LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/24840/25

від 20.05.2026 · Адміністративна

УХВАЛА 20 травня 2026 року м. Київ справа №420/24840/25 адміністративне провадження № К/990/22170/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шишова О. О., суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року у справі № 420/24840/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський шинний термінал» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, установив: У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 420/24840/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський шинний термінал» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. У позовній заяві позивач клопотав про відшкодування витрат на правничу допомогу. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо неприйняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної № 448 від 21 травня 2024 року, складеної та поданої на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський шинний термінал», в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 448 від 21 травня 2024 року, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський шинний термінал», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський шинний термінал» суму сплаченого судового збору в розмірі 1 211,20 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський шинний термінал» суму сплаченого судового збору в розмірі 1 211,20 грн. Питання розподілу судових витрат на правничу допомогу в рішенні суду від 30 січня 2026 року по справі № 420/24840/25 не вирішено. 02 лютого 2026 року представник позивача - Гершман Людмила Володимирівна звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначили, що позивачем в прохальній частині позовної заяви було заявлено до відшкодування правничу допомогу у розмірі 20 000,00 гривень та разом з відповіддю на відзив було долучено документи, що підтверджують такі витрати - договір, додаткова угода та акт наданих послуг та просить ухвалити у справі додаткове рішення, яким вирішити питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу. Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року, заяву представника позивача - Гершман Людмили Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково. Прийнято по справі № 420/24840/25 додаткове рішення, яким: - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський шинний термінал» суму судових витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 1 000,00 грн; - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський шинний термінал» суму судових витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 1 000,00 грн. Не погодившись з додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Оскільки оскаржувані додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року у справі № 420/24840/25 є невід`ємною частиною основного судового рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, - постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року у справі № 420/24840/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський шинний термінал» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. О. Шишов Судді І. А. Васильєва М. М. Яковенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»