Постанова 4857 № 300/8550/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/8550/21 пров. № А/857/4510/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Носа С.П., Шевчук С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року про зміну способу і порядку виконання рішення суду (постановлену головуючим-суддею Кафарським В.В. в порядку письмового провадження у м. Івано-Франківську) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 по справі №300/8550/21 відмовлено у задоволенні позову. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 по справі №300/8550/21 та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області в частині обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , обчисленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 та зобов`язано відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням виплачених сум. Судове рішення по справі №300/8550/21 набрало законної сили 10.02.2023. 10.12.2025 державний виконавець подав суду заяву, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення по справі №300/8550/21 шляхом стягнення з ГУ ПФУ Івано-Франківської області перерахованої, але не виплаченої суми доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.11.2025 у розмірі 678820,08 грн Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі було задоволено частково. Змінено спосіб і порядок виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2023 по справі №300/8550/21 шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 перерахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 353667,96 за період з 01.12.2019 по 28.02.2023. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить її скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні його заяви. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідачем по справі №300/8550/21 в березні 2023 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . При цьому, різницю між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 в сумі 354042,66 грн включено до Реєстру судових рішень ПФУ. На думку пенсійного органу, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Також відповідачем наголошено, що фактичну виплату перерахованих сум пенсії позивача відкладено у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2021, на виконання приписів якої позивачу виплачено частину заборгованості в сумі 374,70 грн, а залишок коштів становить 353 667,96 грн. Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк. Згідно п.1 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. Задовольняючи частково заяву та змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, що прямо випливає з положень ч. 3 ст. 378 КАС України. З огляду на те, що відповідачем протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення суду, яке стосується перерахунку пенсійних виплат, враховуючи вимоги частини третьої статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, яка діє з 19.12.2024) рішення не виконано, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення у даній справі шляхом стягнення з ГУПФУ в Івано-Франківській області на користь позивача різниці між фактично сплаченою та належної до сплати сумою пенсії у сумі 353 667,96 грн (враховуючи часткову оплату у сумі 374,70 грн). Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Згідно ст.14 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, тоді як невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Оскільки резолютивна частина судового рішення, яке набрало законної сили, є завершальною та відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, містить чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, тому його виконання повинно реалізовуватись у визначений судом спосіб. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права. Виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції. У рішенні ЄСПЛ від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40). Як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 06.09.1978 у справі Класс та інші проти Німеччини, із принципу верховенства права випливає, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень №4901-VI від 05.06.2012 (далі - Закон №4901) та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 (далі - Порядок №845). Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №4901, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Статтею 7 Закону №4901 визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця у зазначеній категорії справ, який виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України. Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень №4094-IX від 21.11.2024, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Так, відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Відтак, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме : невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили. При чому, зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією на стягнення коштів із державного органу боржника. Судом встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 по справі №300/8550/21 та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Серед іншого, зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням виплачених сум. На виконання судового рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Доплата пенсії, обчислена на виконання судового рішення за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 становить 354042,66 грн, що не заперечується сторонами та підтверджується листом відповідача та розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії. Разом з тим, як вірно встановлено судом частину вказаної суми виплачено позивачу та сума недоплати становить 353667,96 грн, тобто відповідачем виконало рішення суду в частині проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019. При цьому, судом вірно встановлено, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2023 по справі №300/8550/21 на даний час відповідачем не виконана в повному обсязі, оскільки позивачу не здійснено виплату суми доплати у розмірі 353667,96 грн. Колегія суддів зазначає, що доказів на підтвердження виплати позивачу вказаної заборгованості до матеріалів справи не додано. Отже, вказана заборгованість до теперішнього часу позивачу не виплачена, тобто рішення суду залишається невиконаним у повному обсязі з огляду на неналежне фінансування державою відповідних витрат, що істотно ускладнює його виконання. Відтак, з огляду на тривале невиконання рішення суду у справі щодо проведення виплати позивачці заборгованості, наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання (відсутність фінансування виплат державою), колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що при виконанні судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є встановлення факту невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.10.2025 по справі №380/7706/22. Суд першої інстанції слушно зауважив, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з пенсійного органу нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження. Зазначений спосіб зміни способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості чітко визначена та нарахована самим пенсійним органом. Тобто, рішення суду, стосовно якого вирішується питання про зміну способу його виконання, стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення заяви. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 378 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі №300/8550/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук