Постанова Київський апеляційний суд № 378/1594/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О. В. № 22-ц/824/8102/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 378/1594/25 21 травня 2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кафідової О.В. суддів - Оніщука М.І. - Шебуєвої В.А розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 12 січня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Скороход Т. Н., у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в: У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду з позовом та просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 39 000,00 грн, в тому числі: прострочену заборгованість за кредитом - 7 800,00 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 31 200,00 грн та судові витрати. Позовні вимоги мотивувало тим, що 21 квітня 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1384-4883. Цей договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з якими позичальник була попередньо ознайомлена. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 7 800,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 30 днів; промо-ставка - 1,75 % в день; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 2,50 % в день. Зазначає, що взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі. Відповідач порушив умови кредитного договору, в зв`язку з чим станом на 07 жовтня 2025 року виникла заборгованість у розмірі 64 545,00 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 7 800,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 56 745,00 грн. Разом з тим кредитодавець прийняв рішення про застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у загальній сумі 25 545,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за договором в розмірі 39 000,00 грн. Рішенням від 12 січня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 21 квітня 2024 року № 1384-4883 у розмірі 11 452,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 7 800,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 3 652,00 грн та понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 711,00 грн. У решті позову відмовив. Встановивши факт укладення між сторонами кредитного договору, факт отримання відповідачем коштів за цим договором та їх неповернення у відповідності до умов договору у строки, визначені сторонами, місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 800,00 грн. Враховуючи, що кредитний договір укладений 21 квітня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а також рішення ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про часткове списання заборгованості за нарахованими процентами та комісією в розмірі 25 545,00 грн, та зважаючи на заявлений позивачем період, а саме з 21 квітня 2024 року до 14 лютого 2025 року, тобто за 300 днів, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 3 652,00 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 11 лютого 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи. Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що при заповненні заявки на отримання грошових коштів відповідач сам обрав базовий період, а саме 30 днів, протягом якого він буде сплачувати саме відсотки. Отже, базовий період - строк протягом якого позичальник бажає сплачувати саме проценти за користування кредитом (в даному випадку - 30 днів), який він сам обирає при заповнення заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти, якими він може користуватися (в даному випадку - 300 днів до 14 лютого 2025 року). Вважає умови кредитного договору справедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначений за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України, а тому має законне право на нарахування процентів (згідно з п. 4.10 та 10.1 кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.12. кредитного договору. Пояснює, що станом на день укладення кредитного договору від 21 квітня 2024 року № 1384-4883 діяли законодавчі обмеження, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,50 %. Договір укладений саме в цей перехідний період (з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року включно), тому встановлена в договорі денна процентна ставка відповідала чинним вимогам законодавства та не перевищувала передбаченого граничного значення Вважав, що суд першої інстанції помилково застосував до щоденно нарахованої заборгованості розмір денної процентної ставки у розмірі 1 % за період з 21 серпня 2024 року до 14 лютого 2025 року, та як наслідок позбавив позивача законного права на отримання процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов укладеного договору. Заслухавши доповідь судді Кафідової О. В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України). З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується в частині нарахування відсотків, то колегією суддів перевіряється оскаржуване судове рішення лише в цій частині. Стягуючи з відповідача заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 3 652,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що кредитний договір укладений 21 квітня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», при цьому врахувавши рішення ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про часткове списання заборгованості за нарахованими процентами та комісією в розмірі 25 545,00 грн та заявлений позивачем період, а саме з 21 квітня 2024 року до 14 лютого 2025 року, тобто за 300 днів. Колегія суддів із такими висновками суду першої інстанції погоджується в повному обсязі з огляду на таке. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 21 квітня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1384-4883 (а. с. 11-20). Невід`ємною частиною цього договору є додатки: правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України (п. 12.13 договору). Пункт 2.2 договору погоджує, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Відповідно до умов кредитного договору загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим договором - 7 800,00 грн (п. 4.1), дата надання/видачі кредиту - 21 квітня 2024 року (п. 4.2), строк кредитування - 300 днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, дата повернення (виплати) кредиту - 14 лютого 2025 року (п. 4.12). Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної в п. 4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.6. договору). Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування Кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності (п. 4.7. договору). Згідно з п. 4.8. базовий період складає 30 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору. Сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів (який є додатком 3 до договору) дат, які є останніми днями відповідних базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює обов`язковому платежу, на банківський рахунок кредитодавця. У разі несплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду у розмірі обов`язкового платежу, до такого обов`язкового платежу починаючи із наступного календарного дня додаються проценти за користування кредитом за кожен календарний день користування кредитом у межах строку кредитування, які позичальник зобов`язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі обов`язкового платежу. У випадку оплати обов`язкового платежу у повному обсязі в певному базовому періоді, в подальшому сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного наступного базового періоду у складі наступних обов`язкових платежів (п. 4.9 договору). Стандартна процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою) (п. 4.10 договору). Пункт 10.1 договору встановлює, що позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п. п. 10.2, 10.3 цього договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування кредитом за наступними ставками: промо-ставка становить 1,75 % за кожен день користування кредитом протягом перших 30 календарних днів першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця; знижена процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Право користування кредитом за пільговою процентною ставкою протягом першого базового періоду надається позичальнику, якщо про це вказано в п. 10.1 договору за умови, що позичальник у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, нараховані за пільговою процентною ставкою не пізніше останнього дня першого базового періоду шляхом сплати кредитодавцю обов`язкового платежу у повному обсязі. У разі несплати позичальником у повному обсязі нарахованих за пільговою процентною ставкою відсотків за користування кредитом не пізніше останнього дня першого базового періоду, нарахування процентів за користування кредитом за перший базовий період здійснюється за стандартною процентною ставкою (за виключенням періоду нарахування відсотків за промо-ставкою, якщо позичальнику було надано право протягом певного періоду сплачувати проценти за користування кредитом за промо-ставкою, оскільки нарахування відсотків за промо-ставкою здійснюється незалежно від того, чи своєчасно і чи у повному обсязі позичальник виконав зобов`язання з оплати відсотків, нарахованих за промо-ставкою). Надалі нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою до моменту повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів. Із моменту повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за зниженою процентною ставкою (п. 10.2 договору). Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 99947,24 % (п. 4.13 договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає 66 300,00 грн та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом (п. 4.14 договору). У матеріалах справи наявні правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «KreditKasa», паспорт споживчого кредиту та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, які підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором (а. с. 21-31). ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 7 800,00 грн шляхом зарахування 21 квітня 2024 року кредитних коштів на платіжну картку відповідача (а. с. 32, 33). На підтвердження надання кредиту на підставі зазначеного договору позивач надав детальний розрахунок заборгованості, де висвітлені транзакції нарахування кредитних коштів на банківську карту клієнта ОСОБА_1 , відсотків, комісії та суми сплачених/повернутих коштів відповідачем (а. с. 34-40). Згідно з цим розрахунком станом на 07 жовтня 2025 року сума заборгованості становить 64 545,00 грн, з яких основний борг - 7 800,00 грн, залишок відсотків - 56 745 грн, відповідач на погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив жодного платежу. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» прийняло рішення про часткове списання заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 25 545,00 грн. Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним договором та його припинення відповідач суду не надав та не спростував докази, надані позивачем. Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (стаття 207 ЦК України). Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Отже, підписавши кредитний договір ОСОБА_1 підтвердив, що всі умови йому цілком зрозумілі, він діяв свідомо, вільно обирав контрагента та умови договору. Правовідносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію»). Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону). Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»). Договір про відкриття кредитної лінії від 21 травня 2024 року № 1384-4883 (а. с. 12-20) підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С9725. Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах виклав Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19. Частина 1 ст. 1046 ЦК України визначає, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позивач на підтвердження укладення кредитного договору з відповідачем, а саме видачі коштів за кредитним договором, надав копії довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту від 21 квітня 2024 року № 1384-4883 та квитанції від 21 квітня 2024 року, згідно з якими ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перерахувало на картковий рахунок відповідача кредит в розмірі 7 800,00 грн (а. с. 32, 33). Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором. Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України). Відповідач з умовами договору ознайомлений, підписав кредитний договір від 21 квітня 2024 року № 1384-4883, однак умови договору порушив. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України). Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Місцевий суд обґрунтовано стягнув з відповідача заборгованість за процентами в розмірі 3 652,00 грн, з огляду на таке. Згідно з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 1 згідно із Законом № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року). Відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Згідно з карткою документа Закону № 3498-ІХ дата публікації 23 грудня 2023 року, дата набрання законної сили 24 грудня 2023 року. Тобто, з 24 грудня 2023 року та протягом перших 120 днів (до 22 квітня 2024 року) розмір денної процентної ставки при укладенні кредитного договору не може перевищувати 2,5 %. Національний банк України у листі від 20 лютого 2024 року «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надав роз`яснення щодо застосування Закону № 3498-ІХ, а також п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» з метою недопущення порушення прав споживачів. У п. 2 цього листа щодо максимального розміру денної процентної ставки Національний банк України роз`яснив, що «відповідно до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20 серпня 2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22 квітня 2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно). За ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто з 21 серпня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1 %. Кредитний договір укладений 21 квітня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому за період з 21 квітня 2024 року (день укладення договору) до 22 квітня 2024 року (день закінчення встановлених законодавством перших 120 днів) проценти за користування кредитом повинні були нараховуватись з розрахунку погодженої сторонами денної відсоткової ставки розміром 1,75 %, що за 2 дні становить 273 грн. (7 800,00 грн х 1,75% х 2). З 23 квітня до 20 серпня 2024 року проценти за користування кредитом повинні були нараховуватись за денною відсотковою ставкою розміром 1,50 %, що за 120 днів становить 15 040,00 грн (7 800,00 х 1,5% х 120). Термін дії договору (300 днів) до 14 лютого 2025 року. За період з 21 серпня 2024 року до 14 лютого 2025 року проценти повинні були нараховуватись за денною ставкою 1 %, що за 178 днів складає 13 884,00 грн. (7 800,00 х 1% х 178). Тому суд першої інстанції вірно зазначив, що за період з 21 серпня 2024 року до 14 лютого 2025 року, тобто за 300 днів, правильною буде сума нарахованих процентів - 29 197,00 грн. З урахуванням рішення позивача про часткове списання з відповідача заборгованості за нарахованими процентами та комісією в розмірі 25 545,00 грн, місцевий суд правильно визначив розмір заборгованості за нарахованими процентами - 3 652,00 грн (29 197,00 грн - 25 545,00 грн). Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги про те, суд першої інстанції помилково застосував до щоденно нарахованої заборгованості розмір денної процентної ставки у розмірі 1% за період з 21 серпня 2024 року до 14 лютого 2025 року, та як наслідок позбавив позивача законного права на отримання процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов укладеного договору, є безпідставними та спростовуються встановленими у справі обставинами та вимогами законодавства, чинного на час спірних правовідносин. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд першої інстанції повно встановив обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають наявним у матеріалах справах доказам. Отже, підстави для скасування рішення Ставищенського районного суду Київської області від 12 січня 2026 року відсутні. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути змінено та скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Апеляційний суд, враховуючи відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України не вбачає підстав для компенсації позивачу понесених ним судових витрат на стадії апеляційного перегляду справи. Керуючись ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, у х в а л и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 12 січня 2026 року залишити без задоволення. Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 12 січня 2026 року залишити без змін. Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та не може бути оскаржена до Верховного Суду. Головуючий: Судді: