Постанова 4873 № 910/1760/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" травня 2026 р. Справа№ 910/1760/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Корсака В.А. суддів: Євсікова О.О. Алданової С.О. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Фізичної особи-підприємця Блажка Віталія Сергійовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Енерджі Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі №910/1760/25 (суддя Спичак О.М.) за позовом Фізичної особи-підприємця Блажка Віталія Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Енерджі Груп» про стягнення коштів ВСТАНОВИВ: Рух справи 13.02.2025 Фізична особа-підприємець Блажко Віталій Сергійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Енерджі Груп» про стягнення 116 150,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором №22/10 про надання послуг від 13.09.2022, надавши відповідачу послуги на суму 232 300,00 грн, водночас відповідач, порушуючи умови договору сплатив позивачу лише половину вартості отриманих послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 116 150,00 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі №910/1760/25 позов задоволено повністю. Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Енерджі Груп» на користь Фізичної особи-підприємця Блажка Віталія Сергійовича грошові кошти у сумі 116 150,00 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн. Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Здійснити розподіл судових витрат. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення без змін. Короткий зміст заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат позивач долучив копії наступних доказів: - договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №01-2025 від 10.02.2025; - Додаткової угоди №1 від 10.02.2025; - Додаткової угоди №2 від 16.06.2025; - Детального опису робіт (наданих послуг); - Акта виконаних робіт (наданих послуг) від 16.06.2025. 25.08.2025 позивач у порядку ст. 244 ГПК України подав заяву, у якій просив вирішити питання щодо стягнення заявлених у відзиві витрат. Узагальнені доводи та заперечення відповідача Відповідач подав письмові заперечення щодо заявлених Позивачем витрат, в яких Відповідач не погоджується з указаною сумою, вважає її необґрунтованою та завищеною, а також такою, що не відповідає критеріям співмірності, визначеним ст. 126 ГПК України. Зокрема Відповідач зазначив, що дана справа не відзначається підвищеною складністю, а обсяг процесуальних дій представника Позивача в апеляційній інстанції (підготовка та подання відзиву) не свідчить про необхідність витрат у заявленому розмірі 3 000,00 грн. А тому Відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених Позивачем, до 1 000,00 грн як розумного та співмірного розміру. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції 12.08.2025 Північним апеляційним господарським судом прийнято постанову. 21.08.2025 справу направлено до Господарського суду міста Києва. 25.08.2025 позивач подав клопотання про ухвалення додаткової постанови, оскільки при прийнятті постанови питання про стягнення витрат на правничу допомогу не було вирішено. 05.02.2026 за запит суду апеляційної інстанції матеріали справи надійшли до суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 призначено заяву Фізичної особи-підприємця Блажка Віталія Сергійовича про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на правничу професійну допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції у справі №910/1760/25 до розгляду без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу надати до суду свої заперечення або міркування щодо заяви позивача про стягнення витрат на правничу професійну допомогу понесених в суді апеляційної інстанції у справі №910/1760/25, у найкоротший строк, але не пізніше 16.02.2026 (включно). Джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини першої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з частиною другою статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України). Згідно з частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України). Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи Аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такий висновок міститься в п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18. Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України"). Тобто, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду заяви Як зазначено вище, у відзиві на апеляційну скаргу позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат позивач долучив копії наступних доказів: - договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №01-2025 від 10.02.2025; - Додаткової угоди №1 від 10.02.2025; - Додаткової угоди №2 від 16.06.2025; - Детального опису робіт (наданих послуг); - Акта виконаних робіт (наданих послуг) від 16.06.2025. Розглянувши подану позивачем заяву та додані до неї докази, колегією суддів встановлено наступне. 10.02.2025 між позивачем («Клієнт») та Адвокатом Філоненко Юлією Олександрівною (надалі - «Адвокат») укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №01-2025, за змістом якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту професійну правничу допомогу. Згідно з п. 3.1. Договору, гонорар є формою винагороди Адвокату за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої допомоги. У п. 3.3 Договору сторони домовились, що оплата послуг адвоката здійснюється на підставі Акту виконаних робіт (наданих послуг), в якому вказано обсяг наданої адвокатом професійної правничої допомоги та вартість. 16.06.2025 сторони підписали Акт виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого адвокатом позивача виконано послугу щодо підготовки та направлення відзиву на апеляційну скаргу у цій справі. Акт сторонами підписано без претензій і зауважень. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає наступне. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви Щодо розміру понесених витрат Колегіє суддів встановлено, що Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на правову професійну допомогу у розмірі 3 000,00 грн за складання та подання відзиву на апеляційну скаргу. Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції залишив без задоволення, а оскаржене рішення без змін. Адвокатом Позивача подано відзив на апеляційну скаргу Відповідача, яку складено відповідно до вимог ст. 263 ГПК України, з урахуванням обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги. Отже, зазначена послуга фактично надана адвокатом позивача. Зважаючи на наведене, колегія суддів визнає обґрунтованими та доведеними витрати Позивача на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. При цьому суд бере до уваги критерій результату вирішення спору. Враховуючи залишення апеляційної скарги Відповідача без задоволення, Позивач як сторона, яка виграла спір в апеляційній інстанції, наділений правомірним очікуванням на компенсацію понесених судових витрат, що є невід`ємною складовою гарантування права на справедливий суд. Щодо заперечень Відповідача У своїх письмових запереченнях Відповідач зазначив, що дана справа не відзначається підвищеною складністю, а обсяг процесуальних дій представника Позивача в апеляційній інстанції (підготовка та подання відзиву) не свідчить про необхідність витрат у заявленому розмірі 3 000,00 грн. А тому Відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених Позивачем, до 1 000,00 грн як розумного та співмірного розміру. Оцінюючи доводи Відповідача про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн, апеляційний суд виходить з такого. Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з частиною 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто загальним правилом розподілу судових витрат є те, що сторона, яка заявляє клопотання про їх зменшення, повинна не просто висловити свою незгоду з розміром заявлених витрат, а й довести їх неспівмірність відповідними доказами (наприклад, надати інформацію про середні ринкові ціни на аналогічні послуги, розрахунки часу тощо). Суд зазначає, що Відповідач, заявляючи клопотання про зменшення витрат Позивача в апеляційній інстанції з 3 000,00 грн до 1 000,00 грн, обмежився виключно власними суб`єктивними міркуваннями щодо відсутності підвищеної складності справи та незначного обсягу процесуальних дій. Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що заявлена сума є завищеною, неринковою чи неспівмірною, Відповідачем суду не надано. Апеляційний суд відхиляє посилання Відповідача на нескладність справи, оскільки підготовка відзиву на апеляційну скаргу, незалежно від категорії спору, потребує від представника вивчення доводів скаржника, аналізу матеріалів справи та актуальної релевантної судової практики, а також безпосереднього складання процесуального документа з дотриманням вимог ГПК України. Зазначені дії об`єктивно вимагають затрат часу та застосування професійних знань. Сума у розмірі 3 000,00 грн за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції відповідає критеріям реальності та розумності, не є надмірною та є співмірною із обсягом фактично виконаної адвокатом роботи (підготовка та подання відзиву). Враховуючи викладене, апеляційний суд визнає доводи Відповідача безпідставними та не вбачає підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн. Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення заявлених витрат у розмірі 3 000,00 грн у повному обсязі. Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ: Заяву Фізичної особи-підприємця Блажка Віталія Сергійовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №910/1760/25 задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Енерджі Груп» (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 30-А, офіс 23; ідентифікаційний код: 43801489) на користь Фізичної особи-підприємця Блажка Віталія Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) 3 000,00 грн (три тисячі) витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції у справі №910/1760/25. Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя В.А. Корсак Судді О.О. Євсіков С.О. Алданова