Постанова Дніпровський апеляційний суд № 202/2429/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1084/26 Справа № 202/2429/24 Суддя у 1-й інстанції - Ігнатенко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., при секретарі судового засідання Примак Н.М., за участю захисника адвоката Солонинки С.П., вирішуючи питання в режимі відеоконференції про прийняття до розгляду апеляційної скарги захисника адвоката Солонинки С.П., діючої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2024 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и л а : постановою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто судовий збір. Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник адвокат Солонинка С.П., діюча в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження. На обґрунтування клопотання про поновлення строку адвокат зазначає, що ОСОБА_1 на час розгляду справи проходив військову службу в ЗСУ, у березні 2024 року одержав травму, що підтверджується довідкою ВЛК, а у квітнітравні 2024 року був госпіталізований. ОСОБА_1 не є фахівцем у галузі права, тому не обізнаний із процесуальними строками та не має спеціальних знань для складання процесуальних документів. Вказує, що ОСОБА_1 не отримував судових повісток та постанови суду, а тому зміст постанови став відомий після отримання захисником доступу до електронного суду. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважаю, що воно не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. У рішеннях від 28 жовтня 1998 року у справі «Осман проти Сполученого Королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає у запобіганні безладному руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно нього проставив особистий підпис, крім того, був повідомлений про дату судового засідання на 16.02.2024 року. Отже, останній достовірно був обізнаний щодо наявності протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього та розгляду справи у суді. У призначену дату, яка була оголошена під час складання протоколу, ОСОБА_1 до суду не з`явився. При цьому, як зазначає захисник, травму він отримав у березні 2024 року, тобто після першої дати судового засідання. Про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся належним чином та, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, мав цікавитися провадженням у справі стосовно нього, однак тривалий час не вчиняв жодних дій для з`ясування стану її розгляду. Апеляційний суд окремо перевірив доводи захисника щодо проходження ОСОБА_1 військової служби, участі у бойових діях, отримання травми у березні 2024 року та перебування на стаціонарному лікуванні до 19.05.2024 року, що підтверджується наданими до клопотання документами. Разом із тим наведені обставини свідчать про наявність тимчасових труднощів у відповідний період, однак самі по собі не підтверджують існування об`єктивних перешкод для реалізації права на апеляційне оскарження упродовж часу до березня 2026 року. Після завершення лікування матеріали клопотання не містять доказів наявності безперервних обставин, які б унеможливлювали звернення до суду особисто, через засоби поштового чи електронного зв`язку або через уповноваженого захисника. Посилання захисника на необізнаність ОСОБА_1 у процесуальному законодавстві та неотримання копії постанови суду першої інстанції також не можуть бути безумовною підставою для поновлення строку, оскільки, будучи обізнаним про наявність провадження щодо нього, останній мав вживати розумних заходів для з`ясування результатів розгляду справи. Матеріали справи не містять жодних відомостей про існування об`єктивних обставин, які б упродовж 21 місяця унеможливлювали для ОСОБА_1 вживати заходів для з`ясування стану провадження стосовно нього, направляти відповідні клопотання чи своєчасно звернутися за професійною правничою допомогою у строки, що свідчили б про належну зацікавленість особи результатами розгляду справи щодо неї. Апеляційним судом встановлено, що оскаржуване рішення постановлене 27.05.2024 року, надіслано місцевим судом до ЄДРСР 28.05.2024 року та оприлюднено 29.05.2024 року. Отже, за умови належної процесуальної зацікавленості ОСОБА_1 або його захисник мали реальну можливість у значно коротший строк вжити заходів для з`ясування результатів розгляду справи, у тому числі шляхом використання доступних офіційних джерел інформації. Захисник адвокат Солонинка С.П., діюча в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не погодилась з постановою суду першої інстанції та направила апеляційну скаргу 12.03.2026 року, тобто із значним пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст. 294 КУпАП, який складає майже два роки. Вказані дії ОСОБА_1 , які полягали у тривалій відсутності належної зацікавленості станом провадження щодо себе, несвоєчасному зверненні за правничою допомогою та поданні апеляційної скарги зі спливом значного часу, свідчать про неналежну реалізацію ним своїх процесуальних прав та відсутність достатньої процесуальної активності щодо захисту власних інтересів. Отже, з урахуванням обізнаності ОСОБА_1 про наявність провадження та дату призначення судового розгляду, апеляційний суд доходить висновку, що за умови належної реалізації своїх процесуальних прав і своєчасного інтересу до результатів розгляду справи він мав реальну можливість оскаржити постанову суду особисто або через захисника у передбачений законом строк або з незначним його пропуском. Апеляційний суд наголошує, що строк на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу. Захисник адвокат Солонинка С.П., яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у своєму клопотанні не навела достатніх обставин, які б свідчили про наявність об`єктивних і поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду за період з моменту завершення лікування ОСОБА_1 у травні 2024 року до березня 2026 року. Отже, матеріали клопотання не містять вагомих підстав, які б об`єктивно унеможливлювали своєчасне звернення ОСОБА_1 до суду з апеляційною скаргою, оскільки сам по собі факт проходження військової служби не свідчить про неможливість реалізації права на звернення до суду протягом зазначеного часу. Вказані обставини свідчать про відсутність суттєвих перешкод для подання апеляційної скарги у встановлений законом строк. Виходячи з наведеного, доводи захисника адвоката Солонинки С.П., діючої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не містять посилань на такі обставини, які б дійсно об`єктивно могли зашкодити їй або особисто ОСОБА_1 своєчасно подати апеляційну скаргу. Будь-яких інших посилань на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження захисник у своїй апеляційній скарзі не зазначила, у зв`язку з чим апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга, подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Оскільки доказів, які б підтверджували поважність значно великого пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, захисником не надано, то у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути захиснику адвокату Солонинці С.П., діючій в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 . Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: у задоволенні клопотання захисника адвоката Солонинки С.П., діючої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмовити. Апеляційну скаргу захисника адвоката Солонинки С.П., діючої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повернути особі, яка її подала, разом з усіма додатками. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА