Постанова 4856 № 240/16733/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/16733/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Є.Ю. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 14 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення, В С Т А Н О В И В : У червні 2025 року Приватне підприємство "Укрпалетсистем" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.06.2025 року за №347/33-00-07-03 у розмірі 40236,32 грн. штрафної санкції. В обґрунтування позовних вимог вказано, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем на підставі висновків акту фактичної перевірки, які суперечать чинному законодавству та не відповідають дійсним обставинам справи. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області на підставі пп.80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 ст.80 Податкового кодексу України, проведено фактичну перевірку приватного підприємства "Укрпалетсистем", з питань дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства України у сфері обігу підакцизних товарів. За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області складено акт від 05.05.2025 року №5438/11-28-09-02/32285225 (а.с.11 -18). Зі змісту висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом встановлені порушення п.п.1 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, в частині непроведення через реєстратор розрахункових операцій реалізації 3618,02 літрів на загальну вартість 192994,72 грн. 20.05.2025 позивачем сформовано та направлено до Головного управління ДПС у Кіровоградській області заперечення на акт перевірки, які листом від 29.05.2025 частково прийняті у спростування порушення в частині. На підставі висновків акта перевірки з урахуванням висновків за результатами розгляду заперечень, Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.2025 року за №347/33-00-07-03, яким застосовано 40 236,32 грн штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (а.с.32). У розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки штраф нараховано в сумі 40236,32 (26824,21*150%=40236,32) у відповідності з п.1 статті 17 Закону №265/95-ВР, який вказує, що у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання до нього застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше та 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення (а.с.30). Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення контролюючого органу протиправним та прийнятим в порушення норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон №265/95-ВР. Дія цього Закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України № 265/95-ВР контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України (далі ПК України). Підпунктом 191.1.16 пункту 191.1 статті 191 ПК України передбачено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Згідно із пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Підпунктом 62.1.3 названого пункту закріплено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно підпункту 75.1.3 названого пункту фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Зі місту пункту 85.4. ст.85 ПК України слідує, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Згідно із п.85.8 ст.85 ПК України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Пунктом 85.2 ст.85 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 04.06.2025 року за №347/33-00-07-03, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 40236,32 грн за порушення п.п.1 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, в частині непроведення через реєстратор розрахункових операцій реалізації пального, колегія суддів зазначає наступне. Так, норми п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України визначають, що паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників. Як свідчать матеріали справи, реалізація пального на АЗК здійснювалась через ПРК/ОРК, а тому фактична кількість реалізованих літрів при фактичній температурі дорівнює кількості літрів, які вважаються приведеними до температури 15 С. Із урахуванням наведеного вище, у наявних правовідносинах між бухобліком та даними СЕА РП виникла "облікова різниця" за 2024 рік. Вказані обставини передбачені Порядком електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою КМУ від 24.04.2019 №408. Так, п.47 Порядку №408 визначає, що відхилення між обсягами залишків пального за кожним кодом згідно з УКТЗЕД, що обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платника акцизного податку за акцизним складом, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, та обсягами залишків пального в бухгалтерському обліку за кожним кодом згідно з УКТЗЕД за таким акцизним складом, які виникли внаслідок врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового літрів пального, відпущених через паливороздавальні колонки на такому акцизному складі, як літрів, що вважаються приведеними до температури 15 °C без врахування впливу змін фактичної температури повітря, яка була за такого відпуску, є обліковою різницею, якщо її розмір наприкінці календарного року не перевищує 1 відсоток обсягу реалізації пального за такий календарний рік в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового окремо за кожним кодом УКТЗЕД (крім скрапленого газу, який у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового обліковується за умовним кодом 2711), а для скрапленого газу, який у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового обліковується за умовним кодом 2711, - якщо її розмір не перевищує 3 відсотки обсягу реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за такий календарний рік. Згідно із п.48 Порядку №408 на обсяги пального, що не перевищують розміру облікової різниці, які обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, платник акцизного податку має право скласти в одному примірнику та зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних не рідше одного разу на календарний рік на підставі бухгалтерської довідки за попередній календарний рік не пізніше 31 січня поточного календарного року. Як свідчать матеріали справи, акцизними накладними від 30.01.2025, складеними на підставі відповідних бухгалтерських довідок, відбулось списання облікової різниці за 2024 рік (а.с. 34-35, 36-37, 38-39, 40-42). Згідно відомості про роздрібні продажі за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 Приватне підприємство "Укрпалетсистем" реалізувало усього пального у кількості 194 599,810 літрів (а.с. 43). У розрізі номенклатури: Бензин А-95 - 45015,300 л.; Бензин upg А-95 - 22 923,300 л.; Паливо диз. ДП - 69771,420 л.; Газ скраплений - 52525,770 л.; Бензин upg 100 - 4364,020. Водночас за результатами розгляду заперечень суб`єкта господарювання та додатково наданих доказів, податковий орган ураховуючи пояснення виникнення облікової різниці між бухобліком та даними СЕА РП врахував, що за акцизними накладними реалізовано загалом 194360 літрів палива. Встановлені дані дозволяють зробити висновок, що відрахування обсягів облікової різниці за 2024 рік, що проведена акцизними накладними 30.01.2025, та помилково суб`єктом контролю зарахована до обсягу реалізації палива у період, що перевірявся (січень-березень 2025 року), спростовує виявлене податковим органом порушення, що полягало у завищенні реалізації обсягів пального за акцизними накладними у порівнянні з даними СОД РРО на 599,13 л. Крім того, контролюючим органом не враховано те, що ПП Укрпалетсистем склало акцизні накладні на реалізацію пального з кодом операцій пального: власне споживання пального та зазначено у рядку Особа - отримувач пального - Неплатник, а до рядка Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта внесено умовний код 1000000000. Вказане свідчить про відсутність у податкового органу обґрунтованих підстав для прийняття рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Зважаючи на забезпечення права на ефективний захист, принципи рівності та змагальності сторін, права наводити аргументи та надавати докази на їх підтвердження, а також інші передбачені законом гарантії, відповідачем не висловлено інших доводів, мотивів чи доказів щодо наявності підстав для нарахування фінансової санкції, передбаченої п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.06.2025 року за №347/33-00-07-03 слід визнати протиправним та скасувати. З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.