LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд336/3966/24

від 18.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2024 року у справі № 336/3966/24 скасувати, прийняти нове судове рішення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 травня 2026 року м. Дніпросправа № 336/3966/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2024 року у справі № 336/3966/24 за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - ВСТАНОВИВ: Позивач 25.04.2024 року звернувся до суду з із вказаним позовом, яким просить скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради № 2499 від 19.12.2023 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП та закрити провадження у справі. Позовна заява мотивована тим, що позивач вважає вказану постанову протиправною, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню оскільки оскаржувана постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів продажу ОСОБА_1 алкогольної продукції, так само відсутні докази, що ОСОБА_1 є працівником підприємства торгівлі, тобто суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить судове рішення скасувати та задовольнити позов. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Справа судом апеляційної інстанції розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду у відповідності до ст. 308 КАС України в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Матеріалами справи підтверджено, що 01.12.2023 відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії № 000480, за змістом якого вбачається, що 01.12.2023 о 09 год. 50 хв. у магазині-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , продавець-консультант ТОВ «ГрінХет» ОСОБА_1 здійснив продаж алкогольного напою, а саме горілки «Гріндей», об`ємом 500 мл (40% об.) за 144,90 грн. громадянину ОСОБА_2 , чим порушив Наказ Запорізької обласної військової адміністрації 571 від 29.09.2023 року, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно Витягу з протоколу №26 від 19 грудня 2024 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розглянуто на засіданні адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради. Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, дата, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення доводилося ОСОБА_1 під особистий підпис. Однак позивач на засідання комісії не з`явився. Не погодившись з такою постановою відповідача, позивач оскаржив постанову в судовому порядку. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять належні і допустимі докази того, що позивачем здійснено реалізацію алкогольного напою в зазначений в постанові день та час, в її діях наявний склад адміністративного правопорушення ч. 2 ст.156 КупАП. Вважаючи постанову про адміністративне правопорушення протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Приписами статей 213, 215, 218, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад. Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України. Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема, частиною другою статті 156 цього Кодексу. Частиною десятою статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР встановлено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби. Відповідно до п. 44-1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений час доби в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Рішенням Запорізької міської ради від 10.09.2021 № 45 «Про обмеження продажу алкогольних напоїв на території міста Запоріжжя» обмежено продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) на території міста Запоріжжя, з 22.00 год. до 08.00 год. Частиною першою статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації. Відповідно до п.13 ч.1 ст.8 № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі. Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який діє і на теперішній час. Рішенням Запорізької міської ради від 17.03.2023 № 101 внесені зміни до рішення Запорізької міської ради від 10.09.2021 № 45, а саме: доповнено п.1 рішення Запорізької міської ради від 10.09.2021 № 45 абзацом наступного змісту: «На час дії правового режиму воєнного стану на території України керуватись наказами Запорізької обласної військової адміністрації щодо обмеження продажу алкогольних напоїв». Наказом військового командування і Запорізької обласної військової адміністрації від 29.09.2023 № 571 заборонено торгівлю пивом (крім безалкогольного) алкогольними, слабоалкогольними напоями на території Запорізької області на час воєнного стану в Україні (п.1). Пунктом 2 наказу від 29.09.2023 № 571 дозволено всім суб`єктам господарювання, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв з 10 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв. виключно на території Біленківської сільської, Вільнянської міської, Долинської сільської, Запорізької міської, Кушугумської селищної, Матвіївської сільської, Михайлівської сільської, Михайло-Лукашівської сільської, Новомиколаївської селищної, Павлівської сільської, Петро-Михайлівської сільської, Степненської сільської, Широківської сільської територіальних громад. Отже станом на 01.12.2023 на території міста Запоріжжя діяла заборона торгівлі алкогольними напоями всім суб`єктам господарювання з 22:00 год. до 10:00 год., отже фактичні обставини, викладені в оскаржуваній постанові, утворюють склад адміністративного правопорушення. Суд апеляційної інстанції не погоджується з судом першої інстанції про правомірність оскаржуваної постанови. Частиною другою статті 156 КУпАП передбачена відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби у вигляді накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суд першої інстанції правильно вказав, що враховуючи диспозицію частини другої статті 156 КУпАП, суб`єктом цього правопорушення є працівник у магазині-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 12, продавець-консультант ТОВ «ГрінХет» ОСОБА_1 здійснив продаж алкогольного напою. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. При цьому суд апеляційної інстанції вважає, що в спірному випадку належним доказом вчинення адміністративного правопорушення, а саме: продаж алкоголю у заборонений час може слугувати розрахунковий документ, фіскальний чек. Як вбачається з матеріалів справи відсутній чек, який би містив відомості про час, дату на назву товару. Колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.09.2024 у справі № 280/6832/23, відповідно до якої відсутність у фіскальному чеку обов`язкового реквізиту свідчить про те, що такий документ не може вважатися належним розрахунковим документом у розумінні вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР та Положення про форму та зміст розрахункових документів. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 07.08.2025 у справі № 280/6835/23, де зазначено, що розрахунковий документ, який не містить обов`язкових реквізитів, не підтверджує належне виконання суб`єктом господарювання вимог Закону №265/95-ВР. З урахуванням наведеного, доводи позивача про те, що чек №0Е11-757136 від 01.12.2023 не є належним фіскальним чеком у розумінні п.1 Розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, заслуговують на увагу та підлягають перевірці судом у сукупності з іншими доказами у справі. Саме належний доказ, яким в даному випадку може бути фіскальний чек або інший розрахунковий документ, в матеріалах справи відсутній. Інші належні та допустимі докази на підтвердження наявності підстав для притягнення позивачки до відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП в матеріалах справи відсутні, відповідачем як того вимагає ч.2 ст.77 КАС України не подані. Виходячи з вищевикладеного, спірна постанова № 2499 від 19.12.2023 не може вважатись правомірною і, як наслідок, підлягає скасуванню. З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. При цьому згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Отже, в даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2024 року у справі № 336/3966/24 скасувати, прийняти нове судове рішення. Позов задовольнити. Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради № 2499 від 19.12.2023 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП закрити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов суддя А.О. Коршун

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»