.2024 з урахуванням доплати в сумі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 при 20 відсотковому збільшенні пенсійних виплат відповідно до Закону України №56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні»; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу з 01.03.2024 з урахуванням доплати в сумі 2000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, при 20 відсотковому збільшенні пенсійних виплат відповідно до Закону України №56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні», з урахуванням здійснених виплат. Позов обґрунтовує тим, що відповідач протиправно не врахував доплату в сумі 2000,00 грн, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, при 20-відсотковому збільшенні пенсійних виплат відповідно до Закону України № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні». У протоколі за пенсійною справою щомісячна доплата в сумі 2000,00 грн. відновлена на виконання рішення суду, передує доплаті за інвалідність внаслідок війни ІІ групи - 944,40 грн та надбавці за інвалідність при виконанні обов`язків військової служби в сумі 50,00 грн. Водночас доплата за інвалідність внаслідок війни ІІ групи - 944,40 грн та надбавка за інвалідність при виконанні обов`язків військової служби в сумі 50,00 грн враховані при обчисленні надбавки за проживання в гірській місцевості, тоді як щомісячна доплата в сумі 2000,00 грн не була врахована. Вважає, що дії пенсійного органу, в частині неврахування при 20-відсотковому збільшенні пенсії жителя гірського населеного пункту, доплати в сумі 2000,00 грн, відновленої на виконання рішення суду - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», порушують суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, оскільки відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи та рівності. Відповідач листом від 08.04.2024 року №0900-0202-8/21388 повідомив позивача про те, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» було встановлено щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн. Постановою КМУ №713 від 14.07.2021 не передбачено нарахування підвищення за проживання в гірському населеному пункті на розмір щомісячної доплати. Також позивачу було повідомлено, що до пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни встановлюється, зокрема: підвищення, передбачене статтею 13 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; цільова грошова допомога на прожиття, передбачена Законом України від 16.03.2004 № 1603 «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» й крім того, розмір пенсії збільшується на 25% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення». Наголошує, що суди не мають застосовувати положення підзаконних актів, які суперечать законам та не відповідають Конституції. Постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними актами, що видаються на основі законів, і не можуть скасовувати чи обмежувати дію законів. Закони мають вищу юридичну силу. Якщо постанова суперечить закону, застосовується саме закон, а Конституційний Суд чи суди можуть визнати таку постанову незаконною. Вказує, що судом першої інстанції, при розгляді адміністративної справи, неповно з`ясовано обставини справи, рішення суду від 02.01.2026 року в справі №300/1165/25 містить неправильне застосування норм матеріального права в частині незастосування закону, який підлягав застосуванню й таке суперечить конституційному принципу верховенства права Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі №380/1524/23, яке набрало законної сили 30.06.2023, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відновити з 01.09.2022 виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання вищевказаного рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у серпні 2023 року проведено перерахунок пенсії позивача та поновлено виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» відповідач з 01.03.2024 провів перерахунок пенсії, із врахуванням таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад 3200 грн, оклад за військовим званням 2200 грн, надбавка за вислугу років 40% - 2160 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі премія становила 26680,75 грн. Загальна сума грошового забезпечення складає 34240,75 грн. Основний розмір пенсії визначений у розмірі 80% грошового забезпечення (27392,60 грн) та з урахуванням індексації за 2022 рік (4793,70 грн), індексації за 2023 рік (1500,00 грн), індексації за 2024 рік (1500,00 грн), в тому числі збільшення основного розміру пенсії (25 %) (6848,15 грн), щомісячна доплата відповідно до Постанови №713 (2000 грн), надбавка за проживання в гірській місцевості (8605,77 грн), надбавки як інваліду війни 2 групи (944,40 грн і 50 грн) становить 53634,62 грн. До виплати визначено 51705,98 грн. Відповідач листом від 08.04.2024 №0900-0202-8/21388 повідомив позивача, серед іншого, про те, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» йому було встановлено щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн. Постановою КМУ № 713 від 14.07.2021 не передбачено нарахування підвищення за проживання в гірському населеному пункті на розмір щомісячної доплати. Також повідомив, що до пенсій особам з інвалідністю, внаслідок війни, встановлюється зокрема: підвищення, передбачене статтею 13 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; цільова грошова допомога на прожиття, передбачена Законом України від 16.03.2004 № 1603 «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни». Крім того, розмір пенсії збільшується на 25% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення». Також позивач - 19.04.2024, 12.03.2024, 23.07.2024 звертався до Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії, зокрема, із урахуванням доплати в сумі 2000 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», при 20 % збільшенні пенсійних виплат відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні». Пенсійний фонд України листами від 17.05.2024 №20044-23662/К-03/8-2800/24, від 09.07.2024 №2800-030201-8/41866, від 19.08.2024 №35146-40551/К-03/8-2800/24 повідомив позивача про те, що до його пенсії встановлено передбачену законодавством надбавку за проживання в гірській місцевості відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні». Вказано, що пенсія перерахована відповідно до вимог чинного законодавства. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закон провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Частиною 3 статті 63 Закону №2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Згідно ч.4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за Законом №2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків. Фінансування збільшення розміру пенсій, передбачене цією частиною, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. 14.07.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову за №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (Постанова №713). У преамбулі Постанови №713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб. Пунктом 1 Постанови №713 установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту. Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року. Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії. Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн. Відтак, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018. Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Аналогічних правових висновків щодо подібних правовідносин дійшов Верховний Суд в постановах від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі № 380/25987/21 та від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22. Аналізуючи вищенаведені норми апеляційний суд зазначає, що законодавством чітко визначено алгоритм дій за якого відбувається нарахування та виплата щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713, при цьому така сума не може перевищувати 2000,00 грн. Таким чином, враховуючи правову природу щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713, її адресність, цільове призначення, чітку визначеність максимального розміру вказаної допомоги та умов, за яких вона встановлюється, апеляційний суд констатує, що така не належить до категорій виплат, на збільшення яких спрямовані норми статті 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні». Відтак апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що відповідач не мав правових підстав для збільшення на 20 відсотків розміру виплачуваної позивачеві доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713, з урахуванням Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» та цілком правомірно відмовив у такому збільшенні. Розмір пенсії позивача станом на 01.03.2024, без урахування щомісячної доплати 2000 грн, становив 51634,62 грн, з яких 8605,77 грн - надбавка за проживання в гірській місцевості (20% від 43028,85 грн). Відтак, відповідачем вимоги Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» виконано в повному обсязі та збільшено пенсію позивача на 20%. Щодо покликання відповідача на рішення суду в справі № 300/3159/24, суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом спору у вказаній справі було визнання протиправними дій щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.03.2024 із урахуванням індексації пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 та № 185 від 23.02.2024 при 25-відсотковому збільшенні та з урахуванням доплати в сумі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 при 20-відсотковому збільшенні пенсійних виплат та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.03.2024 з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановами Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» № 168 від 24.02.2023, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» № 185 від 23.02.2024, при 25-відсотковому збільшенні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» № 1381 від 28.12.2011 та з урахуванням доплати в сумі 2000 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, при 20-відсотковому збільшенні пенсійних виплат відповідно до Закону України № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні», з урахуванням здійснених виплат. Натомість у справі № 300/1165/25 предметом спору є визнання протиправними дій щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2024 з урахуванням доплати в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 при 20-відсотковому збільшенні пенсійних виплат відповідно до Закону України № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.03.2024 з урахуванням доплати в сумі 2000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, при 20-відсотковому збільшенні пенсійних виплат відповідно до Закону України № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні», з урахуванням здійснених виплат. Відтак, є різним правове обґрунтування позовних вимог, тобто різні підстави звернення до суду. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 року у справі № 300/1165/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний Т. І. Шинкар