Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/14898/25

Справа № 344/14898/25 Провадження № 23-з/4808/31/26 Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1 Суддя-доповідач ОСОБА_2 П О С Т А Н О В А 20 травня 2026 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду ОСОБА_3 , розглянувши клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 в с т а н о в и в: Постановою судді Івано-Франківського міського суду від 21.01.2026 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп. На вказану постанову ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 подали апеляційні скарги. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю ОСОБА_6 19.05.2026 року захисник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 подав до суду клопотання про відвід судді ОСОБА_6 . Клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 передано на розгляд у визначеному порядку встановленому ч.3 ст.35 КПК України. Дослідивши доводи відводу, суддя вважає, що заявлений відвід судді ОСОБА_6 слід відхилити з наступних підстав. Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Норми чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок вирішення клопотання про відвід судді, який розглядає справу, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону. У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.1996 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Пункт 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) (яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України, таст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. Наявність безсторонності, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, має визначатись за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності (вісник ВСУ № 4/2008 стор. 31). Таким чином, наявність безсторонності визначається фактором, чи забезпеченні судом умов, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності, про що і зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Білуха проти України від 9 листопада 2006 року та Справа Мироненко та Мартенко проти України» від 10.12.2009 року. Ст. ст.75,76 КПК України передбачені обставини, що виключають участь судді в розгляді справи, а також встановлена недопустимість повторної участі судді в розгляді справи. Зокрема передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Встановлено, що справа у передбачений законом строк, призначена до апеляційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду про час та місце судового засідання. Доводи в клопотанні про те, що суддя ОСОБА_6 упереджено ставиться до розгляду даної справи та може винести несправедливе рішення, а також те, що у заявника склалися враження, що у судді ОСОБА_6 сформувалась наперед визначена позиція щодо винуватості ОСОБА_5 то вони є необгрунтовані та безпідставними, та не можуть слугувати для відводу судді. Інших підстав, які викликали б сумніви в об`єктивності чи безсторонності судді ОСОБА_6 заявник не навів. А тому, наведені аргументи про відвід, не можуть бути підставою для відводу судді з огляду на положення ст.75,76 КПК України. Суддя вважає, що зазначені в клопотанні обставини не дають підстави вважати, що розгляд апеляційних скарг ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_7 суддею ОСОБА_6 може викликати у стороннього спостерігача сумніви в його неупередженості. За таких обставин, з метою забезпечення об`єктивного та неупередженого розгляду апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки захисником ОСОБА_4 не наведено переконливих доводів про наявність в даному випадку обставин, що виключають участь в розгляді справи судді, клопотання про відвід судді ОСОБА_6 не ґрунтується на вимогах закону, а тому в задоволенні необхідно відмовити. На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, ст.ст.80,81 КПК України- п о с т а н о в и в: Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 щодо відводу судді ОСОБА_6 . Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст.130 КУпАП передати для продовження апеляційного розгляду суддею ОСОБА_6 . Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду ОСОБА_3