Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/22681/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/22681/24 пров. № А/857/42686/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І., за участю секретаря судового засідання: Василюк В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф корми" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року (суддя Клименко О.М., ухвалене в м. Львові) у справі № 380/22681/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф корми" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю Агролайф корми звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило: визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 жовтня 2024 року № 0447430410 Головного управління ДПС у Львівській області. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агролайф корми до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, його оскаржив позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролайф корми", подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його прийнятті, неповне з`ясування обставин у справі, які необхідно було встановити, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року у справі №380/22681/24 та постановити нову постанову, якою повністю задовольнити заявлені позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт, зокрема, зазначає що у будь якому випадку податковий орган зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин. Таким чином відповідачем на момент реєстрації податкових накладних було встановлено їх відповідність усім вимогам законодавства. Згідно додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21 жовтня 2024 року № 0447430410 зазначено, що податкові накладні №532 від 23 серпня 2024 року, №578 від 27 серпня 2024 року та №351 від 16 серпня 2024 року зареєстровано 19 вересня 2024 року , а кількість днів порушення термінів реєстрації податкових накладних становить один день , проте виходячи з таких даних факту порушення взагалі не відбулось. Вважає, що податковим органом застосований неправильний розмір штрафу. Також зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги аргументи позивача з приводу того, що у призначенні платежу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21 жовтня 2024 року №0447430410 відповідач вимагає вказувати оплату не згідно оскаржуваного повідомлення-рішення, а виключно згідно акту перевірки і це при тому, що акт перевірки не є актом правозастосовної дії і тим більше не може визначати жодного зобов`язання для апелянта. Окрім цього, вважає, що суд першої інстанції не оцінив доводи позивача щодо відсутності умислу у несвоєчасній реєстрації. У податковому законодавстві передбачена відповідальність за порушення, але вона має ґрунтуватися на принципах вини та індивідуального підходу. Відсутність мотивів встановлення в діях платника податку умислу в акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні, а також і в рішенні суду, свідчить про формальний підхід до притягнення до відповідальності. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції просить залишити без змін. Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились та явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Клопотання апелянта про відкладення розгляду справи судом відхилене у зв`язку з відсутністю доказів його обгрунтованості. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що старшим державним інспектором Городоцького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській Надією Гіщинською проведено камеральну перевірку щодо дотримання ТОВ Агролайф корми порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних в ЄРПН. За результатами проведення указаної перевірки складено акт від 27 вересня 2024 року № 40365/13-01-04-10/36874925. Так, проведеною камеральною перевіркою встановлено порушення ТОВ Агролайф корми вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201, пункту 192.1 статті 192 ПК України, щодо граничних строків реєстрації 362 податкових накладних, складених у період липень - серпень 2024 року, описаних в акті перевірки. Відтак, 21 жовтня 2024 року ГУ ДПС у Львівській області винесло податкове повідомлення-рішення форми Н № 0447430410, яким на підставі акта перевірки від 27 вересня 2024 року № 40365/13-01-04-10/36874925 згідно із статтею 120-1 ПК України застосувало до ТОВ Агролайф корми штраф у сумі 444222,77 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН 362 податкових накладних, складених у період липень - серпень 2024 року. ТОВ Агролайф корми вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулося з цим позовом до суду. Приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції зробив висновок, що позивач жодними належними та допустимими доказами не спростував факту допущеного ним податкового правопорушення, що полягає у порушенні граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених за період липень - серпень 2024 року та описаних в акті перевірки, тому притягнення позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до фінансової відповідальності за таке порушення є правомірним. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Згідно пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Положеннями пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Верховна Рада України 12 січня 2023 року прийняла Закон № 2876-IX Про внесення змін до розділу XX Прикінцеві положення Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (далі - Закон № 2876), який набрав чинності 08 лютого 2023 року, яким підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення. Так, відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за процедурними строками, передбаченими пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, визначається приписами пункту 90 цього підрозділу, якою передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Відтак, пункт 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України встановлює нові (подовжені) строки реєстрації податкових накладних під час воєнного стану та 6 місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. А пункт 90 цього ж підрозділу передбачає відповідальність (штрафи) за порушення цих нових строків реєстрації податкових накладних. Тобто положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України формують комплексний правовий механізм, який поширює свою дію на відносини, що виникли після набрання ними чинності, та відповідно стосується спірних у цій справі правовідносин. Як вірно встановлено судом першої інстанції, що спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штраф у сумі 444222,77 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН 362 податкових накладних, складених у період липень - серпень 2024 року, які описані в акті перевірки. Апелянт вважає, що згідно з додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податкові накладні № 532 від 23 серпня 2024 року, № 578 від 27 серпня 2024 року та № 351 від 16 серпня 2024 року зареєстровані 19 вересня 2024 року, а кількість днів порушення строку реєстрації цих податкових накладних становить 1 день, проте з огляду на такі дані факту порушення не відбулося. Разом з тим, щодо даного доводу апелянта, слід зазначити, що вказані вище податкові накладні складені після 16 серпня 2024 року, а тому граничним строком їх реєстрації в ЄРПН відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України є 18 вересня 2024 року (включно). Як вбачається зі змісту акту перевірки, та квитанцій про реєстрацію податкових накладних № 532 від 23 серпня 2024 року, № 578 від 27 серпня 2024 року та № 351 від 16 серпня 2024 року такі зареєстровані позивачем у ЄРПН 19 вересня 2024 року, тобто з порушенням граничного строку на 1 день, що правильно відображено податковим органом в акті перевірки. Розмір штрафної санкції становить 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, що відповідає пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України. Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що доводи позивача щодо відсутності факту порушення граничних строків реєстрації податкових накладних № 532 від 23 серпня 2024 року, № 578 від 27 серпня 2024 року та № 351 від 16 серпня 2024 року не підтверджені жодними доказами оскільки позивач не надав суду доказів, які б підтверджували те, що подання ним згаданих податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН відбулось протягом установленого граничного строку (до 18 вересня 2024 року (включно)), проте квитанції про їх реєстрацію були надіслані контролюючим органом поза межами операційного дня. Також, позивачем не надано доказів вжиття всіх можливих та залежних від нього заходів для проведення своєчасної реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 532 від 23 серпня 2024 року, № 578 від 27 серпня 2024 року та № 351 від 16 серпня 2024 року, що виключало б його вину у порушенні податкового законодавства в частині реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН, а відтак і притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за таке порушення. Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за наведених обставин притягнення позивача до фінансової відповідальності за порушення граничних строків реєстрації зазначених вище податкових накладних є правомірним. Окрім цього, позивач вказує, що згідно з додатком до спірного податкового повідомлення-рішення податкові накладні № 646 від 30 липня 2024 року, № 652 від 30 липня 2024 року, № 651 від 30 липня 2024 року, № 610 від 29 липня 2024 року, № 624 від 29 липня 2024 року, № 687 від 31 липня 2024 року, № 700 від 31 липня 2024 року, № 653 від 30 липня 2024 року, № 644 від 30 липня 2024 року, № 618 від 29 липня 2024 року, № 667 від 30 липня 2024 року, № 694 від 31 липня 2024 року, № 693 від 31 липня 2024 року, № 622 від 29 липня 2024 року, № 621 від 29 липня 2024 року, № 607 від 29 липня 2024 року, № 640 від 30 липня 2024 року, № 717 від 31 липня 2024 року, № 645 від 30 липня 2024 року, № 697 від 31 липня 2024 року, № 616 від 29 липня 2024 року, № 672 від 30 липня 2024 року, № 696 від 31 липня 2024 року, № 619 від 29 липня 2024 року, № 648 від 30 липня 2024 року, № 701 від 31 липня 2024 року, № 623 від 29 липня 2024 року, № 650 від 30 липня 2024 року, № 668 від 30 липня 2024 року, № 642 від 30 липня 2024 року, № 688 від 31 липня 2024 року, № 695 від 31 липня 2024 року, № 647 від 30 липня 2024 року, № 657 від 30 липня 2024 року, № 699 від 31 липня 2024 року, № 649 від 30 липня 2024 року, № 698 від 31 липня 2024 року, № 617 від 29 липня 2024 року, № 664 від 30 липня 2024 року, № 671 від 30 липня 2024 року, № 620 від 29 липня 2024 року, № 606 від 29 липня 2024 року, № 625 від 29 липня 2024 року, № 686 від 31 липня 2024 року, № 670 від 30 липня 2024 року, № 643 від 30 липня 2024 року, № 660 від 30 липня 2024 року та № 692 від 31 липня 2024 року були зареєстровані 18 вересня 2024 року, а кількість днів порушення термінів реєстрації визначено як 31 день. Проте з огляду на такі дані відбувся факт порушення на 30 днів, а тому податковим органом накладений неправильний розмір штрафу. Таким чином, позивач не заперечує факту порушення граничних строків реєстрації вказаних податкових накладних, проте вважає, що відповідач неправильно обрахував кількість днів порушення строку їх реєстрації, що, своєю чергою, призвело до неправильного обрахунку суми штрафних санкцій. Щодо таких доводів позивача, суд першої інстанції вірно зазначив, що вказані вище податкові накладні складені після 16 липня 2024 року, а тому граничним строком їх реєстрації в ЄРПН відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України є 18 серпня 2024 року (включно). Поряд з цим, як видно зі змісту акту перевірки, а також квитанцій про реєстрацію цих податкових накладних такі зареєстровані позивачем у ЄРПН 18 вересня 2024 року. Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 18 березня 2025 року у справі № 580/10882/23 вказав, що податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Відтак, підрахунок днів прострочення починається з дня, наступного за граничним строком реєстрації податкової накладної, та закінчується у день її фактичної реєстрації (в день припинення порушення). Зважаючи на наведене, та оскільки граничним строком реєстрації розглядуваних податкових накладних є 18 серпня 2024 року (включно), а зареєстровані вони в ЄРПН 18 вересня 2024 року, то кількість днів прострочення реєстрації кожної з них з 19 серпня 2024 року по 18 вересня 2024 року (включно) становить 31 день. Колегія суддів зазначає, що така кількість днів прострочення щодо кожної з розглядуваних податкових накладних правильно відображена податковим органом в акті перевірки. Розмір штрафної санкції відповідно становить 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, що відповідає пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України. Разом з тим, позивач безпідставно стверджує, що кількість днів прострочення щодо кожної з розглядуваних податкових накладних становить 30 днів, оскільки таке твердження позивача ґрунтується на помилковому тлумаченні податкового законодавства, тому не може бути взяте судом до уваги. Суд першої інстанції вірно зазначив, що стверджуючи, що кількість днів прострочення щодо кожної з указаних вище податкових накладних становить саме 30 днів, позивач не наводить жодного обрахунку, не зазначає чіткої дати, з якої він починає обрахунок прострочення, а також дати, якою закінчує такий обрахунок, тобто позиція позивача з цього питання належно не аргументована. Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за наведених обставин притягнення позивача до фінансової відповідальності за порушення граничних строків реєстрації зазначених вище податкових накладних також є правомірним. Стосовно решти податкових накладних, описаних в акті перевірки, то позивач не заперечує встановленого податковим органом факту порушення граничних строків їх реєстрації в ЄРПН, водночас не наводить жодних інших доводів, аргументів та не надає доказів, які б заперечували правомірність притягнення його до фінансової відповідальності за порушення граничних строків реєстрації таких. Стосовно доводів позивача про проведення податковим органом камеральної перевірки ТОВ Агролайф корми поза межами відведених для цього виду перевірки строків, установлених пунктом 76.3 статті 76 ПК України, слід зазначити наступне. Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Одним із видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки. Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень. Як визначено пунктами 76.1, 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу. Відтак, здійснивши аналіз пункту 76.3 статті 76 ПК України суд першої інстанції вірно зазначив, що передбачений цією нормою тридцятиденний строк установлений лише для проведення камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку, натомість щодо інших питань камеральна перевірка проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто 1095 днів. Як вірно вказав суд першої інстанції, що предметом камеральної перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 27 вересня 2024 року № 40365/13-01-04-10/36874925, було питання дотримання ТОВ Агролайф корми порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних в ЄРПН, а не податкової декларації чи уточнюючого розрахунку, тож установлений пунктом 76.3 статті 76 ПК України тридцятиденний строк до такої перевірки не застосовується, а натомість застосовується строк, визначений статтею 102 ПК України, який контролюючим органом з огляду на період, за який проводилася перевірка, та дату самої перевірки дотриманий. Зважаючи на викладене судом першої інстанції вірно відхилено доводи позивача щодо проведення податковим органом камеральної перевірки ТОВ Агролайф корми поза межами відведених для цього виду перевірки строків. Відтак, з урахуванням викладеного апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що позивач жодними належними та допустимими доказами не спростував факту допущеного ним податкового правопорушення, що полягає у порушенні граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених за період липень - серпень 2024 року та описаних в акті перевірки, а відтак притягнення позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до фінансової відповідальності за таке порушення є правомірним. З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф корми" залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі №380/22681/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 15.05.2026