Постанова 4854 № 420/17463/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/17463/25 Перша інстанція: суддя Стефанов С.О. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Бітова А.І., Єщенка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А: У червні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Постанови КМУ від 17.07.2003р. №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1.03.2018р. по 19.10.2020р.; - зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1.03.2018р. по 19.10.2020р., із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Постанови КМУ від 17.07.2003р. №1078, обчисливши щомісячний розмір індексації як різницю між сумою індексації, обчисленою в березні 2018 року із застосуванням індексів споживчих цін що відповідають місяцю підвищення посадового окладу січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та згідно із наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 23.03.2021р. №55 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 23.03.2021р.. У березні 2025р. представник позивача вернувся до ВЧ НОМЕР_1 із адвокатським запитом про надання інформації про виплачену після 1.03.2018р. індексацію та про виплату позивачу індексації за вказаний період в повному розмірі. Проте, у відповідь листом від 23.04.2025р. №1450/372/9/229 він отримав відмову, а доплату індексації до цього часу відповідач не здійснив. Не погодившись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1.03.2018р. по 19.10.2020р. включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078. Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 1.03.2018р. по 19.10.2020р. включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078. В апеляційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026р. витребувано від ВЧ НОМЕР_1 картку особового рахунку ОСОБА_1 за період з 1.01.2018р. по 19.10.2020р. або будь-які інші докази з приводу нарахування та виплати грошового забезпечення позивача за вказаний період та витребувано від ВЧ НОМЕР_1 та ОСОБА_1 відомості щодо наявності або відсутності спору між ОСОБА_1 та ВЧ НОМЕР_1 з приводу перерахунку грошового забезпечення за період служби, починаючи з 29.01.2020р.. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, дослідивши додатково надані докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги та часткове скасування рішення суду, із прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав. Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку із прийняттям КМУ Постанови «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017р., якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, саме березень 2018 року, у контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків. Між тим, суд зазначив, що у межах спірних правовідносинах судом не визначається конкретний розмір індексації на виплату якого мав право позивач до підвищення свого посадового окладу у березні 2018 році та після його підвищення. В даному випадку, вказаний висновок обґрунтовано тим, що розрахунок розміру спірної індексації є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду частково скасовує та приймає в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та згідно із наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 23.03.2021р. №55 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 23.03.2021р.. У березні 2025р. представник позивача звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із адвокатським запитом про надання інформації про виплачену після 1.03.2018р. індексацію та про виплату позивачу індексації за період з 1.03.2018р. по 19.10.2023р. в повному розмірі. Однак, листом від 23.04.2025р. за №1450/372/9/229 відповідач відмовив у задоволенні вимог, викладених у адвокатському запиті. Не погодившись із відповідними діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом. Перевіряючи правомірність та законність дій військової частини у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційних скарг, судова колегія виходить з наступного. Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Відповідно до ст.1-2 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Положеннями ч.2,3 ст.9 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" регламентовано, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення" за №1282-ХІІ від 3.07.1991р. (надалі - Закон №1282). Положеннями ст.2 Закону №1282-ХІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У відповідності до ст.4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103%. За правилами ст.5 Закону №1282-ХІІ, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою КМУ за №1078 від 17.07.2003р.. Згідно з п.1-1 цього Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Відповідно до п.6 зазначеного Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Аналізуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. У справі "Кечко проти України" (Заява №63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23). Тобто, коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні ст.1 Першого протоколу. Відповідно до п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п.2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Тобто він є базовим для обчислення індексу споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим. Пунктом 3 Постанови КМУ від 7.11.2007р. №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 1 січня 2008р., а отже січень 2008р. є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення. Зі вступом в дію Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 1.03.2018р.. Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. Згідно п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Відповідно до пп.2 п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Абзацами 1-2 п.5 та п.10-2 Порядку №1078 передбачено, що місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення. Згідно із п.1 Постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 7.11.2007р. №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців не відбувалося за період з 1.01.2008р. по 1.03.2018р., що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації. Відповідно до абз.1, 2 п.5 Порядку №1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з наступного місяця. Тобто, базовим місяцем індексації у період з 1.03.2018р. є березень 2018 року, що не є спірним у межах цієї справи. Також не є спірним між сторонами та обставина, що відповідно до офіційних даних, які містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%. У даний період спірним між сторонами є виплата суми індексації у разі настання обставин, передбачених абзацами 3, 4, 5, 6 п.5 Порядку №1078. Відповідно до абз.3,4,5 п.5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. З системного аналізу вказаних норм права можна дійти висновку, що не нараховується індексація у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перекриває суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення. Отже, для з`ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні йому індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року згідно приписів абзацу 3,4, 5 пункту 5 Порядку №1078, необхідно з`ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року). З метою з`ясування рівня підвищення доходу позивача у березня 2018р. для визначення розміру спірної індексації, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026р. було витребувано від ВЧ НОМЕР_1 картку особового рахунку ОСОБА_1 за період з 1.01.2018р. по 19.10.2020р. або будь-які інші докази з приводу нарахування та виплати грошового забезпечення позивача за вказаний період, а також витребувано від ВЧ НОМЕР_1 та ОСОБА_1 відомості щодо наявності або відсутності спору між ОСОБА_1 та ВЧ НОМЕР_1 з приводу перерахунку грошового забезпечення за період служби, починаючи з 29.01.2020р.. 6.05.2026р. ВЧ НОМЕР_1 на виконання вимог вказаної ухвали подало клопотання, в якому зазначило, що у зв`язку з окупацією адміністративної території ВЧ НОМЕР_1 АДРЕСА_1 роздавальні відомості, особові картки та інші документи за період з 1.01.2017р. по 24.02.2022р. знищені наслідками війни в вищезазначеному пункті постійної дислокації ВЧ НОМЕР_1 , у зв`язку із чим ВЧ НОМЕР_1 не має можливості надати необхідну інформацію та довідки вказані в ухвалі за зазначений період. 12.05.2026р. ОСОБА_1 подав клопотання про долучення доказів, до якого було додано довідку ОК-7 із відомостями про фактичний заробіток позивача за період з 2016р. по 2026р.. Надаючи оцінку інформації, що міститься в довідці ОК-7, судова колегія зазначає, що у лютому 2018р. сукупний розмір доходу ОСОБА_1 склав 9 795,89грн., а у березня 16 678,45грн.. При цьому, починаючи з квітня 2018р. розмір доходу становив 10 692грн., 12 821,6грн. і т.д.. Отже, із зазначеної довідки ОК-7 не можливо встановити розмір підвищення доходу позивача у березні 2018р. у зв`язку із підвищенням посадового окладу, оскільки така довідка не містить складових грошового забезпечення. Судова колегія вважає за можливе припустити, що виплата грошового забезпечення у березні 2018р. у розмірі 16 678,45грн. зумовлена виплатою непостійної додаткової складової грошового забезпечення (наприклад допомога на оздоровлення). Відтак, апеляційний суд вважає, що відповідні обставини не дають можливості визначити розмір підвищення доходу позивача у березні 2018р., та як наслідок визначити розмір щомісячної індексації з 1.03.2018р.. Разом з тим, варто зазначити, що неможливість визначення розмірі такої індексації жодним чином не нівелює право особи на таку виплату. Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав у особи права на таку індексації. Визначаючи період виплати спірної індексації-різниці, судова колегія виходить з наступного. У своїх позовних вимогах ОСОБА_1 просить нарахувати спірну індексацію-різницю за періоди з 1.03.2018р. по 19.10.2020р. із чим погодився суд першої інстанції у своєму рішенні. Дослідивши питання щодо періоду виплати спірної індексації, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на наступне. 14.05.2026р. на виконання ухвали суду від 23.04.2026р. ВЧ НОМЕР_1 подала додаткові пояснення, в яких зазначено, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2022р. у справі 540/4423/21 визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення з 29.01.2020р. розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до п.4 Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704.; зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 обчислити з 29.01.2020р. розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до п.4 Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. ВЧ НОМЕР_1 подано касаційна скарга та ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.01.2023р. у справі 540/4423/21 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ВЧ НОМЕР_1 . Отже, судова колегія вважає, що починаючи з 29.01.2020р. у ОСОБА_1 відбулось підвищення посадового окладу, внаслідок перерахунку грошового забезпечення на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2022р. у справі №540/4423/21. Вказане підвищення посадового окладу є підставою для припинення нарахування й виплати індексації-різниці, як це вказано в п.108 постанови Верховного Суду від 23.03.2023р. №400/3826/21. Отже, позовні вимог позивача за період з 29.01.2020р. по 19.10.2020р. задоволенню не підлягають. Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог за період з 29.01.2020р. по 19.10.2020р., а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026р. скасувати в частині: «Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.10.2020 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078..». Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: А.І. Бітов О.В. Єщенко