Постанова 4851 № 520/25881/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2026 р.Справа № 520/25881/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., повний текст складено 06.10.25 по справі № 520/25881/25 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України , Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Національної поліції України, в якому просить суд: визнати протиправними дії посадових осіб ГУНП в Харківській області, які полягають у тривалому не виконанні ухвали суду від 09 січня 2023 року по справі №953/7655/22; визнати протиправними дії інспектора 1-го відділу УПК Харківській області ДКП ПН України лейтенанта поліції Владислава Комиша, які полягають у знятті 10 серпня 2021 року жорстких дисків Toshiba (X7FTBX2NS); Hitachi (RJ14DDGA); Samsung (S25GJ9BZ600768); Seagate (5VPCS79K); WD (WCASY3863460) з системного корпуса персонального комп`ютера «Chieftec» та не повернення цих дисків до цього корпуса персонального комп`ютера «Chieftec»; визнати протиправною бездіяльність посадових осіб УПК Харківській області ДКП ПН України щодо не повернення криптогаманця з балансом 1000 ETH, який знаходився на жорстких дисках Toshiba (X7FTBX2NS); Hitachi (RJ14DDGA); Samsung (S25GJ9BZ600768); Seagate (5VPCS79K); WD (WCASY3863460), які не були повернуті ОСОБА_1 ; зобов`язати уповноважених осіб ГУНП в Харківській області вжити заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, які були завдані ОСОБА_1 в результаті ущемлення його прав власності на жорсткі диски Toshiba (X7FTBX2NS); Hitachi (RJ14DDGA); Samsung (S25GJ9BZ600768); Seagate (5VPCS79K); WD (WCASY3863460) та втрату інформації (криптогаманця з балансом 1000 ETH), що на них знаходилась, кріплення на яких були встановлені ці диски у корпусі та інтерфейсні SATA кабелі, якими ці диски були підключені в системному корпусі персонального комп`ютера «Chieftec», які були зняті 10 серпня 2021 року інспектором 1-го відділу УПК Харківській області ДКП ПН України лейтенантом поліції Владиславом Комишем та не повернуті; судові витрати покласти на відповідача. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі. Роз`яснено позивачу, що розгляд позовних вимог в частині: визнання протиправними дій посадових осіб ГУНП в Харківській області, які полягають у тривалому не виконанні ухвали суду від 09 січня 2023 року по справі №953/7655/22; визнання протиправними дій інспектора 1-го відділу УПК Харківській області ДКП ПН України лейтенанта поліції Владислава Комиша, які полягають у знятті 10 серпня 2021 року жорстких дисків Toshiba (X7FTBX2NS), Hitachi (RJ14DDGA), Samsung (S25GJ9BZ600768), Seagate (5VPCS79K), WD (WCASY3863460) з системного корпуса персонального комп`ютера «Chieftec» та не повернення цих дисків до цього корпуса персонального комп`ютера «Chieftec»; визнання протиправною бездіяльність посадових осіб УПК Харківській області ДКП ПН України щодо не повернення криптогаманця з балансом 1000 ETH, який знаходився на жорстких дисках Toshiba (X7FTBX2NS), Hitachi (RJ14DDGA), Samsung (S25GJ9BZ600768), Seagate (5VPCS79K), WD (WCASY3863460), які не були повернуті позивачу віднесено до кримінальної юрисдикції районного суду в порядку, передбаченому КПК України. Роз`яснено позивачу, що розгляд позовних вимог в частині зобов`язання уповноважених осіб ГУНП в Харківській області вжити заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, які були завдані позивачу в результаті ущемлення його прав власності на жорсткі диски Toshiba (X7FTBX2NS), Hitachi (RJ14DDGA), Samsung (S25GJ9BZ600768), Seagate (5VPCS79K), WD (WCASY3863460) та втрату інформації (криптогаманця з балансом 1000 ETH), що на них знаходилась, кріплення на яких були встановлені ці диски у корпусі та інтерфейсні SATA кабелі, якими ці диски були підключені в системному корпусі персонального комп`ютера «Chieftec», які були зняті 10 серпня 2021 року інспектором 1-го відділу УПК Харківській області ДКП ПН України лейтенантом поліції Владиславом Комишем та не повернуті віднесено до цивільної юрисдикції районного суду в порядку, передбаченому ЦПК України. Роз`яснено позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 та направити до суду першої інстанції для розгляду цього правового спору. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що 08.05.2025 ухвалою Київського районного суду м.Харкова у справі №953/2934/25 визначено юрисдикцію розгляду позовних вимог щодо перевірки правомірності слідчих дій у закритому кримінальному провадженні. Роз`яснено позивачу право звернення із відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції. Вказує, що в ухвалі Київського районного суду м.Харкова від 08.05.2025 у справі №953/2934/25 зазначено, що у підготовчому засіданні представником відповідача ГУНП в Харківській області Гвоздецькою О.М. заявлено клопотання про закриття провадження у даній справі. Тобто, суд всесторонньо дослідив обставини справи та задовольнив клопотання представника відповідача ГУНП в Харківській області. Отже, саме відповідач - ГУНП в Харківській області вказав, що подібні спори повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства у випадках закриття кримінального провадження. Зауважує, що оскільки спірні правовідносини виникли після закінчення досудового розслідування і закриття судом кримінального провадження, а саме починаючи з 10.12.2024, вони регулюються Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Стверджує, що 12.12.2024 заявник звернувся до ГУНП в Харківській області із заявою про відшкодування вартості вилученого майна, яке не повернуто. 12.01.2025 листом №К-325/119-49/01-2025 ГУНП в Харківській області надало відповідь, в якій зазначило, що відсутні будь-які рішення суду, якими встановлено обов`язок відшкодування шкоди. Наголошує, що оскаржувана ухвала містить суперечливі висновки щодо обставин позову та мотивів відмови у відкритті провадження та визначена ухвалою Київського районного суду м.Харкова юрисдикція щодо розгляду позовних вимог про перевірку правомірності слідчих дій у закритому кримінальному проваджені, а також той факт, що в порядку КПК України позивач вже звертався у справі №643/10640/24, суд першої інстанції позбавив позивача права на розгляд його вимог у судовому порядку. Головне управління Національної поліції в Харківській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 без змін. Зазначає, що предмет спору безпосередньо пов`язаний із кримінальним провадженням, що унеможливлює його розгляд в адміністративному суді. Вказує, що адміністративний суд не наділений повноваженнями оцінювати законність дій слідчого або дізнавача щодо виконання ухвал слідчого судді це є прерогативою кримінального судочинства. Стверджує, що позовні вимоги про відшкодування шкоди ОСОБА_1 пред`явлені до ГУНП в Харківській області у зв`язку із неповерненням тимчасово вилученого майна, тому позовна вимога про відшкодування шкоди, якщо така і була спричинена позивачу, випливає із дій відповідача щодо розслідування кримінального провадження №42021222040000017, а тому порядок відшкодування шкоди, завданої органом досудового розслідування, повинен вирішуватись у порядку цивільного судочинства. Національна поліція України подала до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 без змін. Зазначає, що зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що останній визначив відповідачами НПУ та ГУНП в Харківській області, однак, позовні вимоги заявлені лише до ГУНП в Харківській області, що є прямим та суттєвим порушенням вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України. Вказує, що до Національної поліції України, яка також зазначена відповідачем у справі, позивачем не заявлено жодної позовної вимоги, що свідчить про те, що Національна поліція України є неналежним відповідачем у даній справі. Звертає увагу, що ОСОБА_1 у позовній заяві та апеляційній скарзі зазначає, що останні подаються в порядку Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», однак, спори, які виникають на підставі вказаного позивачем закону, відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду, розглядаються судами загальної юрисдикції в межах цивільного або кримінального судочинства, а не адміністративними судами. Просить апеляційний розгляд справи проводити за відсутності представника Національної поліції України. ОСОБА_1 подав до суду додаткові пояснення по справі, в яких просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі №520/25881/25 про відмову у відкритті провадження у справі. Зазначає, що орган судової влади у справах №520/5781/26, №520/11283/25, №520/31409/25, №520/31408/25, №953/968/25 та №953/2934/25 виніс судові рішення, якими створив у скаржника очікування щодо розгляду його вимог в порядку адміністративного судочинства. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином. Позивач в судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції задовольнити вимоги скарги в повному обсязі. Представник Головного управління Національної поліції в Харківській області заперечував проти апеляційної скарги позивача, просив суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 09.01.2023 у справі №953/7655/22 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.08.2021 по справі №953/12063/21 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021222040000017 від 15.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, на вилучене 13.07.2021 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_1 майно, а саме: - відеокарту Sapphire Radeon RX 470; - відеокарту Radeon RX 480; - відеокарту ASUS RX 480; - відеокарту AMD Radeon RX 480; - відеокарту Radeon HD 6970; - відеокарту Gigabyte GV-RX 48 G1; - відеокарту Gigabyte GV-N 210; - відеокарту RX 580 P8D; - відеокарту Radeon RX 470 Gaming x 8g; - відеокарту Radeon RX 470 RS 4 gb; - ноутбук Acer Aspire AS 3810 TZ-414G32i; - ноутбук NEC nb013107; - ноутбук Asus x51i; - ноутбук Asus k701j; - носій Blaze Patriot 60gb; - жорсткий носій WD1600BEVT; - жорсткий носій WD320BPVT; - жорсткий носій Hp; - жорсткий носій Hitachi; - жорсткий носій Seagate Barracuda 3000gb; - жорсткий носій НОМЕР_1 ; - жорсткий носій Maxtor; - жорсткий носій Seagate Barracuda 7200; - жорсткий носій Toshiba, запакований в полімерний пакет; - жорсткий носій Samsung; - жорсткий носій без розпізнавальних знаків; - жорсткий носій Seagate;- дискету чорного кольору без ропізнавальних знаків з биркою «Шрифти DOS»; - ухвалу Московського р/с м. Харків справа 643/13465/15-а; - ухвалу Московського р/с м. Харків справа 643/5283/17; - ухвалу Московського р/с м. Харків справа 643/5283/17; 643/4822/17; - вирок вищої ради правосуддя (Київ) № 3621/01/18-19; - папір формату А-4, на якому надруковані квитанції та мокрі печатки «ТОВ АСАД»; - акт виконаних робіт до договору № АО-05/10-16 від 05 жовтня 2020 року без підпису та мокрою печаткою АО «Формула захисту» у 2-х примірниках; - акт виконаних робіт до договору № АО-05/10-16 від 05 жовтня 2020 року з підписом та мокрою печаткою АО «Формула захисту»; - папір формату А-4, на якому на якому знаходиться мокра печатка АО «Формула захисту»; - папір формату А-4, на якому роздруковані доручення з мокрими печатками «місто Харків відділення № 150 АТ Мегабанк № 1»; - папір формату А-4, на якому знаходиться квитанція та печатки ТОВ «АСАД» чорно-білого кольору; - ухвала Московського р/с м. Харків справа 643/15391/16-ц; - папір, на якому знаходиться 6-ть мокрих печаток (гербових) з КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»; - папір, на якому знаходиться мокра печатка (гербова) з КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»; - папір формату А-4, на якому знаходиться мокра печатка «Копія» на 3-х аркушах; - папір, на якому знаходиться 4-и мокрих печаток (гербових) з КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»; - папір формату А-4, на якому знаходиться 4-и мокрих печаток «місто Харків, відділення № 150 АТ «Мегабанк № 1» на 2-х аркушах; - папір формату А-4 з мокрими печатками АО Формула захисту» на 3-х листах; - папір формату А-4, з мокрими печатками (гербові) КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»; - принтер EPSON C43UX; - принтер Samsung; - флеш накопичувач чорного кольору; - системні блоки у кількості 5-ти штук; - металевий каркас, до якого приєднані блок живлення, відеокарти у кількості 6 штук, материнська плата, жорсткий диск; - Мicro SD 32 gb; - системний блок. Вважаючи протиправними дії посадових осіб ГУНП в Харківській області, які полягають у тривалому не виконанні ухвали суду від 09.01.2023 по справі №953/7655/22, протиправними дії інспектора 1-го відділу УПК Харківській області ДКП ПН України лейтенанта поліції Владислава Комиша, які полягають у знятті 10.08.2021 жорстких дисків Toshiba (X7FTBX2NS); Hitachi (RJ14DDGA); Samsung (S25GJ9BZ600768); Seagate (5VPCS79K); WD (WCASY3863460) з системного корпуса персонального комп`ютера «Chieftec» та не повернення цих дисків до цього корпуса персонального комп`ютера «Chieftec», а також протиправною бездіяльність посадових осіб УПК Харківській області ДКП ПН України щодо не повернення криптогаманця з балансом 1000 ETH, який знаходився на жорстких дисках Toshiba (X7FTBX2NS); Hitachi (RJ14DDGA); Samsung (S25GJ9BZ600768); Seagate (5VPCS79K); WD (WCASY3863460), які не були повернуті, позивач ініціював даний спір. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спір у цій справі виник у зв`язку з протиправними, на переконання позивача, діями посадових осіб відповідача щодо розукомплектування системного корпусу персонального комп`ютера та не повернення майна, вилученого в межах кримінального провадження, з огляду на положення пункту 2 частини другої статті 19 КАС України, перебуває поза межами юрисдикції адміністративного суду. За цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що розгляд позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб ГУНП в Харківській області, які полягають у тривалому не виконанні ухвали суду від 09.01.2023 по справі №953/7655/22, дій інспектора 1-го відділу УПК Харківській області ДКП ПН України лейтенанта поліції Владислава Комиша, які полягають у знятті 10.08.2021 жорстких дисків Toshiba (X7FTBX2NS); Hitachi (RJ14DDGA); Samsung (S25GJ9BZ600768); Seagate (5VPCS79K); WD (WCASY3863460) з системного корпуса персонального комп`ютера «Chieftec» та не повернення цих дисків до цього корпуса персонального комп`ютера «Chieftec» та дій посадових осіб УПК Харківській області ДКП ПН України щодо не повернення криптогаманця з балансом 1000 ETH, який знаходився на жорстких дисках Toshiba (X7FTBX2NS); Hitachi (RJ14DDGA); Samsung (S25GJ9BZ600768); Seagate (5VPCS79K); WD (WCASY3863460), які не були повернуті позивачу, належить розглядати в порядку кримінального судочинства. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди пред`явлені до ГУНП в Харківській області у зв`язку із неповерненням тимчасово вилученого майна, тому позовна вимога про відшкодування шкоди, якщо така і була спричинена позивачу, випливає із дій відповідача щодо розслідування кримінального провадження №42021222040000017, а тому порядок відшкодування шкоди, завданої органом досудового розслідування, повинен вирішуватись у порядку цивільного судочинства. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно з п.п. 1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України). Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №813/1596/18. За приписами ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу. Тобто, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, вчинених при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач не погоджується з діями уповноважених осіб ГУНП в Харківській області щодо не повернення майна, яке було тимчасово вилучено під час проведення обшуку в межах кримінального провадження №42021222040000017. Позивач зазначає про протиправні дії інспектора 1-го відділу УПК Харківській області ДКП ПН України лейтенанта поліції Владислава Комиша, які полягають у знятті 10.08.2021 жорстких дисків Toshiba (X7FTBX2NS); Hitachi (RJ14DDGA); Samsung (S25GJ9BZ600768); Seagate (5VPCS79K); WD (WCASY3863460) з системного корпуса персонального комп`ютера «Chieftec» та не повернення цих дисків до цього корпуса персонального комп`ютера «Chieftec», а також про протиправні дії посадових осіб УПК Харківській області ДКП ПН України щодо не повернення криптогаманця з балансом 1000 ETH, який знаходився на жорстких дисках Toshiba (X7FTBX2NS); Hitachi (RJ14DDGA); Samsung (S25GJ9BZ600768); Seagate (5VPCS79K); WD (WCASY3863460), які не були повернуті позивачу. Колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч.1 ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на всій території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Відповідно до визначення, закріпленого в п.10 ч.1 ст.3 КПК України, кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. За своєю правовою природою кримінальне провадження становить єдиний комплекс вчинюваних в установленому КПК України порядку дій, у межах якого органи досудового розслідування і суд здійснюють функцію притягнення особи до кримінальної відповідальності. Зокрема, таке провадження включає встановлені законом процедури одержання доказів, гарантії законності цих процедур, а також право особи в установлений КПК спосіб оспорювати правомірність відповідних процесуальних дій та/або рішень у контексті реалізації свого права на захист. Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, що належить до загальних засад кримінального провадження, згідно з частиною першою статті 24 КПК України кожному гарантується в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до п.6 ч.2 ст.131 КПК України тимчасове вилучення майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, порядок здійснення якого врегульовано главою 16 розділу ІІ КПК України. Згідно з ч.1 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту. За приписами п.1 ч.1 ст.303 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, на досудовому провадженні може бути оскаржена, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Згідно з ч.2 цієї ж статті КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу. При цьому, згідно з ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. У Рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 № 6рп/2001 роз`яснено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду та вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості під час розслідування кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства та прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися в порядку, встановленому згаданим вище Кодексом, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери. Із цього слідує, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійснення ними досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Такі дії не є способом реалізації посадовими особами органів прокуратури та досудового розслідування своїх владних управлінських функцій, а є наслідком виконання ними функцій, обумовлених завданнями кримінального судочинства. Отже, слідчі під час вчинення діянь, пов`язаних із досудовим розслідуванням злочинів, не здійснюють публічно-владних управлінських функцій, тому оскарження таких діянь має відбуватися виключно за правилами, встановленими КПК України. Тобто, позов з приводу не повернення майна через його підміну на інше не працездатне майно посадовими особами відповідача, який надійшов до адміністративного суду, вимагає від адміністративного суду встановлювати певні обставини досудового розслідування, досліджувати відповідні матеріали кримінального провадження, перевіряти та надавати оцінку фактичним обставинам на предмет дотримання приписам, встановленим КПК України, що не властиво адміністративному суду та не відповідає завданню адміністративного судочинства, визначеному статтею 2 КАС України. Суд зауважує, що законність процесуальних актів, дій чи бездіяльності, вчинених при здійсненні процесуальних повноважень, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання здійснити контроль за процесуальною діяльністю поза межами відповідного процесуального регулювання є протиправним втручанням у діяльність особи, наділеної в установленому порядку процесуальними правами, та є посяганням на її процесуальну незалежність. Отже, при визначенні юрисдикції у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень має значення, в тому числі, і предмет спору. У разі, коли він виник чи пов`язаний з кримінальним провадженням, то на такі правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється. Оскільки спір у цій справі виник у зв`язку з протиправними, на переконання позивача, діями посадових осіб відповідача щодо розукомплектування системного корпусу персонального комп`ютера та не повернення майна, вилученого в межах кримінального провадження, з огляду на положення пункту 2 частини другої статті 19 КАС України, перебуває поза межами юрисдикції адміністративного суду. Колегія суддів звертає увагу, що за позицією позивача, позовна заява подана до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Національної поліції України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень Головним управлінням Національної поліції в Харківській області на виконання ухвали Київського районного суду м.Харкова від 09.01.2023 у справі №953/7655/22, якою скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 27.08.2021 по справі №953/12063/21 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021222040000017 від 15.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, на вилучене 13.07.2021 в ході обшуку у ОСОБА_1 майно. Колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч.ч. 2, 4 ст.21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України. Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України. При цьому, статтею 382 КК України передбачена кримінальна відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинені службовою особою. Пунктом 1 ч.4 ст.216 КПК України визначено, що слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівником правоохоронного органу. За цим, якщо позивач вважає, що уповноваженими особами ГУНП в Харківській області умисно не виконується ухвала Київського районного суду м.Харкова від 09.01.2023 у справі №953/7655/22, останній не позбавлений можливості звернутися до Державного бюро розслідувань з відповідною заявою. У зв`язку з викладеним, розгляд позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб ГУНП в Харківській області, які полягають у тривалому не виконанні ухвали суду від 09 січня 2023 року по справі №953/7655/22; визнання протиправними дій інспектора 1-го відділу УПК Харківській області ДКП ПН України лейтенанта поліції Владислава Комиша, які полягають у знятті 10 серпня 2021 року жорстких дисків Toshiba (X7FTBX2NS), Hitachi (RJ14DDGA), Samsung (S25GJ9BZ600768), Seagate (5VPCS79K), WD (WCASY3863460) з системного корпуса персонального комп`ютера «Chieftec» та не повернення цих дисків до цього корпуса персонального комп`ютера «Chieftec»; визнання протиправною бездіяльність посадових осіб УПК Харківській області ДКП ПН України щодо не повернення криптогаманця з балансом 1000 ETH, який знаходився на жорстких дисках Toshiba (X7FTBX2NS), Hitachi (RJ14DDGA), Samsung (S25GJ9BZ600768), Seagate (5VPCS79K), WD (WCASY3863460), які не були повернуті позивачу, належить розглядати в порядку кримінального судочинства. Стосовно порядку розгляду позовної вимоги щодо зобов`язання уповноважених осіб ГУНП в Харківській області вжити заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, які були завдані ОСОБА_1 в результаті ущемлення його прав власності на жорсткі диски Toshiba (X7FTBX2NS); Hitachi (RJ14DDGA); Samsung (S25GJ9BZ600768); Seagate (5VPCS79K); WD (WCASY3863460) та втрату інформації (криптогаманця з балансом 1000 ETH), що на них знаходилась, кріплення на яких були встановлені ці диски у корпусі та інтерфейсні SATA кабелі, якими ці диски були підключені в системному корпусі персонального комп`ютера «Chieftec», які були зняті 10 серпня 2021 року інспектором 1-го відділу УПК Харківській області ДКП ПН України лейтенантом поліції Владиславом Комишем та не повернуті, колегія суддів зазначає, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір (ч.5 ст.21 КАС України). У зв`язку з тим, що вказаний позов не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, то і вимога позивача про відшкодування матеріальних збитків не може бути розглянута адміністративним судом. Тобто, позовна вимога про відшкодування матеріальних збитків, якщо такі і були спричинена позивачу, випливають із дій відповідача щодо розслідування кримінального провадження №42021222040000017, а тому порядок відшкодування шкоди, завданої органом досудового розслідування, повинен вирішуватись у порядку цивільного судочинства. Вищенаведені висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 24.07.2024 у справі №520/2579/24, які в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковими для врахування при розгляді даної справи. Колегія суддів зазначає, що у цій справі позивач оскаржує дії та бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, які за своїм змістом не є управлінською діяльністю, яка створює безпосередньо для позивача певні правові наслідки, у зв`язку з чим із таких правовідносин не може виникати публічно - правовий спір, який віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Наведений характер правовідносин та вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій, у зв`язку з чим позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Посилання в апеляційній скарзі на те, що ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 08.05.2025 по справі №953/2934/25 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Харківській області про визнання дій, бездіяльності протиправними, витребування майна із чужого незаконного володіння, відшкодування моральної шкоди, та роз`яснено право звернення із відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позовні вимоги у справі №953/2934/25 та даній справі не є тотожними. Так, у рамках справи №953/2934/25 позивачем оскаржувалась, зокрема, протиправна бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Харківській області, що полягає у не розгляді по суті скарг позивача щодо розукомплектування системних корпусів персональних комп`ютерів та не повернення його майна. Доводи апеляційної скарги про те, що ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 02.12.2024 у справі №643/11507/24 закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021222040000017, а відтак цей спір підлягає розгляду саме за правилами адміністративного судочинства, колегія суддів вважає помилковими, оскільки дії чи бездіяльність, пов`язані із незгодою із діями слідчого, дізнавача, прокурора, вилученням доказів, їх зберіганням та поверненням, є процесуальною діяльністю, порядок здійснення якої унормований положеннями кримінального процесуального законодавства і не може розглядатися як владна управлінська функція. Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі. Згідно з ч.6 ст.170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині: визнання протиправними дій посадових осіб ГУНП в Харківській області, які полягають у тривалому не виконанні ухвали суду від 09 січня 2023 року по справі №953/7655/22; визнання протиправними дій інспектора 1-го відділу УПК Харківській області ДКП ПН України лейтенанта поліції Владислава Комиша, які полягають у знятті 10 серпня 2021 року жорстких дисків Toshiba (X7FTBX2NS), Hitachi (RJ14DDGA), Samsung (S25GJ9BZ600768), Seagate (5VPCS79K), WD (WCASY3863460) з системного корпуса персонального комп`ютера «Chieftec» та не повернення цих дисків до цього корпуса персонального комп`ютера «Chieftec»; визнання протиправною бездіяльність посадових осіб УПК Харківській області ДКП ПН України щодо не повернення криптогаманця з балансом 1000 ETH, який знаходився на жорстких дисках Toshiba (X7FTBX2NS), Hitachi (RJ14DDGA), Samsung (S25GJ9BZ600768), Seagate (5VPCS79K), WD (WCASY3863460), які не були повернуті позивачу, належить розглядати в порядку кримінального судочинства. При цьому, позовні вимоги в частині зобов`язання уповноважених осіб ГУНП в Харківській області вжити заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, які були завдані позивачу в результаті ущемлення його прав власності на жорсткі диски Toshiba (X7FTBX2NS), Hitachi (RJ14DDGA), Samsung (S25GJ9BZ600768), Seagate (5VPCS79K), WD (WCASY3863460) та втрату інформації (криптогаманця з балансом 1000 ETH), що на них знаходилась, кріплення на яких були встановлені ці диски у корпусі та інтерфейсні SATA кабелі, якими ці диски були підключені в системному корпусі персонального комп`ютера «Chieftec», які були зняті 10 серпня 2021 року інспектором 1-го відділу УПК Харківській області ДКП ПН України лейтенантом поліції Владиславом Комишем та не повернуті, належить розглядати в порядку цивільного судочинства. Доводи апеляційної скарги позивача зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Також, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 по справі № 520/25881/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 18.05.2026 року