Постанова 4818 № 629/6936/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 629/6936/25 Номер провадження 22-ц/818/1776/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 травня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Мальованого Ю.М., суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Калмикова Людмила Костянтинівна на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 листопада 2025 року в складі судді Ткаченко Н.В. по справі № 629/6936/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини, В С Т А Н О В И В : У вересні 2025 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років. В обґрунтування зазначала, що з відповідачем по справі перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає. ОСОБА_1 має можливість сплачувати аліменти на дружину, оскільки знаходиться у працездатному віці та може працювати. Вона наразі не працює, оскільки доглядає за дитиною. Єдиним джерелом доходу є соціальні виплати. Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 листопада 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини ОСОБА_2 у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 30 вересня 2025 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць звернуто до негайного виконанню. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Калмикова Людмила Костянтинівна, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що шлюб між сторонами було розірвано 03 червня 2025 року, про що позивач не повідомила суду. Також, вказує, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , яка наразі вагітна та перебуває на повному утриманні відповідача. Докази про вищевказане не були вчасно надані до суду першої інстанції у зв`язку з перебуванням відповідача на військовій службі та його безпосередню участь у бойових діях. Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Калмикова Людмила Костянтинівна на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 листопада 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не спростував повідомлені позивачем обставини наявності у нього можливості сплачувати аліменти, відповідач є військовослужбовцем, виходячи з принципу справедливості, розумності та з урахуванням потреб дружини, суд прийшов до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на дружину в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною трирічного віку. Судова колегія не може погодитись у повному обсязі з висновками суду. Матеріалами справи встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданим Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 20 листопада 2024 року (а.с. 4). Від даного шлюбу є спільна дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження (а.с. 5). Рішенням Лозівського міськрайонного суд Харківської області від 03 червня 2025 року по справі № 644/2322/25 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 листопада 2024 року Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 346 розірвано (а.с. 68-69). Рішенням Лозівського міськрайонного суд Харківської області від 24 вересня 2025 року по справі № 629/5686/25 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 серпня 2025 року та до повноліття дитини (а.с. 70-73). Відповідно до свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 від 19 липня 2025 року, виданим Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бринза М.С. та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 63). До апеляційної скарги також додано довідку про гінекологічне УЗ-обстеження, від 14 жовтня 2025 року, відповідно до якої у ОСОБА_4 вагітність малого терміну (а.с. 64). Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання. Згідно статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання. Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застосування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу. Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. Можливість отримання аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитини до досягнення нею трьох років, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 травня 2020 у справі № 712/4702/19 (провадження 61-929св20). Як встановлено матеріалами справи, відповідач є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_3 Збройних Сил України, та проходить військову службу за контрактом по теперішній час (а.с. 74). Отже, відповідач є таким, що має можливість надавати матеріальну допомогу, однак, судом першої інстанції не було встановлено, чи відповідач має об`єктивну можливість надавати матеріальну допомогу дружині у заявленому позивачкою розмірі. ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , яка на теперішній час вагітна та перебуває на утриманні чоловіка; також за рішенням Лозівського міськрайонного суд Харківської області від 24 вересня 2025 року по справі № 629/5686/25 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу). Отже, виходячи із принципу справедливості та розумності, з урахуванням вищевказаних обставин, судова колегія вважає, що аліменти, які підлягають стягненню на користь позивачки на її утримання у розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною трирічного віку є достатніми. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до п.2 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, судовий збір залишається за відповідачем. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Калмикова Людмила Костянтинівна задовольнити частково. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 листопада 2025 року змінити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (уродженця м. Березівка, Березівського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (уродженки с. Кінне, Лозівського району Харківської області, РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у розмірі 1/8 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 30 вересня 2025 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 19 травня 2026 року Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук