Постанова Вінницький апеляційний суд № 133/748/25

Справа № 133/748/25 Провадження № 22-ц/801/936/2026 Категорія: 70 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк О. О. Доповідач:Рибчинський В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 рокуСправа № 133/748/25м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Рибчинського В.П., суддів Голоти Л.О., Оніщука П.П., за участі секретаря судового засідання Литвин Ю.О., Синьоокої С.В., представника ОСОБА_1 адвоката Кузьмінського Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Пронівої Наталії Романівни на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 січня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину-інваліда, в с т а н о в и в: У березні 2025 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину з інвалідністю, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . У шлюбі в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька є інвалідом першої групи А з дитинства, яка встановлена з 06.07.2023, безтерміново, є непрацездатною і до цього часу потребує постійного стороннього догляду. Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22.01.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною, встановлено над нею опіку та призначено опікуном позивача. У зв`язку з тим, що донька є дитиною з інвалідністю, потребує постійного догляду, нагляду та лікування, вона не має можливості працювати та забезпечувати їй кращі умови, оскільки вона постійно займається доглядом за нею. Відповідач у добровільному порядку участі в утриманні доньки не приймає, будь-якої матеріальної допомоги на її утримання не надає, є працездатним, має стабільний заробіток, у зв`язку з чим просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність, починаючи стягнення з 05.03.2025 та довічно. Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 січня 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/10 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 05.03.2025 та довічно. В решті заявлених вимог відмовлено. Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. Не погоджуючись з таким рішенням суду представник ОСОБА_2 адвокат Проніва Н.Р. подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, неналежну оцінку доказів у справі, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Кузьмінський Ю.В. просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки апелянт не навів жодних доводів, які б давали підстави для скасування оскаржуваного рішення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає цим вимогам. Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 24.09.2008 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №563 від 22.11.2006. Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 13.06.2005 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записано ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . 16.08.2022 ОСОБА_4 зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 16.08.2022. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має першу А групу інвалідності безтерміново та потребує постійного стороннього догляду та допомоги. Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22.01.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною. Встановлено опіку над нею та призначено опікуном ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз МКХ-10: Основний 169.4. Наслідки мозкового інсульту, неуточненого як крововилив чи інфаркт. Наслідки перенесеного ГПМК (2016р.) по ішемічному типу в басейні лівої передньої мозкової артерії у вигляді правобічного геміпарезу. МРТ ознаки післяінсультної енцефаломаляції в басейні лівої СМА, енцефалопатії. (МРТ 22.01.17р.). Вроджена вада серця: Повна АВ-дисоціація. Висока легенева гіпертензія. Стан після звуження легеневої артерії (03.2007р.). Недостатність ТК ІІІ ст. недостатність КЛА І ст. Шлуночкова екстрасистолія. СН ІІА. ФВ-62%. ОСОБА_6 , що підтверджується копіями Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого 26131 від 14.11.2023 та консультативним висновком спеціаліста від 29.06.2023. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку №392 від 14.11.2023. ОСОБА_2 не працює з 26.07.2007 відповідно до запису в трудовій книзі, здійснює постійний догляд за донькою інвалідом ОСОБА_3 , що підтверджується копією довідки №393 від 14.11.2023. Відповідач ОСОБА_1 29.12.2006 зареєстрував шлюб із ОСОБА_7 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 29.12.2006. У шлюбі в них народилися діти: син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 07.07.2008, свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 02.04.2014. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №454522978 від 02.12.2025 вбачається, що за ОСОБА_1 не зареєстроване право власності на нерухоме майно. Як вбачається з копії довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №402 від 04.12.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що до складу сім`ї зареєстрованих за даною адресою входять: ОСОБА_11 , голова д/г, ІНФОРМАЦІЯ_6 , не проживає; ОСОБА_1 , син, ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає без реєстрації; ОСОБА_12 , невістка, ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_10 , онука, ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_9 , онук, ІНФОРМАЦІЯ_4 , усього 4 осіб, форма власності житла - приватна. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції врахував стан здоров`я та матеріальне становище позивача, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, який працездатного віку та за станом свого здоров`я має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини з інвалідністю, а також те, що на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, суд вважав достатнім розмір стягуваних аліментів - 1/10 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 05.03.2025 та довічно. Суд апеляційної інстанції не в повній мірі погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного. Відповідно до частин 8 та 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Згідно з ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Таким чином, однією з обов`язкових обставин, що підлягають доказуванню у цій справі, є наявність у відповідача можливості надавати таку матеріальну допомогу. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", непрацездатними є особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону. Важливою є непрацездатність повнолітньої дитини за станом здоров`я, тобто наявність у дитини статусу інваліда. Інвалідом визнається особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав (ст. 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні"). Подібне визначення інваліда міститься і у Законі України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". При цьому не має значення, яку групу інвалідності має дитина. Батьки, за загальним правилом, мають добровільно утримувати свою непрацездатну дитину. В разі відмови батьків від надання утримання аліменти можуть бути стягнені з них рішенням суду за позовом як самої дитини, так і того з батьків, з яким проживає дитина. Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Матеріали справи встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка досягла повноліття та має інвалідність першої групи («А») інвалідності з дитинства, 06 липня 2023 року інвалідність встановлена безстроково (копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 358455 від 26.07.2023 року). Під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, відповідач не заперечував щодо необхідності сплати аліментів на дитину з інвалідністю, проте вважав достатнім розмір аліментів в сумі 2 361 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність. Такий розмір аліментів обґрунтовував тим, що в нього значно погіршився стан здоров`я, потребує щоденного лікування та проведення оперативного хірургічного лікування, на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей та хвора престаріла мати. У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, встановивши, що повнолітнья непрацездатна дочка сторін перебуває на утриманні матері, позивачки у справі, а відповідач у добровільному порядку не приймає участь в утриманні доньки, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки. Разом з тим, колегія суддів не погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром стягнутих аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_3 з огляду на таке. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. З матеріалів справи вбачається, що донька відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю І групи А з дитинства, є непрацездатною, потребує постійного стороннього догляду, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, а ОСОБА_1 є працездатною особою, зобов`язаний та має можливість утримувати повнолітню доньку. На думку апеляційного суду, враховуючи принцип розумності та справедливості, а також обставини справи, є всі підстави для визначення стягуваних аліментів у розмірі 1/6 частки доходу відповідача, який є справедливим та достатнім з урахуванням рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини (ст.141 СК України). При цьому апеляційний суд вважає, що відповідачем, який є працездатною особою, не наведено належних доказів на підтвердження наявності будь-яких обставин (незадовільний стан здоров`я платника аліментів тощо), які б унеможливили сплачувати аліменти в зазначеному розмірі (1/6 частки доходу відповідача). При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що розмір стягуваних аліментів, визначений апеляційним судом у розмірі 1/6 частки доходу відповідача, є тим розміром, який у найбільшій мірі відповідає встановленим обставинам справи, співвідношенню між можливостями відповідача надавати матеріальну допомогу та розміру самих аліментів, який необхідний для задоволення потреб повнолітньої непрацездатної доньки. Стягнення аліментів в розмірі, що перевищує 1/6 частку від заробітку відповідача, на думку апеляційного суду, з урахуванням наявності на утриманні відповідача двох неповнолітніх дітей, погіршення стану здоров`я, порушить відповідний баланс інтересів сторін, та буде мати надмірний тягар для відповідача. З огляду на викладене, зважаючи на те, що повнолітня непрацездатна дочка ОСОБА_3 проживає з матір`ю та перебуває на повному її утриманні, а відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на її утримання, враховуючи стан здоров`я дитини, яка є особою з інвалідністю І групи А з дитинства, потребує постійного стороннього догляду, матеріальний стан відповідача, який будучи працездатною особою, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів не є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та має бути збільшений до 1/6 частки доходу відповідача. Частиною 1 статті 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зважаючи на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду слід змінити, збільшивши визначений судом до стягнення розмір аліментів з 1/10 частини зі всіх видів заробітку (доходу) відповідача до 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 , яка в силу вимог пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору в усіх судових інстанціях, сплата судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги має бути покладена на відповідача у розмірі, визначеному відповідно частини 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 1514,00 грн (3028,00 * 0.5). Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Пронівої Наталії Романівни задовольнити частково. Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 січня 2026 року змінити в частині розміру стягуваних аліментів з 1/10 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно до 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 05.03.2025 та довічно. В решті рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1514,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський Судді: Л.О. Голота В.В. Оніщук