Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/4645/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4645/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2026 року, (суддя суду першої інстанції Артоуз О.О.), прийняту в порядку спрощеного провадження в м. Запоріжжі, в адміністративній справі №280/4645/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ: 04 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради протиправною щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (ідент. № НОМЕР_2 ), грошової допомоги до 5 травня 2022 року у розмірі, передбаченому статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; - зобов`язати Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (ідент. № НОМЕР_2 ) грошову допомогу до 5 травня 2022 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком щорічно. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 2014 року перебуває на захисті Батьківщини та має статус учасника бойових дій. З початку повномасштабного вторгнення позивач знаходився в зоні активних бойових дій. Позивач наполягає на тому, що йому не було виплачено щорічну разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій за 2022 рік. Зазначене стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2026 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій. В задоволенні решти вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до положення статті 64 Конституції України, частини 2 ст. 20 Закону № 389, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою №

540. Позивач не був позбавлений права на щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня та отримав її у розмірі 1491,00 грн.(як учасник бойових дій), що встановлено в додатку до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №

540. Оскільки вищезазначена постанова втратила чинність відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог щодо нарахування щорічної допомоги до 5 травня. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 30.11.2000. Згідно посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого Управлінням персоналу штабу ВЧ НОМЕР_5 30.04.2015, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. З 25.02.2022 ОСОБА_1 перебував на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 та з 27.02.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що підтверджується довідками військової частини НОМЕР_1 НГУ від 29.03.2025 № 2646 та від 31.03.2025 № 2269. Відповідно до архівної відомості за 2022 рік військовою частиною НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_1 у 2022 році щорічна разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, не виплачувалося. В списках військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 НГУ, які у 2022 році мають право на виплату разової грошової допомоги до 5 травня, направлених УСЗН ЗМР по Шевченківському району листами від 16.05.2022 № 3/29/9/1-1044 та від 15.09.2022 № 3/29/9/1-2545 позивач відсутній. Доказів виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій матеріали справи не містять. Не погодившись з діями відповідача-1 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання допомоги до 5 травня за 2022 рік. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-XIV (далі - Закон № 3551-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)). Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-XIV статтю 12 Закону України № 3551-XII доповнено частиною 4 такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком". У подальшому Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 №79-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статті 12 Закону України №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. На реалізацію приписів цієї норми Кабінетом Міністрів України 07.05.2022 прийнято постанову № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова №540), якою передбачено, що учасникам бойових дій у 2022 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України №3551-ХІІ, проводиться у розмірі 1491 грн. Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи ОСОБА_1 з 2015 року має статус учасника бойових дій та в 2022 році мав право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня. Пунктом 2 постанови № 540 було встановлено, що: 1) виплата щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (далі - грошова допомога), здійснюється у 2022 році у розмірах не менше, ніж у 2021 році; 2) виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється: органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій; структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби, а особам, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького та рядового складу, - на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках. Згідно п. 3 постанови № 540 доручено Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Національній гвардії, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державній податковій службі, Державній митній службі, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Державному бюро розслідувань, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Службі судової охорони, Міністерству юстиції, Управлінню державної охорони, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Офісу Генерального прокурора, Державній судовій адміністрації, Державній спеціальній службі транспорту, іншим утвореним відповідно до законів військовим формуванням, підприємствам, установам, організаціям забезпечити подання до 31 травня поточного року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги та не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України. У разі неможливості забезпечити подання органами, визначеними в абзаці першому цього пункту, до 31 травня поточного року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги, такі переліки можуть бути подані до 30 вересня поточного року. З огляду на те, що з 25.02.2022 ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу у військовій частині НОМЕР_1 НГУ виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році мала бути здійснена йому структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної ради у місті (в даному випадку УСЗН Запорізької міської ради по Шевченківському району) на підставі переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги, шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок військової частини НОМЕР_1 НГУ. Однак, як свідчать матеріали справи в наданому військовою частиною НОМЕР_1 НГУ переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги (списки від 16.05.2022 № 3/29/9/1-1044 та від 15.09.2022 № 3/29/9/1-2545) ОСОБА_1 відсутній. За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду висловила та послідовно застосовує правову позицію, за змістом якої повноваження органів влади, є законодавчо визначеними, а суд діє згідно з презумпцією «Jura novit curia» («Суд знає закони»). Велика Палата Верховного Суду, зокрема зазначила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункти 84, 86 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17), а також, що неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц). Цей принцип означає, що суд може самостійно, безвідносно до посилань сторін, обирати і застосовувати норми права до фактичних обставин спору. Саме таке тлумачення принципу «jura novit curia» («суд знає закони») наведено у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 у справі №600/2019/21-а. Так, діючи в межах позовних вимог, з огляду на завдання суду та унормовані ч. 3 ст. 2 КАС України принципи адміністративного судочинства, зокрема, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов`язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну норму. Суд зазначає, що сутність порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо. З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача. Тобто, судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Водночас, оскільки право позивача на отримання разової грошової допомоги до 05.05.2022 порушено, воно підлягає захисту та відновленню в судовому порядку шляхом задоволення позову шляхом, який обрано судом (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України). Враховуюячи правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постановах від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20, від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18, від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 відповідно до якої суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально. Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19 ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбачених законом Відповідно до положень п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1396 Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах, яка набирала чинності з 01.01.2024 виплата разової грошової допомоги проводиться органами Пенсійного фонду України. Відтак, саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області слід покладається обов`язок по відновленню прав позивача шляхом нарахування і виплати ОСОБА_1 грошової допомоги до 5 травня 2022 року. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2026 року в адміністративній справі №280/4645/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Н.І. Малиш суддя А.В. Шлай