Постанова 4873 № 910/13734/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" травня 2026 р. Справа№ 910/13734/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пономаренка Є.Ю. суддів: Барсук М.А. Руденко М.А. Без повідомлення (виклику) учасників справи. розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Провагроінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі №910/13734/24 (суддя Спичак О.М.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (після зміни найменування - Приватне акціонерне товариство "Провагроінвест") до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс" про стягнення 76 457,02 грн. ВСТАНОВИВ наступне. До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс" про стягнення збитків у розмірі 76457,02 грн. На обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем зобов`язань за договором добровільного медичного страхування в частині здійснення розрахунків. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2025, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 у справі №910/13734/24, позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" задоволено повністю. Постановою Верховного Суду від 30.10.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 у справі №910/13734/24 скасовано, справу №910/13734/24 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі №910/13734/24 у задоволенні позову відмовлено. Так, суд дійшов висновку, що здійснені позивачем витрати у сумі 76457,02 грн не є збитками, завданими відповідачем, оскільки позивач виплачував страхове відшкодування після закінчення строку дії Договору №03/0502037/9067/20 від 13.04.2020, після позбавлення його відповідної ліцензії та щодо випадків, які виникли після вказаних двох обставин (з 01.04.2023). Наведене свідчить про відсутність будь-якої протиправної поведінки у бездіяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс" щодо несплати чергового страхового платежу (оскільки строк дії договору та строк страхування все одно не міг бути продовжений у зв`язку із позбавленням страховика ліцензії - нікчемний правочин) та причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та понесеними позивачем витратами. Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс" збитків у розмірі 76457,02 грн. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що положення ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», на які посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, набрали чинності лише 01.01.2024, тобто після, як укладення Додаткової угоди № 15 від «02» січня 2023 року до Договору ДМС, яка містить зобов`язання про сплату відповідачем на користь позивача страхового платежу за період страхування з « 01» квітня 2023 р. до « 30» червня 2023 р., так і після анулювання Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Провідна» ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг. Таким чином, за доводами апелянта, правовідносини та зобов`язання, які виникли між позивачем та відповідачем на підставі Договору ДМС (із змінами і доповненнями) до моменту відкликання (анулювання) ліцензії, не припинилися із настанням події (відкликання/анулювання ліцензії) і підлягали виконанню на загальних підставах, а отже відповідач порушив (прострочив) взяте на себе Додатковою угодою № 15 зобов`язання зі сплати на користь позивача за період страхування з « 01» квітня 2023 р. до « 30» червня 2023 р., страхового платежу у розмірі 186 712,27 грн. В апеляційній скарзі апелянтом повідомлено про зміну найменування позивача з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" на Приватне акціонерне товариство "Провагроінвест", без зміни організаційно-правової форми. Згідно ч.1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу (ч. 3 вказаної статті). У даному випадку відбулась лише зміна найменування позивача без зміни при цьому його організаційно-правової форми, тому з огляду на викладене вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 52 ГПК України не потребується. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечив проти її вимог. Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV. Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення позову, з наступних підстав. 13.04.2020 між ПрАТ "СК "Провідна" (страховик) та ТОВ "ІТ Смартфлекс" (замовник) укладено договір №03/0502037/9067/20 добровільного медичного страхування (безперервного страхування здоров`я) (далі - договір), предметом якого згідно з пунктом 1.1 є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані із здоров`ям та працездатністю застрахованих осіб. Страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови цього договору. Відповідно до пунктів 1.7 та 1.7.4 строк дії договору з 30.06.2020 по 30.06.2021 включно. У разі, якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до дати завершення терміну дії договору письмово не заявить про бажання його розірвати і сторони дійдуть згоди про умови пролонгації договору, договір може бути пролонгований на новий період шляхом укладання про це відповідної додаткової угоди, що передбачає умови оплати і період дії договору. Згідно з пунктом 6.1 договору зміна його умов здійснюється за взаємною згодою страхувальника та страховика на підставі звернення однієї із сторін і оформлюється у вигляді письмових додаткових угод, що підписуються обома сторонами. Якщо будь-яка із сторін не згодна з внесенням запропонованих іншою особою змін до цього договору, протягом одного місяця вирішується питання про дію договору на попередніх умовах або про припинення договору (пункт 6.2 договору). Відповідно до пункту 6.3 договору з моменту ініціювання внесення змін до договору однією із сторін до моменту прийняття рішення, що випливає з пунктів 6.1 і 6.2, цей договір продовжує діяти на попередніх умовах. Дія договору припиняється за згодою сторін, а також у разі закінчення строку його дії (пункт 6.4.1 договору); несплати страхувальником страхового внеску (або його частини) у строки, що встановлені договором. При цьому договір вважається достроково розірваним у випадку, якщо черговий страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом 30 календарних днів з дня пред`явлення такої вимоги страхувальнику (пункт 6.4.4 договору). За умовами пункту 10.2.2 страхувальник зобов`язаний своєчасно вносити страхові платежі у розмірах та в строки, визначені Розділом 5 договору. Згідно з пунктом 10.6.9 договору страховик зобов`язується регулярно (щомісяця) надавати страхувальнику звіти в узгодженому сторонами форматі (Додаток №6 до договору). Відповідно пункту 10.6.9.1 договору звіт по страхових виплатах надається до " 20" числа кожного місяця, наступного за звітним (якщо " 20" число не є робочим днем, звіт надається в останній робочий день, що передує звітній даті). Звіт включає інформацію про виплати, які були здійснені страховиком при організації медичної допомоги застрахованим особам за звітний період; поточні зміни в списку застрахованих осіб; показник загальної збитковості; статус використання корпоративних лімітів. Звіт по відмовах надається до " 03" числа кожного місяця, наступного за звітним (якщо " 03" число не є робочим днем, звіт надається в останній робочий день, що передує звітній даті). Звіт включає інформацію про відмови, які були здійснені Асистансом при організації медичної допомоги застрахованим особам; відмовах в компенсації самостійно витрачених коштів застрахованим особам за звітний період (пункт 10.6.9.2 договору). Згідно з пунктом 10.6.9.3 договору за згодою сторін страховик зобов`язується надавати розрахунок компенсації коштів, самостійно витрачених застрахованою особою, за запитом страхувальника та / або по всіх випадках, коли розмір компенсації менше 100% (крім відмов у компенсації, які відображаються в регулярних звітах згідно пунктом 10.6.9.2). Розрахунок надається страховиком протягом не більше 2 (двох) робочих днів з моменту отримання такого запиту або проведення розрахунку. Розрахунок повинен включати фактичну вартість оплачених послуг і вартість аналогічних послуг в клініках, зазначених в пункті 8.7.2 договору. Сторони повинні дотримуватись умов договору (пункт 10.7 договору). Пунктом 11.1 договору визначено, що будь-які зміни до даного договору вносяться лише за взаємною згодою сторін у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди, що становить невід`ємну частину даного договору, або іншим чином, передбаченим договором/чинним законодавством. Усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, тільки якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача (пункт 13.1 договору). Додатковою угодою №12 від 13.04.2022 в договір внесено чергові зміни, в тому числі внесено зміни до переліку застрахованих осіб, до страхових сум та лімітів відповідальності, порядку та строків сплати страхових платежів. Додатковою угодою №13 від 30.06.2022 в договір внесено чергові зміни, а саме визначено строк дії договору з 01.07.2020 по 30.06.2023 включно; внесено зміни до розділу 5 договору "Страховий платіж, порядок його сплати", а саме: "5.7.13. Дев`ята частина платежу у розмірі - 172 593,65 грн до 10.07.2022". Додатковою угодою №14 від 30.09.2022 внесено чергові зміни, зокрема, визначено, що за період страхування з 01.10.2022 до 31.12.2022 сплаті підлягає страховий платіж у розмірі 185 948, 27 грн. Додатковою угодою №15 від 02.01.2023 в договір внесено чергові зміни, а саме визначено, що: - за період страхування з 01.01.2023 до 31.03.2023 сплаті підлягає страховий платіж у розмірі 186 993,02 грн, строк сплати - до 15.01.2023; - за період страхування з 01.04.2023 до 30.06.2023 сплаті підлягає страховий платіж у розмірі 186 712,27 грн, строк сплати - до 10.04.2023. Довідкою, наданою АТ "Правекс Банк", підтверджується, що ТОВ "ІТ Смартфлекс" за період з 30.06.2022 до кінцевої дати дії договору сплатило три страхові платежі, а саме: 1) 11.07.2022 в сумі 172 593,65 грн - оплата страхового платежу згідно з додатковою угодою №12 до договору; 2) 12.10.2022 в сумі 185 948,27 грн - оплата страхового платежу згідно з додатковою угодою №13 до договору; 3) 18.01.2023 в сумі 186 993,02 грн - оплата страхового платежу згідно з додатковою угодою №15 до договору. Підставою звернення до суду з позовом стало те, що ПрАТ "СК "Провідна" за період страхування з 01.04.2023 продовжувало виконувати свої зобов`язання за договором та здійснило страхові виплати на загальну суму 76 457,02 грн, тоді як ТОВ "ІТ Смартфлекс" своє зобов`язання з оплати чергового страхового платежу до 10.04.2023 у розмірі 186 712,27 грн не виконало. Як вже було вказано вище, позивач заявлені до стягнення грошові кошти кваліфікує як збитки, які він поніс внаслідок несплати відповідачем чергового страхового платежу, з огляду на продовження виконання своїх зобов`язань та здійснення страхових виплат на загальну суму 76 457,02 грн. Верховний Суд, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі, вказав, що суди попередніх інстанцій, перш за все, мали встановити: 1) правову підставу позову та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин з огляду на зміст позовних вимог; 2) правову природу договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, а також правову природу коштів, питання стягнення яких є предметом позову. Водночас, як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, суди зазначеного не встановили. При цьому, задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача збитки, суди не врахували правової природи збитків (див. пункти 8.23 - 8.37 цієї постанови), а також не навели, які саме докази були оцінені на підтвердження розміру цих збитків, обмежившись лише загальними висновками про те, що ПрАТ "СК "Провідна" надало ТОВ "ІТ Смартфлекс" послуги з медичного страхування на суму 76 457,02 грн, що підтверджується копіями страхових актів, рахунків на оплату та платіжних інструкцій. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване наразі рішення, вказаних вказівок не виконав. Колегія суддів, виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, зазначає наступне. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (такі висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19). Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову. Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру. Предметом позову у даній справі позивачем визначено стягнення збитків, підставами - обставини невиконання відповідачем зобов`язань за договором в частині сплати чергового платежу. За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Частиною першою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Положеннями частин першої та другої статті 623 ЦК України унормовано, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. Відповідно до частин другої та третьої статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17 зроблено висновок, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц зроблено висновок, що відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини. Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку. Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Враховуючи наведене, колегія суддів вказує, що заявлені позивачем до стягнення грошові кошти за своєю правовою природою не є збитками, а є результатом невиконання грошового зобов`язання відповідачем зі сплати чергового страхового платежу та відповідно вартістю, здійснених позивачем страхових виплат. Колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові 12.10.2021 у справі №910/17324/19, такого змісту: "32. Згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація сторонами їхніх спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні нормативні приписи [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі №265/6582/16-ц (пункт 44), від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (пункт 83), від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (пункт 7.43), від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (пункт 101), від 4 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (пункт 84), від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (пункт 8.1)].

33. Зазначення позивачем конкретних приписів для обґрунтування позову не є визначальним для вирішення судом питання про те, які приписи слід застосувати, вирішуючи спір [див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (пункт 85)]. З`ясувавши під час розгляду справи, що позивач або інший учасник справи для обґрунтування вимог або заперечень вказує інші нормативні приписи, ніж ті, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює юридичну кваліфікацію останніх і застосовує для ухвалення рішення ті нормативні приписи, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 (пункт 7.43) та від 4 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (пункт 85)].

34. Саме суд має обов`язок здійснити юридичну кваліфікацію відносин сторін, виходячи зі встановлених під час розгляду справи фактів, і визначити, який припис треба застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є спірні відносини, не є зміною підстави позову (обставин, якими обґрунтований позов) та обраного позивачем способу захисту (предмета позову) [див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (пункт 86)]". Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну. Предметом укладеного між сторонами договору є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані із здоров`ям та працездатністю застрахованих осіб. Страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови цього договору. Додатковою угодою №15 від 02.01.2023 в договір внесено чергові зміни, а саме визначено, що: - за період страхування з 01.01.2023 до 31.03.2023 сплаті підлягає страховий платіж у розмірі 186 993,02 грн, строк сплати - до 15.01.2023; - за період страхування з 01.04.2023 до 30.06.2023 сплаті підлягає страховий платіж у розмірі 186 712,27 грн, строк сплати - до 10.04.2023. Щодо доводів відповідача про те, що додаткову угоду №15 до договору він не підписував, то колегія суддів враховує, що дії Товариства, яке сплатило перший страховий платіж за додатковою угодою №15 за період надання страхових послуг з 01.01.2023 по 31.03.2023, а в подальшому заперечило підписання цієї угоди, є такими, що суперечать його попередній поведінці. Відповідачем другій страховий платіж за період з 01.04.2023 по 30.06.2023 сплачено не було. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами. В свою чергу, позивачем за період страхування з 01.04.2023 надано відповідачу послуги зі страхування на суму 76 457,02 грн, що підтверджується копіями страхових актів, рахунків на оплату та платіжних інструкцій. Відповідачем не спростовано належними доказами факту отримання працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс" послуг з медичного страхування наданих позивачем у спірний період. Стосовно обставин анулювання ліцензії на надання фінансових послуг позивачу та висновку суду першої інстанції, з посиланням на положення ч. 5 ст. 13 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові установи", про нікчемність правочину щодо продовження такого строку страхування, Суд вказує таке. 23 березня 2023 року на засіданні правління НБУ за участі представників Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" було розглянуто питання про анулювання ліцензії позивача на провадження діяльності з надання фінансових послуг у зв`язку із невиконання рішення НБУ та ухвалено відповідне рішення від 23 березня 2023 року №113-рш про анулювання Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Провідна" з 24 березня 2023 року ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг. 29 березня 2023 року НБУ ухвалив рішення №21/565-к про виключення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" з Державного реєстру фінансових установ. Не погоджуючись з вказаними рішеннями, вважаючи їх протиправними та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 та постановою Верховного Суду від 05.03.2025 у справі №320/13809/23, у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" відмовлено. Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив наступне: «Частина 4 статті 50 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові установи" визначає, що з дати, зазначеної у рішенні Регулятора про анулювання ліцензії чи виключення з ліцензії окремої фінансової послуги, але не раніше наступного робочого дня після дня прийняття такого рішення, фінансова компанія, ломбард не мають права здійснювати діяльність з надання фінансових послуг чи виключеного з ліцензії виду фінансової послуги (у тому числі укладати нові договори з надання відповідного виду фінансових послуг та/або продовжувати строк дії укладених договорів з надання таких фінансових послуг, та/або збільшувати розмір зобов`язань за укладеними договорами з надання таких фінансових послуг). Зобов`язання за раніше укладеними договорами про надання такої фінансової послуги виконуються сторонами в повному обсязі до моменту виконання договору. У ч. 5 ст. 13 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові установи" визначено, що договір, яким передбачається надання фінансової послуги особою, яка на день укладення договору не має права надавати таку фінансову послугу відповідно до цього Закону та спеціальних законів, є нікчемним. Анулювання ліцензії - припинення права надавача фінансових послуг на здійснення діяльності з надання фінансових послуг на підставі відповідного рішення Регулятора та внесення відповідного запису до Реєстру (ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові установи"). Отже, оскільки з 24 березня 2023 року Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Провідна" було анулювано ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг, а 29 березня 2023 року НБУ ухвалив рішення №21/565-к про виключення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" з Державного реєстру фінансових установ, то продовження строку дії Договору №03/0502037/9067/20 від 13.04.2020 з 01.04.2023 до 30.06.2023 (відповідно до Додаткової угоди №15) не може відбутися в силу заборони, встановленої законом, а правочин щодо продовження такого строку страхування є нікчемним (оскільки продовження строку дії договору передбачає продовження строку надання фінансової послуги).». Колегія суддів вказує, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції пославшись на положення вказаного Закону вказав його невірну назву. Так, Закону України "Про фінансові послуги та фінансові установи" не існує, натомість є Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії". З дати, зазначеної у рішенні Регулятора про анулювання ліцензії чи виключення з ліцензії окремої фінансової послуги, але не раніше наступного робочого дня після дня прийняття такого рішення, фінансова компанія, ломбард не мають права здійснювати діяльність з надання фінансових послуг чи виключеного з ліцензії виду фінансової послуги (у тому числі укладати нові договори з надання відповідного виду фінансових послуг та/або продовжувати строк дії укладених договорів з надання таких фінансових послуг, та/або збільшувати розмір зобов`язань за укладеними договорами з надання таких фінансових послуг). Зобов`язання за раніше укладеними договорами про надання такої фінансової послуги виконуються сторонами в повному обсязі до моменту виконання договору (ч. 4 ст. 50 Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"). Згідно ч. 5 ст. 13 вказаного Закону договір, яким передбачається надання фінансової послуги особою, яка на день укладення договору не має права надавати таку фінансову послугу відповідно до цього Закону та спеціальних законів, є нікчемним. Проте, норми наведеного Закону не підлягають застосуванню до даних правовідносин, з огляду на наступне. Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" № 1953-IX було прийнято 14 грудня 2021 року, він набрав чинності 11 лютого 2022 року (з дня, наступного за днем його опублікування). Проте, введення в дію більшої частини Закону, в тому числі і норм ст. 13 та 50, відбулося лише з 1 січня 2024 року (п. 1 Розділу VII Прикінцевих та Перехідних Положень). Датою укладення Додаткової угоди №15 є 02 січня 2023 року, а датою анулювання Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Провідна" ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг є 24 березня 2023 року. Тобто на дату укладення Додаткової угоди №15 та дату анулювання ліцензії положення Закону (статей 13 та 50) не діяли. Проте, станом на дату анулювання ліцензії позивача діяла Постанова від 24.12.2021 № 153 Національного банку України (втратила чинність на підставі Постанови Національного банку № 199 від 29.12.2023) "Про затвердження Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг". Відповідно до п. 527 якої надавач фінансових послуг після прийняття Національним банком рішення про відкликання (анулювання) ліцензії (ліцензій) на провадження діяльності з надання фінансових послуг втрачає право укладати нові договори з надання фінансових послуг та/або продовжувати строк дії укладених договорів про надання фінансової послуги, та/або вносити зміни до укладених договорів, які призводять до збільшення зобов`язань, проте продовжує виконувати зобов`язання за укладеними договорами про надання фінансових послуг з урахуванням особливостей, установлених законодавством України, та здійснювати іншу господарську діяльність. З огляду на наведене вище, правовідносини та зобов`язання, які виникли між позивачем та відповідачем на підставі Договору ДМС (із змінами і доповненнями) до моменту відкликання (анулювання) ліцензії, не припинилися із настанням події (відкликання/анулювання ліцензії) і підлягали виконанню на загальних підставах. Таким чином, відповідач був зобов`язаний сплатити на користь позивача за період страхування з 01 квітня 2023 р. до 30 червня 2023 р. страховий платіж у розмірі 186 712,27 грн (термін сплати - до 10 квітня 2023 року). Докази виконання відповідачем вказаного зобов`язання відсутні. За період страхування з 01 квітня 2023 року позивач продовжував виконувати свої зобов`язання та здійснив за договором ДМС страхових виплат на загальну суму 76457,02 грн, які підлягають йому компенсації за рахунок відповідача. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог та відповідно їх задоволення в повному обсязі. Відтак, ухвалене у справі рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового - про задоволення позову. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, апеляційних та касаційної скарг покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Провагроінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі №910/13734/24 задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі №910/13734/24 про відмову у задоволенні позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі №910/13734/24, яким задовольнити позов в повному обсязі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс" на користь Приватного акціонерного товариства "Провагроінвест" 76 457,02 грн боргу та 2 422, 40 грн судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс" на користь Приватного акціонерного товариства "Провагроінвест" 3 633, 60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена: 18.05.2026 року. Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко Судді М.А. Барсук М.А. Руденко