Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/2383/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2026 р.Справа № 480/2383/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. , за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 (головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал) по справі № 480/2383/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" до Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" (далі - позивач), звернулось до суду з позовом, в якому просило: - визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 05.03.2024 № ПШ025946 про стягнення з ТОВ "Контакт Плюс" адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 51 000,00 грн за порушення п. 22.5 ПДР України. В обґрунтування позову зазначило, що під час рейдової перевірки, посадовою особою Укртрансбезпеки зупинено транспортний засіб MAN/ВЕЛМАШ УКРАЇНА, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , який належить ТОВ "Контакт Плюс" та встановлено, що вказаний ТЗ перевозив вантаж згідно накладної № 532 від 09.02.2024 з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм на 52 %, а саме маса ТЗ становила 60,8 т при нормативно допустимій 40,0 т. Разом з тим, вказувало, що ні акт рейдової перевірки, ні спірна постанова не містять інформації щодо виду габаритно-вагового контролю та технічних приладів, якими виявлено та зафіксовано правопорушення. Зазначало, що висновок про перевищення транспортним засобом, належним позивачу, вагових норм зроблений органом Укртрансбезпеки лише з урахуванням наданої водієм під час перевірки накладної від 09.02.2024 № 532 (внутрігосподарського призначення), яка не є належним доказом на підтвердження вагових параметрів ТЗ. Зауважувало, що Укртрансбезпека мала провести габаритно-ваговий контроль у спеціально відведеному місці (зокрема пересувному пункті) з метою встановлення дійсних вагових параметрів зупиненого транспортного засобу, водночас таких дій суб`єктом владних повноважень не здійснювалось. У зв`язку з чим, вважало спірну постанову протиправною та просило суд її скасувати. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 у задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано відсутність у позивача статусу автомобільного перевізника, оскільки ним здійснювались вантажні перевезення для власних потреб, а отже не мало обов`язку складати документи, перелік яких визначено у статтях 39, 40 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вважає, що накладна на вантаж є належним документом на підтвердження перевезення вантажу. Щодо габаритно-вагового контролю зауважує, що посадова особа Укртрансбезпеки встановила факт перевищення ТЗ вагових параметрів лише на підставі накладної на вантаж, тоді як точного габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці не проводила. Водночас, суд першої інстанції залишив поза увагою наведені доводи позивача, не врахував, що перевищення вагових параметрів ТЗ можливо встановити лише за наслідками габаритно-вагового контролю, проведеного за допомогою зважувального обладнання. Звертає увагу, що акт перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів не є належним доказом правомірності накладення на позивача штрафу за порушення габаритно-вагових параметрів ТЗ, встановлених п. 22.5 ПДР, оскільки не містить посилання на технічний прилад, яким виявлено та зафіксовано порушення. Посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2019 у справі № 557/322/17. Державна служба України з безпеки на транспорті в особі відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області (далі - відповідач) подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідач просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що під час рейдової перевірки, проведеної 09.02.2024 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області на ділянці дороги а/д Т1907, вул. Воронізька вул. Кожедуба, м. Шостка зупинений транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 , марки MAN, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом ВЕЛМАШ Україна д.н.з. НОМЕР_2 та перевірений на додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та ПДР. Під час перевірки встановлено, що зазначений транспортний засіб належить ТОВ «Контакт Плюс» та використовується позивачем. За результатами перевірки відповідачем складено акт № АР023653 проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.02.2024. Актом встановлено, зокрема, що перевезення вантажу згідно накладної № 532 від 09.02.2024 здійснено з перевищенням встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України №1306 від 10.10.2001, вагових норм на 52%, а саме маса ТЗ становила 60,8 т при нормативно допустимій 40,0 т. Відповідачем повідомлено позивача про розгляд справи про порушення, зокрема, п. 22.5 ПДР 05.03.2024 о 10:00 в приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області за адресою: м. Суми, вул Шишкарівська, 9, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано підприємством 19.02.2024 Постановою від 05.03.2024 № ПШ025949 Відділ державного нагляду (контролю) у Сумській області застосував до ТОВ "Контакт Плюс" адміністративно-господарський штраф, передбачений абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 51 000,00 грн за порушення п. 22.5 ПДР. Не погодившись з постановою відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірна постанова прийнята відповідачем в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством про автомобільний транспорт. Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту, відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано положеннями Закону України № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-III). Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. В силу ч. 7 ст. 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, забезпечує, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті. Приписами ч. 14 ст. 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Згідно з частинами 17-20 ст. 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується. Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути. Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з п. 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі Порядок № 879, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з визначеннями, наведеними в п. 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Пунктом 3 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Відповідно до пунктів 16, 18 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Згідно з п. 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: фактичної маси (для автомобільних доріг державного значення): двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т. При цьому, відповідно до п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут. Крім того, абз. 4 п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Судом встановлено, що в ході рейдової перевірки, уповноваженими особами зупинено транспортний засіб, належний ТОВ «Контакт Плюс» марки MAN, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом ВЕЛМАШ Україна д.н.з. НОМЕР_2 , водієм надано накладну (внутрігосподарського призначення) № 532 від 09.02.2024, відповідно до якої ТОВ «Контакт Плюс» здійснювало перевезення вантажу (пшениці), загальна маса транспортного засобу становила 60 800 кг. За результатами здійснення документального габаритно-вагового контролю відповідачем складено довідку № 0020896 від 09.02.2024 та акт № 029243 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, якими встановлено, що фактична маса ТЗ складає 60,8 т, а нормативно-допустимою є 40 т. Тобто, посадовою особою Укртрансбезпеки встановлено перевищення нормативно допустимої загальної маси транспортного засобу, встановленої п. 22.5 ПДР (40 т) на 52%, а саме до 60,8 т. Отже, доказами, наявними в матеріалах справи підтверджується порушення ТОВ «Контакт Плюс» п. 22.5 Правил дорожнього руху. Колегія суддів зауважує, що габаритно-ваговий контроль у спірних правовідносинах здійснювався у формі документального контролю. Згідно пп. 5-1 п. 1 Порядку № 879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу. Тобто, під документальний габаритно-ваговий контроль передбачає визначення вагових параметрів транспортного засобу на підставі наданих під час перевірки документів без проведення зважування. У зв`язку з цим відсутність результатів точного зважування, а також окремих реквізитів, притаманних саме точному габаритно-ваговому контролю (зокрема оформлення чеку зважування чи підписів двох посадових осіб), не свідчить про порушення відповідачем процедури проведення контролю, оскільки відповідні вимоги застосовуються виключно у разі проведення точного габаритно-вагового контролю. Водночас складені за результатами перевірки акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та акт рейдової перевірки містять підпис водія, що підтверджує його ознайомлення з встановленими обставинами. Доводи апелянта про безпідставне не проведення відповідачем зважування ТЗ на спеціальному обладнанні колегія суддів вважає такими, що не спростовують встановленого порушення, оскільки, як вже зазначалось, габаритно-ваговий контроль проводився у формі документального, що не передбачає зважування. Натомість, у випадку незгоди з результатами документального габаритно-вагового контролю водій ТЗ не був позбавлений права заявити клопотання про проведення точного габаритно-вагового контролю, проте доказів подання такого клопотання матеріали справи не містять. Доводи апелянта про те, що накладна на вантаж не є належним документом встановлення вагових параметрів ТЗ колегія суддів оцінює критично з огляду на наступне. Відповідно до абзаців 25 та 26 розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.02.1998 за № 128/2568 (далі Правила № 363), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; вона є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами. Пунктом 11.1 Правил № 363 встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Згідно Методичних рекомендацій щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах затверджених наказом Міністерства аграрної політики України 21.12.2007 № 929, застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах розроблені з метою забезпечення методологічних принципів ведення бухгалтерського обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, зокрема, форма N ВЗСГ-8 Додаток 8 (для внутрігосподарського призначення). Одним з реквізитів накладних є зазначення загальної ваги ТЗ та маси з вантажем. З аналізу наведеного вбачається можливість у органу Укртрансбезпеки встановити фактичну масу ТЗ за допомогою накладних на вантаж у випадку проведення документального габаритно-вагового контролю. Посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2019 у справі № 557/322/17 колегія суддів вважає помилковими з огляду на відмінність фактичних обставин справи (проведені різні види габаритно-вагового контролю). Щодо доводів скаржника про те, що він не є автомобільним перевізником колегія суддів зазначає наступне. Так, в розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Відповідно до статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Закон України «Про автомобільний транспорт» не визначає єдиного документа, яким у спірних правовідносинах має підтверджуватися статус перевізника. У статті 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Згідно з підпунктом 11.1 Правил 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом. Таким чином, статус перевізника може підтверджуватися, зокрема, договором про перевезення вантажу, накладними (товарно-транспортними накладними), квитанціями тощо. При цьому, обов`язок зі складання товарно-транспортної накладної відсутній лише у фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб. Судом встановлено та визнається позивачем, що спірний ТЗ належить ТОВ «Контакт Плюс», перевезення вантажу здійснювалось ТОВ «Контакт Плюс», що підтверджується відомостями з накладної № 532 від 09.02.2024. Щодо доводів апелянта про перевезення вантажу для власних потреб, колегія суддів зауважує, що Законом України «Про автомобільний транспорт» не розмежовується поняття надання послуг з перевезення вантажів та перевезення вантажів для власних потреб, відповідальність передбачена за здійснення будь-яких перевезень вантажів суб`єктами господарювання з перевищенням габаритно-вагових параметрів. Тобто, в межах спірних правовідносин позивач, як юридична особа, яка здійснювала перевезення вантажу є автомобільним перевізником, а отже має своїм обов`язком дотримуватись вимог законодавства про автомобільний транспорт. Доводи апелянта про те, що накладна на вантаж № 532 є належним документом на підтвердження перевезення вантажу колегія суддів вважає такими, що не спростовують порушення ним п. 22.5 ПДР. Натомість, в межах цієї справи не є спірними обставини притягнення позивача до відповідальності за порушення статті 48 Закону №2344-III, а саме не надання до перевірки товарно-транспортної накладної. Як наслідок, колегія суддів не надає оцінки відповідності накладної № 532 від 09.02.2024 документам, обов`язок надання яких передбачений ст. 48 Закону № 2344-III. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем доведено правомірність накладення на позивача адміністративно-господарських санкцій за порушення абз.17 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність спірної постанови. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 по справі № 480/2383/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова Повний текст постанови складено 18.05.2026 року