LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС240/18328/25

від 19.05.2026 · Адміністративна

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 19 травня 2026 року м. Київ справа №240/18328/25 адміністративне провадження № К/990/21298/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області, відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив: - визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Житомирській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті йому передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" виплати, нарахованої за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 у справі №240/10159/20, за період з 17.07.2018 по 28.02.2022 підвищення до пенсії, а саме за період з 24.06.2021 до 25.05.2025; - зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати, нарахованої за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 у справі №240/10159/20, за період з 17.07.2018 по 28.02.2022 підвищення пенсії, а саме за період з 24.06.2021 до 25.05.2025. Розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2026, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Житомирській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати, нарахованої на виконання рішення Богунським районним судом м.Житомира від 06.11.2023, прийнятого у справі №295/11645/23, за період з 08.12.2023 до 24.06.2025. Зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати, нарахованої на виконання рішення Богунського районного суду м.Житомира від 06.11.2023 у справі № 295/11645/23, за період з 08.12.2023 до 24.06.2025. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На адресу Верховного Суду 11.05.2026 надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ у Житомирській області, в якій скаржник просить скасувати Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2026, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 цього Кодексу. Також заявник касаційної скарги зазначає, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та справа становить значний суспільний інтерес.. Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав. Касаційна скарга подана на судові рішення, які можуть бути оскаржені згідно із частиною 1 статті 328 КАС України. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо, зокрема, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес (підпункти «а» та «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України). Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Згідно пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Варто зауважити, що предмет спору у цій справі та критерії, визначені пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України, а також факт того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (частина 4 статті 12 КАС України), дають підстави стверджувати, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності. В обґрунтування права на касаційне оскарження відповідач зазначає про наявність обставин, наведених у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Втім, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, позаяк скаржник належним чином не обґрунтував фундаментальність значення саме цієї справи із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Водночас, щодо тверджень скаржника про те, що справа становить значний суспільний інтерес Верховний Суд зауважує, що вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо. Проте, відповідач в касаційній скарзі не наводить жодних обґрунтувань, які б давали достатні підстави вважати, що справа становить значний суспільний інтерес. Отже, доводи скаржника, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та справа становить значний суспільний інтерес, є необґрунтованими. Інші зазначені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у цій справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Крім цього, підставою касаційного оскарження відповідач зазначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, а саме якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Разом з цим, оскільки відповідач не конкретизує, який, на його думку, правовий висновок має бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду та які відповідні норми права необхідно застосовувати, на думку, скаржника, а також не обґрунтував необхідність такого висновку у взаємозв`язку з посиланням на обставини справи, які можливо, на думку скаржника, мають певну своєрідність, посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України є безпідставне. Отже, скаржником не доведено наявність підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач В.М. Шарапа Судді Я.О. Берназюк С.М. Чиркін

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»