Постанова 4850 № 200/8793/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 року справа №200/8793/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 р. у справі № 200/8793/25 (головуючий І інстанції Буряк І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернулась до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила: - визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.10.2025 № 046350020802 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 23.09.2025, зарахувавши до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди з 18.06.2002 по 30.06.2002; з 01.07.2002 по 29.11.2005; з 01.12.2005 по 31.01.2006; з 01.02.2006 по 01.12.2008; з 02.12.2008 по 30.05.2013; з 01.06.2013 по 17.05.2024. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.10.2025 № 046350020802 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 23.09.2025, з урахуванням відомостей про пільговий характер роботи позивача, що містяться у довідці форми ОК-5, з урахуванням інформації про пільговий характер роботи, що вказана у довідці №02 від 09.09.2025, яка видана ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У решті позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування зазначено, що до пільгового стажу роботи за Списком № 2 не зараховано періоди роботи згідно довідки №02 від 09.09.2025 виданої ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», оскільки довідка не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (Додаток №5), а саме відсутня інформація щодо позицій, що передбачено Списком

2. Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 на спірні правовідносини не впливає, так як положення п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058 на час розгляду заяви позивача є чинними. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ID-паспорт НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 . 23.09.2025 позивач звернулась до органів ПФУ про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 046350020802 від 01.10.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. В оскаржуваному рішенні зазначено, що вік заявника 50 років 02 місяці 10 днів. Страховий стаж особи становить 31 рік 02 місяці. Пільговий стаж особи становить 01 рік 01 місяць 17 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди. До пільгового стажу роботи за Списком № 2 не зараховано періоди роботи згідно довідки №02 від 09.09.2025 виданої ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», оскільки довідка не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Додаток №5), а саме відсутня інформація щодо позицій, що передбачено Списком

2. Підставою відмови у призначенні пенсії зазначено, що згідно поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.2 ст.114 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відсутнє. У спірному рішенні відсутні відомості стосовно періодів, які відповідач відмовився зарахувати до пільгового стажу, як і відсутнє посилання стосовно, такої підстави відмови, як не досягнення пенсійного віку. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного. 03.10.2017 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (Закон №2148-VIII), що доповнив Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-ІV) розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини 2 статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.» Відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788-ХІІ) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років. Згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (Закон №213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше встановлений пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років. Разом з тим, відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213-VIII. Крім того, згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного рішення суду конституційної юрисдикції застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Отже, рішенням №1-р/2020 від 23.01.2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-XII, у зв`язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення цього рішення (пункт 2 резолютивної частини). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми у редакції до внесення змін Законом №213-VIII. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України). На момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років. Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, справа №560/12743/21 щодо якої є типовою, дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України"). Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, всупереч доводів Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у цій справі слід застосувати саме норми Закону №1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, а не Закону №1058-ІV. Таким чином, вирішуючи питання про призначення пенсії позивачці відповідач не застосував підхід, який був би найбільш сприятливим для останньої, а саме: не врахував висновки, викладені Конституційним Судом України в рішенні від 23 січня 2020 року № 1-р/2020. Щодо доводів апелянта, що до пільгового стажу роботи за Списком № 2 не зараховано періоди роботи згідно довідки №02 від 09.09.2025 виданої ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», оскільки довідка не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (Додаток №5), а саме відсутня інформація щодо позицій, що передбачено Списком 2, суд зазначає наступне. Згідно трудової книжки НОМЕР_2 , виданої на ім`я ОСОБА_2 , позивач працювала: з 18.06.2002 по 30.06.2002 машиніст конвеєра 2 розряду; з 01.07.2002 по 29.11.2005 машиніст конвеєра 2 розряду; з 01.12.2005 по 31.01.2006 машиніст конвеєра 2 розряду; з 01.02.2006 по 01.12.2008 - машиніст конвеєра 2 розряду; з 02.12.2008 по 30.05.2013 машиніст установок збагачення та брикетування 3 розряду; з 01.06.2013 по 17.05.2024 апаратник вуглезбагачення 4 розряду; з 20.05.2024 машиніст установок збагачення та брикетування 4 розряду. Пільгова довідка №02 від 09.09.2025 видана ТОВ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», містить інформацію про періоди роботи позивачки, посаду, проведення атестації робочих місць, та про належність займаних посад до Списку №

2. Відомості по спеціальному стажу також наявні у довідці форми ОК-5 виданої на ім`я позивача станом на 23.09.2025. Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Крім того, суд зауважує, що певні недоліки чи неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації (у даному випадку уточнюючих довідок) з вини підприємства-роботодавця не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі №423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а неодноразово висловлював позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Отже, записи у трудовій книжці, з урахуванням відомостей про пільговий характер роботи позивача, що містяться у довідці форми ОК-5, з урахуванням інформації про пільговий характер роботи, що вказана у довідці №02 від 09.09.2025, яка видана ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» підтверджують характер роботи позивача на посадах та роботах, що віднесені до Списку №2. Як встановлено судом, на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, позивачка досягла необхідного визначеного пунктом б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення віку, мала необхідний страховий та пільговий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №

2. На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 23.09.2025, з урахуванням відомостей про пільговий характер роботи позивача, що містяться у довідці форми ОК-5, з урахуванням інформації про пільговий характер роботи, що вказана у довідці №02 від 09.09.2025, яка видана ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 р. у справі №200/8793/25 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 р. у справі №200/8793/25 залишити без змін. Повне судове рішення 21 травня 2026 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко