Постанова КАС ВС № 320/5489/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2026 року м. Київ справа № 320/5489/23 адміністративне провадження № К/990/4141/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Мацедонської В.Е., Уханенка С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року (головуючий суддя - Лиска І.Г.) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року (суддя-доповідач - Бужак Н.П., судді: Костюк Л.О., Кобаль М.І.) у справі № 320/5489/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмак Солар Енерджі» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови. I. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Токмак Солар Енерджі» (далі - ТОВ «Токмак Солар Енерджі») звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, регулятор) № 497 від 17 травня 2022 року «Про затвердження Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірна постанова не містить належного обґрунтування, а прийнявши її відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень. В спірній постанові відповідачем не визначено конкретних положень законів та/або інших нормативно-правових актів, на підставі яких її прийнято.

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову НКРЕКП № 497 від 17 травня 2022 року «Про затвердження Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Стягнуто на користь ТОВ «Токмак Солар Енерджі» сплачений судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - НКРЕКП.

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, НКРЕКП звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення, прийнявши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою НКРЕКП. II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. ТОВ «Токмак Солар Енерджі» зареєстроване як юридична особа 09 червня 2011 року за № 10961020000000473 Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області. Види економічної діяльності, які здійснює Товариство: - 35.11 виробництво електроенергії (основний), - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, - 64.91 фінансовий лізинг, - 35.12 передача електроенергії, - 35.13 розподілення електроенергії, - 35.14 торгівля електроенергією, - 42.22 будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

7. Починаючи з 2012 року ТОВ «Токмак Солар Енерджі» здійснювало провадження господарської діяльності по виробництву електроенергії.

8. У вересні 2012 року ТОВ «Токмак Солар Енерджі» введено в експлуатацію перший об`єкт електроенергетики за адресою: Запорізька обл., Токмацький р-н., сільська рада Новенська, комплекс будівель і споруд № 1 та зареєстровано право власності на сонячну електростанцію потужністю до 4 MB.

9. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі - НКРЕ) від 20 вересня 2012 року № 1214 позивачу видано ліцензію на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії на території України строком дії 10 років.

10. Постановою НКРЕ від 01 листопада 2012 року № 1418 ТОВ «Токмак Солар Енерджі» затверджено «зелений» тариф на електричну енергію до 01 січня 2030 року, а Постановою НКРЕ від 01 листопада 2012 року № 1419 ТОВ «Токмак Солар Енерджі» встановлено величину «зеленого» тарифу на електричну енергію на листопад 2012 року.

11. У грудні 2012 року ТОВ «Токмак Солар Енерджі» завершено виконання робіт щодо будівництва нового об`єкту електроенергетики, а саме: ІІІ-го пускового комплексу потужністю 6 МВт Сонячної електростанції, (с. Нове Токмацького району Запорізької області).

12. ТОВ «Запорізьке МБТІ» 17 грудня 2012 року виготовлено технічний паспорт на комплекс будівель та споруд сонячної електростанції, III пусковий комплекс потужністю 6 МВт, а 25 грудня 2012 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області посвідчено декларацію про готовність наведеного об`єкту до експлуатації. 13. 12 червня 2013 року ТОВ «Токмак Солар Енерджі» листами (вих. № 01/97 та вих. № 01/142) звернулося до НКРЕ стосовно збільшення встановленої потужності з 4 МВт до 10 МВт у зв`язку з введенням в експлуатацію ІІІ-го пускового комплексу потужністю 6 МВт Сонячної електростанції, (с. Нове Токмацького району Запорізької області).

14. Листом НКРЕ від 20 червня 2013 року (вих. № 4113/12/47-13) позивача повідомлено про прийняття рішення щодо коригування встановленої електричної потужності для ТОВ «Токмак Солар Енерджі» до 10 МВт. 15. 26 червня 2013 року ТОВ «Токмак Солар Енерджі» отримало свідоцтво про право власності на нерухоме майно - будівля, сонячна електростанція, III пусковий комплекс, адреса: Запорізька область, Токмацький р., сільська рада Новенська, Комплекс будівель і споруд № 2, загальна площа 27967 кв.м.

16. Окрім зазначеного розширення енергогенеруючих потужностей, позивачем з 2017 року по 2020 рік введені в експлуатацію й інші сонячні електростанції в кількості 10 (десять) об`єктів, а саме: 1.сонячна електростанція, II пусковий комплекс, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201Б; 2.сонячна електростанція, III пусковий комплекс, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201В.

17. Постановою НКРЕКП від 02 листопада 2017 року № 1334 внесено зміни до постанови НКРЕКП від 20 вересня 2012 року № 1214 про отримання ліцензії щодо доповнення додатка до постанови новими місцями провадження господарської діяльності позивача з виробництва електричної енергії, що вказані вище та коригування потужності обладнання: 3.сонячна електростанція, 4 пусковий комплекс, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201Г; 4.сонячна електростанція, 5 пусковий комплекс, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201Д; 5.сонячна електростанція, 6-й пусковий комплекс, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201Е.

18. Постановою НКРЕКП від 10 липня 2018 року № 685 внесено зміни до постанови НКРЕКП від 20 вересня 2012 року № 1214 щодо доповнення додатка до постанови вказаними місцями провадження господарської діяльності позивача з виробництва електричної енергії та коригування потужності обладнання: 6.сонячна електростанція, 7-й пусковий комплекс, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201Ж.

19. Постановою НКРЕКП від 18 вересня 2018 року № 1013 внесено зміни до постанови НКРЕКП від 20 вересня 2012 року № 1214 щодо доповнення додатка до постанови зазначеним місцем провадження господарської діяльності позивача з виробництва електричної енергії та здійснено коригування потужності обладнання: 7.сонячна електростанція, 8-й пусковий комплекс, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201 З; 8.сонячна електростанція, 9 пусковий комплекс сонячної електростанції, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201К;

20. Постановою НКРЕКП від 21 грудня 2018 року № 2024 внесено зміни до постанови НКРЕКП від 20 вересня 2012 року № 1214 щодо доповнення додатка до постанови новими місцями провадження господарської діяльності позивача з виробництва електричної енергії, які наведено та здійснено коригування потужності обладнання: 9. 1 пусковий комплекс сонячної електростанції, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201Л;

21. Постановою НКРЕКП від 28 грудня 2018 року № 2103 внесено зміни до постанови НКРЕКП від 20 вересня 2012 року № 1214 щодо доповнення додатка до постанови новим місцем провадження господарської діяльності позивача з виробництва електричної енергії та здійснено коригування потужності обладнання: 10.сонячна електростанція, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201М.

22. Постановою НКРЕКП від 29 листопада 2019 року № 2574 внесено зміни до постанови НКРЕКП від 17 травня 2019 року № 778 щодо доповнення додатка до постанови новим місцем провадження господарської діяльності позивача з виробництва електричної енергії та здійснено коригування потужності обладнання.

23. Загалом, в період з 2012 позивач збільшив свої потужності з виробництва електричної енергії із 4 МВт до 70 МВт.

24. Після введення в експлуатацію вказаних об`єктів електрогенерації НКРЕКП встановлювались позивачу «зелені» тарифи згідно з постановами № 1414 від 27 грудня 2017 року, № 33 від 11 січня 2018 року, № 749 від 19 липня 2018 року, № 1190 від 09 жовтня 2018 року, № 23 від 11 січня 2019 року, № 3187 від 24 грудня 2019 року.

25. У зв`язку з відчуженням об`єктів електроенергетики 19 листопада 2020 року ТОВ «Токмак Солар Енерджі» звернулось до НКРЕКП із заявою № 03/350 про анулювання ліцензії на виробництво електричної енергії, виданої на підставі постанови НКРЕКП № 778 від 17 травня 2019 року, а також припинення дії «зеленого» тарифу для об`єкта електроенергетики ТОВ «Токмак Солар Енерджі».

26. Постановою НКРЕКП від 04 грудня 2020 року № 2324 «Про анулювання ліцензії з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ «Токмак Солар Енерджі» прийнято рішення про: 1) анулювання ТОВ "Токмак Солар Енерджі" на підставі його заяви ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 17 травня 2019 року № 778; 2) визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 17 травня 2019 року № 778 «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ «Токмак Солар Енерджі».

27. Однак, 17 травня 2022 року НКРЕКП на засіданні прийняла ще дві постанови: - № 496 «Про припинення дії «зеленого» тарифу ТОВ «Токмак Солар Енерджі»; - № 497 «Про затвердження Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», якою було скасовано встановлення величин «зелених» тарифів для ТОВ «Токмак Солар Енерджі» у низці постанов НКРЕ та НКРЕКП (далі - спірна постанова, постанова № 497).

28. Не погоджуючись із постановою № 497, позивач звернувся з даним позовом до суду. III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

29. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що спірна постанова не містить належного нормативного обґрунтування, а прийнявши її, відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки ні нормами Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, встановлений постановою НКРЕКП № 1817 від 30 серпня 2019 року (далі - Порядок № 1817), ні нормами Закону України від 20 лютого 2003 року № 555-IV «Про альтернативні джерела енергії» (далі - Закон № 555-IV) та Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII) не передбачено можливості для прийняття НКРЕКП рішень про скасування встановлення величин «зелених» тарифів.

30. Також суди попередніх інстанцій зазначили, що факт недійсності договору позики від 20 липня 2012 року, який укладений між ПП «Компанія «Прима-Транс» та ТОВ «Токмак Солар Енерджі» не може бути підставою для скасування положень ряду постанов НКРЕ та НКРЕКП щодо встановленого «зеленого» тарифу, оскільки для коригування ліцензійної потужності та коригування величини «зеленого» тарифу позивачем надавались Регулятору інші документи. Право власності позивача на енергогенеруюче обладнання підтверджується не тільки спірним договором позики, а і свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (будівля, сонячна електростанція, III пусковий комплекс, адреса: Запорізька область, Токмацький р., сільська рада Новенська, Комплекс будівель і споруд, № 2, загальна площа 27967 кв.м) від 26 березня 2013 року. Саме за результатом розгляду всіх вказаних вище документів відповідачем прийнято рішення щодо коригування встановленої електричної потужності ТОВ «Токмак Солар Енерджі» до 10 МВт (лист від 20 червня 2013 року вих. № 4113/12/47-13) та скориговано «зелений» тариф.

31. Окрім того, судами встановлено, що Товариству, як особі, питання щодо якої винесені на розгляд Комісії, не було повідомлено про засідання НКРЕКП 17 травня 2022 року, а відтак позивач був позбавлений можливості взяти участь у процесі прийняття рішення Комісією та надати свої пояснення та обґрунтування. Відповідач не надав можливості Товариству надати аргументи щодо порушеного на засіданні НКРЕКП питання. В свою чергу, при винесенні Спірної постанови НКРЕКП своїми діями жодним чином не обґрунтувала необхідність та наявність підстав його винесення, чим порушила принцип обґрунтованості рішень та врахування аргументів заявників. V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

32. Касаційне провадження за скаргою позивача відкрито на підстав пункту 3 частини четвертої статі 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

33. Скаржник зазначає про необхідність застосування до спірних правовідносин положення підпункту 2 пункту 1.6 та пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1467 (далі - Ліцензійні умови).

34. У касаційній скарзі зазначено, що судовими рішеннями у справі № 908/2436/18 визнано недійсним договір позики від 20 липня 2012 року, укладений між ПП «Компанія «Прима-Транс» та ТОВ «Токмак Солар Енерджі», що є підставою для скасування положень ряду постанов НКРЕ та НКРЕКП щодо встановленого «зеленого» тарифу, оскільки для коригування ліцензійної потужності та коригування величини «зеленого» тарифу позивачем вказаний договір також надавався.

35. Окрім того, у касаційній скарзі представник відповідача наполягає, що позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду на підставі статей 122, 123 та 240 КАС України. Зазначив, що Регламентом НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП від 06 грудня 2016 року № 2133 (далі - Регламент), передбачено, що перелік питань, що виносяться на розгляд НКРЕКП, інформація про місце, дату і час проведення засідань у формі відкритих слухань оприлюднюються на офіційному вебсайті НКРЕКП не пізніше, як за три робочі дні до дня проведення засідання. Іншого способу повідомлення ліцензіата про проведення засідання Регламентом не передбачено. На сайті відповідача 11 травня 2022 року було опубліковано інформацію щодо порядку денного засідання 17 травня 2022 року, зокрема, щодо розгляду питання № 7 про прийняття постанов НКРЕКП «Про скасування положень деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП щодо встановлення «зеленого» тарифу ТОВ «Токмак Солар Енерджі» в частині 3 пускового комплексу СЕС Запорізької області. Тому, на думку скаржника, судом першої інстанції взагалі не досліджено, що позивач мав можливість надати до прийняття рішення відповідачем письмові пояснення, зауваження та, зокрема, мав змогу скористатись правом на участь у засіданні НКРЕКП при розгляді питання порядку денного, яке стосувалось ТОВ «Токмак Солар Енерджі». Спірна постанова, на думку представника відповідача, була доведена до відома позивача, шляхом опублікування на офіційному сайті НКРЕКП 19 травня 2022 року, а до суду позивач звернувся 08 березня 2023 року, тобто із пропуском строку більше ніж на 3 місяці, визначеного статтею 122 КАС України.

36. Також у касаційній скарзі вказано про відсутність порушеного права ТОВ «Токмак Солар Енерджі» внаслідок прийняття відповідачем постанови № 497, оскільки позивач сам був ініціатором анулювання ліцензії.

37. Позивач подав відзив на касаційну скаргу НКРЕКП, в якому просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Зазначив, що Ліцензійні умови, на застосуванні яких наполягає відповідач у касаційній скарзі, затверджені постановою НКРЕКП № 1467 лише 27 грудня 2017 року. Натомість коригування ліцензованої потужності позивача після введення ним в експлуатацію ІІІ пускового комплексу сонячної електростанції та встановлення для цього об`єкта електричної енергії «зеленого» тарифу мало місце ще в червні 2013 року, тобто задовго до прийняття Ліцензійних умов, а тому вони не можуть поширюватись на обставини, що мали місце до його прийняття, в силу незворотності дії закону в часі.

38. Також представник Товариства вказав, що право власності ТОВ «Токмак Солар Енерджі» на енергогенеруюче обладнання підтверджується не договором між ПП «Компанія «Прима-Транс» та ТОВ «Токмак Солар Енерджі», про недійсність якого зазначає скаржник, а свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (будівля, сонячна електростанція, ІІІ пусковий комплекс, адреса: Запорізька обл., Токмацький р-н, сільська рада Новенська, Комплекс будівель і споруд, № 2, загальна площа 27967 кв.м.) від 26 березня 2013 року).

39. У відзиві наголошено про хибний висновок відповідача, викладений у касаційній скарзі щодо неможливості втручання судом у повноваження суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним своєї компетенції, зокрема, якщо такий суб`єкт приймає рішення колегіально. Представник позивача зауважив, що з логіки відповідача слідує, що всі рішення НКРЕКП мають «імунітет» від їх перевірки судом, оскільки приймаються, шляхом колегіального голосування. Проте, наведене прямо суперечить частині третій статті 5 Закону № 1540-VIII, якою установлено, що рішення регулятора (відповідача) можуть бути оскаржені в судовому порядку.

40. Щодо доводів скаржника стосовно пропуску строку звернення ТОВ «Токмак Солар Енерджі», представник позивача зазначив, що основоположним фактом, який має значення для встановлення обставин, коли позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав та інтересів у зв`язку з прийняттям спірної постанови, є факт постановлення НКРЕКП ще 04 грудня 2020 року постанови № 232, якою за заявою ТОВ «Токмак Солар Енерджі» у зв`язку із відчуженням об`єктів електроенергетики відповідач анулював позивачу ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, видану відповідно до постанови НКРЕКП від 17 травня 2019 року №

778. Отже, з 04 грудня 2020 року, тобто за півтора роки до прийняття спірної постанови, за ініціативою позивача відповідач своїм же рішенням офіційно підтвердив, що ТОВ «Токмак Солар Енерджі» перестало бути виробником електричної енергії, ліцензіатом, учасником ринку електроенергії, а отже по відношенню до нього відповідач втратив передбачені спеціальним законодавством публічно-управлінські функції контролю та нагляду, право вчиняти по відношенню до позивача дії та приймати рішення, в тому числі застосовувати санкції. Відтак, позивач був впевнений, що всі відносини із НКРЕКП з 04 грудня 2020 року у нього припинені, іншої ліцензії позивач не отримував, учасником ринку електроенергії ТОВ «Токмак Солар Енерджі» перестало бути. Відтак, відслідковувати через півтора роки після припинення ліцензійної діяльності вебсайт НКРЕКП у позивача не було ні обов`язку, ні необхідності.

41. Також представник позивача наголосив, що спірна постанова порушує його права, оскільки скасовує попередні 64 рішення НКРЕКП та НКРЕ про встановлення «зелених» тарифів позивачу, які застосовувались впродовж майже 10 років. Прийняття відповідачем спірної постанови в результаті призвело до ініціювання майнових претензій в судовому порядку контрагентами чи їх правонаступниками за відповідними договорами. VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

42. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

43. Спірні правовідносини виникли щодо прийняття НКРЕКП 17 травня 2022 року постанови № 497, якою скасовано попередні 64 рішення Комісії та НКЕР про встановлення «зелених» тарифів позивачу які застосовувались з 2012 року.

44. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо протиправності постанови № 497 та наявності правових підстав для її скасування.

45. Верховний Суд погоджується із цим висновком з огляду на таке.

46. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Токмак Солар Енерджі» з 2012 року здійснювало провадження господарської діяльності по виробництву електроенергії.

47. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що повноваження щодо державного регулювання діяльності виробників електроенергії до серпня 2014 року в Україні належали Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКЕР), а відповідно до Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 було утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

48. Спірні правовідносини охоплюють і період діяльності НКЕР, і період діяльності НКРЕКП.

49. Верховний Суд вже висловлювався щодо повноважень вказаних державних органів. Так, Верховний Суд зазначив у постанові від 11 березня 2021 року у справі № 826/4258/15, що формально НКРЕКП як новоутворений орган не визначена правонаступником НКРЕ, однак, виходячи з покладених на неї завдань та функцій, до неї перейшли всі повноваження НКРЕ, а тому НКРЕКП з огляду на принцип безперервності здійснення державної влади та її стабільності, є функціональним правонаступником ліквідованої НКРЕ.

50. Таким чином, здійснюючи розгляд цієї справи, Верховний Суд не здійснює розмежування між діяльністю НКЕР та НКРЕКП, враховуючи саме функціональне правонаступництво.

51. Правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі визначає Закон України від 20 лютого 2003 року № 555-IV «Про альтернативні джерела енергії».

52. Відповідно до статті 1 Закону № 555-IV "зелений" тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

53. Частиною першою статті 9-1 Закону № 555-IV (в редакції на час прийняття спірної постанови) передбачено, що "Зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Встановлення "зеленого" тарифу, передбаченого цією статтею, здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з урахуванням особливостей, визначених статтею 9-4 цього Закону.

54. Вказаним нормативно-правовим актом не передбачено підстав припинення чи скасування вже встановленого «зеленого тарифу».

55. На час прийняття спірної постанови діяв Порядок встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затверджений постановою НКРЕКП 30 серпня 2019 року № 1817 (далі - Порядок № 1817).

56. Згідно з підпунктом 3.1. Розділу 3 Порядку № 1817 3.1. підставами для припинення дії «зеленого» тарифу є: - заява суб`єкта господарювання; - закінчення строку дії «зеленого» тарифу; - анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії; - невиконання пункту 2.3 глави 2 цього Порядку; - визнання в установленому порядку інформації, що міститься у документах, визначених пунктом 2.1 глави 2 цього Порядку, недостовірною або такою, що не відповідає дійсності.

57. Отже, зі змісту пункту 3 розділу 3 Порядку № 1817 вбачається, що «зелений» тариф встановлюється на певний строк, окрім того, дія такого тарифу, у разі не закінчення строку його дії, може бути припинена за заявою самого суб`єкта господарювання і у разі анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії.

58. Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство у 2020 році відчужило об`єкти електроенергетики, що перебували у його власності та подало до НКРЕКП заяву про анулювання ліцензії на виробництво електричної енергії. 04 грудня 2020 року відповідач прийняв постанову про анулювання вказаної ліцензії.

59. Отже, з грудня 2020 року у ТОВ «Токмак Солар Енерджі» була анульована ліцензія на виробництво електричної енергії.

60. Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» визначено, що виробником електричної енергії є суб`єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії.

61. Статтею 1 Закону № 1540-VIII регламентовано, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

62. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

63. Таким чином, одне із завдань Регулятора є здійснення контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сфері енергетики, зокрема, шляхом приймання певних рішень.

64. Враховуючи, що позивач з 2020 року втратив статус суб`єкта господарювання, що здійснює виробництво електричної енергії, статус ліцензіата, тобто перестав бути учасником відносин ринку електроенергії, тому відповідач втратив передбачені спеціальним законодавством публічно-управлінські функції контролю та нагляду та право вчиняти по відношенню до Товариства дії та приймати рішення, в тому числі застосовувати санкції.

65. Фактично, приймаючи спірну постанову, відповідач у 2022 році скасував «зелені» тарифи, які встановлені ТОВ «Токмак Солар Енерджі» з 2012 року. Проте, приписами пункту 13.1 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП 14 червня 2018 року № 428 визначено, що відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» НКРЕКП застосовує до ліцензіата заходи державного регулювання, зокрема за результатами перевірки або моніторингу має право приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) ліцензіатів, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та вносить зміни до відповідних інвестиційних програм.

66. Однак, жодних перевірок або моніторингу відповідачем, перед прийняттям спірної постанови, щодо Товариство здійснено не було.

67. Відповідач наголошує, що підставами для прийняття постанови № 497, стали: лист НАБУ від 01 листопада 2019 року, рішення Господарського суду Запорізької області від 05 березня 2019 року, постанова Центрального апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2019 року, постанова Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 908/2436/18. Проте, вказані обставини були достеменно відомі відповідачу під час прийняття 04 грудня 2020 року постанови про анулювання ліцензії ТОВ «Токмак Солар Енерджі», також вказані обставини могли стати підставою для здійснення перевірки позивача, проте НКРЕКП цього зроблено не було.

68. Також у касаційній скарзі представник НКРЕКП наголошує на тому, що договір позики від 20 липня 2012 року, укладений між Приватним підприємством «Компанія «Пріма-Транс» та ТОВ «Токмак Солар Енерджі», який в подальшому визнаний недійсним в судовому порядку при розгляді справи № 908/2436/18, був складовою документації, що подавалась позивачем для встановлення «зеленого» тарифу. Саме тому, керуючись пунктом 2 пункту 1.6 та пункту 2.2 Ліцензійних умов, відповідач наголошує про наявність підстав для скасування встановлених «зелених» тарифів для Товариства. На думку представника НКРЕКП, суди попередніх інстанцій протиправно не застосували вказані норми Ліцензійних умов.

69. Однак, Верховний Суд зазначає, що Ліцензійні умови, на які посилається відповідач, були затверджені постановою НКРЕКП № 1467 лише 27 грудня 2017 року. У свою чергу, коригування ліцензованої потужності позивача після введення ним в експлуатацію ІІІ пускового комплексу сонячної електростанції (Запорізька область, Токмацький район, с\рада Новенька, Комплекс будівель і споруд № 2) та встановлення для цього об`єкта електричної енергії «зеленого» тарифу мало місце в червні 2013 року, тобто задовго до прийняття Ліцензійних умов, на які вказує відповідач.

70. Правила провадження ліцензійної діяльності та видачі ліцензії з виробництва електроенергії з використанням альтернативних джерел енергії на момент звернення позивача до відповідача за коригування встановленої йому ліцензованої потужності та затвердження йому «зеленого» тарифу визначалось Законом України від 01 червня 2000 року № 1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (чинний у період з 22 жовтня 2000 року до 28 червня 2015 року; далі - Закон № 1775-ІІІ), Закону України від 28 червня 2015 року № 222-VІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі - Закон № 222-VІІ), Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 08 лютого 1996 року № 3 (далі - Умови та Правила), Інструкцією про порядок видачі ліцензії Національною комісією регулювання електроенергетики на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, затвердженої постановою НКРЕКП від 06 жовтня 1999 року.

71. Статтею 17 Закону № 1775-ІІІ (в редакції, чинній на дату звернення ліцензіата до НКРЕ) передбачено, що ліцензіат зобов`язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. У разі виникнення таких змін ліцензіат зобов`язаний протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі разом з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

72. Згідно із пунктом 3.5.3 Умов та Правил при зміні потужностей ліцензіат повинен у десятиденний термін подавати до НКРЕ перелік основного обладнання електростанцій, які перебувають у власності або експлуатації ліцензіата, та інформацію щодо них, яка визначається в додатку до цих Умов та Правил.

73. Зі змісту додатка до Умов та Правил під назвою «Перелік станцій, які знаходяться у власності або експлуатації ліцензіата» випливає, що ліцензіат повинен подати інформацію щодо: повної назви електростанції; місцезнаходження (реквізитів); встановленої потужності станції; котлоагрегатів (реакторів) із зазначенням номеру к/а, типу, виду основного та резервного палива; турбоагрегатів із зазначенням номеру т/а, типу, встановленої потужності.

74. Отже, для ліцензіатів, які мають у власності сонячні станції, до складу яких не входять ні котлоагрегати, ні турбоагрегати, при зміні потужності необхідним було подання тільки відомостей щодо: повної назви електростанції, місцезнаходження (реквізитів), встановленої потужності станції; а також надання документів, які підтверджують право власності такого ліцензіата на сонячну станцію (з урахуванням зміненої потужності).

75. З матеріалів справи вбачається, що для зміни даних щодо встановленої потужності Товариством було подано, зокрема: - перелік станцій, які знаходяться у власності або експлуатації ліцензіата; - документи, які підтверджують право власності на нову станцію - нотаріальні копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 27936723252), індексний номер 1609290 від 26 березня 2013 року; та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 1611311 від 26 березня 2013 року, номер реєстрації право власності 448192.

76. Отже, інші документи, які були подані позивачем, зокрема і копія договору позики від 29 липня 2012 року між ПП «Прмі-Транс» та ТОВ «Токмак Солар Енерджі», не можуть підтверджувати право власності на об`єкт нерухомого майна - ІІІ пусковий комплекс, адже засвідчують факт отримання обладнання, яке було використане позивачем у власній господарській діяльності, а тому ці документи не підлягали врахуванню при прийнятті рішення щодо коригування встановленої ліцензіатом потужності.

77. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що право власності позивача на енергогенеруюче обладнання підтверджується не спірним договором позики, хоч він також входив до пакету документів, а свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (будівля, сонячна електростанція, III пусковий комплекс, адреса: Запорізька область, Токмацький р., сільська рада Новенська, Комплекс будівель і споруд, № 2, загальна площа 27967 кв.м) від 26 березня 2013 року.

78. Скаржник наголошує, що при прийнятті спірної постанови він діяв в межах наданих йому дискреційних повноважень. Проте, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, наявність дискреційних повноважень у НКРЕКП не може бути виправданням щодо прийняття оскаржуваної постанови. Спірна постанова не містить належного нормативного обґрунтування, її прийняття відбувалось без належних на те повноважень Комісії, при її прийнятті порушено принцип незворотності дії в часі нормативних актів, що свідчить про використання Комісією своїх дискреційних повноважень всупереч законодавству.

79. Також варто наголосити, що Постановою № 497 скасовано саме встановлення величин «зелених» тарифів для ТОВ «Токмак Солар Енерджі» у низці постанов НКРЕ та НКРЕКП, а не припинено "зелений" тариф позивача. При цьому, ні нормами Порядку № 1817, ні нормами Законів України «Про альтернативні джерела енергії» та «Про НКРЕКП» (вказані в Постанові № 497 як підстави її прийняття) взагалі не передбачено можливості для прийняття НКРЕКП рішень про скасування встановлення величин «зелених» тарифів.

80. Також Верховний Суд наголошує, що постанови регулятора про встановлення «зелених» тарифів за своєю природою є актами індивідуальної дії, і на час їх скасування спірною постановою, і так вичерпали свою дію.

81. Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

82. Згідно з частиною третьою статті 9-1 Закону № 555-IV «зелений» тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанцій (пускового комплексу).

83. Отже, актами індивідуальної дії (в частині встановлення величин «зелених» тарифів для ТОВ «Токмак Солар Енерджі») є постанови про встановлення величин «зелених» тарифів на електроенергію для ТОВ «Токмак Солар Енерджі», які скасовано спірною постановою.

84. Так, усі скасовані постанови поділяються на дві групи: - постанови НКРЕ про встановлення величини «зеленого» тарифу (постанови за період з 25 жовтня 2012 року до 31 липня 2014 року); - постанови НКРЕКП про встановлення «зелених» тарифів (постанови з 31 січня 2015 року).

85. Кожна постанова про встановлення «зеленого» тарифу для кожного конкретного суб`єкта господарювання приймалась та діяла в межах певного періоду часу - як правило, зазначені постанови діяли лише строком від одного до двох місяців. В свою чергу, дія постанови про встановлення «зеленого» тарифу вичерпувалася прийняттям «нової» постанови про встановлення нової величини «зеленого» тарифу для суб`єкта господарювання.

86. В постановах НКРЕ (з 25 жовтня 2012 року по 31 липня 2014 року) не містилось пункту про втрату ними чинності, з огляду на їх індивідуальний характер щодо кожного із суб`єктів господарювання, такі постанови при прийнятті «нової» постанови про встановлення «зеленого» тарифу втрачали свою чинність. У постановах НКРЕКП (з 31 січня 2015 року) передбачався пункт про втрату чинності попередніх постанов, якими встановлювався «зелений» тариф.

87. З огляду на втрату чинності постанов про встановлення величини «зеленого» тарифу, а також з огляду на їх індивідуальний характер щодо конкретного суб`єкта господарювання, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що НКРЕКП не мало повноважень їх скасовувати оскаржуваною постановою, оскільки це суперечить принципу незворотності дії в часі індивідуального акту.

88. Варто зазначити, що Верховним Судом сформовано правові висновки в постанові від 08 червня 2020 року у справі № 640/2071/21 та в постанові від 12 грудня 2022 року у справі № 640/2032/21, які підтверджують, що постанови про встановлення величин «зелених» тарифів не є нормативно-правовими актами, а є правовими актами індивідуальної дії, оскільки передбачають індивідуалізовані приписи НКРЕКП щодо встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію.

89. Щодо доводів скаржника стосовно пропуску Товариством строку звернення до суду, Верховний Суд зазначає таке.

90. Варто зауважити, що оцінку доводам щодо строку звернення позивача до суду надавав суд і першої, і апеляційної інстанцій.

91. Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

92. Позивач і в позовній заяві, і у відзивах на апеляційну та касаційну скарги наголошував на порушенні відповідачем прав Товариства на участь у засіданні НКРЕКП 17 травня 2022 року, оскільки його не було повідомлено про це засідання.

93. Відповідно до п. 5.2. Регламенту НКРЕКП, затвердженого постановою Комісії від 06 грудня 2016 року № 2133 (далі - Регламент), засідання НКРЕКП є відкритими і гласними, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством та Регламентом.

94. Згідно з пунктом 5.3 Регламенту до участі в засіданнях у формі відкритих слухань НКРЕКП може залучати представників суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інших заінтересованих осіб (свідки, експерти, перекладачі) (далі - учасники засідання).

95. Пунктом 7.6 Регламенту визначено, що НКРЕКП може запросити представників ліцензіатів або посадову особу ліцензіата на розгляд питань щодо: - застосування санкцій до ліцензіатів; - встановлення (затвердження, перегляду) тарифів ліцензіата; - схвалення інвестиційних програм та змін до них.

96. Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що НКРЕКП не вчинялось дій щодо повідомлення позивача чи керівних осіб позивача стосовно призначення засідання комісії 17 травня 2022 року, не дивлячись на те, що фактично до Товариства Спірною постановою були застосовані санкції, не передбачені чинним законодавством.

97. Окрім того, необхідно врахувати, що до 25 січня 2023 року ТОВ «Токмак Солар Енерджі» було зареєстроване та знаходилось в Запорізькій обл., м. Токмак, вул. Гоголя, 201, однак ще у 2022 році місто Токмак було окуповано військами Російської Федерації.

98. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач був позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність, отримувати кореспонденцію. Окрім того, у позивача був відсутній обов`язок здійснення моніторингу рішень НКРЕКП на веб-сайті, оскільки Товариству у 2020 року було анульовано ліцензію.

99. Суди попередніх інстанцій встановили, що про постанову № 497 позивач дізнався 23 грудня 2022 року після ознайомлення із матеріалами справи № 910/12851/22, оскільки спірна постанова НКРЕКП від 17 травня 2022 року № 497 додано до позовної заяви у вказаній справі. Позов позивачем подано до суду 08 березня 2023 року.

100. Отже, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що з 23 грудня 2022 року ТОВ «Токмак Солар Енерджі» стало відомо про порушення своїх прав, а тому саме з цієї дати обраховується встановлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк на звернення до суду.

101. Також є необґрунтованими доводи скаржника щодо відсутності порушених прав Товариства внаслідок прийняття спірної постанови.

102. Приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

103. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

104. Приймаючи спірну постанову, відповідач скасував попередні 64 рішення НКРЕКП та НКРЕ про встановлення «зелених» тарифів позивачу, які застосовувались впродовж майже 9 років, що може призвести до ініціювання майнових претензій в судовому порядку контрагентами чи їх правонаступниками за відповідними договорами, що свідчить про наявність порушеного права Товариства внаслідок прийняття протиправного рішення суб`єктом владних повноважень.

105. З огляду на наведене Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо протиправності спірної постанови та наявності підстав для її скасування, оскільки постанова НКРЕКП прийнята поза межами наданих їй повноважень.

106. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

107. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Верховний Суд уважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими і такими, що відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни судових рішень відсутні.

108. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат. Керуючись статтями 341, 345, 350, 359 КАС України, Верховний Суд ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі № 320/5489/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... М.В. Білак В.Е. Мацедонська С.А. Уханенко, Судді Верховного Суду