Ухвала КАС ВС № 160/2119/25

УХВАЛА 19 травня 2026 року м. Київ справа №160/2119/25 адміністративне провадження №К/990/17734/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єресько Л.О., суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 ), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність В/ч № НОМЕР_1 щодо відсутності відповіді на рапорт від 18.12.2024 про направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця В/ч НОМЕР_1 на ВЛЕ комісію для встановлення рівня придатності до військової служби; - зобов`язати В/ч НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт від 18.12.2024 і надати направлення для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця В/ч НОМЕР_1 на ВЛЕ комісію для встановлення рівня придатності до військової служби. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2025, адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо нерозгляду по суті рапорту від 18.12.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця В/ч НОМЕР_1 про надання направлення на військово-лікарську експертизу; - зобов`язано В/ч НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт від 18.12.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця В/ч НОМЕР_1 про надання направлення на військово-лікарську експертизу для встановлення рівня придатності до військової служби і надати мотивовану відповідь; - в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, В/ч НОМЕР_1 , подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026 апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі № 160/2119/25 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2026 апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано скаржнику усунути недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1816,80 грн, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку, підтверджених відповідними доказами. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки у встановлений судом строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі апеляційного суду від 27.02.2026. Не погодившись з ухвалами апеляційного суду, В/ч НОМЕР_1 , звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою. У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані ухвали суду апеляційної інстанції. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке. У зв`язку з тимчасовою відсутністю, суддів, а саме: Соколова В.М. з 02.05.2026 по 10.05.2026 (відрядження згідно наказом голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.04.2026 № 1382/0/6-26) та Радишевської О.Р. з 11.05.2026 по 18.05.2026 (відпустка, відрядження згідно з наказами голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.04.2026 № 1320/0/6-26 та від 29.04.2026 № 1357/0/6-26), питання щодо відкриття касаційного провадження вирішується колегією суддів по поверненню суддів до виконання повноважень. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». У касаційній скарзі визначено предметом оскарження ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2026, якою апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку, підтверджених відповідними доказами. Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Отже, до зазначеного переліку оскаржувана ухвала про залишення апеляційної скарги без руху не віднесена. Таким чином, ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху касаційному оскарженню не підлягає. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Отже, у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою В/ч НОМЕР_1 в частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2026, слід відмовити. У касаційній скарзі також визначено предметом оскарження ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Враховуючи те, що скаржник оскаржує ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, зазначену в частині третій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження можуть бути неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Водночас скаржник належно не обґрунтовує неправильність застосування норм процесуального права при відмові у відкритті апеляційного провадження у справі. При цьому, Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції не надавав оцінку правильності застосування норм матеріального права по суті спору, а встановив порушення норм процесуального права, так як наслідок відмовив у відкритті апеляційного провадження. Крім того, положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідно до частини п`ятої статті 330 КАС України якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Скаржником не додано вказаний документ до касаційної скарги. Одночасно із касаційною скаргою скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване тим, що на час подання касаційної скарги на рахунках В/ч НОМЕР_1 відсутні кошти за кодом економічної класифікації видатків 2800, що унеможливлює забезпечення оплати судового збору. Вирішуючи питання щодо відстрочення скаржнику сплати судового збору Суд виходить із наступного. За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI). враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору, на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Аналіз зазначених норм свідчить, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань відстрочення сплати судового збору. При цьому, клопотання скаржника не містить належних обґрунтувань щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору та не підтверджено відповідними доказами. У вказаному клопотанні скаржник посилається на загальні обставини щодо обмеженого фінансування та відсутність бюджетних коштів, та відповідно відсутністю можливості сплати судовий збір. Колегія суддів зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Скаржник, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом № 3674-VI. Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Під дію зазначеної норми підпадають ухвали місцевих адміністративних судів, визначені частиною другої статті 328 КАС України, та прийняті за результатом їх апеляційного перегляду постанови апеляційних адміністративних судів, а також ухвали апеляційних адміністративних судів, наведені в частині третій зазначеної норми процесуального закону. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 грн. Отже розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 3328,00, грн. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при його ухваленні, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи, документа про сплату судового збору в розмірі 3328,00 грн. На підставі викладеного, керуючись частиною 4 статті 330, статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 160/2119/25. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: 1) уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при його ухваленні, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи; 2) оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 3328,00 гривень (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)); Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Л.О. Єресько О.Р. Радишевська В.М. Соколов , Судді Верховного Суду