Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/809/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/809/25 Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П. Суддя-доповідач: Драчук Т. О. 21 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Райківецька виправна колонія (№ 78)» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в січні 2025 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи «Райківецька виправна колонія (№ 78)» про визнання протиправними дії Державної установи «Райківецька виправна колонія (№ 78)» яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 по 02.01.2023 до грошового забезпечення, а саме не визначення розміру посадового окладу, окладу за військове звання, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови. Також, позивач просив зобов`язати Державну установу «Райківецька виправна колонія (№ 78)» провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 02.01.2023 належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток (додаткової відпустки) за 2020-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на і січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-1X «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, Законом України від 02.12.2021 №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної установи "Райківецька виправна колонія (№ 78)" щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 02.01.2023 грошового забезпечення, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Зобов`язано Державну установу "Райківецька виправна колонія (№ 78)" нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 02.01.2023, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025 апеляційну скаргу Державної установи «Райківецька виправна колонія (№ 78)» залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року - без змін. Також, Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду - задоволено. Визнано протиправними дії Державної установи «Райківецька виправна колонія (№78)», щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні) виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Зобов`язано Державну установу «Райківецька виправна колонія (№78)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки за 2020, 2021, 2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідно із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025 апеляційну скаргу Державної установи «Райківецька виправна колонія (№ 78)» задоволено частково. Додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року скасовано в частині визнання протиправних дій Державної установи «Райківецька виправна колонія (№78)» щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки та зобов`язання Державної установи «Райківецька виправна колонія (№78)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. В решті додаткове рішення Державної установи «Райківецька виправна колонія (№ 78)» від 26 березня 2025 року залишено без змін. 16.04.2026 ОСОБА_1 подав до Хмельницького окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій заявник просить зобов`язати Державну установу «Райківецька виправна колонія (№ 78)» подати звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/809/25. В обґрунтування заяви зазначає, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі №560/809/25 Державною установою «Райківецька виправна колонія (№ 78)» не виконано. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.04.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.04.2026 з посилання на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та направити справу до суду першої інстанції на продовження розгляду.. Згідно з ч.1 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Оскільки рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справу належить розглядати у порядку письмового провадження. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а також відсутні клопотання про розгляд справи за участі сторін, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду - скасувати, виходячи з наступного. Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не звертався органів державної виконавчої служби, та при цьому виконавче провадження станом на момент подання заяви про встановлення судового контролю не відкрито. Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження". Крім того, позивач не позбавлений права звернутись до суду в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, із позовною заявою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси в процесі виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Позивачем у поданій заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не наведено аргументів щодо використання усіх можливих засобів для його примусового виконання, зокрема вчинення дій для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження". Також, суд першої інстанції зазначив, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з ч. 2 та 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно з ч. 3-5 ст. 382 КАС України, якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви. За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Отже, судовий контроль є самостійним механізмом забезпечення виконання рішення, який може реалізовуватись незалежно від стадії чи наявності виконавчого провадження. Також, судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Таким чином, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19 та від 23.12.2020 у справі № 704/1167/19. Так, згідно матеріалів справи, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 та додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 (з урахуванням постанов Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025) зобов`язано Державну установу "Райківецька виправна колонія (№ 78)" нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 02.01.2023, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023. Зобов`язано Державну установу «Райківецька виправна колонія (№78)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки за 2020, 2021, 2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідно із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум. В свою чергу, відповідно до матеріалів справи та відсутності відзиву від сторони відповідача, у суду відсутні докази щодо виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 та додаткового рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 (з урахуванням постанов Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025). Тобто, колегія суддів дійшла висновку, що з матеріалів справи не встановлено повне виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 та додаткового рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 (з урахуванням постанов Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025) в межах справи №560/809/25. На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, та задоволення заяви про встановлення судового контролю. Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до змісту ст. 382 КАС України, звіт щодо виконання судового рішення повинен бути поданий до суду, який його ухвалив, в даному випадку до Хмельницького окружного адміністративного суду, що також забезпечить виконання судом вимог щодо контролю за поданням такого звіту, без направлення справи до апеляційної інстанції. За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки викладені в ухвалі суду, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови. Щодо висновків суду першої інстанції в частині посилання на примусове виконання, колегія суддів ще раз зауважує, що згідно з ч.4 ст.382 КАС України відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви. У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року скасувати. Прийняти нову, постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - задовольнити. Зобов`язати Державну установу «Райківецька виправна колонія (№ 78)» протягом 30 днів подати до Хмельницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 та додаткового рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 (з урахуванням постанов Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025) в межах справи №560/809/25. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.