Ухвала КАС ВС № 420/4925/25

УХВАЛА 19 травня 2026 року м. Київ справа № 420/4925/25 адміністративне провадження № К/990/19233/26 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі №420/4925/25, за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військово-лікарської комісії 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військово-лікарської комісії 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив: - визнати протиправним та скасувати постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену довідкою 8/5840 військово-лікарської комісії від 13 листопада 2024 року на ім`я ОСОБА_1 , в якій зазначено: «Проведено медичний огляд Військово-лікарської комісії 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 13 листопада 2024 року. Діагноз та постанова Військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Здоровий»; - визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 про призив ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 № 328 від 15 листопада 2024 року про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року позов задоволено частково: - визнано протиправною та скасовано постанову Військово-лікарської комісії, оформлену довідкою Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 8/5840 від 11 квітня 2025 року; - у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог. У цій частині прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі: - визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 182 від 14 листопада 2024 року "Про призов ОСОБА_1 на військову службу за загальною мобілізацією"; - визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 №328 від 15 листопада 2024 року про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ; - зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; - в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року залишено без змін. 28 квітня 2026 року до Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі №420/4925/25. Суддя Мельник-Томенко Ж.М. із 02 травня 2026 року до 10 травня 2026 року перебувала у відрядженні, відповідно до наказу від 30 квітня 2026 року №1400/0/6-26. Суддя Желєзний І.В. з 06 травня до 12 травня 2026 року перебував у відпустці, відповідно до наказу від 05травня 2026 року №1476/0/6-26. Суддя Радишевська О.Р. 11 травня 2026 року перебувала у відпустці, відповідно до наказу від 29 квітня 2026 року №1357/0/6-26. Суддя Радишевська О.Р. з 12 травня до 18 травня 2026 року перебувала у відрядженні, відповідно до наказу від 28 квітня 2026 року №1320/0/6-26. Вирішення питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою вирішується після повернення судді Радишевської О.Р. з відрядження. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі скаржник посилається на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосовано статтю 26 «Про військовий обов`язок і військову службу» та не було враховано висновку Верховного Суду щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23. Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких має місце однакове правове регулювання спірних правовідносин. Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми під час касаційного розгляду конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду. Суд зауважує, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в мотивувальній частині постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Отже, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі з подібними правовідносинами. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення, а не різним застосуванням норми. Суд зауважує, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їхнього застосування. Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Також у касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Положеннями частини другої статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Частиною третьою статті 353 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені в судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу. Судове рішення не підлягає скасуванню з підстави, визначеної пунктом 7 цієї частини, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи. Водночас скаржник не посилається на конкретний пункт частин другої, третьої статті 353 КАС України на обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, заявником не викладено передбачених статтею 328 КАС України підстав, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі №420/4925/25 повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена. Суддя: О.Р. Радишевська