Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/30654/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/30654/25 Перша інстанція: суддя Марин П.П., повний текст судового рішення складено 23.02.2026, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючої-судді Казанчук Г.П. суддів: Єщенка О.В., Градовського Ю.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВИКЛАД ОБСТАВИН: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 01 червня 2022 року по 30 листопада 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 01 червня 2022 року по 30 листопада 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44; - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не підготовки та не направленні до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії за вислугою років оновлених грошового атестату та довідки на ім`я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати оновлених грошового атестату та довідки на ім`я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року в задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду відмовлено. Позовну заяву в частині позовних вимог щодо зобов`язання перерахунку грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 30 листопада 2022 року повернути. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , яка в період з 01.06.2022 по дату звільнення перебувала на фінансовому забезпеченні у військової частини НОМЕР_1 , про те за цей період виплатив грошове забезпечення позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, що призвело до порушення майнових прав позивача та до зменшення розміру грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії. Представник позивача звернувся до відповідача із заявою, якою просила відповідача нарахувати та виплатити позивачу, починаючи з 01.06.2022 року по 30.11.2022 року грошове забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званням у 2022,2023 роках шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум та з адвокатським запитом. Листом від 06.08.2025 року Відповідач повідомив, при розрахунку грошового забезпечення позивача було використано прожитковий мінімум для працездатних встановленого осіб встановлений законом на 01 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн. До суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача вказує, що вимоги позивача, викладені в адміністративному позові, відповідачем не визнаються повністю, оскільки скасування п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 свідчать про виникнення правової колізії, яка полягає в тому, що пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 скасований в повному обсязі за рішенням суду, в тому числі і пункт 3 Змін, яким були внесені зміни в пункт 4 Постанови №704. У той же час, Кабінетом Міністрів України не було внесено зміни в пункт 4 Постанови №704, та фактичне правозастосування вказаного пункту відбувалось в редакції, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. При цьому, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Також, представник відповідача вказав, що позивач не проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 01.06.2022 року по 18.07.2022 року грошового забезпечення, а також виплаченої за вказаний період премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №

44. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 , здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 01 червня 2022 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, а також виплаченої за вказаний період премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №

44. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив того, що з 29.01.2020 у військовослужбовців виникло право на обчислення розміру посадового окладу шляхом застосування пункту 4 постанови №704 в первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що Позивач протягом спірного періоду проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 , як наслідок, військова частина НОМЕР_1 не є належним відповідачем у даній справі, з огляду на те, що Військова частина НОМЕР_2 у якості окремого батальйону оперативно підпорядковувалась військовій частині НОМЕР_1 з наявними у її штаті власними підрозділами фінансово-економічного забезпечення, групою персоналу, помічником командира батальйону з правової роботи, тощо, які безпосередньо брали участь у процесі нарахування грошового забезпечення Позивачеві (видавали та погоджували відповідні накази, готували розрахунково-платіжні відомості) Військова частина НОМЕР_2 . Рух справи в апеляційній інстанції: Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2026 року відкрито апеляційне провадження та витребувана адміністративна справа. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2026 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, - УСТАНОВИВ: Судом першої інстанції з`ясовано та підтверджено під час апеляційного розгляду, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 26.02.2022 року №25 відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом зараховано на посаду прапорщика ОСОБА_1 призначено на молодшим сержантом (а.с.46). Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.11.2022 року № 321, штаб-сержанта ОСОБА_1 , командира 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу і стрілецької роти, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від « 25» листопада 2022 №121-РС у запас за підпунктом «б» пунктом « 2» частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", вважати таким, що справи та посаду став. З 30 листопада 2022 року виключити зі списків особового складу частини та зняти зі всіх видів забезпечення. Даним наказом вирішено також: - з « 01» листопада 2022 року по « 30» листопада 2022 року виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 239% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років. - виплатити щомісячну додаткову винагороду у розмірі 30 000 гривень пропорційно відпрацьованому часу за період з « 01» листопада 2022 року по « 30% листопада 2022 року. - відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виплатити грошову компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік у розмірі 14374 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 30 коп. та 14 діб додаткової оплачуваної відпустки для учасників бойових дій за 2022 рік у розмірі 6708 (шість тисяч сімсот вісім)гри. 01 коп. - відпустка за сімейними обставинами та інших поважних причин, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2022 рік не надавалась. - грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік отримав. - матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, у розмірі 14374 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят чотири)гри. 30 коп. - виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, та Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 460 від 17 вересня 2014 року, у розмірі 4599 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 78 коп. Як стверджує позивач, йому за період з 01 червня 2022 року по 18 липня 2022 року неправильно було встановлено та виплачувалось грошове забезпечення та неправильно обчислено розмір виплат, належних йому при звільненні. Так, як вбачається з листа від 06.08.2025 року, розмір прожиткового мінімуму який був застосований при розрахунку грошового забезпечення склав 1762 грн. Представник позивача звернулася до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просила нарахувати та виплатити позивачу, починаючи з 01.07.2022 року по 30.11.2022 року грошове забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званням у 2020, 2021, 2022, 2023 роках шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум. Листом від 06.08.2025 року №1156/320/Вих військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено про те, що: ... розміри посадового окладу та окладу за військовим званням для визначення грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період проходження військової служби військовослужбовцю нараховано та виплачено в повному розмірі, виходячи із посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями встановленими Постановою КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (змінами)». Отже, наявність протиправної бездіяльності щодо виплати грошового забезпечення у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. У позовній заяві позивач зазначив, що проходив військову службу з 01.06.2022 по у військовій частині НОМЕР_2 , яка на дату звільнення позивача з військової служби перебувала на фінансовому забезпечення у військової частини НОМЕР_1 . Згідно наказу Міністерства оборони України №280 від 22.05.2017 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» розроблено правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України. Фінансове забезпечення військової частини здійснюється відповідно до чинного законодавства України, цих Правил, вказівок та роз`яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України, забезпечувальних фінансових органів та відповідних служб забезпечення (в межах їх відповідальності). Військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень). Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини. У відповідності до Наказу №280 фінансове забезпечення - це система заходів, що включає фінансове планування, отримання, зберігання, економне, ефективне і цільове використання коштів відповідно до вимог чинного законодавства України, організацію обліку та звітності з метою виконання військовою частиною покладених на неї завдань. Начальник фінансового органу військової частини - розпорядника коштів третього рівня, до якої на фінансове забезпечення зараховані інші військові частини, розробляє положення про спільне фінансове господарство, в якому зазначаються права та обов`язки, порядок взаємодії посадових осіб щодо здійснення фінансового забезпечення таких військових частин, у тому числі щодо своєчасного оформлення та подання до фінансового органу військової частини - розпорядника коштів необхідних документів (розпорядчих, розрахункових, фінансово-планових тощо). Зазначене положення затверджується командиром військової частини - розпорядником коштів третього рівня, погоджується забезпечувальним фінансовим органом та доводиться до військових частин, які зараховані на фінансове забезпечення. Первинні документи, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (виконавці документів) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні. Відповідно Положення про спільне фінансове господарство, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09.09.2022 № 349, військова частина НОМЕР_2 разом із військовою частиною НОМЕР_1 та деякими іншими військовими частинами утворила спільне фінансове господарство та була зарахована на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_1 . За умовами цього Положення нарахування (обчислення) грошового забезпечення та інших виплат особовому складу військових частин (установ), зарахованих на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 , здійснюється особовим складом фінансово-економічних служб відповідних військових частин (відповідно до розподілу функціональних обов`язків). У Положенні розкрито функції та повноваження посадових осіб військових частин, підпорядкованих військовій частині НОМЕР_1 (як бригаді), та вказано, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника), що відповідає абз. 1, 5 п. 8 розд. І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №

260. З викладеного вбачається, що під час проходження позивачем військової служби у ВЧ у ВЧ НОМЕР_2 , саме ця військова частина була уповноважена нараховувати грошове забезпечення позивачу. Військова частина НОМЕР_1 , яка визначена відповідачем у даній справі, у порядку дії спільного фінансового господарства лише здійснює виплати (перераховує кошти) військовослужбовцям на підставі розрахункових документів, надісланих підпорядкованими військовими частинами, і в даному випадку саме військова частина НОМЕР_2 мала би здійснити (у випадку задоволення позову у межах позовних вимог) нарахування спірних виплат, зазначених у позовній заяві. Дії ж у частині виплати, яких позивач вимагає від військової частини НОМЕР_1 , є похідними від потенційного задоволення судом позовних вимог у частині зобов`язання військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок. Оскільки ці дії мали би здійснюватися в силу діючих нормативних приписів, відповідна вимога до військової частини НОМЕР_1 є передчасною. Враховуючи викладене, судова колегія вважає вірним доводи апелянта, що військова частина НОМЕР_1 є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки між останньою та позивачем відсутній спір. Військова частина НОМЕР_1 не здійснювала нарахування (обчислення) спірних сум, тобто будь - яких прав позивача не порушувала. Крім того, позивач не звертався до військової частини НОМЕР_1 із клопотанням/вимогою здійснити певні дії (перерахунок) та не отримувала відмови у здійсненні таких дій. Положення частини другої - третьої статті 48 КАС України передбачають, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Відтак, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Крім того, обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. Одеській окружний адміністративний суд не надав належної оцінки доводам відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву та не з`ясував належне коло відповідачів у справі. Відповідно до статті 48 КАС України, заміна неналежного відповідача або залучення до справи співвідповідача може проводитися виключно судом першої інстанції, оскільки наслідком таких дій є розгляд справи спочатку. Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості заміни неналежної сторони у справі або залучення співвідповідача, це може проводитися виключно судом першої інстанції. Аналогічна правова позиція викладена верховним Судом в постанові по справі № від 07.04.2020 по справі №200/9346/16-а, від 07.04.2020 по справі №501/1397/17, від 28.11.2019 по справі №826/12172/18, від 24.09.2019 по справі №344/19007/18 та від 26.08.2020 року по справі № 500/2972/17. Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Принагідно колегія суддів наголошує, що розгляд апеляційної скарги відбувається лише щодо позовних вимог, які були задоволені судом першої інстанції. Судове рішення в частині відмовлених позовних вимог не переглядаються. Оскільки справу розглянуто судом першої інстанції до неналежного відповідача, це є порушенням вимог процесуального права та підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Відповідно до п.1 та п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Відповідно до ч.6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Позивач звільнений від сплати судового збору, а тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 06 травня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Перерозподіл судових витрат не проводиться, з огляду на задоволення апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень. Керуючись ст.ст.308,311, 312, 315,317,321,328 КАС України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року скасувати з прийняттям нової постанови, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Головуюча суддя Г.П. Казанчук Суддя Ю.М. Градовський Суддя О.В. Єщенко