Ухвала КАС ВС № 440/11914/25
від 18.05.2026 · АдміністративнаУХВАЛА 18 травня 2026 року м. Київ справа № 440/11914/25 адміністративне провадження № К/990/20667/26 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі №440/11914/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкової вимоги, податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, у якому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив: - визнати протиправним нарахування Головним управлінням ДПС у Полтавській області ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичній особі, яка є власником об`єктом житлової нерухомості квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 53.10 кв.м., житловою 29,3 кв.м., 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , оформлені податковою вимогою ГУ ДПС у Полтавській області від 15.05.2025 №0006759-1306-1631 в частині нарахованого податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, фізичній особі, яка є власником об`єктом житлової нерухомості в розмірі 3345,47 грн, податковим повідомленням-рішенням від 18.07.2025 №0864985-2411-1601-11А53080370000025447 на суму 595,09 грн, податковим повідомленням-рішенням від 18.07.2025 №0864906-2411-1601-11А53080370000025447 на суму 613,40 грн, податковим повідомленням-рішенням від 27.06.2025 №0644830-2403-1601 на суму 650,02 грн загальному розмірі 5203,96 грн; - скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Полтавській області від 15.05.2025 №0006759-1306-1631 в частині нарахованого податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, фізичній особі, яка є власником об`єктом житлової нерухомості в розмірі 3345,47 грн, податкове повідомлення-рішення від 18.07.2025 №0864985-2411-1601-11А53080370000025447 на суму 595,09 грн, податкове повідомлення-рішення від 18.07.2025 №0864906-2411-1601-11А53080370000025447 на суму 613,40 грн, податкове повідомлення-рішення від 27.06.2025 №0644830-2403-1601 на суму 650,02 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026, зазначений адміністративний позов задоволено. Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2026, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3550,00 грн. 06.05.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі №440/11914/25, подана через підсистему «Електронний суд» 06.05.2026. Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого. Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Своєю чергою обов`язковими умовами під час оскарження судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України) - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України); - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України - суди попередніх інстанцій застосували норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду. Скаржником здійснено посилання на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 10.02.2022 у справі №440/7120/20 однак, останній не зазначає, в чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справою, яка була предметом розгляду судом касаційної інстанції. При цьому подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Слід враховувати, що обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин. Суд зауважує, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, суд наголошує, що вони фактично зводяться до незгоди відповідача з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами. Вважаючи, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки доказам, відповідач намагається довести необхідність зміни такої (на користь відповідача). Однак, по-перше, такі доводи не є тотожними неправильному застосуванню норм права, а по-друге, частина друга статті 341 КАС України встановлює певні обмеження у повноваженнях суду касаційної інстанції. Верховний Суд як суд права (а не суд факту) не має повноважень встановлювати фактичні обставини справи та надавати оцінку доказам. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку. Керуючись статтею 332 КАС України, Суд, - ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі №440/11914/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкової вимоги, податкових повідомлень-рішень повернути. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити у суді касаційної інстанції. Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя В.П. Юрченко