Ухвала КАС ВС № 160/19357/25

УХВАЛА 20 травня 2026 року м. Київ справа №160/19357/25 адміністративне провадження № К/990/20778/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі № 160/19357/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №045750032918 від 10 червня 2025 р. про незарахування їй до страхового стажу періоду навчання з 01 вересня 1993 р. по 11 березня 1994р. згідно записів трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 01 вересня 1992 р., а до пільгового стажу за Списком №2 період роботи згідно довідки №12/212 від 02 липня 2024 р., та про відмову у призначенні пільгової пенсії за віком за Списком №2, з дня виникнення права на призначення пенсії, а саме з 02 червня 2025 р.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати їй на день виникнення права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, тобто на 02 червня 2025 року, до страхового стажу період навчання з 01 вересня 1993 р. по 11 березня 1994р. згідно записів трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 01 вересня 1992 р., а до пільгового за Списком №2 період роботи згідно довідки №12/212 від 02 липня 2024 р., а саме з 21 березня 1994 р. по 07 листопада 2011 р., та на підставі її заяви, поданої в межах строку звернення, призначити з 02 червня 2025 р. їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.06.2025 року за №045750032918. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1993 по 11.03.1994, до пільгового стажу період роботи за Списком №2 з 21.03.1994 по 07.11.2011. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.06.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. 05.05.2026 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга. Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках. Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг віднесено до категорії справ незначної складності. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Виключні випадки, за яких судові рішення у справах незначної складності та інших, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження підлягають касаційному оскарженню передбачають, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Виходячи з приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій, за наслідками якого постановлено судове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Покликання у касаційній скарзі на те, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи є безпідставним, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено наявності таких обставин і доказів на підтвердження їх наявності не надано. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі № 160/19357/25. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується. Судді О.П. Стародуб Я.О. Берназюк Н.В. Коваленко