Постанова ККС ВС № 695/1382/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2026 року м. Київ справа № 695/1382/20 провадження № 51-2228 км 25 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції), прокурора ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2021 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 10 березня 2025 року щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя: АДРЕСА_1 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК). Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. За вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2021 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

2. Цим же вироком засуджено ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, судові рішення щодо якого не оскаржуються.

3. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано винуватими у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень особі, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло за детально наведених у вироку обставин.

4. Як установив суд, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 умисно, за попередньою змовою між собою, 22 грудня 2019 року близько 22:40 год., із метою вчинення розбійного нападу, тобто відкритого заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, через незамкнені вхідні двері проникли до домоволодіння на АДРЕСА_2 , у якому проживає потерпіла ОСОБА_10 , де, із застосуванням до останньої фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров`я, що проявилося у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, відкрито заволоділи майном потерпілої: грошовими коштами - 150 грн та ТВ-тюнером, ринкова вартість якого становить 336,28 грн.

5. Черкаський апеляційний суд ухвалою від 10 березня 2025 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишив без змін. Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_8 та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

7. Стверджує, що: - під час досудового розслідування було порушено презумпцію невинуватості, зокрема під час зміни раніше повідомленої підозри, оскільки слідчий за погодженням із прокурором вказали, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, а не підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення; - апеляційний суд, на його думку, під час визначення підсудності грубо порушив законні права та інтереси обвинуваченого, оскільки сторона захисту не отримала повідомлення про дату судового засідання щодо розгляду клопотання про зміну підсудності, а 17 червня 2020 року розгляд відбувся за відсутності сторін, зокрема як захисника, участь якого є обов`язковою, так і самого обвинуваченого, і усупереч ч. 4 ст. 107, п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК не здійснювалася його фіксація; - відбулося втручання в автоматизований розподіл судових справ між суддями Черкаського районного суду Черкаської області, тому що у верхньому правому куті супровідного листа зазначено вказівки ручкою; - витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) не є процесуальним джерелом доказів, а тому не міг бути покладений в основу обвинувального вироку; - час затримання ОСОБА_8 , зазначений у протоколі затримання особи від 23 грудня 2019 року, а саме 07:10 год., не відповідає показанням ОСОБА_8 , який в зауваженні до цього протоколу вказав, що його затримали близько першої години ночі, фактичним обставинам справи та показанням свідка ОСОБА_11 , який зазначив, що ОСОБА_8 був примкнутий кайданками до вхідних дверей хати. Наголошує, що те, що в протоколі огляду місця події ОСОБА_8 взагалі не зазначений, на думку захисника, свідчить про фальсифікацію досудового розслідування; - висновок експерта № 05-8-01/30 від 10 лютого 2020 року є недопустимим доказом, оскільки інформацію про потерпілу та дані прізвища і року народження вказані не потерпілої в цьому кримінальному провадженні, матеріали медичної карти потерпілої не відкривалися стороні захисту, до судової справи долучені не були, будь-які супровідні листи про направлення КПН «Золотоніська районна багатопрофільна лікарня» про надання / направлення слідчому медичної картки потерпілої відсутні; - протокол допиту потерпілої в порядку ст. 225 КПК є недопустимим доказом, адже потерпіла страждає ретроградною амнезією, надала показання з чужих слів і суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про її безпосередній допит судом, а тому, на думку суду ці показання не могли бути покладені в основу обвинувального вироку; - протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 23 грудня 2019 року безпідставно покладено в основу обвинувального вироку, адже того дня потерпіла потрапила до лікарні о 00:10 год. і їй діагностували ретроградну амнезію. Захисник стверджує, що всі три підписи, що містяться в цьому протоколі виконані не потерпілою. У суді апеляційної інстанції захисник заявляв клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, однак 16 лютого 2024 року суд безпідставно відмовив у його задоволенні; - у діях старшого слідчого слідчого відділення Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_12 , яка склала протокол про прийняття заяви від 23 грудня 2019 року вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Працівником Державного бюро розслідування (далі - ДБР) було внесено відомості до ЄРДР щодо цього факту; - протокол огляду місця події від 23 грудня 2019 року не міг бути покладений в основу обвинувального вироку, оскільки фактично був здійснений обшук, що є неприпустимим. Стверджує, що відсутні докази, що зазначена слідча дія проведена на підставі заяви потерпілої, у ньому відсутній підпис слідчого, натомість він підписаний спеціалістом, котрий не зазначений на першому аркуші протоколу, фотокартки долучені до протоколу містять невірну дату; - мало місце втручання в роботу автоматизованої системи Черкаського апеляційного суду 23 липня 2024 року, під час повторного розподілу справи між суддями, з приводу чого було внесено відомості до ЄРДР.

8. Також захисник зазначає, що ухвали Черкаського апеляційного суду від 23 лютого, 08 листопада 2024 року, 27 січня 2025 року є необґрунтованими, прийняті без урахування обставин та доказів, які викладені в заявах. Рішення прийняте судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційних скарг не містить детального обґрунтування з яких підстав відхилені доводи апеляційної скарги.

9. Захисником було подано додаткові письмові пояснення щодо залишення поза увагою апеляційним судом доводів апеляційної скарги про відсутність в матеріалах кримінального провадження медичної картки потерпілої та не відображення процесуального способу її отримання.

10. На адресу Суду надійшло заперечення прокурора, в яких він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а судові рішення - залишити без зміни. Позиції учасників судового провадження

11. Захисник ОСОБА_5 підтримав подану касаційну скаргу. Захисник ОСОБА_6 підтримав позицію захисника ОСОБА_5 . Прокурор заперечував щодо її задоволення. Мотиви Суду

12. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.

13. Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

14. Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

15. Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

16. Крім цього, Суд не може втручатися в аспекти оцінки судами нижчих інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню в провадженні. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину в цілому.

17. Висновок суду першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК, було зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі з`ясування всіх обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу.

18. Такого висновку суд дійшов на підставі аналізу показань потерпілої ОСОБА_10 , допит якої було здійснено 15 березня 2020 року в порядку, передбаченому ст. 225 КПК, під час якого вона повідомила, того вечора вона провела бабу ОСОБА_8 , а сама повернулася до хати. Як тільки вона відкрила двері до веранди, ОСОБА_8 «бахнув її по голові», після чого вона втратила свідомість і не знає, що було далі. У відповідь на запитання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_13 потерпіла відповіла, що вона бачила тільки ОСОБА_8 , іншого не бачила. Скільки ударів ОСОБА_8 їй наніс, не пам`ятає, він раз її ударив і вона відразу впала. Також повідомила, що у неї пропало трохи грошей, скільки саме не знає, від телевізора забрали приставку. Надалі потерпіла надала до суду заяви про розгляд провадження за її відсутності, де, крім іншого зазначила, що тілесні ушкодження їй наносив ОСОБА_8 ; свідка ОСОБА_11 , який повідомив, що в кінці грудня 2019 року, близько 12-ої години ночі, у нього відбулася телефонна розмова з ОСОБА_9 під час якої останній повідомив йому, що іде додому, щось сталося з ОСОБА_14 , той побив бабу, а він утік звідти, злякався, не знає, що з нею, не знає, що робити. Забрали якісь гроші, ніби 100 грн.

19. Крім того винуватість ОСОБА_8 підтверджується фактичними даними, які містяться у: рапорті помічника чергового СРПП № 4 Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській обл. ОСОБА_15 від 23 грудня 2019 року, відповідно до якого 22 грудня 2019 року о 22:54 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 22 грудня 2019 року о 22:53 год. перехожий ОСОБА_16 повідомив, що за адресою: АДРЕСА_3 , на вулиці побили жінку. На місце події виїхала слідчо-оперативна група, було проведено огляд місця події. До правопорушення причетні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23 грудня 2019 року, відповідно до якої потерпіла ОСОБА_10 заявила, що 22 грудня 2019 року щодо неї було вчинено розбійний напад; довідці КНП «Золотоніська районна багатопрофільна лікарня» Золотоніської районної ради № 1649 від 23 грудня 2019 року, з якої вбачається, що в 00:10 год. 23 грудня 2019 року до приймального відділення доставлено хвору ОСОБА_10 , 1941 року народження; протоколі огляду місяця події від 23 грудня 2019 року з таблицею зображень до нього, який проведений слідчим СВ Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській обл. ОСОБА_17 у присутності понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , яким зафіксовано, що місцем події являється домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколі огляду місця події від 23 грудня 2019 року з відеозаписом до нього, який був проведений слідчим СВ Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській обл. ОСОБА_17 у присутності понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , яким зафіксовано, що на АДРЕСА_1 , де навпроти буд. № 52 розташований нежилий, неогороджений, недоглянутий будинок, зарослий кущами та деревами, на відстані близько 2 м від краю дороги, на ґрунті між кущами, лежить ТВ-тюнер та пульт до нього. Під час огляду місця події був присутній ОСОБА_9 , який і показав, де він викинув викрадені речі; протоколі проведення слідчого експерименту від 23 грудня 2019 року із відеозаписом до нього, який був проведений слідчим СВ Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській обл. ОСОБА_22 у присутності понятих ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , за участі підозрюваного ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_13 , в ході проведення якого підозрюваний ОСОБА_9 детально відобразив обставини вчинення кримінального правопорушення щодо ОСОБА_10 ; протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 23 грудня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_8 був фактично затриманий працівниками поліції того дня о 07:10 год. у приміщенні службового кабінету № 307 Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській обл. за адресою: Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Січова, 3, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК. ОСОБА_8 роз`яснено права, передбачені ч. 3 ст. 42 КПК. У ході проведення особистого обшуку в лівій кишені спортивних штанів у ОСОБА_8 було вилучено грошові купюри, на яких знаходяться плями бурого кольору. Протокол складено у присутності захисника ОСОБА_13 та підписано обвинуваченим, захисником і понятими, при цьому ОСОБА_8 зазначив зауваження про те, що він не згоден із часом його затримання; протоколі освідування ОСОБА_8 від 11 січня 2020 року, відповідно до якого у ОСОБА_8 під час освідування було відібрано зразки крові; висновку експерта № 05-8-01/30 від 10 лютого 2020 року, відповідно до якого у ОСОБА_10 виявлено ряд тяжких та легких тілесних ушкоджень, які виникли від дії тупого твердого предмета чи предметів, не виключено в термін та при обставинах, вказаних у постанові; висновках експертів №№ 05-5-06/31, 05-5-06/29, 05-5-06/30, 05-5-06/28, 05-5-06/26 від 18 лютого 2020 року, відповідно до яких на вилучених під час затримання ОСОБА_8 речах, а саме куртці, штанях, спортивній кофті, підошви шкарпетки, банкнотах, виявлені кров людини походження якої не виключається від потерпілої ОСОБА_10 та від підозрюваного ОСОБА_8 ; висновку експерта № 10/313 від 27 лютого 2020 року з фототаблицями до нього, з якого вбачається, що ринкова вартість наданого на експертизу ТВ-тюнера DVB-T2 з пультом дистанційного керування станом на 22 грудня 2019 року при умові, що він перебував у справному стані, могла становити 336,28 грн; протоколі огляду предмету - ТВ-тюнера DVB-T2 із пультом дистанційного керування, чорного кольору, від 01 березня 2020 року, який був проведений у присутності потерпілої ОСОБА_10 , під час якого остання зазначила, що впізнає ТВ-тюнер за такими ознаками: кольором, маркою та моделлю, які вказані на самому тюнері; постанові про уточнення анкетних даних від 01 березня 2020 року, відповідно до якої ухвалено у всіх процесуальних документах кримінального провадження № 12019250150001206 вважати правильним прізвище потерпілої ОСОБА_10 та рік народження 1940; висновку експерта № 19/10/1-292/СЕ/20 від 18 травня 2020 року з фототаблицею до нього, яким встановлено, що генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених на купюрах, номіналом 100 грн. (об`єкт № 1) та 50 грн. (об`єкт № 2), збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_10 і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_8 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених на купюрах, номіналом 100 грн (об`єкт № 1) та 50 грн (об`єкт № 2), та у зразку крові потерпілої ОСОБА_10 складає 1,06х10-37. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 9,47х1036 осіб. Походження слідів крові та клітин, виявлених в об`єктах №№ 1, 2 від ОСОБА_8 виключається; висновку експерта № 10/942 від 24 червня 2020 року, згідно якого слід низу взуття, розмірами 200х100 мм, міг бути залишений як кросівком на ліву ногу пари кросівок, вилучених у ОСОБА_8 , так і іншим взуттям на ліву ногу з подібним рельєфним малюнком підошви та розмірними характеристиками елементів малюнку, інших письмових доказах, зміст яких детально наведено у вироку.

20. Суд першої інстанції також допитав обвинуваченого ОСОБА_9 , який змінював показання протягом всього судового розгляду, разом із тим повідомив, що вину визнає частково, кається у вчиненому. Того вечора він зустрів ОСОБА_8 , який запропонував піти до ОСОБА_10 та вкрасти в неї гроші, на що він погодився. На місці побачили двох жінок і стали чекати, коли одна з них пішла (він впізнав бабу ОСОБА_8 ), то вони зайшли до хати він побачив ТВ-тюнер і сховав його «за пазуху», почувши, що хтось іде він злякався і втік, його ніхто не бачив, але він чув, що кричала потерпіла. Після того повернувся до будинку, і сказав ОСОБА_8 не чіпати потерпілу, крові не було видно і вони пішли.

21. Також суд допитав обвинуваченого ОСОБА_8 , який хоча й заперечив вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, однак повідомив, що ввечері того дня пішов додому до ОСОБА_10 у якої могла бути його бабуся і побачив там кров на підлозі і дверях, він там побачив потерпілу, яка повзла у його бік і щось нерозбірливо кричала, він почав шукати свою бабусю по всьому будинку і коли почув, що хтось кричить - втік звідти, оскільки подумав, що його звинуватять. Наявність плям крові потерпілої на одязі пояснив тим, що він підходив до неї, торкався її і вона рукою торкнулася його кросівка.

22. Отже, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - із точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК.

23. Не погодившись із вироком місцевого суду ОСОБА_25 та його захисник ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_26 , а також прокурор подали апеляційні скарги. Надалі ОСОБА_9 , його захисник ОСОБА_26 та прокурор відмовилися від своїх апеляційних скарг у порядку ст. 403 КПК. Апеляційний розгляд відбувся лише за апеляційними скаргами ОСОБА_25 та його захисника ОСОБА_5 .

24. Залишаючи без задоволення апеляційні скарги ОСОБА_8 та його захисника, у яких сторона захисту, окрім іншого, заперечувала винуватість ОСОБА_8 у вчиненні ним розбою, вказували на ряд процесуальних порушень під час проведення досудового розслідування та судового розгляду, апеляційний суд надаючи відповіді на доводи апеляційних скарг, навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та дати правильну юридичну оцінку вчиненому.

25. При цьому, колегія суддів зауважує, що судом апеляційної інстанції дотримано вимог процесуального закону під час апеляційного перегляду, зокрема й в частині розгляду клопотань сторони захисту та постановлення мотивованого рішення. Відповідно до ст. 350 КПК клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав. Ухвала має відповідати вимогам ст. 372 цього Кодексу.

26. Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16 лютого 2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про проведення судово-почеркознавчої експертизи, в мотивувальній частині ухвали наведено обґрунтування прийнятого рішення (т. 6 а.п. 15-16).

27. У матеріалах кримінального провадження міститься заява ОСОБА_8 про відвід колегії суддів у складі: ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 (т. 6 а.п. 51-54). Зазначене клопотання було предметом розгляду суду в судовому засіданні 23 лютого 2024 року, і відповідно до наявних в матеріалах кримінального провадження журналу судового засідання від 23 лютого 2024 року (т. 6 а.п. 75-76) і ухвали від 23 лютого 2024 року, в якій наведені належні мотиви прийнятого рішення, було відмовлено у її задоволенні (т. 6 а.п. 72-74).

28. Відповідно до ухвали Черкаського апеляційного суду від 08 листопада 2024 року в судовому засіданні розглянуто заяву захисника ОСОБА_5 від 08 листопада 2024 року про відвід судді ОСОБА_30 , за наслідками розгляду якої, було відмовлено у її задоволенні за необґрунтованістю, що детально мотивовано в судовому рішенні (т. 7 а.п. 81-83).

29. У матеріалах кримінального провадження містяться заяви захисника ОСОБА_5 про відвід судді Черкаського апеляційного суду ОСОБА_27 (т. 7 а.п. 203-210) і про відвід прокурора ОСОБА_31 (т. 8 а.п. 18-21). Зазначені заяви також були предметом розгляду суду 27 січня 2025 року, і відповідно до наявних у матеріалах кримінального провадження ухвал від 27 січня 2025 року, судом було відмовлено у їх задоволенні із наведенням належних мотивів прийнятих рішень (т. 7 а.п. 48-49, 51-52). Щодо доводів про порушення слідчим та прокурором презумпції невинуватості на стадії досудового розслідування під час повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри обвинуваченому

30. Відповідно до ст. 279 КПК у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор. При цьому ст. 277 КПК визначені вимоги до повідомлення про підозру.

31. У матеріалах кримінального провадження міститься копія повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення від 18 березня 2020 року, долучена захисником ОСОБА_5 під час розгляду провадження судом апеляційної інстанції (т. 7 а.п. 172-174). Зазначене повідомлення в цілому відповідає вимогам КПК. При цьому, дійсно в повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри зазначено, що «… на підставі наведеного вбачається, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК».

32. Згідно з ч. 1 ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

33. Разом із тим, суд також звертає увагу, що такий процесуальний документ як повідомлення про підозру чи повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри має індивідуальний характер і має бути вручено особі, якої воно стосується. Будь- яких даних, що свідчили б про оголошення цього повідомлення або ж про публічне його розповсюдження матеріали кримінального провадження не містять не наведено таких і захисником у касаційній скарзі. Щодо доводів про грубе порушення судом апеляційної інстанції законних прав та інтересів обвинуваченого під час визначення підсудності

34. Відповідно до ч. 2 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

35. Водночас ч. 4 ст. 107 КПК передбачено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

36. Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що 12 червня 2020 року голова Золотоніського міськрайонного суду ОСОБА_32 звернулася до Черкаського апеляційного суду з поданням про вирішення питання щодо направлення обвинувального акта щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12019250150001206 за ч. 4 ст. 187 КК (зареєстрований у суді та присвоєно Єдиний унікальний номер судової справи № 695/1382/20, номер провадження № 1-кп/695/324/20) на розгляд до іншого суду, оскільки у цьому суді неможливо утворити склад суду з підстави недостатньої кількості суддів (т. 1 а.п. 43). Копії якого того ж дня, згідно наявного у матеріалах кримінального провадження супровідного листа, були направлені усім учасникам кримінального провадження, в тому числі й обвинуваченим (т. 1 а.п. 41-42).

37. Розгляд зазначеного подання було призначено на 16:00 17 червня 2020 року про що також були направлені повідомлення учасникам кримінального провадження (т. 1 а.п. 45). Відповідно до довідки, складеної секретарем судового засідання від 17 червня 2020 року ніхто з учасників кримінального провадження до суду не з`явився, а тому фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалося (т. 1 а.п. 46).

38. За результатами розгляду подання, ухвалою апеляційного суду від 17 червня 2020 року зазначений обвинувальний акт було передано до Черкаського районного суду Черкаської області для розгляду (т. 1 а.п. 47-49). Копія зазначеної ухвали апеляційного суду була направлена всім учасникам кримінального провадження (т. 1 а.п. 50).

39. Суд звертає увагу, що подання суду було мотивовано тим, що в цьому (конкретному) суді через недостатню кількість суддів неможливо утворити склад суду для розгляду зазначеного кримінального провадження. Копію вказаного подання 12 червня 2020 року було направлено усім учасникам кримінального провадження, в тому числі й обвинуваченим. У матеріалах провадження відсутні відомості про те, що сторона захисту, будучи обізнаною про направлення подання до апеляційного суду, цікавилася інформацією щодо його розгляду. Також, за наявності для того підстав, визначених ч. 1 ст. 34 КПК, сторона захисту мала право подати клопотання про передачу кримінального провадження на розгляд іншого суду, проте ні матеріали кримінального провадження, ні касаційна скарга не містять таких даних. Щодо доводів про завчасне визначення судді першої інстанції до надходження матеріалів із суду апеляційної інстанції

40. Відповідно до ч. 1 ст. 35 КПК у суді функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система та/або її окремі підсистеми (модулі), що забезпечують, зокрема, об`єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді. Частиною 2 цієї статті визначено, що матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, у порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях), яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів. До того ж до Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів) в обов`язковому порядку вносяться: дата надходження матеріалів, скарги, клопотання, заяви або іншого процесуального документа та їх суть; прізвище, ім`я та по батькові особи, стосовно якої подані документи; прізвище, ім`я та по батькові (найменування) особи (органу), від якої (якого) надійшли документи; прізвище, ім`я та по батькові працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію; інформація про рух судових документів; дані про суддю, який здійснював судове провадження; інші дані, передбачені Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

41. Так, у матеріалах кримінального провадження міститься протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2020 року, сформований о 12:24:27, відповідно до якого внесено відомості про Єдиний унікальний номер судової справи - 695/1382/20 та визначено номер провадження в суді - 1-кп/707/319/20, а також визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_33 , судді - ОСОБА_34 та ОСОБА_35 (т. 1 а.п. 52).

42. На супровідному листі від 17 червня 2020 року Черкаського апеляційного суду про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до Черкаського районного суду Черкаської області, на який покликається захисник у касаційній скарзі, у правому верхньому кутку зазначено Єдиний унікальний номер судової справи - 695/1382/20 та номер провадження в суді - 1-кп/707/319/20, який був визначений лише під час здійснення розподілу справи, та прізвище судді (т. 1 а.п. 51). З урахуванням того, що номер провадження в суді та прізвище головуючого судді були встановлені лише під час реєстрації кримінального провадження у Черкаському районному суді Черкаської області та визначення складу колегії суддів, що на думку суду унеможливлює зазначення такої інформації будь-ким іншим ніж працівниками цього суду після реєстрації справи.

43. Будь-які інші дані, що свідчили би про завчасне визначення судді суду першої інстанції, у касаційній скарзі захисника відсутні.

44. Водночас Суд зазначає, що в подальшому відповідно до наявних в матеріалах кримінального провадження документів, суддя ОСОБА_33 була звільнена у відставку (т. 2 а.п. 114) і було здійснено її заміну, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 серпня 2020 року (т. 2 а.п. 115), на суддю ОСОБА_36 , яка прийняла справу до свого провадження та ухвалою від 22 вересня 2020 року призначила підготовче судове засідання (т. 2 а.п. 116-117) та під головуванням якої і було завершено розгляд провадження шляхом постановлення вироку. Щодо фактичного місця та часу затримання обвинуваченого ОСОБА_8 з посиланням на показання свідка ОСОБА_11 , як на підтвердження того, що ОСОБА_8 був затриманий раніше зазначеного в протоколі про затримання часу

45. Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23 грудня 2019 року, який складено об 11:10 год. за участю адвоката ОСОБА_13 , відповідно до якого фактичний час затримання ОСОБА_8 був 23 грудня 2019 року о 07:10 год. і у якому сам ОСОБА_8 зазначив зауваження: «Я незгідний з часом затримання, що вказаний у протоколі, оскільки моє затримання працівниками поліції відбулося на початку часу ночі …» (т. 1 а.п. 129-132).

46. При цьому в матеріалах кримінального провадження міститься протокол огляду місця події від 23 грудня 2019 року, яке відбулося в період з 05:30 год. до 05:50 год., у присутності ОСОБА_9 , який повідомив, що близько 22:20 вони з ОСОБА_8 підійшли до будинку ОСОБА_10 та інші обставини (т. 1 а.п. 110-111).

47. Судом першої інстанції було допитано свідка ОСОБА_11 , який ніби то бачив ОСОБА_8 під час огляду місця події в період часу з 00:40 до 05:00 з опухлим лицем та його показання в цій частині не були визнані дійсними. Водночас спростовуючи показання свідка в цій частині суд послався на письмові докази наявні в матеріалах кримінального провадження, відповідно до яких версія подій, яку розповів зазначений свідок повністю спростовується.

48. Крім того, у матеріалах кримінального провадження міститься протокол № 259 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння від 23 грудня 2019 року у ОСОБА_8 вбачалась гіперемія обличчя, про наявність будь-яких інших ушкоджень не зазначено (т. 2 а.п. 78).

49. Також, у матеріалах кримінального провадження міститься клопотання ОСОБА_8 від 30 вересня 2020 року до суду про долучення та належного реагування щодо фактів грубого порушення законів та його прав під час затримання та пред`явлення йому підозри, а також під час його допиту та клопотання про виклик свідків (т. 2 а.п. 130). Із журналу судового засідання від 30 вересня 2020 року вбачається, що виконання цього клопотання було доручено прокурору (т. 2 а.п. 131-134). У судовому засіданні від 25 січня 2021 року ОСОБА_8 на даний момент зняв клопотання про виклик свідків (т. 2 а.п. 228-231).

50. У подальшому ОСОБА_8 звертався до суду: 17 грудня 2020 року із скаргою на дії прокурора, який в судовому засіданні зазначає, що він винний, однак у цій справі обвинувального вироку ще не ухвалено (т. 2 а.п. 178); 25 січня 2021 року із клопотанням про грубе порушення його прав при затриманні та проханням викликати цих працівників поліції до суду для дачі свідчень (т. 2 а.п. 211); 12 березня 2021 року із клопотанням щодо порушення оскільки не обирається альтернативний запобіжний захід з посиланням на практику ЄСПЛ (т. 3 а.п. 30).

51. Зазначені заяви та клопотання обвинуваченого були розглянуті судом і навіть прокурору було надано доручення на перевірку фактів порушення прав ОСОБА_8 при його затриманні, на підставі чого було внесено відомості до ЄРДР. За результатами проведеного досудового розслідування зазначене кримінальне провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК (постанова від 06 червня 2024 року (т. 7 а.п. 58-63)). Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_8 на постанову слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) ТУ ДБР, розташованого у м. Києві про закриття кримінального провадження № 42022250000000048 від 14 липня 2022 року. Зазначена ухвала була залишена без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року. Щодо доводів про недопустимість висновку експерта № 05-8-01/30 від 10 лютого 2020 року

52. Відповідно до наявного в матеріалах кримінального провадження висновку експерта № 05-8-01/30, яка була проведена лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_37 в період з 10 по 14 лютого 2020 року, на судово-медичну експертизу надано медичну карту стаціонарного хворого № 9857 на ім`я ОСОБА_38 , при цьому на підставі медичних документів встановлено, що у ОСОБА_38 виявлено тяжкі та легкі тілесні ушкодження (т. 1 а.п. 162 - 163). Висновок експерта відповідає вимогам статей 101 - 102 КПК.

53. Щодо суперечностей в зазначенні прізвища потерпілої та року народження (в різних документах із відмінністю в одну букву та одну цифру), на що покликається захисник, то в матеріалах кримінального провадження міститься постанова про уточнення анкетних даних від 03 березня 2020 року, відповідно до якого правильним потрібно вважати прізвище потерпілої ОСОБА_10 та рік народження 1940 (т. 1 а.п. 200). На наступній сторінці справи міститься копія паспорта потерпілої.

54. Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпіла зазначала, що саме ОСОБА_8 заподіяв їй тілесні ушкодження. При цьому в суді першої інстанції питання щодо добровільності надання медичної документації потерпілої слідчому / експерту не оскаржувалося. Проте, Суд наголошує, що матеріали провадження не містять будь-яких даних про те, що потерпіла заперечувала щодо їх дослідження, не зазначено про такі обставини і в касаційній скарзі сторони захисту. Відсутність в матеріалах кримінального провадження письмового дозволу потерпілої щодо надання медичних документів не є підставою для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень. Щодо недопустимості як доказу протоколу допиту потерпілої в порядку ст. 225 КПК від 15 березня 2020 року та безпідставної відмови суду у задоволенні клопотання сторони захисту про її допит безпосередньо в судовому засіданні

55. Відповідно до ст. 225 КПК у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду. У порядку, визначеному цієї статтею, може бути допитаний свідок, потерпілий, а також особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого. Частиною 4 цієї статті передбачено, що суд під час судового розгляду має право допитати особу, яка допитувалася відповідно до правил цієї статті, зокрема у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з`ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування.

56. Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_10 18 червня 2020 року направила до суду заяву, в якій просила здійснити підготовче судове засідання та судовий розгляд здійснювати без її участі, у зв`язку з похилим віком та станом здоров`я (т. 1 а.п. 64).

57. З огляду на зазначене посилання захисника при обґрунтуванні безпідставного дослідження показань потерпілої, наданих у порядку ст. 225 КПК, на постанову Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду № 310/1098/18 від 18 червня 2020 року є безпідставним, оскільки обставини, зазначені в постанові не є релевантними до обставин, що містяться у цій справі.

58. Протокол допиту потерпілої в порядку ст. 225 КПК (розшифровка) від 15 березня 2020 року міститься в т. 1 а.п. 203-205, відповідно до нього судове засідання відбулося майже через три місяці після події, потерпіла була попереджена про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів, засідання відбулося в тому числі і за участю захисників ОСОБА_39 та ОСОБА_26 та підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , і під час цього допиту вона повідомила, як саме ОСОБА_8 наніс їй удар по голові після якого вона впала. При цьому сторона захисту ставила питання потерпілій на які вона відповідала (т. 1 а.п. 203 - 205). Вказані показання не є показаннями з чужих слів, як про це стверджує захисник у касаційній скарзі. У судовому засіданні від 25 січня 2021 року судом було досліджено показання потерпілої надані нею в порядку ст. 225 КПК, доповнень чи клопотань від учасників не було (т. 2 а.п. 228 - 231). Водночас ніхто з учасників провадження не заперечував щодо дослідження запису з показаннями потерпілої, наданими нею у порядку ст. 225 КПК. Щодо недопустимості протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23 грудня 2019 року

59. У матеріалах кримінального провадження міститься протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23 грудня 2019 року, відповідно до нього ОСОБА_38 повідомила, що 22 грудня 2019 року на вул. Шкільна у с. Домантове Золотоніського району на неї було вчинено розбійний напад (т. 1 а.п. 98). Будь-яких інших даних щодо обставин вчинення щодо неї кримінального правопорушення в цій заяві не зазначено.

60. Зазначене підтверджується довідкою КНП «Золотоніська районна багатопрофільна лікарня», згідно з якою ОСОБА_38 о 00:10 23 грудня 2019 року поступила до приймального відділення з попереднім діагнозом політравма, струс головного мозку, перелом ребер справа, рвана рана підборіддя та нижньої повіки справа, гематома та садна обличчя, ретроградна амнезія.

61. У судовому засіданні сторона захисту поставила під сумнів підпис потерпілої в цій заяві та неодноразово заявляла клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Відповідно до ухвали апеляційного суду від 16 лютого 2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про проведення судово-почеркознавчої експертизи, в мотивувальній частині якої, наведено обґрунтування прийнятого рішення (т. 6 а.п. 15-16).

62. При цьому Суд наголошує, що потерпіла і надалі під час її допиту в порядку ст. 225 КПК та в інших своїх заявах до суду неодноразово наголошувала, що саме ОСОБА_8 вдарив її, після чого вона впала.

63. Суд також звертає увагу, що кримінальне провадження за ч. 4 ст. 187 КК, з огляду на положення ст. 477 КПК, не є у формі приватного обвинувачення, та може бути розпочате не лише на підставі заяви потерпілого. У матеріалах кримінального провадження міститься рапорт чергового СРПП № 4 Золотоніського відділу поліції в Черкаській області ОСОБА_15 про те, що 22 грудня 2019 року від перехожого 1984 року народження отримано заяву про те, що на АДРЕСА_3 о 22:53 побили жінку, яка вся в крові. Зазначена заява була зареєстрована в ЄО за № 9363 від 22 грудня 2019 року. У цьому ж рапорті зазначено, що потерпіла доставлена до Золотоніської центральної районної лікарні з тілесними ушкодженнями (т. 1 а.п. 96-97). Щодо недопустимості протоколу огляду місця події від 23 грудня 2019 року (почато о 00:40 закінчено о 05:00)

64. Відповідно до ст. 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

65. Суд звертає увагу, що огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події є інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.

66. Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставою для огляду місця події (житла) стало повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за конкретною адресою, згідно повідомлення перехожого, що зафіксовано у рапорті чергового СРПП № 4 Золотоніського відділу поліції в Черкаській області ОСОБА_15 , де і було виявлено потерпілу та проведено огляд місця події.

67. Відповідно до протоколу огляду місця події 23 грудня 2019 року в період з 00:40 до 05:00 було проведено огляд домоволодіння на АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_10 , під час якого було вилучено змиви з речовиною бурого кольору та проводилося фотографування, зокрема сліду нашарування низу взуття (т. 1 а.п. 100-107).

68. Протокол огляду місця події від 23 грудня 2019 року складений у відповідності до вимог статей 104, 223 КПК, підписаний всіма учасниками слідчої дії без заперечень. Підстав сумніватися у законності зазначеної слідчої дії, а також вважати протокол огляду місця події, недопустимим доказом у Суду немає. Щодо доводів захисника про втручання в роботу автоматизованої системи Черкаського апеляційного суду 23 липня 2024 року під час повторного розподілу справи між суддями із приводу чого було внесено відомості до ЄРДР

69. В пункті 40 цієї постанови колегія суддів вже вказувала на положення ч. 1 ст. 35 КПК

70. Згідно з ч. 1 ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

71. Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 листопада 2024 року про зобов`язання виконати вимоги ст. 214 КПК за заявою ОСОБА_8 .

72. Прокурором на адресу Суду було направлено копію постанови від 25 березня 2026 року про закриття кримінального провадження № 42024000000001317 від 06 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376-1 КК (несанкціоноване та незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу Черкаського апеляційного суду) у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

73. Як уже неодноразово наголошувалося у постановах суду касаційної інстанції витяг з ЄРДР не є доказом винуватості особи. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що з огляду на інші наявні в матеріалах кримінального провадження докази, посилання у вироку суду на витяг жодним чином не впливає на законність і обґрунтованість судових рішень та не є підставою для їх скасування, як про це йдеться у касаційній скарзі.

74. Колегія суддів зауважує, що за змістом ч. 1 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів. Для вирішення цього питання необхідно брати до уваги не лише сам факт порушення, але й встановити його вплив на процес і характер отримання доказів.

75. У цьому кримінальному провадженні Судом не встановлено таких істотних порушень під час проведення процесуальних дій, які були б безумовними підставами для скасування судових рішень, а сторона захисту у касаційній скарзі не вказує, яким чином допущені на її думку порушення, із урахуванням обсягу досліджених і оцінених судом доказів, порушили права ОСОБА_8 чи істотно вплинули за законність і обґрунтованість судових рішень.

76. Інші доводи касаційної скарги сторони захисту висновків судів також не спростовують та фактично зводиться до переоцінки доказів і встановлених у справі обставин, що в силу вимог ст. 433 КПК не може бути предметом оцінки суду касаційної інстанції.

77. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставами для скасування судових рішень, про що йдеться в касаційній скарзі захисника, Верховний Суд не встановив. Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд ухвалив: Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2021 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 10 березня 2025 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3