Постанова 4850 № 360/118/26

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 року справа №360/118/26 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року по справі №360/118/26 (суддя І інстанції Ірметова О.В.) за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,- УСТАНОВИВ: Донецький державний університет внутрішніх справ звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських в сумі 9310,59 грн (дев`ять тисяч триста десять гривень п`ятдесят дев`ять копійок), та судові витрати в сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) за сплату судового збору. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі - залишено без руху. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Зазначеною ухвалою також витребувано у Донецького державного університету внутрішніх справ наступні докази по справі: - розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту ОСОБА_1 ; - довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби, про вартість фактично отриманого речового майна та лазне-прального забезпечення ОСОБА_1 .. Судом встановлено строк надання витребуваних доказів - протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання пенсії з дотриманням вимог ст.ст. 44, 47 КАС України. Копію зазначеної ухвали надіслано за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Електронного кабінету Донецького державного університету внутрішніх справ та доставлено до Електронного кабінету 28.01.2026, про що складено довідку. У строк, встановлений ухвалою суду від 28.01.2026, позивачем не надано суду витребуваних документів. Жодних клопотань про продовження строку надання витребуваних судом документів також не подано. Ухвалою суду від 20 лютого 2026 року адміністративний позов Донецького державного університету внутрішніх справ залишено без розгляду з підстав не надання позивачем суду витребуваних судом доказів. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року за не подання суду витребуваних доказів по справі до Донецького державного університету внутрішніх справ у відповідності до п. 3 ч. 1 статті 149 КАС України застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.). 23 лютого 2026 року від Донецького державного університету внутрішніх справ надійшла заява про виправлення допущеного порушення, в якій просив прийняти дану заяву до розгляду та долучити до матеріалів справи документи, а також скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 про стягнення штрафу з позивача по справі № 360/118/26, так як Донецьким державним університетом внутрішніх справ невідкладно (23.02.2026) виправлено допущене порушене та надано суду докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду, шляхом подання даної заяви та додатків до неї, одразу після отримання вказаної ухвали суду, яка надійшла в кабінет Позивача 20.02.2026 об 19.42 год (картка руху документа) та була прочитана (ознайомлена) представником Відповідача, Маленоко Н.О., 23.02.2026, що просить врахувати при розгляді даної заяви. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні заяви Донецького державного університету внутрішніх справ про скасування ухвали суду від 20 лютого 2026 року про стягнення штрафу у адміністративній справі за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 24 лютого 2026 року та постановити ухвалу суду, якою задовольнити заяву Донецького державного університету внутрішніх справ про скасування ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 по справі № 360/118/26 про стягнення штрафу, повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Позивач вважає, що спірна ухвала винесена судом з порушенням норм процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, порушує право позивача на судовий захист. Позивач наголошує на тому, що у резолютивній частині ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 року усупереч положень чинного КАС України зазначено, що витребувані судом документи надати ДонДУС протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання пенсії з дотриманням вимог ст. 44, 47 КАС України. В ухвалі суду від 20.02.2026 року взагалі не було встановлено строку для подання позивачем витребуваних судом доказів. Таким чином, позивач не міг порушити строк для подачі витребуваних доказів, оскільки суддя має діяти у межах повноважень визначених чинним законодавством та положень КАС України, яким не передбачено надання права судді встановлювати процесуальний строк, який відліковується від дня отриманні пенсії (чиєї? представника позивача? судді чи відповідача?). Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 безпідставно накладено на позивача штраф, за не виконання вимог ухвали суду від 28.01.2026 по даній справі, яку неможливо виконати. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Частиною другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Згідно з частиною першою статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. За частиною першою статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є: 5) штраф. Частиною першою статті 149 КАС України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису. Відповідно до частини четвертої статті 144 КАС України ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає. Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає. В межах цієї справи, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року за не подання суду витребуваних доказів по справі до Донецького державного університету внутрішніх справ у відповідності до п. 3 ч. 1 статті 149 КАС України застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.). Наведена ухвала позивачем не оскаржувалась та набрала законної сили. Предметом апеляційного провадження у цій справі є ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року про відмову у задоволенні заяви Донецького державного університету внутрішніх справ про скасування ухвали суду від 20 лютого 2026 року про стягнення штрафу у адміністративній справі. Частиною 6 статті 149 КАС України встановлено, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 23.02.2026 позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із заявою, в якій, керуючись ч. 6 ст. 149 КАС України, просив суд не направляти ухвалу від 20 лютого 2026 року про стягнення штрафу на виконання до 24.02.2026 року та надати час виправити допущене порушення, яке сталося через великий об`єм (навантаження) вхідної кореспонденції в підсистемі Електронний суд та ненавмисно (технічно) пропущено опрацювання (виконання) даної судової ухвали, яка буде виконана протягом сьогоднішнього дня (23.02.2026) з обов`язковим направленням до суду витребуваних документів в ухвалі суду про відкриття провадження від 28.01.2026 року. 23.02.2026 позивачем також була подана заява про виправлення допущенного порушення. Щодо підстав допущення несвоєчасного виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2026, позивач повідомив про те, що несвоєчасність її виконання сталась ненавмисно та у зв`язку із значним надходженням документів в електронний кабінет ДонДУВС через підсистему «Електронний суд», що не знімає відповідальності з Відповідача але ДонДУВС в подальшому та на майбутнє зобов`язується та гарантує суду, що не буде припускатись таких ненавмисних помилок. Проте, позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження поважності причин невиконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року. Посилання позивача на значне надходження документів в електронний кабінет ДонДУВС через підсистему «Електронний суд» також не було підтверджено відповідними доказами. Частиною 7 статті 80 КАС України визначено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. Згідно частини 8 статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. Отже, нормами КАС України визначено механізм повідомлення суду про не можливість надання доказів, які витребовує суд, або не подання такого докази у встановлений судом строк - повідомлення суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. Як встановлено судом, такого повідомлення від позивача у встановлений ч. 7 ст. 80 КАС України строк до суду не надходило. Відтак, помилкове зазначення судом у резолютивній частині ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 року про те, що витребувані судом документи необхідно надати протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання пенсії (а не з дати отримання ухвали) з дотриманням вимог ст. 44, 47 КАС України, на думку колегії суддів не є підставою для скасування спірної ухвали. Колегія суддів також звертає увагу, що наведена обставина взагалі не була зазначена позивачем при зверненні до суду із заявою від 23.02.2026 про скасування ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 про стягнення штрафу. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивачем не підтверджено поважності причин не подання у встановлений ухвалою суду від 28.01.2026 строк витребуваних доказів по справі, та відсутності підстав для скасування ухвали суду від 20.02.2026 про стягнення штрафу. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року по справі №360/118/26 - залишити без задоволення. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року по справі №360/118/26 - залишити без змін. Повне судове рішення 21 травня 2026 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук Судді А.А. Блохін І.В. Сіваченко