Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/6580/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/6580/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 р. (суддя Бойченко Ю.П) в адміністративній справі №280/6580/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо застосування з 01 січня 2025 р. понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 р. № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті йому пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату йому пенсії з 01 січня 2025 р., без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 р. № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», із урахуванням раніше проведених виплат. В обгрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, розмір якої протиправно обмежується йому відповідачем. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Судом: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з обмеженням її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 02 липня 2025 р. - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії, без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 02 липня 2025 р., із урахуванням вже виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що із урахуванням вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови КМУ від 03 січня 2025р. № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», виплата пенсії позивачу з 01 січня 2025 р. здійснюється правомірно із застосуванням коефіцієнтів пониження до відповідних сум перевищення. Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно розрахунків пенсії позивача: станом на 01 січня 2025 р. її розмір складає 23 284,18 грн.; станом на 02 липня 2025 р. її розмір складає 24 784,18 грн., до виплати із урахуванням максимального розміру - 23 610,00 грн.; станом на 01 серпня 2025 р. її розмір складає 24 784,18 грн., до виплати із урахуванням максимального розміру - 23 610,00 грн. Листом відповідача від 15 липня 2025 р. № 12013-12359/Ч-02/8-0800/25 позивача повідомлено, що він отримує пенсію в максимальному розмірі, а понижуючі коефіцієнти, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 р. № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», не застосовувалися. Задовольняючи частково позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що при виплаті позивачу пенсії за вислугу років, необхідно застосовувати положення спеціального Закону №2262-XII, із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016р. №7-рп/2016, а саме - без обмеження розміру максимальним. Стосовно постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03 січня 2025 р. № 1 судом вказано про не підтвердження її застосування до пенсії позивача. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про правомірність застосування до пенсії позивача понижуючих коефіцієнтів із урахуванням Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови КМУ від 03 січня 2025 р. № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», слід зазначити, що судом першої інстанції було відмовлено у відповідній частині позовних вимог ОСОБА_1 , в зв`язку із не підтвердженням застосування до його пенсії вказаних коефіцієнтів. Щодо висновку суду першої інстанції стосовно протиправного обмеження відповідачем розміру пенсії позивача максимальним, слід зазначити наступне. Частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону №3668-VI, із змінами, внесеними Законом №911-VIII від 24 грудня 2015 р. визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 р. №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 р., в частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та в частині 3 статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р." замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 р.". Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. у справі №1-38/2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Конституційний Суд України дійшов висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту, а обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 р. №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У пункті 2 резолютивної частини цього Рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону №3668-VI втрачають чинність через шість місяців з дня ухвалення цього Рішення, тобто з 12 квітня 2023 р. Отже, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необхідності здійснення відповідачем на користь позивача виплати пенсії з 02 липня 2025 р., без обмеження її розміру максимальним. Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 р. в адміністративній справі №280/6580/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 13 травня 2026 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Н.І. Малиш суддя О.О. Круговий