Ухвала КАС ВС № 380/13443/24

УХВАЛА 19 травня 2026 року м. Київ справа №380/13443/24 адміністративне провадження № К/990/10966/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І., перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі №380/13443/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації та суму матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 1 червня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за весь час затримки виплати - за період з 1 грудня 2013 року по день фактичної виплати суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати з 1 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати з 1 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації. В іншій частині позову відмовлено. На вказане рішення суду, військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 . Відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 . Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі №380/13443/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії. 10 березня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі №380/13443/24. Скаржник просить скасувати оскаржувані рішення суду та направити справу для продовження розгляду. Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2026 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі №380/13443/24 залишено без руху, а скаржнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, необхідно було надіслати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, надати відповідні докази на обґрунтування вказаної заяви та докази доплати судового збору. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27 квітня 2026 року скаржник через підсистему «Електронний суд» надіслав заяву про поновлення процесуального строку. Заява обґрунтована тим, що первинну касаційну скаргу подано 14 травня 2025 року, однак ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2025 року її залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, а ухвалою від 19 червня 2025 року - повернуто з тих самих підстав. При цьому заявник зазначає, що несплата судового збору була зумовлена відсутністю належного фінансування та необхідністю отримання коштів від вищого командування, а після їх надходження військова частина НОМЕР_1 повторно звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою 10 березня 2026 року, посилаючись на вжиття заходів для недопущення затягування розгляду справи. З урахуванням цих обставин, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Перевіряючи наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, Верховний Суд зазначає, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Отже, учасники справи мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, установлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Верховний Суд зауважує, що заявником не надано належних доказів на підтвердження обставин, пов`язаних із відсутністю фінансування та неможливістю своєчасної сплати судового збору, зокрема не надано доказів звернення до вищого командування щодо виділення коштів, відмови у їх наданні чи підтвердження фактичного часу надходження таких коштів. Також заявником не наведено об`єктивних причин, які б виправдовували повторне звернення з касаційною скаргою лише 10 березня 2026 року після її повернення ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2025 року. При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Суд касаційної інстанції зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини. Ураховуючи зазначене, доводи скаржника щодо поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а, отже, не свідчить про наявність поважних причин для поновлення цього строку, а отже, у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити. Крім того, заявником не усунуто й інший недолік касаційної скарги, зазначений в ухвалі Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, а саме не доплачено судовий збір у визначеному судом розмірі, що також свідчить про невиконання вимог процесуального закону та ухвали суду. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, У Х В А Л И В : Відмовити військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі №380/13443/24. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі №380/13443/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: В.Е. Мацедонська М.І. Смокович