Постанова Полтавський апеляційний суд № 546/1334/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 546/1334/24 Номер провадження 22-ц/814/182/26Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю. В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Панченка О.О. суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товаритсва «Акцент-Банк» - адвоката Омельченка Євгена Володимировича на заочне рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 27 березня 2025 року ухвалене у складі головуючого судді Зіненко Ю.В., повний текст судового рішення виготовлено дати не вказано у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості В С Т А Н О В И В: ОПИСОВА ЧАСТИНА Зміст позовних вимог У грудні 2024 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості Позов мотивовано тим, що 28 грудня 2020 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної заяви відповідачу було надано кредит у виді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Анкета-Заява про приєднання разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Також відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту, яким визначені всі основні умови кредитування. При цьому позивач посилався на постанови Верховного Суду, зокрема від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 02 грудня 2020 року по справі №284/157/20. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав ОСОБА_1 кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Однак відповідач не виконував належним чином умови договору, у зв`язку з чим станом на 13 грудня 2024 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість в сумі 21722,93 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом 12593,55 грн, та заборгованості за відсотками 9129,38 грн. Позивач просив стягнути вказану заборгованість та понесені судові витрати з відповідача. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 27 березня 2025 рокуу задоволенні позовних вимог відмовлено. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги Рішення оскаржив позивач, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, ухваливши нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. Вважає, що між сторонами виникли договірні правовідносини, зміст яких врегульовано та узгоджено у Правилах та Умовах, які є невідємною частиною кредитного договору, а також у Паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно вимог частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 28 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та АТ «Акцент-Банк» укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Підписавши Анкету-Заяву відповідач погодився, що ця підписана Анкета-Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», між ним та банком становлять договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (а.с. 9). Також, 28 грудня 2020 року ОСОБА_1 простим електронним підписом підписав Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (а.с. 10). Даним документом були визначені наступні умови кредитування: кредитний ліміт до 200000,00 грн, строк кредитування 240 місяців, пільгова процентна ставка 0,000001%, базова процентна ставка 3,9% (картка «Універсальна»), 3,7% (картка «Універсальна Gold») та 3,4% (картка «Зелена»). Також до позову додано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», та Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», «Зелена» (а.с. 24-30, 31), які не містять підписів відповідача ОСОБА_1 . Згідно довідки за картами, ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки: № НОМЕР_2 зі строком дії до грудня 2031 року та № НОМЕР_3 зі строком дії до липня 2027 року (а.с. 21). Відповідно до довідки за лімітами, ОСОБА_1 28 грудня 2020 року установлено кредитний ліміт в розмірі 2000,00 грн, який у подальшому, 29 березня 2024 року, було збільшено до 12600,00 грн (а.с. 22). Згідно виписки по картці ОСОБА_1 , останній користувався наданим кредитом шляхом зняття готівки, здійснення покупок у магазинах тощо (а.с. 11-20). Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 28 грудня 2020 року станом на 13 грудня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 21722,93 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 12593,55 грн, та заборгованості за відсотками 9129,38 грн (звор. а.с. 6-8). Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог А-Банку щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом ст.ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України). Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Матеріалами справи підтверджено факт підписання 28.12.2020 року ОСОБА_1 Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Разом з тим, у анкеті-заяві позичальника не вказано щодо конкретних умов договору, відсутні дані про характер та вид банківських послуг, які Банк надає позичальнику, а також процентна ставка за користування кредитом, умови та порядок її зміни, порядок та умови збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань, порядок обчислення та розміри відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді неустойки (пені, штрафів), не зазначені. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Зазначені висновку суду в повній мірі узгоджуються із правовою позицією викладеною Великою Палатою Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року. До позовної заяви АТ «Акцент-Банк» надало суду копію анкети-заяви відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, копію витягу з Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» та виписку по картці. Проте, вказані документи не підтверджують погодження сторонами істотних умов договору кредиту, оскільки витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, копія Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», «Зелена» не містять підпису відповідача. Копія анкети-заяви відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку містить лише його анкетні дані та не містить даних про умови кредитування щодо строків повернення кредиту, розміру процентної ставки та строків сплати процентів за користування кредитом. АТ «Акцент-Банк» не доведено погодження зі ОСОБА_1 усіх істотних умов кредитування, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованим. За наведених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно надано правову оцінку обставинам справи і застосовано актуальну правову позицію Верховного Суду, що регулює існуючі між сторонами правовідносини. З матеріалів справи також вбачається, що відповідач підписав наданий позивачем до позову Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (а.с.10). Проте, у вказаному Паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» визначено умови кредитування за трьома різними картками: «Універсальна», «Універсальна GOLD», «Зелена», що є відмінними, і жодним документом у справі не підтверджено, яку саме карту отримав відповідач у справі, щоб достовірно стверджувати які конкретно умови кредитування були узгодженні сторонами при підписанні Анкети-заяви про приєднання до Умов та про надання банківських послуг Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає ще подальше проведення Банком, як кредитодавцем, оцінки кредитоспроможності споживача для визначення умов кредитування. Саме індивідуальні умови кредитування передбачають суму кредиту, відсоткову ставку за кредитом, розмір щомісячного платежу, комісії, умови відповідальності за порушення зобов`язань, строк кредитування, вид карти, яка видається клієнту тощо. У справі відсутні докази погодження з відповідачем конкретних умов кредитування з фіксацією цих умов у Паспорті споживчого кредиту чи в Анкеті-заяві позичальника. Позивач не надав суду доказів укладання з відповідачем договору саме на тих умовах, виходячи з яких пред`явив вимогу про стягнення боргу з відповідними його елементами. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог Банку. Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим. Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, - повинні бути виключно належними та допустимими, а також поданими у строки, встановлені статтею 83 ЦПК України. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін. Щодо судових витрат За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги АТ «Акцент-Банк» не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 382 ЦПК України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника Акціонерного товаритсва «Акцент-Банк» - адвоката Омельченка Євгена Володимировича залишити без задоволення. Заочне рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 27 березня 2025 року- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 05 травня 2026 року. Головуючий О.О. Панченко Судді Т.В. Одринська В.П. Пікуль