Постанова Рівненський апеляційний суд № 572/6546/25

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 травня 2026 року м. Рівне Справа № 572/6546/25 Провадження № 22-ц/4815/781/26 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Шимківа С.С., суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником адвокатом Ошурком Йосипом Миколайовичем на додаткове рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 26 січня 2026 року (ухвалене у складі судді Слободянюка Б.К.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, - в с т а н о в и в : У провадженні Сарненського районного суду Рівненської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 09 січня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання як дружини, з якою проживає дитина до трьох років у розмірі 4000 грн щомісячно, починаючи 05.12.2025 і до досягнення дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок. 12 січня 2026 року ОСОБА_1 , через представника адвоката Тимошенко О.В., на адресу Сарненського районного суду Рівненської області подала заяву про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, у якій просила стягнути з відповідача понесені нею витрат на правничу допомогу в розмірі 5115 гривень. Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5115 (п`ять тисяч сто п`ятнадцять ) гривень. Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, ОСОБА_2 , через представника адвоката Ошурко Й.М. оскаржив його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що згідно усталеної практики Верховного Суду при визначенні розміру відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Просить суд зменшити правову допомогу до 3000 гривень. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша-друга статті 133 ЦПК України). Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18). На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу заявником надано: копію договору про надання правової допомоги № 260/25 від 27.10.2025 року укладеного між АО "Удовиченко і партнери", акт № 1 про надання правничої допомоги від 11 листопада 2025 року, акт № 2 про надання правничої допомоги від 09 січня 2026 року, копію платіжної інструкції від 12.01.2026 року на суму 1615 грн, копію квитанції від 01.12.2025 року на суму 3500 грн (а.с. 47-52). Тобто, представником позивача надано всі необхідні документи, які передбачені ч. 3 ст. 137, ст. 141 ЦПК та в термін відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Разом з тим, зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною шостою статті 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що висловлена у додатковій постанові у справі № 755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Представником відповідача адвокатом Ошурко Й.М. 19.01.2026 року подано до суду першої інстанції заперечення на заяву про відшкодування судових витрат, у якій покликався на положення частини четвертої статті 137 ЦПК України щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц, від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 зауважено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Враховуючи складність справи, суть спору (спір про стягнення аліментів на утримання дружини), обсяг наданих послуг, розгляд справи в суді в порядку спрощеного позовного провадження, необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, апеляційний суд дійшов висновку, що співмірним, розумним, виходячи з конкретних обставин справи, а також необхідним розміром таких витрат, які підлягають розподілу за результатами розгляду справи судом першої інстанції, є сума 3 000,00 грн. З урахуванням викладеного, додаткове рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 26 січня 2026 року підлягає зміні: зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу з 5115 грн до 3000 грн. Керуючись ст.ст. 133, 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником адвокатом Ошурком Йосипом Миколайовичем задовольнити. Додаткове рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 26 січня 2026 року змінити, зменшивши розмір стягнутих судом з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу з 5115 грн до 3000 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Шимків С.С. Судді: Ковальчук Н.М. Хилевич С.В.