Постанова 4813 № 521/9761/25

Номер провадження: 22-ц/813/3579/26 Справа № 521/9761/25 Головуючий у першій інстанції Ганошенко С. А. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.05.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Карташова О.Ю. суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П. за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Мойсеєнко Роман Миколайович на рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 20 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері, з якою проживає дитина з інвалідністю ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини-матері, з якою проживає дитина з інвалідністю, що не може обходитися без постійного стороннього догляду до досягнення дитиною семи років, посилаючись на те, що від шлюбу з відповідачем вони мають дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що на теперішній час, згідно наказу від 27.05.2025 року за № 623 о/с ГУНП в Одеській області, вона з 12 червня 2025 року по 11 червня 2026 року перебуває у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду. Оскільки на теперішній час відповідач матеріальної допомоги позивачу не надає, не зважаючи на те, що вона здійснює постійний догляд за дитиною, не має можливості працювати, позивач вимушена звернутись до суду. Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання, як дружини-матері дитини, у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , семи років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; всі судові витрати по розгляду справи покласти на відповідача. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 20 листопада 2025 року ухвалено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини-матері, з якою проживає дитина з інвалідністю, що не може обходитися без постійного стороннього догляду до досягнення дитиною семи років - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на її утримання, як дружини-матері дитини, у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову, а саме з 12.06.2025 року, та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , семи років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно. Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до спеціального фонду державного бюджету судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок. Рішення суду мотивовано тим, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з позивачем, а також тим, що дитина потребує домашнього догляду, враховуючи вік дитини (6 років), медичні рекомендації, суд погодився з доводами позивача, що у неї виникло право на отримання аліментів від відповідача на утримання починаючи з подання позову до суду і до досягнення дитиною семи років. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Мойсеєнко Р.М., подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення Хаджибейського районному суду м. Одеси по справі № 521/9761/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини-матері, з якою проживає дитина з інвалідністю, що не може обходитись без постійного стороннього догляду до семи років скасувати. Винести нове рішення по справі № 521/9761/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини-матері, з якою проживає дитина з інвалідністю, що не може обходитись без постійного стороннього догляду до семи років, яким у задоволенні позовних вимог, відмовити у повному обсязі. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Так, скаржник посилається на недоведеність обставин, шо мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Вважає, що суд невірно тлумачить поняття дитина з інвалідністю, що «не може обходитись без постійного стороннього догляду», у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували відповідний статус дитини. З наданих документів, видно, що «дитина потребує індивідуального режиму відпочинку впродовж дня, з обмеженням емоційного та фізичного навантаження, спеціального безлактозного харчування постійно та продовження реабілітаційних заходів протягом року». Жодних інших документів у яких би йшлося про неможливість обходитися без постійного стороннього догляду дитиною-інвалідом матеріали справи не містять. Суд фактично задовольнив позовну заяву позивачки, яку вона подавала за ст. 88 СК України, саме на підставі ст. 84 СК України, яка не застосовується та не може застосовуватися у зазначених правовідносинах. Таким чином, позивачкою не доведено, що дитина є такою, яка потребує постійний сторонній догляд, але суд не звернув на це увагу, у зв`язку з чим виніс незаконне та необґрунтоване рішення. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи Щодо відзиву на апеляційну скаргу Позивачкою ОСОБА_1 надано відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю, має втрату здоров`я і залежність від стороннього догляду, тобто у повній мірі потребує постійного стороннього догляду, допомоги та диспансерного нагляду лікарів. Самообслуговування дитини відповідно до вікової норми та постійний сторонній догляд і допомога це зовсім різні речі, це у повній мірі розкриває суть виданої довідки Комунального некомерційного підприємства «Дитяча міська поліклініка №4» ОМР за № 01-31/451 від 19.08.2025 року: «Постійний сторонній догляд потрібен також, відповідно віку та захворюванню, постійно потрібно контролювати раціон дитини (безлактозне харчування)». Вона, як мати доньки, повністю займається її вихованням, лікуванням та реабілітацією. Вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, доводи та аргументи відповідача у невизнанні та відмові у задоволенні позовної заяви у повному обсязі, є безпідставними та необґрунтованими. А рішення суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог у повному обсязі - законним і обґрунтованим Пояснення учасників справи Представник скаржника ОСОБА_2 адвокат Мойсеєнко Р.М. в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити в повному обсязі. Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги сторони відповідачів. Згідно із ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, беручи до увагу думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 . Фактичні обставини справи, встановлені судом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 19.06.209 року Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2020 року по справі № 521/10882/20 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 31 серпня 2018 року Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 2022 було розірвано. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26.05.2020 року по справі № 521/19491/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку ( доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30.03.2023 року по справі № 521/8255/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходу щомісяця, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чотирьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26.10.2023 року по справі № 521/15577/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходу щомісяця, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , п`яти років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15.10.2024 року по справі № 521/9563/24 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходу щомісяця, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно медичного висновку ЛКК № 50 від 18.04.2025 року дитина за станом здоров`я перебуває на обліку як дитина з інвалідністю з 26.06.2024 року з діагнозом Е-73.0 та потребує індивідуального режиму відпочинку впродовж дня з обмеженням психоемоційного та фізичного навантаження, спеціального безлактозного харчування постійно та продовження реабілітаційних заходів протягом року з 11.06.2025 року по 11.06.2026 року. У відповідності до відповіді на адвокатський запит від 19.08.2025 року КНП «Дитяча міська поліклініка № 4» ОМР повідомляє, що дитина потребує постійного стороннього догляду відповідно віку та захворюванню, постійно потребує контролю раціону (безлактозне харчування). Згідно наказу від 27.05.2025 року за № 623 о/с ГУНП в Одеській області, вона з 12 червня 2025 року по 11 червня 2026 року перебуває у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду. ОСОБА_1 проживає разом з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно посвідчення серії НОМЕР_4 є дитиною з інвалідністю, законним представником у вказаному посвідченні зазначена позивач ОСОБА_1 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування . Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Положеннями статті 91 СК України закріплено право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Так відповідно до частини другої наведеної статті жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу. Відповідно до статті 88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина. Вказана норма встановлює підстави, за яких виникає зазначене вище право: 1) проживання одного з подружжя з дитиною-інвалідом та опікування нею; 2) нездатність дитини обходитися без постійного стороннього догляду; 3) походження дитини від другого з подружжя (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення, факт біологічного походження); 4) спроможність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу. При цьому, неодмінною умовою виникнення права на утримання одного з подружжя є опікування ним дитиною-інвалідом. В разі спору факт опікування дитиною має бути доведений свідченням свідків та іншими доказами. Опікування дитиною не виключається в разі залучення до догляду за дитиною сторонніх осіб, професійних вихователів, медичних працівників тощо. Сам по собі факт проживання з дитиною-інвалідом не є достатнім доказом опікування нею. Право на утримання не виникає, якщо один з подружжя проживає спільно з дитиною-інвалідом, однак дитиною опікується інша особа, яка також проживає разом з ними. Важливою є потреба дитини-інваліда в постійному сторонньому догляді. Тому в разі спору дана обставина має бути підтверджена відповідними доказами. Для цілей Конвенції про права дитини 1989 року дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше. Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (частина перша статті 6 СК України). Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» дитина з інвалідністю - це дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту. Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України», дитина з інвалідністю - особа до досягнення нею повноліття (віком до 18 років) зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність. Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», встановлені відповідні розміри державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства (залежно від групи) та дітям з інвалідністю до 18 років. Правовідносини у справі, стосуються стягнення аліментів на утримання дружини, яка здійснює опіку над малолітньою дочкою. Згідно медичного висновку ЛКК № 50 від 18.04.2025 року дитина за станом здоров`я перебуває на обліку як дитина з інвалідністю з 26.06.2024 року з діагнозом Е-73.0 та потребує індивідуального режиму відпочинку впродовж дня з обмеженням психоемоційного та фізичного навантаження, спеціального безлактозного харчування постійно та продовження реабілітаційних заходів протягом року з 11.06.2025 року по 11.06.2026 року. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно посвідчення серії НОМЕР_4 є дитиною з інвалідністю, законним представником у вказаному посвідченні зазначена позивач ОСОБА_1 . Отже, за встановлених обставин, колегія суддів, вважає слушними висновки суду першої інстанції, відносно того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною з інвалідністю та, що позивачка, як мати доньки, повністю займається її вихованням, лікуванням та реабілітацією. Проте, як вже було вищезазначене, для застосування ст. 88 СК України, важливою є потреба дитини-інваліда в постійному сторонньому догляді. Тому, в разі спору дана обставина має бути підтверджена відповідними доказами. Такими доказами є медичні документи медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення ступеню обмеження життєдіяльності людини, довідка до акта огляду МСЕК або висновок ЛКК про необхідність саме стороннього догляду. Однак, належних доказів, щодо потреби дитини-інваліда в постійному сторонньому догляді, позивачкою не надано. При цьому, відповідь на адвокатський запит представника відповідача від 19.08.2025 року надана КНП «Дитяча міська поліклініка № 4» ОМР та наказ від 27.05.2025 року за № 623 о/с ГУНП в Одеській області, не є належними доказами в розумінні ст. 88 СК України, щодо підтвердження потреби дитини-інваліда ОСОБА_3 в постійному сторонньому догляді. За викладеного, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження, а тому проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері, з якою проживає дитина з інвалідністю, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). У зв`язку з наведеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог. Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Мойсеєнко Роман Миколайович - задовольнити. Рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 20 листопада 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері, з якою проживає дитина з інвалідністю - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 18.05.2026 року. Головуючий О.Ю. Карташов Судді В.А. Коновалова Ю.П. Лозко