Постанова 4851 № 440/7995/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 р. Справа № 440/7995/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Семененко М.О., Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, повний текст складено 02.03.26 по справі № 440/7995/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування акту, наказу та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати акт проведення розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 від 12.10.2023 №25152; - визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 №6935 від 12.10.2023 «Про результати спеціального службового розслідування за фактом отримання поранення несумісного з життям солдатом ОСОБА_2 »; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести повторне спеціальне службове розслідування за фактом смерті ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби відповідно до наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, яким затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, та скласти за його результатами відповідний акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №440/7995/25 в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування акту проведення розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 від 12.10.2023 №25152. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7995/25 в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України №6935 від 12.10.2023 «Про результати спеціального службового розслідування за фактом отримання поранення несумісного з життям солдатом ОСОБА_2 », зобов`язання відповідача провести повторне спеціальне службове розслідування за фактом смерті ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби відповідно до наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, яким затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція №332), та скласти за його результатами відповідний акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на рахунок ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1816 грн 80 коп. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що комісія безпідставно та необґрунтовано дійшла висновку, що смерть сина позивачки, ОСОБА_2 , наступила внаслідок самогубства, оскільки вказане не підтверджується жодними достатніми доказами та є недоведеним. При цьому, було грубо порушено процедуру проведення службового розслідування, що призвело до неправомірних висновків з приводу факту смерті ОСОБА_2 . Вказує, що як вбачається із матеріалів службового розслідування факту смерті ОСОБА_2 , показання відбирались тільки у військовослужбовців, які разом несли службу з ОСОБА_2 . Однак, повністю були проігноровані свідчення близьких родичів, що є серйозним упущенням, адже зв`язок із сім`єю та рідними є надзвичайно важливим у таких випадках, оскільки саме вони могли б надати цінні відомості про психоемоційний стан військовослужбовця, його поведінку напередодні трагедії, або ж якусь інформацію щодо можливих конфліктів загиблого військовослужбовця з іншими військовослужбовцями. Стверджує, що в акті проведення розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 вказано, що ніякі фахівці не залучались при проведенні розслідування, що в свою чергу також вказує на неповноту розслідування, адже в подібних справах, особливо коли йдеться про обставини смерті, залучення профільних експертів є критично важливим. Звертає увагу, що згідно з постановою про закриття кримінального провадження, слідчий експеримент у справі не проводився. Це є критичним недоліком, оскільки питання про те, чи міг ОСОБА_2 самостійно завдати собі виявлені тілесні ушкодження, залишилося повністю недослідженим. Зауважує, що під час проведення службового розслідування не було забезпечено повного та всебічного дослідження обставин справи, а значна кількість важливих факторів, які могли мати істотне значення для встановлення реальних причин смерті, фактично залишилась поза увагою. Тобто, висновки, покладені в основу рішення, ґрунтуються на неповно встановлених обставинах та не можуть вважатися достатньо обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам об`єктивності та повноти дослідження доказів. Наголошує, що саме посадовими особами відповідача прийнято необґрунтований висновок про самогубство, а обставини, пов`язані з подальшою окупацією території державою-агресором та ускладненням доступу до місця події, не можуть слугувати підставою для уникнення виправлення допущених порушень. За таких умов обов`язок щодо усунення наслідків власних недоліків у проведенні розслідування покладається на відповідача, який повинен забезпечити повторне проведення службового розслідування на підставі наявних матеріалів справи та інших доступних доказів. Позивачка вважає, що ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є проведення повторного спеціального службового розслідування за фактом смерті ОСОБА_2 , за наслідками якого скласти акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3, наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції, адже такий акт (разом із актом форми НВ-2) складається у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби. Вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки з моменту відкриття провадження у справі і до ухвалення судового рішення минуло вісім місяців, що істотно перевищує передбачені законодавством строки розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження. Військова частина НОМЕР_1 подала до суду відзив на апеляційну скаргу позивачки, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 без змін. Зазначає, що згідно з п.15 розділу ІІ Інструкції №332 комісія має право (а не зобов`язана) отримувати пояснення свідків та всіх осіб, причетних до нещасного випадку. Вказує, що родичі не були свідками події і не повідомляли комісію про будь-яку інформацію про стан загиблого безпосередньо перед смертю. Суд першої інстанції правильно врахував, що їхні пояснення не можуть мати вирішального значення для класифікації випадку, оскільки вони не були очевидцями. Стверджує, що відсутність залучення психолога чи судово-психологічної експертизи не є порушенням. Інструкція №332 не вимагає обов`язкового залучення таких спеціалістів у кожному випадку вогнепального поранення. Достатньо висновків судово-медичної експертизи та матеріалів кримінального провадження (п.8 розділу ІІ Інструкції №332). Звертає увагу, що у зоні активних бойових дій (район Водяне, де на момент події велися бої) військовослужбовці постійно перебувають у засобах індивідуального захисту, навіть під час відпочинку в бліндажі, через постійну загрозу обстрілів. Це підтверджується поясненнями свідків і є типовою практикою. Зауважує, що судово-медична експертиза достатньо встановила механізм поранення (впритул, з власної зброї, напрямок знизу вгору). Експерт зазначив необхідність слідчого експерименту лише для одного конкретного питання, але кримінальне провадження закрито за відсутністю складу злочину без потреби в такому експерименті. Службове розслідування є самостійним і не залежить від кримінального (п.25 розділу ІІ Інструкції №332). Зауважує, що відсутність зовнішнього впливу (немає ознак вбивства) у сукупності з іншими доказами (тіло наодинці, зброя в руках, характер поранення) підтверджує версію самогубства. Наголошує, що суд першої інстанції правильно вказав, що ВЛК визначає лише медичний зв`язок поранення зі службою (для пенсійних та соціальних питань), тоді як комісія з розслідування дає правову кваліфікацію (пов`язаність зі службою чи ні). Це різні компетенції. Зазначає, що висновки комісії є обґрунтованими, ґрунтуються на сукупності допустимих, належних та достатніх доказів (пояснення свідків, судово-медична експертиза, постанову про закриття кримінального провадження, фотофіксацію). Порушень процедури не встановлено. Розслідування проведено з дотриманням Інструкції №332, з урахуванням умов воєнного стану та бойових дій. Вказує, що повторне розслідування неможливе об`єктивно: минуло понад 2,5 роки з моменту події; територія (н.п. Водяне) наразі перебуває під тимчасовою окупацією держави-агресора; доступ до місця події, додаткових свідків та доказів втрачено. При цьому, позивачка не наводить жодних нових обставин чи доказів, які б ставили під сумнів первинні висновки. Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження (серія НОМЕР_3 ), виданого 28.05.1993 Карлівським райвідділом РАЦС Полтавської області, є матір`ю ОСОБА_2 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Карлівка Карлівського району Полтавської області, військовослужбовець за призовом під час мобілізації, стрілець-помічник гранатометника 6 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , призваний 22.02.2023 ІНФОРМАЦІЯ_3 , українець, освіта вища, неодружений, на службі в Збройних Силах України 04 місяців 10 днів, медичний огляд проходив 22.02.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_3 , основний діагноз: здоровий. 11.04.2023 як солдат по мобілізації прибув для подальшого проходження служби до в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 11.04.2023 №103 (по стройовій частині). Відповідно до повідомлення про смерть від 03.07.2023 №1/37/6937, начальнику четвертого відділу Полтавського РТЦКСП доручено сповістити громадянку ОСОБА_1 про те, що її син, ОСОБА_2 , стрілець-помічник гранатометника 6 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону, 22.02.2023 призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 , 02.07.2023 в районі зосередження підрозділу поблизу н.п. Водяне Волноваського району Донецької області був виявлений без ознак життя з вогнепальним пораненням голови. Факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 засвідчений свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_5 ), виданим 10.07.2023 Карлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Про факт отримання поранення несумісного з життям військовослужбовцем НОМЕР_4 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 командир НОМЕР_4 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_3 02.07.2023 склав доповідь №1/65/5/176/365, в якій виклав суть справи: з 27.06.2023 солдат ОСОБА_2 ніс бойове чергування на позиції «Ямайка» РОП 7225 в районі Водяне. О 22:00 02.07.2023 солдат ОСОБА_2 без ознак життя був виявлений старшим солдатом ОСОБА_4 в місці проживання (бліндажі) на позиції « ІНФОРМАЦІЯ_5 » РОП 7225 з вогнепальним пораненням голови, характерним для самогубства. Особиста зброя ОСОБА_2 (АК-74 № НОМЕР_6 ) перебувала в руках військовослужбовця. Солдат ОСОБА_2 був виявлений в засобах захисту (бронежилет). Тіло було доставлено до медичного пункту (Катеринівкка). 03.07.2023 о 03:00 год. заступником командира 2 МБ з МПЗ в/ч НОМЕР_1 майором ОСОБА_5 був проведений огляд місця загибелі солдата ОСОБА_2 на бойових позиціях, про що складено акт огляду місцевості, приміщення, предметів та документів від 03.07.2023. Вказаним актом засвідчено факт огляду бліндажу на позиції «Ямайка» РОП 7225, розмір якого приблизно 2 х 1,5 х 1,5. Всередині в положенні лежачи на спині виявлено труп солдата ОСОБА_2 , в руках автомат АК-74 № НОМЕР_6 , знятий із запобіжника в положенні вогонь чергою, дві стріляні гільзи, особисті речі. На підставі доповіді підполковника ОСОБА_3 , з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність сприяли вчиненню правопорушення, відповідно до ст.85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, Інструкції №332, наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 09.07.2023 №4894 призначено проведення спеціального розслідування за фактом отримання поранення несумісного з життям солдатом ОСОБА_2 , стрільцем-помічником гранатометника 6 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 . Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 18.07.2023 №5063 «Про продовження строку спеціального розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.07.2023 №4894» продовжено строк спеціального розслідування до отримання висновків судово-медичної експертизи щодо причин смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 солдата ОСОБА_2 . Результати спеціального розслідування, яке було проведене у період з 09.07.2023 по 09.10.2023, оформлені актом, що затвердив командир в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_6 своїм підписом. Спеціальним розслідуванням з`ясовано, що 02.07.2022 близько 22:00 год. старший позиції «Ямайка» РОП 7225 солдат ОСОБА_7 , навідник 6 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону, доповів командиру 5 механізованої роти про те, що солдат ОСОБА_2 виявлений у своєму бліндажі без ознак життя з наскрізним пораненням голови, характерними для самогубства, з особистою зброєю автоматом АК-74 № НОМЕР_6 в руках. Оглядом місця події встановлено, що труп солдата ОСОБА_2 перебуває у бліндажі розміром 2 х 1,5 х 1,5 м у положенні лежачи на спині, в руках знаходиться автомат АК-74 №1289187, знятий із запобіжника в положенні вогонь чергою, поряд знаходяться дві стріляні гільзи, особисті речі. Труп одягнений, взутий, на голові застібнутий шолом кевларовий, який має пошкодження, характерні для вихідних отворів від пострілів, за шоломом знаходиться стінка бліндажу, яка обшита брезентом, в якому навпроти пошкоджень шолому знаходяться отвори, характерні для вхідних отворів від пострілів. Труп одягнутий у бронежилет, руки трупа одягнуті в чорні тактичні рукавички. З ротової порожнини трупа виступає бура речовина схожа на кров, дуловий гальмо-компенсатор також має сліди бурої речовини, схожої на кров. Під час евакуації трупа встановлено, що телефон солдата ОСОБА_2 при ньому відсутній, повторним оглядом позиції його місцезнаходження не встановлено. Оглядом особистих речей солдата ОСОБА_2 встановлено, що в особистих речах, які перебувають у розташуванні 6 механізованої роти, телефон так само відсутній. Опитаний солдат ОСОБА_4 пояснив, що 28.06.2023 заступив на позицію РОП 7225 «Ямайка» вдруге. Тоді ж разом з ним на позицію прибув солдат ОСОБА_2 . До цього він був з ним особисто знайомий, товариських відносин з ним не мав, суто службові. Приблизно о 22:00 год. ОСОБА_4 виявив його у бліндажі мертвим з особистою зброєю в руках, у нього були наскрізні поранення голови, ознаки життя (дихання) відсутні, про що негайно доповів старшому позиції солдату ОСОБА_7 . Старший позиції переконався в цьому особисто, після чого засобами зв`язку доповів на РОП 7225 про те, що сталося. Конфліктів по службі з військовослужбовцями на позиції солдат ОСОБА_2 не мав. ОСОБА_4 нічого незвичайного в його поведінці не помічав. Він був трохи замкнений, спілкування не уникав, однак і не прагнув до нього. Розмовляв здебільшого лише у разі, коли його про щось спитають. Опитаний навідник 6 механізованої роти солдат ОСОБА_7 пояснив, що 28.06.2023 заступив на позицію РОП 7225 «Ямайка» старшим позиції. Тоді ж разом з ним на позицію прибув солдат ОСОБА_2 . До цього ОСОБА_8 був з ним особисто знайомий, товариських відносин з ним не мав, суто службові. Приблизно о 22:00 год. солдат ОСОБА_4 виявив солдата ОСОБА_2 у бліндажі мертвим з особистою зброєю в руках, у нього були наскрізні поранення голови, ознаки життя (дихання) відсутні, про що солдат ОСОБА_4 негайно доповів старшому позиції, тобто ОСОБА_7 переконався в цьому особисто, після чого засобами зв`язку доповів на РОП 7225 про те, що сталося. Опитаний командир 6 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону старший лейтенант ОСОБА_9 пояснив, що 02.07.2023 близько 23:00 год. він отримав наказ від командира батальйону супроводити на бойові позиції заступника командира батальйону з морально-психологічного забезпечення майора ОСОБА_5 особисто для з`ясування обставин загибелі солдата ОСОБА_2 . Близько 03:00 год. 03.07.2023 вони дісталися місця події, де провели огляд місця загибелі військовослужбовця та опитали старшого позиції солдата ОСОБА_7 , а також солдата ОСОБА_4 , який виявив тіло солдата ОСОБА_2 , після чого доставили автомат, з якого він застрелився, слідчому Волноваського відділу поліції, а труп доставили до моргу. Стосовно особи солдата ОСОБА_2 повідомив, що він був достатньо дисциплінований, в особистому житті був скромний, в міру замкнений. Спілкування не уникав, однак і не прагнув до нього. Вільний час переважно проводив з телефоном у руках. Що саме він робив за допомогою телефону, він не цікавився. Під час огляду його особистих речей було виявлено велику кількість різноманітних пігулок у його рюкзаку, в яких спільне - це наявність парацетамолу у хімічному складі. Разом з цим за медичною допомогою він ніколи до медиків батальйону чи бригади не звертався, про наявність у нього хвороб йому нічого не відомо. Поранень чи контузій за час служби він не мав. Інші опитані надали пояснення, які за змістом дублюють пояснення, що наведені вище. Підсумками висновку експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» №2160/НЕ від 04.08.2023, складеного за наслідками судово-медичної експертизи трупа, призначеної постановою слідчого СВ Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області Узбек С.В. від 04.07.2023, встановлено, що при експертизі трупа виявлено наскрізне вогнепальне кульове поранення голови, вхідна вогнепальна рана на передній поверхні шиї по умовній серединній лінії тіла на 4 см вище від щитоподібного хряща, на 150 см вище від підошвеної поверхні стоп та на 85 см вище від проекції сідничних бугрів, від рани відходить раньовий канал, який прямує знизу вверх, дещо ліворуч, дещо спереду до заду, закінчується раною у тім`яній ділянці ліворуч, темно-червоний крововилив у м`які покриви голови у лобно-тім`яних ділянках та скроневій ділянці ліворуч, розриви твердої та м`якої мозкової оболонок, язику, багатоуламкові переломи кісток черепу - тім`яних, лобної, основної кістки ліворуч (у ділянці великого крила), лінії переломів переходять на решітчастий лабіринт, півнячий гребінь та на велике крило основної кістки ліворуч, багатоуламкові переломи піднебінних відростків, крововилив у м`які тканини шиї, руйнування головного мозку. Забита рана на передній поверхні шиї у верхній третині. Смерть настала внаслідок наскрізного вогнепального кульового поранення голови. Тілесні ушкодження у вигляді наскрізного вогнепального поранення голови виникли в короткий проміжок часу, безпосередньо перед настанням смерті від дії компактного (компактних) твердого (твердих) предметів, який (які) мав (мали) обмежену контактуючу поверхню та значну пробивну дію у вигляді кулі (куль), що підтверджується характером ран, раньового каналу. Ці ушкодження утворилися не менш ніж від 1-го пострілу з ручної вогнепальної зброї, впритул, під час якого довжинник зброї був спрямований знизу догори дещо ліворуч, під гострим кутом по відношенню до вертикальної осі тіла потерпілого, у своїй сукупності, ці ушкодження перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті та згідно з правилами судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень (наказ МОЗ №6 від 17.01.1995) п.2.1.1. вони є тяжкими за ознакою небезпеки для життя. Тілесне ушкодження у вигляді забитої рани у причинному зв`язку з настанням смерті не перебуває, виникло до однієї доби до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі) та згідно з правилами судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень (наказ МОЗ №6 від 17.01.1995) п.2.3.2/б воно є легким, як таке, що не супроводжувалося розладом здоров`я. Під час експертизи трупа ушкоджень, які б свідчили про боротьбу та самооборону, не виявлено. Для відповіді на питання, чи міг сам загиблий заподіяти собі виявлені у нього тілесні ушкодження (вогнепальні поранення), власною рукою здійснити постріли, необхідно проведення слідчого експерименту за участю судово-медичного експерта. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №2160/НЕ від 06.07.2023 смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 в зоні бойових дій у Донецькій області Волноваському районі н.п. Водяне внаслідок випадків ушкодження з невизначеним наміром. Згідно з довідкою про причину смерті від 06.07.2023 смерть ОСОБА_2 настала внаслідок руйнування головного мозку. Відкриті рани голови. Наскрізне вогнепальне кульове поранення голови. Ушкодження внаслідок пострілу з ручної вогнепальної зброї, намір невизначений. Постановою слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_10 від 31.08.2023 за наслідками розгляду матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023052630000291 за ч.1 ст.115 КК України кримінальне провадження від 03.07.2023 закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, про що внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідно до загального висновку комісії із розслідування обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, це самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження №12023052630000291 від 03.07.2023. Смерть солдата ОСОБА_2 є наслідком самогубства. З метою оформлення необхідних документів комісія з розслідування пропонує:

1. Спеціальне розслідування, призначене наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 09.07.2023 №4894, вважати завершеним.

2. Вважати, що смерть ІНФОРМАЦІЯ_4 солдата ОСОБА_2 НІ, не пов`язана із виконанням обов`язків військової служби, смерть є наслідком вчинення самогубства.

3. Начальнику стройової частини акт НВ-2 направити до ІНФОРМАЦІЯ_6 та до Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 12.10.2023 №6935 «Про результат спеціального розслідування за фактом отримання поранення несумісного з життям солдатом ОСОБА_2 » враховуючи обставини смерті солдата ОСОБА_2 , за яких комісія із розслідування дійшла висновку, що порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів, внаслідок яких стався нещасний випадок, з боку посадових осіб в/ч НОМЕР_1 не встановлено, дій військовослужбовців, які призвели до спроби самогубства солдата ОСОБА_2 службовим розслідуванням не встановлено, спеціальне розслідування, призначене наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 09.07.2023 №4894, вважати завершеним. Вважати, що смерть ІНФОРМАЦІЯ_4 солдата ОСОБА_2 НІ, не пов`язана із виконанням обов`язків військової служби, смерть є наслідком вчинення самогубства. Зобов`язано начальника стройової частини акт НВ-2 направити до ІНФОРМАЦІЯ_6 та до Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 12 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №139 від 15.01.2024, поранення солдата ОСОБА_2 , 1993 р.н., «Відкриті рани голови. Руйнування головного мозку. Наскрізне вогнепальне кульове поранення голови. Ушкодження внаслідок пострілу із ручної вогнепальної зброї, намір невизначений», яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 10.07.2023 Карлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; лікарським свідоцтвом про смерть 2160/HE, виданим 06.07.2023 Новокодацьким відділенням Дніпропетровського обласного бюро СМЕ; актом проведення розслідування за фактом смерті (НВ-2), проведеного на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 09.07.2023 №4894 - ПОРАНЕННЯ, ОДЕРЖАНЕ В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ, І ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ. Не погоджуючись із об`єктивністю обставин, встановлених висновком спеціального службового розслідування щодо обставин смерті ОСОБА_2 , позивачка звернулася до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень з боку відповідача щодо процедури спеціального розслідування, за наслідками якого сформульовано висновок, відображений в акті проведення розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 (форма НВ-2). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі по тексту - Закон №2232-XII). Військова служба, відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-XII, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Згідно з ч.4 ст.2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 4 статті 24 Закону №2232-XII. Законом України від 24.03.1999 №551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі по тексту - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Відповідно до ст.85 Дисциплінарного статуту порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України. Процедура проведення службового розслідування відносно військовослужбовців передбачена ст.ст. 47, 84-88 Дисциплінарного статуту і деталізована нормами Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказо Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (далі по тексту Порядок №608). Пунктом 5 розділу 1 Порядку №608 передбачено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за №169/5360. У свою чергу, наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України». Натомість, наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу десятого пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337, та з метою врегулювання питань, пов`язаних із розслідуванням і веденням обліку нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями Збройних Сил України, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі по тексту - Інструкція №332). Розділ II Інструкції №332 визначає процедуру розслідування та обліку нещасних випадків. Так, пунктом 1 розділу II Інструкції №332 передбачено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби. Пунктом 7 розділу II Інструкції №332 установлено, що нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу ІІІ цієї Інструкції. Розділ III Інструкції №332 визначає особливості спеціального розслідування нещасних випадків, випадків зникнення та випадків смерті військовослужбовців. Ці особливості, окрім предмету розслідування, характеризуються особливими складом комісії зі спеціального розслідування, строками його проведення та обсягом доказової бази, яка підлягає збиранню і дослідженню в ході такого розслідування. Згідно з приписами п.5 розділу II Інструкції №332 командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов`язаний протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку. Представник позивачки звертає увагу на те, що комісію з розслідування нещасного випадку було призначено лише 09.07.2023, тоді як повідомлення про нещасний випадок надійшло 02.07.2023. Пояснюючи причини цього, представник відповідача зазначає, що в умовах воєнного стану та активних бойових дій поблизу населеного пункту Водяне призначення розслідування 09.07.2023 було зумовлене необхідністю забезпечення безпеки, координації з правоохоронними органами (кримінальне провадження відкрито 03.07.2023) та логістичними труднощами. Як встановив суд, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, в районі с.Водяне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області у період з 24.02.2022 по 08.09.2024 велися активні бойові дії. Відповідно до цього ж Переліку, с.Водяне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області з 09.09.2024 перебуває під тимчасовою окупацією держави-аргесора. За таких обставин, суд визнає об`єктивними та невідворотними причини, що зумовили несвоєчасне призначення спеціального розслідування, на які посилається відповідач у відзиві. До того ж, з огляду на обсяг зібраних у ході такого розслідування доказів, суд погоджується з твердженням представника відповідача про те, що така затримка не призвела до втрати доказів, оскільки місце події невідкладно було зафіксовано фотографіями та ескізами, а пояснення свідків відібрано своєчасно. Пунктом 8 розділу II Інструкції №332 установлено, що комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана: - обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; - з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; - визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції; - скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину. Водночас, особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил визначено розділом V Інструкції №332, зокрема, пунктами 1 - 5, за умовою яких у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров`я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець. Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов`язаний: - негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров`я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив; - оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відеофіксацію; - опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення; - скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок; - отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов`язків військової служби. Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець. Командир військової частини після отримання рапорту зобов`язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції. Комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься в первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, складає акт за формою НВ-3. Як встановлено судом, про факт отримання поранення, несумісного з життям, командир НОМЕР_4 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_3 02.07.2023 склав доповідь №1/65/5/176/365. 03.07.2023 о 03:00 год. заступник командира 2 МБ з МПЗ в/ч НОМЕР_1 майор ОСОБА_5 провів огляд місця загибелі солдата ОСОБА_2 на бойових позиціях, про що складено акт огляду місцевості, приміщення, предметів та документів від 03.07.2023. На підставі доповіді підполковника ОСОБА_3 , з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність сприяли вчиненню правопорушення, наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 09.07.2023 №4894 призначено проведення спеціального розслідування за фактом отримання поранення, несумісного з життям. У ході проведення спеціального розслідування здійснено огляд та фотофіксацію місця події, огляд особистих речей загиблого на місці події та у розташуванні військової частини, вжито заходів для відшукання телефона в особистих речах та на бойовій позиції, допитані свідки. Згідно з довідкою про причину смерті від 06.07.2023 смерть ОСОБА_2 настала внаслідок руйнування головного мозку. Відкриті рани голови. Наскрізне вогнепальне кульове поранення голови. Ушкодження внаслідок пострілу з ручної вогнепальної зброї, намір невизначений. Результати спеціального розслідування оформлено актом, який затвердив командир в/ч НОМЕР_1 . Доводи представника позивачки про те, що в ході спеціального розслідування були проігноровані свідчення близьких родичів, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки родичі не були свідками події, не повідомили комісію про наявність у них будь-якої інформації про стан, переживання загиблого безпосередньо перед смертю або про висловлені ним наміри. Так само безпідставними суд визнає зауваження представника позивачки щодо шаблонності пояснень військовослужбовців, які були відібрані під час розслідування, оскільки таке твердження є нічим не обґрунтованим, суб`єктивним судженням заявника. Відповідно до п.10 розділу II Інструкції №332, обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3 є: - виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов`язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні; - виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; - перебування потерпілого військовослужбовця у складі добового наряду; - виконання завдань відповідно до розпоряджень та наказів командира військової частини в позаслужбовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні на території військової частини та поза її межами; - прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; - виконання дій, що не входять до кола службових обов`язків потерпілого військовослужбовця, а саме: із запобігання виникненню аварій або рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку; - участь у спортивних змаганнях та інших масових заходах і акціях, які проводяться військовою частиною самостійно або за рішенням старшого командира; - прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження і у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; - заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або дій, зазначених в абзаці восьмому цього пункту, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з`ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків позаслужбового характеру, що підтверджено висновком відповідних органів; - отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров`я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком; - раптове погіршення стану здоров`я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов`язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров`я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду; - смерть військовослужбовця внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком; - оголошення судовим рішенням військовослужбовця померлим. Поряд з цим, обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, визначено пунктом 11 розділу ІІ Інструкції №332. Так, не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, обставини: - перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин; - перебування потерпілого військовослужбовця у відпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку; - погіршення стану здоров`я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов`язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов`язків командиром (начальником); - алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння, не зумовлене технологічним процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами розслідування нещасного випадку; - використання в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині або використовуються нею; - навмисне вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження; - навмисне заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров`ю; - самовільне залишення військовослужбовцем місця служби; - природна смерть внаслідок вроджених вад здоров`я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження. Тож факт самогубства військовослужбовця має бути підтверджений висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження. Як встановлено судовим розглядом, висновком експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» №2160/НЕ від 04.08.2023, складеного за наслідками судово-медичної експертизи трупа, призначеної постановою слідчого СВ Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області Узбек С.В. від 04.07.2023, чітко зафіксовано, що смерть настала внаслідок наскрізного вогнепального кульового поранення голови. Тілесні ушкодження у вигляді наскрізного вогнепального поранення голови виникли в короткий проміжок часу, безпосередньо перед настанням смерті від дії компактного (компактних) твердого (твердих) предметів, який (які) мав (мали) обмежену контактуючу поверхню та значну пробивну дію у вигляді кулі (куль), що підтверджується характером ран, раньового каналу. Ці ушкодження утворилися не менш ніж від 1-го пострілу з ручної вогнепальної зброї, впритул, під час якого довжинник зброї був спрямований знизу догори дещо ліворуч, під гострим кутом по відношенню до вертикальної осі тіла потерпілого, у своїй сукупності, ці ушкодження перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті та згідно з правилами судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень (наказ МОЗ №6 від 17.01.1995) п.2.1.1 вони є тяжкими за ознакою небезпеки для життя. Під час експертизи трупа ушкоджень, які б свідчили про боротьбу та самооборону, не виявлено. Постановою слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_10 від 31.08.2023 за наслідками розгляду матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023052630000291 за ч.1 ст.115 КК України кримінальне провадження від 03.07.2023 закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, про що внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У зв`язку з цим наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 12.10.2023 №6935 «Про результат спеціального розслідування за фактом отримання поранення несумісного з життям солдатом ОСОБА_2 », враховуючи обставини смерті солдата ОСОБА_2 , обґрунтовано констатовано, що смерть ІНФОРМАЦІЯ_4 солдата ОСОБА_2 НІ, не пов`язана із виконанням обов`язків військової служби, смерть є наслідком самогубства. Саме тому за наслідками спеціального розслідування було складено акт НВ-2, який направлено до Донецького зонального відділення ВСП у Збройних Силах України та до Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Ураховуючи вищенаведене, суд визнає висновки комісії обґрунтованими, оскільки в акті розслідування, яке проведене із суворим дотриманням процедури, визначеної Інструкцією №332, комісія на підставі зібраних доказів та наслідків розгляду матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023052630000291, встановила обставини, які підтверджували факт самогубства. Наведене спростовує доводи позивачки з приводу того, що факт самогубства не доведений належними, допустимими та достатніми доказами. Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність порушень з боку відповідача щодо процедури спеціального розслідування, за наслідками якого сформульовано висновок, відображений в акті проведення розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 (Форма НВ-2). Колегія суддів враховує, що ані позовна заява, ані апеляційна скарга не містять відомостей про нові обставини чи підстави, які б обґрунтовували необхідність перегляду висновків уже проведеного розслідування. Твердження представника позивачки щодо розбіжностей у наказі командира в/ч НОМЕР_1 від 12.10.2023 №6935 «Про результат спеціального розслідування за фактом отримання поранення несумісного з життям солдатом ОСОБА_2 » та у витязі з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 12 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №139 від 15.01.2024 з приводу пов`язаності причини смерті з проходженням військовослужбовцем військової служби, не змінює висновку спеціального розслідування з цього приводу, оскільки вказані висновки є відображенням різних компетенцій органів, які формулюють такі висновки. При цьому, що для виникнення права на одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», має значення акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2, наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції, та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3, наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції, у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби. У зв`язку з вищевикладеним, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 12.10.2023 №6935 «Про результат спеціального розслідування за фактом отримання поранення несумісного з життям солдатом ОСОБА_2 », як і підстав для зобов`язання відповідача провести повторне спеціальне розслідування. Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки з моменту відкриття провадження у справі і до ухвалення судового рішення минуло вісім місяців, що істотно перевищує передбачені законодавством строки розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, то колегія суддів зазначає, що відповідно до абз.2 ч.2 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. В цьому випадку справу вирішено правильно. При цьому, колегія суддів вказує, що зазначена обставина не може бути підставою для прийняття рішення про задоволення позовних вимог. Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги позивачки, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Інші доводи і заперечення сторін по суті спору на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 по справі № 440/7995/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя М.О. Семененко Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло