LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857260/1522/24

від 15.05.2026 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/1522/24 пров. № А/857/11887/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Довга О.І. Запотічний І.І. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Луцович М.М.), ухвалену в письмовому провадженні в м. Ужгород 28 січня 2026 року, у справі №260/1522/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №19 від 05.02.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №19 від 05.02.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум. 17 листопада 2025 року представником ОСОБА_1 подано заяву відповідно до якої просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.05.2024 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 нарахованої заборгованості з пенсії за період з лютого 2023 року по червень 2023 року у розмірі 76 893,69 грн. При цьому, зазначено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, що прямо випливає з положень ч.3 ст.378 КАС України. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року заяву позивача про зміну порядку і способу виконання рішення в адміністративній справі №260/1522/24 задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року по справі №260/1522/24 у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №19 від 05.02.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 заборгованість нарахованої та невиплаченої пенсії за період з лютого 2023 року по червень 2023 року у розмірі 76 893,69 грн. Не погодившись з таким судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить таку ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви про зміну порядку і способу виконання рішення. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на виконання рішення суду від 23.05.2024 у справі №260/1522/24 заявнику проведено відповідний перерахунок пенсії, однак, різницю між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з лютого 2023 року по червень 2023 року у розмірі 76893,69 грн, внесено до Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України. Зазначає, що виплата за вказаними рішеннями здійснюється з Державного бюджету України у порядку черговості і необґрунтована зміна способу виконання такого рішення спричинить порушення порядку виплати. Тобто особа, яка мала право на виплату у порядку черговості, отримає його позачергово, що буде несправедливо щодо інших осіб, які також чекають на таку виплату. Оскільки виконання рішення суду у цій справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії. Також вказує, що змінивши спосіб виконання судового рішення замінивши перерахунок та виплату пенсії на стягнення конкретної суми такої виплати, буде змінено рішення по суті. Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає. Як встановлено судом першої інстанції, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року по справі №260/1522/24 позивачу здійснено перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №19 від 05.02.2024. Різниця пенсії за минулий час (з урахуванням раніше виплачених сум) за період з лютого 2023 року по червень 2023 року склала 76 893,69 грн., яка буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету України. Станом на день звернення до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду пенсійний орган не виплатив позивачу пенсію за минулий час на виконання рішення від 23 травня 2024 року по справі №260/1522/24 у розмірі 76 893,69 грн. Тобто судове рішення не є виконаним у повному обсязі протягом більше одного року з дня набрання законної сили судовим рішенням. Задовольняючи заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що має місце факт невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області як суб`єктом владних повноважень в повному обсязі судового рішення у справі №260/1522/24, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати. Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції правильними та такими що ґрунтуються на фактичних обставинах, з огляду на таке. Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Водночас, порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України. Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Слід зауважити, що з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Отже, ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Метою ж внесення змін до процесуального закону було забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень. Як убачається з матеріалів справи, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року по справі №260/1522/24, яке набрало законної сили в травні 2024 року, на даний час відповідачем не виконано в повному обсязі, оскільки позивачу не виплачено суму доплати за період з лютого 2023 року по червень 2023 року у розмірі 76 893,69 грн. Жодних доказів виконання рішення у справі №260/1522/24, щодо якого заявником подана заява про зміну способу виконання такого, відповідачем суду не надано, а тому суд апеляційної інстанції констатує, що таке рішення не виконується в частині виплати. Слід зауважити, що застосовуючи приписи абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України колегія суддів встановила, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, не виконується в частині виплати нарахованих грошових коштів, а отже наявні процесуальні підстави для зміни способу виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії (виплатити) на стягнути конкретну нараховану суми з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду, а отже підстави задоволення апеляційної скарги відсутні. За таких обставин, з врахуванням статті 316 КАС України, прецедентної практики ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та додержано норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі №260/1522/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді О. І. Довга І. І. Запотічний

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»