Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/26250/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/26250/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 р. (суддя Неклеса О.М.) в адміністративній справі №160/26250/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 про повторне взяття його на облік військовозобов`язаних і внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей як військовозобов`язаного та зобов`язати останнього виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про позивача як такого, що є військовозобов`язаним. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.05.2022 він був виключений відповідачем з військового обліку на підставі ст. 37 ч. 6 п. 6 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» (Закон №2232-Х1І) як раніше засуджений до 9 років позбавлення волі вироком Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 11.03.2003 р. у справі №1-28 (1-335) за тяжкі та особливо тяжкі злочини передбачені ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України. У подальшому позивач в електронному кабінеті призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Резерв+) з`ясував, що він перебуває на обліку як військовозобов`язаний, номер реєстрі «Оберіг» 090520252534320600003, за місцем проживання, в якому він не зареєстрований з 24.11.2023. В електронному кабінеті відсутні відомості про рішення, на підставі якого позивача повторно взято на військовий облік як військовозобов`язаного, а також відсутні відомості про дату прийняття такого рішення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні позовної заяви відмовлено. У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про відсутність законної можливості взяття на військовий облік військовозобов`язаних осіб, яких було раніше виключено з такого обліку та вони втратили статус військовозобов`язаного, Твердження суду першої інстанції про можливість ТЦК та СП взяття на військовий облік осіб, які раніше були з нього виключені, після внесення змін до Закону щодо критеріїв військового обліку, на думку апелянта, є помилковими та суперечать принципу правомірної поведінки суб`єкта владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, а також порушують принцип правової визначеності. Скаржник/позивач також просить застосувати правовий висновок Верховного Суду у справі №280/2880/24. Письмовий відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходив. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до довідки серії ЗАП №03398 форми Б, виданої Оріхівською ВК-88 від 28.01.2009 р. позивач був засуджений 11.03.2003 Дніпродзержинським районним судом м.Кривий Ріг за вчинення тяжких злочинів до позбавлення волі і у період з 30.11.2001 по 28.01.2009 відбував покарання у місцях позбавлення волі, звідки за постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 20.01.2009 відповідно до ст. 81 КПК України був звільнений умовно-достроково. 10.05.2022 позивача відповідно до пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» було виключено з військового обліку військовозобов`язаних як особу яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, що підтверджується копією тимчасового посвідчення військовозобов`язаного за №4/842 від 10.05.2022. Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів» 09.05.2025 позивача автоматично взято на військовий облік на основі відомостей з ЄДДР згідно ПКМУ №932 (зміни від 01.04.2025 р.) за місцем реєстрації до ІНФОРМАЦІЯ_5 . 07.08.2025 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 та став на військовий облік за місцем проживання: АДРЕСА_1 . Згідно із роздруківкою витягу із застосунку «Резерв+», сформованого 07.10.2025, ОСОБА_1 уточнив свої дані вчасно та в графі «категорія обліку» зазначено, що позивач є військовозобов`язаним. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо повторного взяття на військовий облік, як військовозобов`язаного, після його виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що стаття 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції Закону №3633-IX від 11.04.2024 р.) на момент звернення позивача з вимогою щодо виключення його з військового обліку та внесенні змін до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не містить такої підстави для виключення з військового обліку, як виключення громадян України раніше засуджених до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу. Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, які регулюються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (Закон №2232-XII). Пункт 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, що діяла до 18 травня 2024 р. передбачав, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Пункт 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, що почала діяти з 18 травня 2024 р. передбачає, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. Крім того, 18 травня 2024 р. набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, пунктом 4 розділу «Загальні питання» якого передбачено, що на військову службу під час мобілізації на особливий період можуть бути призвані особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ. Отже, починаючи з 18 травня 2024 р. пункт 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Щодо доводів скаржника/позивача про порушення принципу правової визначеності, колегія суддів зазначає наступне. Принцип правової визначеності означає, що „обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010). Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває. Відповідно до Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Згідно із частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Колегія суддів звертає увагу, що запроваджені законодавцем зміни спрямовані, перш - за все, на забезпечення обороноздатності держави, яка зазнала військової агресії. Перебування країни у воєнному стані потребує вжиття додаткових заходів, у тому числі, збільшення мобілізаційного ресурсу. Виключення засудженої особи з військового обліку у мирний час не звільняє її від виконання конституційного обов`язку по захисту Вітчизни у воєнний час. Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність застосування правового висновку Верховного Суду у справі №280/2880/24 колегія суддів зазначає, що у вказаній справі предметом позову була бездіяльність суб`єкта владних повноважень у прийнятті рішення про зняття позивача з військового обліку у зв`язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон. Однак, такі правовідносини не є подібними/аналогічними до спірних. Доводи апелянта про взяття його на військовий облік не за місцем реєстрації висновків суду першої інстанції не змінюють, оскільки законодавством передбачена можливість уточнення військовозобов`язаним своїх облікових даних. Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 р. в адміністративній справі №160/26250/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 29 квітня 2026 р. року і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Н.І. Малиш суддя О.О. Круговий