LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС160/20842/23

від 19.05.2026 · Адміністративна

УХВАЛА 19 травня 2026 року м. Київ справа №160/20842/23 адміністративне провадження № К/990/20116/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Мацедонської В.Е., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі №160/20842/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року включно; - зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць у загальній сумі 149 155 гривень 59 копійок за період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведенню індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 15 січня 2004 року №44. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведенню індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 15 січня 2004 року №

44. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі №160/20842/23 залишено без руху та надано десятиденний строк, який обліковується з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків, а саме для надання документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі, доказів направлення апеляційної скарги з додатками позивачу в паперовій формі листом з описом вкладення. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі №160/20842/23 повернуто заявнику на підставі частини другої статті 298, пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з невиконанням вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху. Відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі №160/20842/23 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме для надання: заяви про поновлення строку, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, доказів направлення апеляційної скарги з додатками позивачу в паперовій формі листом з описом вкладення. 04 травня 2025 року Верховним Судом зареєстровано касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2025 року у справі №380/2426/25, яка надійшла через підсистему «Електронний суд». Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду, направити справу для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04 травня 2026 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Мацедонська В.Е., Мартинюк Н.М. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2026 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Мацедонська В.Е., Уханенко С.А. На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно із частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. З Єдиного державного реєстру судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху. Проте, серед переліку ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, відсутня ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху. Враховуючи те, що у частині третій статті 328 КАС України наведений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху касаційному оскарженню не підлягає. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 355, 359 КАС України, У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі №160/20842/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується. Судді М.В. Білак В.Е. Мацедонська С.А. Уханенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»