LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС990/148/26

від 20.05.2026 · Адміністративна
Резолютивна:Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до Дорадчої групи експертів про визнання протиправним та скасування рішення і поновити цей строк.

УХВАЛА 20 травня 2026 року м. Київ справа №990/148/26 адміністративне провадження №П/990/148/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Бевзенка В. М., суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дорадчої групи експертів, про визнання протиправним та скасування рішення,- УСТАНОВИВ: 30.04.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) через підсистему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції (далі - Суд) з позовом до Дорадчої групи експертів (далі - відповідач, ДГЕ), в якому, з урахуванням заяви про усунення недоліків від 13.05.2026 на виконання ухвали Суду від 05.05.2026 про залишення позовної заяви без руху, просить: - визнати протиправним скасувати рішення ДГЕ № 1.9, оформлене протоколом від 20.12.2025 № 20 "Про невідповідність кандидата на посаду судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 критерію високих моральних якостей" (далі - оскаржуване рішення, рішення № 1.9. від 20.12.2025). Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026 для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: Бевзенко В.М. - головуючий суддя, судді: Берназюк Я.О., Стародуб О.П. Відповідно до приписів частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Суд ухвалою від 05.05.2026 позовну заяву залишив без руху, надавши позивачеві строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом: уточнення позивачем заявленої позовної вимоги про скасування рішення ДГЕ № 1.9, оформлене протоколом від 20.12.2025 № 20, з урахуванням імперативних положень пункту 2 частини першої статті 5 КАС України та пункту 2 частини другої статті 245 КАС України; уточнення складу відповідачів, вимог та обґрунтувань до відповідача-2; надання документа про сплату судового збору в сумі 1064,96 грн, а у випадку наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, повідомити про такі підстави і надати належним чином оформлений документ (його копію), підтверджуючий ці підстави; надання Суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду. Відповідно до частини восьмої статті 171 КАС України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи. На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 05.05.2026 позивачем 05.05.2025 подано до Суду заяву про усунення недоліків. У вказаній заяві позивач уточнив позовні вимоги до ДГЕ відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України та пункту 2 частини другої статті 245 КАС України. Таким чином просить визнати протиправним скасувати рішення № 1.9. від 20.12.2025. Окрім того у вказаній заяві, зазначив що ОСОБА_2 у позовній заяві була зазначена помилково. У зв`язку з чим позовні вимоги до неї не заявляються. Також до вказаної заяви долучив документ про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн (квитанція про сплату № 1876-0405-4039-7551 від 13.05.2026). Окрім того у вказаній заяві висловив прохання поновити строк звернення до суду, оскільки такий пропущений з поважних причин. В обґрунтування причин пропуску строку звернення до Суду зазначив, що оскаржуване рішення № 1.9. від 20.12.2025, отримано ним лише 02.04.2026 , що підтверджується наданими до позовної заяви доказами. Зазначає, що до цього моменту не мав можливості ознайомитися з повним текстом рішення, його мотивами та обсягом викладених у ньому висновків, що унеможливлювало належне формування правової позиції та підготовку. обґрунтованого адміністративного позову. Звертає увагу, що резолютивна частина рішення була оприлюднена на офіційному вебсайті орієнтовно у січні 2026 року, однак точну дату її оприлюднення встановити неможливо у зв`язку з відсутністю на вебсайті відповідних відомостей про дату публікації. Оприлюднення лише резолютивної частини рішення не забезпечує можливості реалізації права на ефективний судовий захист, оскільки не містить мотивів прийняття рішення, які є визначальними для формування предмета та підстав позову. Таким чином, без отримання повного тексту рішення з викладенням його мотивів позивач був об`єктивно позбавлений можливості виконати вимоги статей 160, 161 КАС України та подати належним чином оформлену позовну заяву. Наголошує, що отримання повного тексту рішення відбулося лише після його звернення до суду, що свідчить про об`єктивну неможливість реалізації права на судовий захист у межах встановленого строку без вини позивача. Після отримання рішення 02.04.2026 протягом розумного строку (30.04.2026) звернувся до суду. Враховуючи наведене просить поновити строк звернення до суду із вказаним позовом. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. За правилами частин першої, другої, п`ятої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Колегія суддів розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду вважає за можливе визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновити цей строк з огляду на наведені ОСОБА_1 мотиви. Отже, станом на момент постановлення цієї ухвали, позивачем усунуто визначені в ухвалі Суду від 05.05.2026 недоліки позовної заяви. Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160 та 161 КАС України. На цьому етапі розгляду справи, підстави повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні. Частиною шостою статті 33 КАС України встановлено, що адміністративні справи, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше трьох суддів. Статтею 266 КАС України передбачені особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України. Частиною першою статті 266 КАС України визначено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат; 5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою. Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів (частина друга статті 266 КАС України). Отже, особливості щодо розгляду справи у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів, не розповсюджуються на категорію спорів у правовідносинах, де відповідачем є Дорадча група експертів. Враховуючи викладене, застосуванню підлягає загальна норма процесуального законодавства, якою передбачено, що адміністративні справи, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше трьох суддів (частина шоста статті 33 КАС України). Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою (частина четверта цієї статті в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України" від 27.07.2023 № 3277-IX (далі - Закон України № 3277-IX). Згідно з Розділом II Закону України №3277-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон України № 3277-IX опубліковано у виданні "Голос України" № 25 - 19 серпня 2023 року. Отже, з 20 серпня 2023 року Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України. Згідно з частиною першою статті 10-2 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII (далі - Закон України № 2136-VIII) Дорадча група експертів утворюється з метою сприяння суб`єктам призначення суддів Конституційного Суду в оцінюванні моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду. Частиною двадцять п`ятою статті 10-2 Закон України № 2136-VIII встановлено, що до повноважень Дорадчої групи належить: 1) розроблення та ухвалення Положення про Дорадчу групу експертів; 2) розроблення та ухвалення методології оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду. Дорадча група розробляє методологію оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права з урахуванням кращих міжнародних стандартів і практик (у тому числі щодо відбору суддів Європейського суду з прав людини, суддів Суду справедливості Європейського Союзу тощо); 3) розгляд, перевірка та аналіз документів кандидата на посаду судді Конституційного Суду, надісланих до Дорадчої групи, включно з конфіденційною інформацією і персональними даними, отримання іншої інформації, необхідної для здійснення повноважень Дорадчою групою, від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, громадян України, інших осіб; 4) звернення до кандидатів на посаду судді Конституційного Суду, а також будь-якої юридичної, фізичної особи, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб, будь-яких інших осіб, які є власниками або розпорядниками інформації, із запитом про надання пояснень, документів чи інформації з метою оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду; 5) проведення співбесіди із кандидатами на посаду судді Конституційного Суду відповідно до Положення; 6) оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду; 7) ухвалення вмотивованого рішення про оцінку відповідності моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду стосовно кожного кандидата, складання списку оцінених кандидатів та подання їх суб`єктам призначення; 8) здійснення інших повноважень, визначених цим Законом. За змістом викладених положень чинного законодавства ДГЕ є органом, який здійснює діяльність щодо питань обрання, оцінювання кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України. Згідно з частиною дев`ятою статті 10-8 Закону України № 2136-VIII усі справи, пов`язані з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів Конституційного Суду у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду Судді, а також оцінюванням кандидатів на посаду судді Конституційного Суду Дорадчою групою, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції та Великій Палаті Верховного Суду як суду апеляційної інстанції в порядку адміністративного судочинства. Враховуючи наведене, позовні вимоги, пред`явлені позивачем до ДГЕ, що стосуються питання визнання кандидатури ОСОБА_1. невідповідною критеріям високих моральних якостей для зайняття посади судді Конституційного Суду України, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції. Згідно із частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Враховуючи положення частини другої статті 266 та частини п`ятої статті 262 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Керуючись статтями 9, 22, 33, 121-122, 160-161, 171, 248, 256, 257, 262, 266 КАС України, Суд,- УХВАЛИВ: Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до Дорадчої групи експертів про визнання протиправним та скасування рішення і поновити цей строк. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дорадчої групи експертів про визнання протиправним та скасування рішення. Розгляд справи здійснювати колегією суддів Верховного Суду в складі: Бевзенко В.М. - головуючий суддя, судді: Берназюк Я.О., Стародуб О.П., у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Справу призначити до розгляду в судовому засіданні на 18 червня 2026 року о 14 год 30 хв, що відбудеться у приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп.

5. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі надіслати відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Установити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу. Установити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу. Установити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів позивачу. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 КАС України. Повідомити учасникам справи, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Повідомити учасникам справи, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України у мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач В. М. Бевзенко Судді: Я. О. Берназюк О. П. Стародуб

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»