Постанова КАС ВС № 160/32247/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2026 року м. Київ справа № 160/32247/24 адміністративне провадження № К/990/46919/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 (головуючий суддя Царікова О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 (головуючий суддя Чередниченко В.Є., судді: Шальєва В.А., Іванов С.М.) у справі № 160/32247/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМЛІВ» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, постанови, УСТАНОВИВ: І. РУХ СПРАВИ 05.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМЛІВ» (далі - ТОВ «КСМЛІВ») до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (далі - УДАБК Дніпровської міської ради), в якому позивач просив: - визнати протиправним та скасувати припис УДАБК Дніпровської міської ради від 05.11.2024 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагалось вжити заходи щодо приведення нежитлового приміщення № 2 за адресою: вул. Володимира Вернадського, 19/21, м. Дніпро у попередній стан відповідно до матеріалів технічної інвентаризації від 23.01.2006; - визнати протиправною та скасувати постанову УДАБК Дніпровської міської ради від 20.11.2024 № 5-10/20112024 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої ТОВ «КСМЛІВ» визнано винним у вчиненні правопорушення, що передбачене пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР), та накладено штраф у сумі 109 008,00 грн. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 29.04.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025, позов задовольнив повністю. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою УДАБК Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 160/32247/24 за позовом ТОВ «КСМЛІВ» до УДАБК Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, постанови та витребувано справу з Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН Позов обґрунтований тим, що висновки відповідача, викладені в оскаржуваних приписі та постанові, повністю спростовуються висновком від 29.11.2024 № 93-24 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи та висновком судової будівельно-технічної експертизи від 28.10.2024 № 0710/24. Також позивач зазначає про те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.11.2024 № 5-10/20112024 була складена та підписана із порушенням приписів пункту 1 частини другої статті 3 Закону № 208/94-ВР та абзаців 5, 6 пункту 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, а тому вона підлягає визнанню протиправною та скасуванню. Відповідачем подано відзив на позовну заяву, мотивований тим, що під час проведення перевірки за результатами виявлених порушень містобудівного законодавства посадовими особами управління у присутності представника директора ТОВ «КСМЛІВ» ОСОБА_4, а саме Разбітнова К.В., складено акт перевірки від 05.11.2024 № 0000000008, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.11.2024 та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.11.2024. Відповідач зауважив, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13.05.2023 № 698 та Витягу з Державного реєстру речових прав від 30.05.2023 індексний номер 333968179, які були надані під час проведення позапланової перевірки, вбачається, що ТОВ «КСМЛІВ» придбало в житловому будинку літ. Б-5 у цокольному поверсі нежиле приміщення № 2 поз. 1- 14, загальною площею 158,6 кв. м., три приямки б, б1, б11 та б111 - вхід у підвал. Згідно інформації, що міститься у згаданих документах, приміщення мало лише один вхід. Вказана обставина також вказує на факт того, що на момент купівлі об`єкта всі приямки були окремими та мали свої огороджувальні конструкції, приміщення мало лише один вхід, а об`єднання приямків та влаштування додаткового входу замість вікна здійснено саме позивачем. 31.12.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, де викладена незгода з аргументами відповідача, викладеними у відзиві на позов. На думку позивача, посилання на інформацію з правовстановлюючих документів (договір купівлі-продажу від 13.05.2023 № 698 та витяг з Державного реєстру речових прав) не може свідчити, що станом на дату укладення договору об`єкт нерухомого майна мав саме такі характеристики, як зазначено в договорі, оскільки при переході права власності на об`єкт нерухомого майна його технічна інвентаризація та виготовлення технічного паспорту не є обов`язковими. Тому вказані дані не можуть свідчити про те, що об`єднання приямків та влаштування додаткового входу замість вікна здійснювалося саме ТОВ «КСМЛІВ»; звертає увагу, що в день укладення договору технічна інвентаризація сторонами договору не проводилася, а нотаріус, виконуючи функцію державного реєстратора, використав відомості про проведену технічну інвентаризацію об`єкта, які містилися в правовстановлюючих документах та реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також наголошує, що відповідач посилається на технічну документацію, надану листом КП «Дніпровське МБТІ» від 21.08.2024, в якому вказана остання дата інвентаризації об`єкту нерухомого майна - 25.10.2007. 03.04.2025 в судовому засіданні був допитаний судовий експерт ОСОБА_1 з приводу наданого ним висновку експертизи від 29.11.2024 № 93-24 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи нежитлового приміщення «Б-5» по вул. Володимира Вернадського, 19/21 в м. Дніпро Дніпропетровської області . 14.04.2025 відповідачем були надані додаткові пояснення з приводу обставин, виявлених за результатами допиту експерта, в яких зазначено, що під час допиту експерт ОСОБА_1 вказав на факт того, що стіна з віконним прорізом є несучою стіною, а відтак демонтаж нижньої частини стіни фактично відбувся шляхом втручання в несучу конструкцію, що в розумінні діючого законодавства прямо передбачає отримання дозвільних документів, крім того відповідач послався на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі № 380/10352/21, обставини якої вважає релевантними у даній справі. 23.04.2025 до суду першої інстанції від представника ТОВ «КСМЛІВ» надійшли додаткові пояснення, в яких позивач наголошує, що посилання відповідача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі № 380/10352/21 не заслуговує на увагу з огляду на нерелевантність обставин справи, оскільки в наведеній постанові у справі № 380/10352/21 позивач визнає, що на місці віконного отвору нею встановлено двері і влаштовано сходи на вулицю, а у справі, що розглядається, позивач заперечує проведення ремонтних робіт з влаштування дверей (входу) замість віконного отвору та стверджує, що ним була проведена лише заміна металопластикової конструкції в межах існуючого прорізу. ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «КСМЛІВ» є власником нежитлового приміщення за адресою: вул. Володимира Вернадського, 19/21, м. Дніпро, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13.05.2023, зареєстрованого в реєстрі за № 698, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучми Н.В. З договору вбачається, що попереднім власником зазначеного об`єкту нерухомого майна було ТОВ «Рубікон». УДАБК Дніпровської міської ради здійснено позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва за адресою: вул. Володимира Вернадського, 19/21, м. Дніпро, що належить ТОВ «КСМЛІВ». Підставою для проведення позапланової перевірки стало звернення Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради від 12.08.2024 № 3/4-470, в якому зазначено, що позивачем на об`єкті виконуються не підготовчі, а будівельні роботи за відсутності відповідного дозволу. У період з 23.10.2024 по 05.11.2024 посадовими особами УДАБК Дніпровської міської ради проведена позапланова перевірка на об`єкті за адресою: вул. Володимира Вернадського, 19/21, м. Дніпро. За результатами перевірки УДАБК Дніпровської міської ради 05.11.2024 складений акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 0000000008, на підставі якого був складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. В акті від 05.11.2024 № 0000000008 зазначено, що замовником - ТОВ «КСМЛІВ» на об`єкті, який знаходиться за адресою: вул. Володимира Вернадського, 19/21, м. Дніпро, виконуються будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення без повідомлення про початок їх виконання, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1). На момент проведення перевірки збільшено віконний проріз та замість вікна встановлено двері, збільшено будівельний об`єм приміщення шляхом заглиблення підлоги з висоти 2,4 м. до 2,9-3,4 м, також об`єднано чотири приямки з зайняттям земельної ділянки, яка не перебуває у власності ТОВ «КСМЛІВ». На підставі інформації, зазначеної в акті, відповідачем видано припис від 05.11.2024 про усунення порушень, яким вимагалось вжити заходи щодо приведення нежитлового приміщення № 2 за адресою: вул. Володимира Вернадського, 19/21, м. Дніпро у попередній стан відповідно матеріалів технічної інвентаризації від 23.01.2006. Також відповідачем було винесено постанову від 20.11.2024 № 5-10/20112024 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої за результатами перевірки виявлено порушення ТОВ «КСМЛІВ» вимог Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), визнано останнього винним у вчиненні правопорушення, що передбачене пунктом 2 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР, та накладено штраф у сумі 109 008 грн. Законність та обґрунтованість припису про усунення порушень та постанови про накладення штрафу є предметом спору у цій справі. Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач стверджував, що ним на підставі договору підряду б/н від 10.07.2024 проводилися ремонтні роботи (утеплення фасаду, оздоблювальні роботи стін та підлоги приміщення тощо), що не є будівельними роботами в розумінні діючого законодавства та не потребують будь-яких дозволу від державних органів на початок виконання таких робіт, зокрема, ці ремонтні роботи він проводив на виконання рекомендацій, викладених у звіті про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об`єкту від 17.07.2024, складеному експертом Данилейко О.В. З цього звіту вбачається, що ТОВ «КСМЛІВ» звернулося до останнього з технічним завданням № 30-2024 на проведення обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій приямків цокольної частини біля приміщення 2 в житловому будинку назва і місце знаходження об`єкту - обстеження окремих конструкцій житлового будинку з метою ліквідації наслідків аварійної ситуації та відновлення функціонування об`єкту приміщень цокольного поверху, призначеного для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Володимира Вернадського, будинок 19/21, приміщення. Відповідно до додатку «Б» до Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об`єкту від 17.07.2024, «Відомості дефектів та пошкоджень об`єкта - загальні рекомендації щодо відновлення експлуатаційної придатності - стіни - демонтувати стіни приямків.

2. Влаштувати нові стіни з армованого вологостійкого бетону, товщиною 200 мм.

3. Виконати оздоблення згідно рішення Замовника, підлога - Влаштувати покриття підлоги з армованого бетону з подальшим оздобленням». Означене відображено в довідці фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 18.10.2024 № 18/10/24-1, виданій ТОВ «КСМЛІВ», де міститься інформація, що в ході проведення технічної інвентаризації об`єкту нерухомого майна, робіт, які потребують введення в експлуатацію, не виявлено. Загальна площа змінилася у зв`язку з демонтажем оздоблення приміщень, демонтажем та встановленням перегородок без втручання в огороджувальні та несучі конструкції та інженерні системи загального користування будинку, що не потребує отримання дозвільних документів та не підлягає введенню в експлуатацію згідно Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 (далі - Постанова № 406). Згідно з інформацією, зазначеною в Технічному паспорті від 26.06.2023 № TIO1:3843-0487-9075-4595 на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення № 2 (поз. 1- 14) у цокольному поверсі в житловому будинку літ. «Б-5» по вул. Володимира Вернадського, 19/21 в м. Дніпро Дніпропетровської області, технічна характеристика основних конструктивних елементів нежитлового приміщення, наступна: літ. «Б-5» - нежитлове приміщення № 2 (поз. 1-14) у цокольному поверсі, фундамент - бетон, стіни - цегла, перекриття - залізобетонні плити, побудовано в 2003 році, літ. «бб`б"» - приямок, фундамент/стіни - бетон, побудовано в 2003 році, літ. «б'» - вхід у підвал, фундамент/стіни - бетон, дах - металевий, сходи бетонні оздоблені плиткою, побудовано в 2003 році. Позивачем також надано: - договір підряду від 23.04.2024, укладений між ТОВ «КСМЛІВ» (Замовник) та ОСОБА_3 (Підрядник), згідно із умовами якого Підрядник зобов`язується виконати за завданням Замовника таку роботу: здійснити замір віконних пройомів та здійснити монтаж віконних металопластикових конструкцій (вікон), виготовлених за замірами Підрядника, у приміщенні за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 19/21 . Із здійснених під час виконання робіт замірів вбачається, що отвори вікон об`єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення № 2 у цокольному поверсі житлового будинку літ. «Б-5» по вул. Володимира Вернадського, 19/21 в м. Дніпро Дніпропетровської області , збільшені не були, встановлені були виключно віконні блоки в рамках існуючих прорізів після демонтажу старих віконних блоків, а не дверні блоки; - висновок експертизи від 29.11.2024 № 93-24 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи нежитлового приміщення № 2, розташованого в м. Дніпро, Дніпровського району Дніпропетровської області по вулиці Вернадського Володимира, 19/21 , виготовлений судовим експертом ОСОБА_1, резолютивна частина якого містить такі висновки: «

1. Об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення № 2 у цокольному поверсі житлового будинку літ. «Б-5» по вул. Володимира Вернадського, 19/21 в м. Дніпро Дніпропетровської області станом на дату огляду ознак самочинного будівництва не містить.

2. Ознак невідповідності державним стандартам, нормам і правилам в нежитловому приміщенні № 2 у цокольному поверсі житлового будинку літ. «Б-5» по вул. Володимира Вернадського, 19/21 в м. Дніпро Дніпропетровської області станом на дату огляду не виявлено.

3. Ремонтно-будівельні роботи по збільшенню віконного прорізу та встановленню дверей замість вікна, збільшенню внутрішнього об`єму приміщення шляхом заглиблення підлоги з висоти 2,4 м до 2,9-3,4 м, об`єднанню чотирьох приямків в нежитловому приміщенні № 2 у цокольному поверсі житлового будинку літ.«Б-5» по вул. Володимира Вернадського, 19/21 в м. Дніпро Дніпропетровської області виконані. У зв`язку із відсутністю проєктно-кошторисної документації визначити період проведення вказаних ремонтно-будівельних робіт не представляється можливим.

4. Роботи, які проводяться в нежитловому приміщенні № 2 у цокольному поверсі житлового будинку літ. «Б-5», розташованого в м. Дніпро Дніпропетровської області по вулиці Володимира Вернадського, 19/21, не відносяться до будівельних робіт, які потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт підлягає прийняттю в експлуатацію.

5. Збільшення площі забудови нежитлового приміщення № 2 у цокольному поверсі житлового будинку літ. «Б-5» по вул. Володимира Вернадського, 19/21 в м. Дніпро Дніпропетровської області та зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту не відбулося.

6. В результаті проведення обстеження житлового будинку літ. «Б-5», розташованого по вулиці Володимира Вернадського, 19/21 в м. Дніпро Дніпропетровської області просідань та деформацій будівлі не виявлено. Маються поодинокі волосяні тріщини в цегляних стінах житлового будинку, які виникли в процесі тривалої експлуатації вказаного житлового будинку та не впливають на його якісні показники і не пов`язані із проведенням ремонтно-будівельних робіт в нежитловому приміщенні № 2 у цокольному поверсі житлового будинку літ. «Б-5», розташованого по вулиці Володимира Вернадського, 19/21 в м. Дніпро Дніпропетровської області та в приямках із входом у підвал.

8. Приямки нежитлового приміщення № 2 у цокольному поверсі житлового будинку літ. «Б-5», розташованого по вул. Володимира Вернадського, 19/21 в м. Дніпро Дніпропетровської області, не являються частиною фундаменту або несучою конструкцією житлового будинку літ. «Б-5», розташованого в м. Дніпро, Дніпропетровської області по вулиці Володимира Вернадського, 19/21. Під час допиту в судовому засіданні експерт ОСОБА_1 підтримав свій висновок та повідомив, що під час обстеження факт облаштування другого виходу та встановлення дверей замість вікна не підтвердився, як вхід встановлений металопластиковий блок використовуватися не може, функціонально можливе його використання лише як евакуаційний (аварійний) вихід. Експерт пояснив, що даний віконний отвір у відповідності із вимогами ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги» був зазначений у висновку експертизи як «другий евакуаційний пожежний вихід» згідно пункту 2 наказу МВС України 30.03.2016 № 239/229 «Про затвердження Правил пожежної безпеки в галузі зв`язку», де визначено, що шляхи евакуації - коридори, сходи, сходові клітки, тамбури, шлюзи та інші проходи, що забезпечують евакуацію людей, які знаходяться у будинку. Представник відповідача під час розгляду справи надав пояснення, що даний отвір неможливо використовувати як вхід, але припустив, що ТОВ «КСМЛІВ» має намір провести роботи з перетворення віконного отвору в дверний (вхід/вихід) V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що посадові особи відповідача зафіксували в акті обставини щодо збільшення віконного прорізу та замість вікна встановлення дверей, що не відповідає дійсності. Збільшення віконного отвору також не підтверджено належними доказами, оскільки матеріали справи не містять як документів, які б підтверджували існуючий раніше розмір віконного отвору, так і проєктно-кошторисної документації, яка б містила інформацію про зміну його розміру. Висновки відповідача стосовно виконання робіт з реконструкції нежитлового приміщення без повідомлення про початок їх виконання на об`єкті під час проведення органом державного архітектурно-будівельного контролю не підтверджуються належними, достовірними і допустимими доказами. Також суд зробив висновок про порушення процедури проведення перевірки відповідачем у зв`язку з проведенням такої перевірки за відсутності суб`єкта містобудування чи його уповноваженого представника, що є достатньої підставою для скасування її результатів. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зазначив, що відповідачем допущено порушення порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме державний архітектурно-будівельний контроль у спірних відносинах був проведений за відсутності суб`єкта містобудування або його представника при тому, що відповідачем не надано доказів належним чином повідомлення про дату і час проведення перевірки суб`єкта містобудування - ТОВ «КСМЛІВ». У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважав, що зроблені в ході такої перевірки висновки, не можуть бути допустимими доказами у цій справі, оскільки вони отримані з порушенням чинного законодавства. Між тим, суд апеляційної інстанції зауважив і на тому, що оскаржуваний припис не містить висновки про виявлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства, та не визначає конкретні дії, обов`язкові до виконання для усунення виявлених порушень, оскільки сама вимога припису «вжити заходи щодо приведення нежитлового приміщення № 2 за адресою: вул. Володимира Вернадського, 19/21, м. Дніпро, у попередній стан відповідно до матеріалів технічної інвентаризації від 23.01.2006» не може вважатися такою, що спрямована на усунення порушень вимог законодавства, оскільки матеріали справи містять відомості про проведення КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» інвентаризації станом на 25.10.2007, а право власності на об`єкт нерухомого майна виникло у позивача 13.05.2023. VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, мотивуючи це тим, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16, від 16.03.2023 у справі № 400/4409/21, де суди вказали, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення; певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: якщо внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або якщо допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності такі порушення не мають); ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Зазначає, що суди попередніх інстанцій обґрунтували своє рішення виключно посиланнями на порушення УДАБК Дніпровської міської ради порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме те, що державний архітектурно-будівельний контроль був проведений за відсутності суб`єкта містобудування або його представника, а відтак, послалися на те, що висновки, зроблені в ході такої перевірки, не можуть бути допустимими доказами у цій справі, оскільки вони отримані з порушенням чинного законодавства. Проте, суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки обставинам справи щодо суті правопорушення, а саме характеру робіт, проведених позивачем, а також способу втручання позивача в існуючі конструкції приміщення. Першочерговому з`ясуванню підлягали обставини того, чи проводилися позивачем роботи, які потребували отримання дозвільної документації, проте суди попередніх інстанцій не дослідили дане питання, правових висновків щодо цього у своїх рішеннях не навели. УДАБК Дніпровської міської ради ж посилається на факт того, що позивачем порушено вимоги містобудівного законодавства, що підтверджено належними та допустимими доказами. Відтак, на думку відповідача, порушення процедури проведення перевірки не спростовує незаконність дії позивача у сфері будівництва щодо об`єкту перевірки. Також скаржник зазначає, що перед початком проведення позапланової перевірки за адресою вул. Вернадського Володимира, 19/21, до посадових осіб УДАБК Дніпровської міської ради з приміщення вийшов представник директора ТОВ «КСМЛІВ» ОСОБА_4 - Разбітнов К.В., який надав ордер та повідомив, що є представником ОСОБА_4, яка є директором ТОВ «КСМЛІВ». Всі дії під час проведення перевірки Разбітнов К.В. узгоджував з директором ТОВ «КСМЛІВ» ОСОБА_4 Саме Разбітнов К.В. надав доступ до приміщення об`єкта будівництва, надав документи щодо об`єкта будівництва, які безпосередньо отримав від директора ТОВ «КСМЛІВ» ОСОБА_4, а саме: копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13.05.2023 № 698; копію витягу з Державного реєстру речових прав від 30.05.2023, індексний номер 333968179; копію технічного паспорту ТІ01:8652-3846-7713-5462; копію Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об`єкту від 17.07.2024. З наведеного вбачається, що Разбітновим К.В. надано достатній обсяг документів, для того, щоб вважати його уповноваженою особою на представництво інтересів директора ТОВ «КСМЛІВ» ОСОБА_4, оскільки очевидно, що Разбітнов К.В. діяв в її інтересах та на її користь. Відтак, на думку скаржника, посилання судів попередніх інстанцій на відсутність уповноваженої особи під час проведення перевірки не знаходять свого підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Щодо суті порушення скаржник посилається на втручання позивача в огороджувальні конструкції, до яких за характеристиками безпосередньо відноситься частина стіни під віконним блоком, що за своїми властивостями є видом будівельних робіт з реконструкції, які потребують отримання відповідного дозволу. Подібного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 17.05.2023 у справі № 380/10352/21, де обґрунтовано зазначив, що «… влаштування дверного отвору замість віконного отвору в огороджувальній конструкції першого поверху дев`ятиповерхового будинку потребує відповідно до вимог статті 34 Закону № 3038-VI подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органів державного архітектурно-будівельного контролю». Проте суди належного аналізу і оцінки цим обставинам не надали, як і не надали належної оцінки і доказам, що були надані УДАБК Дніпровської міської ради на підтвердження проведення позивачем саме будівельних робіт. Так, зокрема, позивач придбав об`єкт нерухомості за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 19/21, прим. 2, 30.05.2023. Відповідно до схеми об`єкта нерухомості, що міститься у технічному паспорті, наданому позивачем, об`єкт має два входи, позначені як Д-1 та Д-2. Однак, за зазначеною в технічній документації план-схемою поверхів громадського будинку від 25.10.2007, вхід Д-2 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 19/21, прим. 2, відсутній. Вказані обставини також підтверджують і правовстановлюючі документи на нерухоме майно, які надані позивачем, зокрема Витяг з Державного реєстру речових прав від 30.05.2023, індексний номер 333968179. Відтак відповідно до план-схеми від 25.10.2007 об`єкт нерухомості мав один вхід (Д-1), тоді як технічний паспорт, наданий позивачем, вказує на наявність двох входів (Д-1 та Д-2). Ця розбіжність свідчить про те, що після купівлі об`єкта нерухомості, позивачем було проведено роботи зі створення нового входу (Д-2), що передбачало фізичне втручання в зовнішню стіну будинку. Такі дії, відповідно до пункту 1 Постанови № 406, є реконструкцією, яка потребує дозвільних документів. Таким чином, розширення віконного отвору до розмірів вхідного передбачає фізичне втручання в зовнішню стіну будівлі. Такі роботи змінюють геометричні параметри стіни, впливають на її тепло- та звукоізоляційні властивості, а також можуть порушити архітектурну цілісність будівлі. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки й посиланням УДАБК Дніпровської міської ради на незаконність проведених позивачем робіт щодо демонтажу приямків. Так, відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13.05.2023 № 698 та Витягу з Державного реєстру речових прав від 30.05.2023, індексний номер 333968179, які були надані під час проведення позапланової перевірки, вбачається, що позивачем придбано в житловому будинку літ. Б-5 у цокольному поверсі нежиле приміщення № 2 поз. 1-14, загальною площею 158,6 кв. м., три приямки б, б', б'' та б''' - вхід у підвал. Зі Звіту про технічне обстеження будівельних конструкцій об`єкта від 17.07.2024, що наданий позивачем, зазначено, що стан об`єкта нерухомості за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 19/21, прим. 2, визначено як «незадовільний» (категорія 3). Додатком Б «Відомість дефектів та пошкоджень об`єкта» до Звіту про технічне обстеження від 17.07.2024 надано рекомендації для поліпшення стану об`єкта нерухомості. Позивачем не заперечувалось, що на основі результатів візуального та інструментального обстеження будівельних конструкцій об`єкта ним демонтовано приямки без втручання у внутрішні конструкції об`єкта нерухомості, зокрема, фасаду будинку, і не проводилося викопування ґрунту. Однак, як вбачається з матеріалів справи (матеріали фотофіксації та надані позивачем фото як додаток до висновку експерта), демонтаж приямків, проведений позивачем, здійснювався шляхом викопування ґрунту та оголення фасаду будинку, що потребує дозволу, оскільки такі роботи можуть створювати аварійні ситуації, оскільки демонтаж приямків шляхом викопування ґрунту може посилювати дефекти стін і підлоги, оскільки видалення ґрунту поблизу підпірних стін знижує їх опірність. Також із наданих УДАБК Дніпровської міської ради матеріалів фотофіксації вбачається, що позивач провів реконструкцію з трьох приямків в один шляхом їх викопування поблизу фасаду. Тобто, метою будівельних робіт було не лише поліпшення якості об`єкта, а й забезпечення доступу до новоствореного входу Д-2. Відтак, об`єднання трьох приямків в один шляхом викопування є складовою реконструкції, спрямованої на зміну функціонального використання об`єкта, що потребує дозвільних документів. Також суди попередніх інстанцій не звернули уваги на зміну площі нежитлового приміщення, що відбулася внаслідок будівельних робіт, проведених позивачем. Так, з отриманої від КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» технічної документації, доданої до листа від 21.08.2024 № 9924, вбачається, що згідно з матеріалами технічної документації висота приміщень становила 2,4 м, тоді як під час перевірки встановлено виконання будівельних робіт із заглиблення підлоги приміщення фактична висота приміщення стала 2,9-3,4 м, що також свідчить про втручання в огороджувальні конструкції. Ставить під сумнів скаржник і посилання судів на висновок експерта від 28.10.2024 № 0710/24, адже він ґрунтувався на неналежних доказах, оскільки експертом взято технічний паспорт від 26.06.2023, тоді як позивач набув право власності 30.05.2023. Експертом не досліджено технічну документацію та інвентаризаційну справу, що діяли на момент купівлі-продажу об`єкта нерухомості, тобто станом на 30.05.2023. При порівнянні технічної документації від 2007 року (план-схема, яка не містить входу Д-2) з технічною документацією 2023 року вбачається, що відбулося створення входу Д-2 шляхом розширення саме віконного отвору. Також висновок експерта суперечить наявним у справі матеріалам фотофіксації, які підтверджують саме викопування ґрунту поблизу фасаду. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, мотивований тим, що порушення процедури проведення перевірки носить не «формальний характер», а фактично суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) позбавляється прав, визначених в статті 10 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», та фактично позбавлений права і можливості вплинути на результати перевірки, надати необхідні відомості, що спростовують висновки контролюючого органу, залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб, зокрема експертів, тощо. Матеріали справи містять достатньо доказів того, що ТОВ «КСМЛІВ» не надавало адвокату Разбітнову К.В. довіреність на представництво інтересів підприємства та не укладало з ним договір про надання професійної правничої допомоги, а отже він не був уповноваженою особою позивача під час проведення перевірки з огляду на відсутність повноважень. Порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів. Разом з тим в ході судового розгляду справи встановлено, що отвори вікон об`єкту нерухомого майна у цокольному поверсі житлового будинку, збільшені не були, встановлені були виключно віконні блоки в рамках існуючих прорізів після демонтажу старих віконних блоків, а не дверні блоки. Також під час допиту в судовому засіданні експерт підтримав свій висновок та повідомив, що під час обстеження факт облаштування другого виходу та встановленню дверей замість вікна не підтвердився, як вхід встановлений металопластиковий блок використовуватися не може, функціонально можливе його використання лише як евакуаційний (аварійний) вихід. Отже, як вірно зазначено судом, посадові особи відповідача зафіксували в акті обставини щодо збільшення віконного прорізу та замість вікна встановлення дверей, що не відповідає дійсності. Щодо інших зафіксованих в акті порушень суд також дійшов висновку, що збільшення площі забудови нежитлового приміщення № 2 у цокольному поверсі житлового будинку літ. «Б-5» по вул. Володимира Вернадського, 19/21 в м. Дніпро Дніпропетровської області та зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту не відбулося; приямки нежитлового приміщення № 2 у цокольному поверсі житлового будинку літ. «Б-5», розташованого по вул. Володимира Вернадського, 19/21 в м. Дніпро Дніпропетровської області не є частиною фундаменту або несучою конструкцією цього житлового будинку, що підтверджується висновком експертизи від 29.11.2024 № 93-24. Позивач зауважує, що поперечні стінки між приямками не є ні огороджувальними, ні несучими конструкціями, тому дійсно експертом було зроблено вірний висновок, що фактів втручання в огороджувальні та несучі конструкції об`єкта нерухомості не відбувалось. Реконструкція ж приямків полягала лише у заміні цегляної аварійної кладки на нові бетонні стіни на тому самому місці, де була цегляна кладка, без змінення розмірів приямків. Тому дійсно жодного викопування ґрунту не відбувалось, що і вірно вказано експертом. 27.04.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких звернено увагу на постанову Верховного Суду від 17.04.2026 у справі № 160/7445/25, за змістом якої посилання на недоліки адміністративної процедури саме по собі не звільняє суд від обов`язку з`ясувати, чи наявний у діях позивача склад правопорушення по суті та чи вплинули або об`єктивно могли вплинути відповідні процедурні недоліки на встановлення фактичних обставин справи і зміст оскаржуваної постанови. VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою, другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам відповідача, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним Законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон № 3038-VI. Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (частина друга статті 41 Закону № 3038-VI). Згідно з частиною третьою статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проєкту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм і правил, затвердженим проєктним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проєктною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації. Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проєкту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону № 3038-VI. Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Відповідно до частини першої пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Згідно з пунктом 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Положеннями пунктів 16 та 17 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності, та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню. Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки або забезпечити присутність своїх представників у разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування. Водночас у постанові від 13.12.2021 у справі № 160/9483/19 Верховний Суд зазначив: « 21. … системний аналіз положень Порядку № 553 дає підстави для висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль може здійснюватися без присутності суб`єктів містобудування або їх представників лише у випадку, якщо останні були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, але не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки.

22. При цьому законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач у межах підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення». Втім суди попередніх інстанцій обмежившись посиланням на присутність під час проведення перевірки адвоката Разбітнова К.В., що є представником ОСОБА_4 , яка є директором ТОВ «КСМЛІВ», тобто останній не був уповноваженою особою позивача, дійшли висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль у спірних відносинах був проведений за відсутності суб`єкта містобудування або його представника, що є достатньої підставою для скасування результатів перевірки. Обставини повідомлення позивача як суб`єкта містобудування про дату і час проведення перевірки судами попередніх інстанцій залишені поза увагою. У постанові від 17.04.2026 у справі № 160/7445/25 Верховний Суд своєю чергою вказав, що посилання на недоліки адміністративної процедури саме по собі не звільняє суд від обов`язку з`ясувати, чи наявний у діях позивача склад правопорушення по суті та чи вплинули або об`єктивно могли вплинути відповідні процедурні недоліки на встановлення фактичних обставин справи і зміст оскаржуваної постанови. Разом з тим суди попередніх інстанцій не встановили, зокрема, чи спростовував позивач по суті зафіксоване контролюючим органом виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення без повідомлення про початок їх виконання, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), і чи могли пояснення або заперечення ТОВ «КСМЛІВ» за умови його участі у відповідній процедурі вплинути на висновки перевірки та винесення оскаржуваних припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Водночас згідно із частиною першою статті 9 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проєктної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI. За змістом частини п`ятої статті 26 Закону № 3038-VI проєктування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами у такому порядку: 1) отримання замовником або проєктувальником вихідних даних; 2) розроблення проєктної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проєктної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову). Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 3038-VI проєктна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Згідно із частиною першою статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Відповідно до частин першої, другої статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення як виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з актом від 05.11.2024 № 0000000008 замовником - ТОВ «КСМЛІВ» на об`єкті, який знаходиться за адресою: вул. Володимира Вернадського, 19/21, м. Дніпро, виконуються будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення без повідомлення про початок їх виконання, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1). На момент проведення перевірки збільшено віконний проріз та замість вікна встановлено двері, збільшено будівельний об`єм приміщення шляхом заглиблення підлоги з висоти 2,4 м. до 2,9-3,4 м, також об`єднано чотири приямки з зайняттям земельної ділянки, яка не перебуває у власності ТОВ «КСМЛІВ». Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновки відповідача стосовно виконання робіт з реконструкції нежитлового приміщення без повідомлення про початок їх виконання на об`єкті під час проведення органом державного архітектурно-будівельного контролю не підтверджуються належними, достовірними і допустимими доказами. Зокрема, суди послалися на висновок експертизи від 29.11.2024 № 93-24, за змістом якого ремонтно-будівельні роботи по збільшенню віконного прорізу та встановленню дверей замість вікна, збільшенню внутрішнього об`єму приміщення шляхом заглиблення підлоги з висоти 2,4 м до 2,9-3,4 м, об`єднанню чотирьох приямків в нежитловому приміщенні № 2 у цокольному поверсі житлового будинку літ.«Б-5» по вул. Володимира Вернадського, 19/21 в м. Дніпро Дніпропетровської області виконані. У зв`язку із відсутністю проєктно-кошторисної документації визначити період проведення вказаних ремонтно-будівельних робіт неможливо. Втім судами попередніх інстанцій не надано оцінки тому, що відповідно до схеми об`єкта нерухомості, яка міститься у технічному паспорті від 18.10.2024, наданому позивачем, об`єкт має два входи, позначені як Д-1 та Д-2. Однак, за зазначеною в технічній документації план-схемою поверхів громадського будинку від 25.10.2007, вхід Д-2 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 19/21, прим. 2, відсутній. Залишено поза увагою судами і той факт, що як висновок експерта від 28.10.2024 № 0710/24, так і висновок експерта від 29.11.2024 № 93-24, ґрунтуються на даних технічного паспорту від 26.06.2023, тоді як позивач набув право власності 30.05.2023. Тобто, судами не встановлено наявність / відсутність входу Д-2 за вказаною вище адресою, що власне і оспорюється сторонами, станом на момент купівлі-продажу відповідного об`єкта нерухомості позивачем. Не надано оцінки судами попередніх інстанцій і посиланням УДАБК Дніпровської міської ради на незаконність проведених позивачем робіт щодо демонтажу приямків, адже об`єднання трьох приямків в один шляхом викопування є складовою реконструкції, спрямованої на зміну функціонального використання об`єкта. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Втім без дослідження та з`ясування наведених вище обставин, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими відповідно до вимог статті 242 КАС України. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином, для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Отже, Верховний Суд уважає, що для правильного вирішення цього спору суду необхідно встановити всі обставини справи щодо предмету спору, з цього приводу належним чином дослідити наявні докази, а у разі потреби, витребувати додаткові. Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень. VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України). Невстановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у цій справі, свідчить про недотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при вирішенні даного спору. Касаційний суд у цій справі позбавлений можливості прийняти нове судове рішення, оскільки відповідно до частини другої статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду першої інстанції та постанові апеляційного суду чи відхилені ними. Враховуючи наведене, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, в ході проведення якого необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд ухвалив: Касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 160/32247/24 скасувати. Справу № 160/32247/24 направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена. Судді Верховного Суду С.М. Чиркін Я.О. Берназюк В.М. Кравчук