Ухвала КАС ВС № 620/3950/22

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2026 року м. Київ справа №620/3950/22 касаційне провадження №К/990/10983/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами питання про ухвалення додаткового судового рішення у справі позовом Приватного багатопрофільного підприємства «ВИМАЛ» (далі - Підприємство) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Управління) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, УСТАНОВИВ: У червні 2022 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.02.2022 №2064/25010700. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 04.10.2022 позов Підприємства задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 22.02.2022 №2064/25010700. Призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 18.10.2022 та встановив Підприємству строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат до 10.10.2022. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 18.10.2022 стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Управління на користь Підприємства судові витрати в розмірі 35743,33 грн. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.02.2023 скасував рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 і додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив. Підприємство звернулося до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду із касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 повністю та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга позивача містила мотиви для скасування рішення суду апеляційної інстанції лише в частині обґрунтування підстав касаційного оскарження щодо рішення суду по суті спору. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду постановою від 30.09.2025 касаційну скаргу Підприємства задовольнив: постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 скасував, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 залишив у силі. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду додатковою постановою від 27.10.2025 задовольнив заяву Підприємства щодо розподілу судових витрат. Присудив на користь Підприємства судові витрати (судовий збір) у сумі 42040,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13225,84 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення. Оскарження судового рішення щодо розподілу судових витрат може відбуватися або шляхом оскарження рішення по суті спору в частині судових витрат, або шляхом оскарження додаткового судового рішення. Розподіл судових витрат здійснюється судом або в рішенні по суті спору (якщо сторони надали всі докази на підтвердження судових витрат до виходу суду до нарадчої кімнати), або в додатковому судовому рішенні (якщо сторони скористалися своїм правом подати докази на підтвердження понесення судових витрат). Статтею 139 КАС України визначено порядок розподілу судових витрат. Згідно з частиною шостою наведеної статті, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252 КАС України). У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 КАС України. Додаткове рішення у справі є невід`ємною частиною рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, яке не пов`язані із вимогами адміністративного позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. У цій справі розподіл судових витрат у суді першої інстанції було здійснено додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.10.2022, яке в подальшому було скасоване разом із рішенням суду першої інстанції, ухваленим по суті спору, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023. Нормами КАС України чітко визначено вимоги до касаційної скарги. Так, положеннями пункту 3 частини другої статті 330 (Форма і зміст касаційної скарги) КАС України визначено, що у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються. Таким чином, КАС України не визначено особливих вимог щодо форми і змісту касаційної скарги на додаткове рішення (додаткову постанову, додаткову ухвалу), проте положення пункту 3 частини другої статті 330 цього Кодексу передбачають зазначення судових скаржником рішень, які він просить переглянути у касаційному порядку. Цьому обов`язку кореспондують положення частини першої статті 341 КАС України, якими визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. У касаційній скарзі Підприємство просило суд скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023, якою, в свою чергу, було скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 і додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.10.2022. Незважаючи на те, що у касаційній скарзі не ставилося питання про скасування додаткового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.10.2022, це додаткове судове рішення відновило свою законну силу, з огляду на скасування постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 30.09.2025 постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 та залишення в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022, ухваленого по суті спору, оскільки додаткове рішення у справі є невід`ємною частиною рішення по суті позовних вимог. Так, витрати Підприємства на правничу допомогу суд першої інстанції визнав обґрунтованими, співмірними та такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а саме: копією пію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 22.08.2022 з Адвокатським бюро «Коверзнев і партнери», копією додаткової угоди від 22.08.2022, копією рахунку від 22.08.2022, копією платіжного доручення № 1643 від 25.08.2022, копією платіжного доручення № 2141 від 06.10.2022, копією рахунку від 06.10.2022, копією акту приймання-передачі наданих послуг від 06.10.2022. Верховний Суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки зазначені висновками підтверджуються доказами, наявними у матеріалах справи. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду скасовуючи постановою від 30.09.2025 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 (якою було скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 і додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.10.2022), зазначив про залишення в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022. При цьому, у постанові від 30.09.2025 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду не вказав про скасування додаткового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.10.2022, яке є невід`ємною частиною рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 та яке відновило свою законну силу внаслідок скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023. Таким чином, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення, оскільки питання щодо залишення в силі додаткового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 внаслідок скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 залишилося не вирішеним. Керуючись статтями 252, 345, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 в частині скасування додаткового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 та залишити вказане додаткове рішення в силі. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Л.І. Бившева І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова , Судді Верховного Суду