Постанова Черкаський апеляційний суд № 705/1227/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 року м. Черкаси Справа № 705/1227/25 Провадження № 22-ц/821/512/26 категорія: 304090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Василенко Л. І., суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог В лютому 2025 року ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги Товариство обґрунтувало тим, що 07 січня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 6251117 про надання споживчого кредиту у розмірі 10 000 грн. Зазначений Кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 205-ОД від 10.02.2020 та розміщених їх сайті https://creditplus. ua/ru/documents. Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000 грн; строк кредиту 350 днів; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів; дата останнього платежу по кредиту 23.12.2023 вказується у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору. Зазначає, що ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 10 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . У подальшому, 27.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (рішенням № 251124/1 від 25.11.2024 змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») було укладено Договір факторингу № 27.11/23-Ф, згідно з умовами якого право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором перейшло до позивача. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 32 188,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - тіло кредиту; 16 815,00 грн нараховані проценти; 5 373,00 грн нараховані позивачем проценти за 27 календарних днів. Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 6251117 від 07.01.2021 у розмірі 32 188,00 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2025 рокупозов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 32 188,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - тіло кредиту; 16 815,00 грн нараховані проценти; 5 373,00 грн нараховані позивачем проценти за 27 календарних днів, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу 4 000 грн. Рішення мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язань за Кредитним договором добровільно не виконує належним чином, то у позивача обґрунтовано виникло право вимагати від боржника повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, а тому позовні вимоги в цій частині суд першої інстанції вважає підставними, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають до задоволення. Що стосується заявленого позивачем відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції зазначив, що врахувавши наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності, вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягає стягненню 4 000 грн витрат на правничу допомогу. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі, поданій 02.01.2026, ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2025 рокута ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом. В обґрунтування скарги зазначив, що судом першої інстанції не повністю досліджено та не доведено, що саме позичальник підписав Кредитний договір, а наданий позивачем розрахунок боргу, не підтверджений первинними бухгалтерськими документами та є необґрунтованим. Вказав, що сума нарахованих відсотків є непропорційно завищеною позивачем, оскільки відповідач отримав лише 10 000, грн, а відсотки за користування кредитом були нараховані в сумі 22 188,00 грн, що, на думку скаржника, є непропорційним. Відзив на апеляційну скаргу не надходив Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції 07 січня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , укладено Договір № 6251117 про надання споживчого кредиту. За умовами Договору № 6251117 про надання споживчого кредиту від 07.01.2023, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2. Догорову). Відповідно до п. 1.1. Договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ITC товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ITC товариства. Згідно п. п. 1.3. 1.5.2. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000 грн, тип кредиту кредит, строк кредиту 350 дні. Дата повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього Договору; Знижена процентна ставка становить 0,995% в день та застосовується якщо споживач до 01.02.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну проценту ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за Стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Пунктом 1.6. Договору визначено, що метою отримання кредиту відповідачем споживчі потреби. Пунктами 1.7.1. - 1.8.2. Договору сторонами було обумовлено процентні ставки: орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 36237,56% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 17153,77% річних, та орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору: за стандартною ставкою складає 79 650,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 77 162,50 грн. Пунктом п. 2.1. Договору визначено, що кошти кредиту надаються у безготівковій формі, шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Згідно п. 2.2. Договору, сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Згідно з пп. 3 п. 4.1. Договору ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, аде з обов`язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення. Додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту від 07.01.2023 № 6251117 встановлено, що усього сума платежів за розрахунковий період складає 79 650,00 грн, сума процентів за користування кредитом 69 650,00 грн, реальна річна процентна ставка 36237,56 % річних, загальна вартість кредиту 79 650,00 грн. Відповідно до Паспорту споживчого кредиту, відповідач ОСОБА_1 ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що підтверджується його електронним підписом здійсненим 07 січня 2023 року 10:22:09 одноразовим ідентифікатором А7168. З довідки ТОВ «Пейтек Україна» за вих. № 20231206-1 від 2023-12-06, вбачається, що за № 23 списку 2023-01-07 10:23:12 на суму 10 000,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек Україна» 8b8635e2-5fab-4f6c-aa09-851d680b42f5, номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» 32968702, Session ID 018891308440, призначення платежу: зарахування на карту, маска карти НОМЕР_1 . Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за Кредитним договором № 6251117 від 07.01.2023, ОСОБА_1 в період з 07.01.2023 по 26.11.2023 здійснив два платежі по відсоткам за кредитом: 07.02.2023 в сумі 50,00 грн та 14.04.2023 в сумі 50,00 грн, в результаті чого виникла заборгованість перед ТОВ «Авентус Україна» за основним боргом 10 000 грн та за нарахованими відсотками 16 815,00 грн, яка разом складає 26 815,00 грн. 27.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу № 27.11/23-Ф, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 6251117 від 07.01.2023, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 . Згідно п. 1.2. Договору перехід від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників, після чого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печаткою Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до Акту приймання-передачі до Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023, Фактор та Клієнт уклали даний акт про те, що на виконання Договору Факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023, укладеного між Клієнтом та Фактором, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр прав вимог за Договором кількістю боржників 4991, після чого, від Клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 27.11/23 Ф від 27.11.2023, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги за Договором № 6251117 від 07.01.2023, в сумі 26 815,00 грн, з яких 10 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 815,00 грн сума заборгованості за відсотками. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором № 6251117 від 07.01.2023, ТОВ «Авентус Україна» повідомило ОСОБА_1 шляхом направлення 27 листопада 2023 року на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену ним при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення. Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за Кредитним договором № 6251117 від 07.01.2023, заборгованість за процентами за Кредитним договором за період з 27.11.2023 по 23.11.2023 становить 5 373,00 грн. На підставі рішення № 251124/1 єдиного учасника Товариства від 25.11.2024 було змінено найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Вивчивши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України). Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Із прийняттям ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах. Пунктами 5-7 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору. Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 36 КПК України та ст. 79 КАС України. За змістом ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Як вбачається із матеріалів справи, 07 січня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 6251117 про надання споживчого кредиту, у формі електронного документу, який було підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором А7168, 07.01.2023 10:22:09. З досліджених судом доказів встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства. Оскільки даний Договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, то без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, такий договір не був би укладений. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21). Отже, відповідач уклав із ТОВ «Авентус Україна» електронний Договір та підписав такий у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором А7168), а тому спірний Договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Також колегія суддів зазначає, що умови укладеного між сторонами Договору про надання споживчого кредиту відповідачем у судовому порядку не оспорювались. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зазначено, що після спливу визначеного договором строку позики, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється. Відповідно до п. 1.5.1. Договору, стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього договору. Згідно п. 2.1. Договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі, шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Наявні в матеріалах справи докази, що підтверджують факт отримання кредитних коштів згідно Договору про надання споживчого кредиту, відповідачем не спростовані. Відповідно до п. 1.5.2. Кредитного договору знижена процентна ставка 0,995 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 01.02.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від Товариства знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та проінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. 01.02.2023 оплату процентів згідно з графіком платежу не була здійснена. З картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за Кредитним договором № 6251117 від 07.01.2023, ОСОБА_1 вбачається, що в період з 07.01.2023 по 26.11.2023 здійснив два платежі по відсоткам за кредитом: 07.02.2023 в сумі 50,00 грн та 14.04.2023 в сумі 50,00 грн, в результаті чого виникла заборгованість перед ТОВ «Авентус Україна» за основним боргом 10 000 грн та за нарахованими відсотками 16 815,00 грн, яка разом складає 26 815,00 грн. Подана позивачем картка обліку Договору є чіткою, повною та розгорнутою по окремим категоріям. Даних на її спростування матеріали справи не містять. Щодо факту набуття права грошової вимоги до відповідача за Договором № 6251117 від 07.01.2023 від первісного кредитора. Відповідно до ст. 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Згідно з ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України). Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц. Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення. Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Як встановлено, 27 листопада 2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК« Фінтраст Україна», фактором, було укладено Договір факторингу № 27.11/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. За п. 1.2. Договору факторингу права вимоги до боржника переходять до фактора (позивача) з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор (позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно його заборгованості. Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. В день, коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників, клієнт зобов`язаний передати фактору інформацію згідно Реєстру боржників в електронному виді за формою, наведеною в Додатку № 5 до цього договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру боржників в електронному виді (Додаток № 6). Згідно з п. п. 3.2.-3.3. Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023, загальна сума прав вимоги, що відступаються за цим Договором становить 42 461 167,60 грн. Ціна продажу за договором становить 1 053 923,86 грн. За змістом п. 9.12. Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023, Договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє протягом дванадцяти календарних місяців з дня його укладення. Як вбачається із платіжних інструкцій: № 1809 від 01.12.2023, № 1810 від 01.12.2023, № 1811 від 01.12.2023, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило ТОВ «Авентус Україна» 1 053 923,86 грн згідно Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023. Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023, підписаного 27.11.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та ТОВ «Авентус Україна», на виконання пункту 1.2. Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023, укладеного між клієнтом та фактором, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 4991, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості до боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 42 461 167,60 грн. З Реєстру боржників до Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023, вбачається, що право вимоги до боржника ОСОБА_2 за Кредитним договором № 6251117 на суму заборгованості 26 815,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 10 000,00 грн, заборгованості за відсотками 16 815,00 грн, від ТОВ «Авентус Україна» перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст України». Таким чином, Договір факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023 набув чинності, за яким згідно з Актом прийому-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023, підписаним 27.11.2023 ТОВ «ФК «Фінтраст України» та ТОВ «Авентус України», Реєстром боржників до Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023, вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 6251117 від 07.01.2023 на суму заборгованості 26 815,00 грн перейшли до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна». За змістом вищевказаних вимог закону та умов Кредитного договору, строк повернення всієї суми кредиту та відсотків за користування коштами настав 01 січня 2024 (360 днів від 07 січня 2023 року) й саме до цього строку ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», як новий кредитор, що набув всіх прав та обов`язків в зобов`язанні на підставі договору факторингу, укладеного з ТОВ «Авентус Україна», мало право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а після закінчення строку кредитування - вимагати сплати сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем нараховано за 27 календарних днів (27.11.2023 23.12.2023) в межах строку Договору відповідно до такого: 10 000 грн * 1,99% = 199 грн*27 календарних днів = 5 373 грн. Встановивши наявність у відповідача заборгованості за кредитом та відсотками, нарахованими в межах строку кредитування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про наявність правових підстав для стягнення заборгованості у заявленому позивачем розмірі. При цьому, відповідачем не спростований розрахунок заборгованості, наданий позивачем та доказів на підтвердження погашення кредиту надано не було. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ч. 3 ст. 137 ЦПК України. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги, та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до вимог ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, меншити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн не відповідає засадам реальності та співмірності, а тому зменшення судом розміру витрат на правову допомогу до 4 000 грн є виправданим та співмірним зі складністю даної справи. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2025 рокузалишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Текст постанови складено 14 травня 2026 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: О. В. Карпенко О. М. Новіков