Постанова 4855 № 620/10930/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/10930/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Попової О.Г., суддів: Говоруна О.В. та Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (надалі по тексту також - відповідач), в якому просила: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 03.05.2023 №ФЧ63277, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - зобов`язати відповідача здійснити з 20.04.2023 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.05.2023 №ФЧ63277 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 позов задоволено повністю: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 03.05.2023 №ФЧ63277, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 20.04.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 03.05.2023 № ФЧ63277, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум; - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 858,88 грн (вісімсот п`ятдесят вісім гривень 88 коп.) судового збору. 09.02.2026 до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшла заява Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якій державний виконавець просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі № 620/10930/23 для стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 невиплачену заборгованість по пенсії у розмірі 3199,72 грн. Заяву мотивовано тим, що на виконання рішення суду № 620/10930/23 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії. Доплата пенсії за період з 20.04.2023 по 31.10.2023 складала 3 199,72 грн. На час звернення із заявою до суду нарахована доплата до пенсії не виплачена, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 2500-0404-5/74435 від 07.11.2025. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю та встановлено спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі № 620/10930/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 невиплачену заборгованість по пенсії у розмірі 2 534,67 грн, з урахуванням виплаченої суми в розмірі 665,05 грн. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідач вважає, що суд першої інстанції належним чином не дослідив те, що Головне управління повідомляло заявника та надавало копії розрахунків на доплату пенсії на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі № 620/10930/22. У вказаних розрахунках встановлено, що за період з 01.04.2023 по 31.10.2023 доплата складає 2 722, 02 грн, оскільки відповідач на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 позивачу частково погасив заборгованість пропорційно виділеним бюджетним призначенням додатковими виплатними відомостями в сумі 665,05 грн. Однак, суд дійшов помилкового висновку про те, що заборгованість, нарахована на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі № 620/10930/23 становить 2 534,67 грн. З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції не було належним чином з`ясовано дійсні обставини справи та помилково встановлено суму боргу за рішенням у справі № 620/10930/23. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2026 відкрито апеляційне провадження та витребувано матеріали адміністративної справи із Чернігівського окружного адміністративного суду. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд першої інстанції, змінюючи спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі № 620/10930/23, виходив з того, що приписами ст. 378 КАС України у редакції, яка набрала чинності з 19.12.2024, визначено, що невиконання рішення суду щодо пенсійних та інших соціальних виплат протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Відтак, оскільки станом на час звернення з цією заявою, нараховані відповідачем кошти виплачені не були, то наявні підстав для зміни способу виконання рішення суду у цій справі. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувану ухвалу необхідно змінити, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно із ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя. Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Отже, особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Приписи абз. 1 ч. 3 ст. 378 КАС України визначають, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Колегія суддів зазначає, що частину третю статті 378 КАС України згідно із Законом № 4094-IX від 21.11.2024, який набрав чинності 19.12.2024, доповнено абзацом другим наступного змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.». Чинним на день постановлення оскаржуваної ухвали від 26.02.2026 законодавством було прямо передбачено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, зокрема, перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Матеріали справи свідчать, що на виконання рішення суду у цій справі відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачці. Доплата пенсії за період з 20.04.2023 по 31.10.2023 складала 3387,07 грн, яка включена до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Однак доказів, що вказана сума виплачена позивачу, матеріали справи не містять. У зв`язку з чим постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 75864714 на виконання виконавчого листа виданого Чернігівським окружним адміністративним судом у справі № 620/10930/23 від 26.10.2023. За таких обставин, оскільки станом як на час подання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, так і на день постановлення оскаржуваної ухвали, а також на день її апеляційного перегляду відповідачем не забезпечено повного виконання рішення суду у справі № 620/10930/23 протягом більше ніж двох місяців з моменту набрання ним законної сили, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість поданої заяви та необхідності зміни способу виконання судового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області невиплаченої заборгованості по пенсії. Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22, в якій, поміж іншим, суд касаційної інстанції у подібних правовідносинах підкреслив, що наявний факт часткового невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців. Таким чином, всупереч доводів апелянта, застосування процесуального механізму, передбаченого абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина. Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладених в постановах у постановах від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі № 130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15, від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14-а, від 10.07.2018 у справі №490/9519/16-а, від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а, колегія суддів вважає помилковим, оскільки, такі висновки зроблені Верховним Судом до внесення Законом України від 21.11.2024 № 4094-IX змін до статті 378 КАС України. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дійшов помилкового висновку про суму невиплаченої заборгованості по пенсії у розмірі 2 534,67 грн, розрахована з урахуванням виплаченої суми в розмірі 665,05 грн. Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 05.11.2025 №2500-0404-5/3906 сума заборгованості за період з 20.04.2023 по 31.10.2023 складала 3 387, 07 коп. Дана інформація підтверджується розрахунком на доплату (виплату, отримання) пенсії від 24.10.2023. Водночас, за період з 29.09.2025 по 23.02.2026 позивачу виплачено 665,05 грн, що підтверджується випискою з пенсійної справи ОСОБА_1 ( а.с. 55). Отже, колегія суддів погоджується з доводами Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про те, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі № 620/10930/22, доплата складає 2 722, 02 грн, оскільки відповідач на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 позивачу частково погасив заборгованість пропорційно виділеним бюджетним призначенням додатковими виплатними відомостями в сумі 665,05 грн. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, однак судом не вірно зазначено суму заборгованості - 2 534,67 грн, замість правильної 2 722, 02 грн. Відповідно до статті 317 КАС України підставами для, зокрема, зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Колегія суддів зазначає, оскільки суд першої інстанції ухвалив правильне по суті судове рішення, однак з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - зміні в мотивувальній та резолютивній частинах щодо суми заборгованості по пенсії, яка підлягає стягненню. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 - змінити. Викласти другий абзац резолютивної частини ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 в наступній редакції: «Змінити спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі № 620/10930/23 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 невиплачену заборгованість по пенсії у розмірі 2 722,02 грн, з урахуванням виплаченої суми в розмірі 665,05 грн». В іншій частині - ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.Г. Попова Судді О.В. Говорун О.В. Чуприна